Верховний суд США 7 квітня дозволив адміністрації Дональда Трампа депортувати мігрантів на підставі закону, ухваленого ще в 1798 році. Це рішення стосується осіб, які, за даними влади, є ймовірними членами венесуельської банди Tren de Aragua, яка займається організованою злочинністю. Такий підхід до депортацій є надзвичайно рідкісним і викликає занепокоєння, оскільки цей закон традиційно використовувався лише в умовах війни.
Закон, про який йдеться, відомий як “Закон про ворожих іноземців”. Він був ухвалений в часи президента Джона Адамса, і з того часу використовувався лише у виняткових випадках, коли країна перебувала в стані війни або зіткнення з іноземними державами. Цей закон дає президентові право депортувати осіб, що є громадянами ворожих держав або мають сильні зв’язки з країнами, які становлять загрозу для національної безпеки США.
Закон також надає можливість затримання таких осіб і накладення обмежень на їхню діяльність, що дозволяє уряду здійснювати жорсткіші заходи контролю за імміграцією в умовах загрози національній безпеці.
Незважаючи на те, що закон застосовувався в основному під час воєн, адміністрація Дональда Трампа вирішила застосувати його в контексті боротьби з організованою злочинністю. Йдеться про депортацію ймовірних членів банди Tren de Aragua, венесуельської злочинної організації, яка активно діє в різних країнах Латинської Америки, зокрема у Венесуелі, Колумбії, а також на території США. Банда відома своєю причетністю до контрабанди наркотиків, торгівлі людьми та інших злочинних діяльностей.
Згідно з рішенням Верховного суду, депортація таких осіб може бути проведена на підставі закону 1798 року. Це дозволяє адміністрації Трампа пришвидшити процеси депортації, без необхідності проходити через звичайні судові процедури.
Верховний суд США підтримав адміністрацію Трампа, але при цьому наклав певні обмеження. Суд вказав на необхідність забезпечення права на апеляцію для осіб, яких планують депортувати. Це означає, що кожен індивідуальний випадок депортації повинен бути перевірений і оцінений на предмет порушення прав людини, зокрема права на справедливий судовий процес.
Це рішення стало важливим етапом у розвитку імміграційної політики США, оскільки дає можливість використати стародавній закон для вирішення сучасних проблем безпеки.
Закон про ворожих іноземців 1798 року, який вперше було застосовано під час Другої світової війни, здобув популярність через свою роль у боротьбі з потенційними шпигунами та ворогами країни. В часи війни він використовувався для інтернування іммігрантів японського, італійського та німецького походження, що викликало численні суперечки через порушення прав людини.
Використання цього закону в сучасному контексті є суперечливим. Критики вказують на те, що використання такого стародавнього закону може мати непередбачувані наслідки, оскільки він був розроблений в умовах зовсім іншої політичної ситуації.
Це рішення Верховного суду підкреслює зміну в імміграційній політиці США, орієнтуючи її на боротьбу з організованою злочинністю, зокрема з міжнародними бандами, які втягують в свою діяльність іммігрантів. Однак, це також може призвести до значного посилення контрольних заходів щодо мігрантів, що стикаються з новими загрозами національній безпеці.
Адміністрація Трампа посилається на це рішення як на ефективний інструмент для боротьби з сучасними загрозами, однак багато правозахисних організацій виражають занепокоєння, що застосування цього закону може призвести до порушень прав людини та створити прецедент для застосування інших жорстких заходів у майбутньому.
