Позначка: мігрант

  • США призупинили програму видачі грін-карт

    США призупинили програму видачі грін-карт

    Сполучені Штати Америки призупинили програму отримання грін-карт після стрілянини в університеті Брауна, яку влаштував мігрант. Про це в п’ятницю, 19 грудня, повідомила міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем у соціальній мережі X.

    Рішення ухвалене на тлі трагедії, що сталася на території університету Брауна, де внаслідок стрілянини загинули двоє осіб, ще дев’ятеро студентів отримали поранення. За даними американських правоохоронців, нападником виявився 48-річний мігрант із Португалії Клаудіо Мануель Невеш Валенте.

    Зазначається, що чоловік прибув до США у 2017 році в межах програми отримання грін-карти. Саме цей факт став ключовим у рішенні американської влади тимчасово зупинити видачу документів на постійне проживання.

    Крісті Ноем наголосила, що призупинення програми є запобіжним заходом і має на меті посилення перевірок безпеки для недопущення подібних трагедій у майбутньому. Подальша доля програми грін-карт залежатиме від результатів внутрішнього розслідування та оцінки чинних міграційних процедур.

  • Трамп хоче виключити нелегальних іммігрантів з перепису населення США

    Трамп хоче виключити нелегальних іммігрантів з перепису населення США

    Президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести новий перепис населення, який не включатиме до підрахунку нелегальних іммігрантів. Ця ініціатива, що кардинально змінює традиційний підхід до обліку мешканців, уже викликала хвилю обурення та, ймовірно, стане предметом судових спорів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис Трампа в Truth Social.

    За словами президента, він доручив Міністерству торгівлі розпочати підготовку до проведення перепису, наголосивши на його необхідності бути «точним та заснованим на сучасних фактах». Головною відмінністю нового підходу стане виключення з підрахунків осіб, які перебувають у країні без легального статусу. Це суперечить багаторічній практиці врахування всіх мешканців, незалежно від їхнього імміграційного статусу.

    Аналітики застерігають, що реалізація цієї ініціативи може змінити політичний баланс у Конгресі. Виключення нелегальних іммігрантів з підрахунків здатне зменшити чисельність населення в окремих штатах, що, у свою чергу, призведе до скорочення їхнього представництва в Палаті представників. Такий сценарій, на думку експертів, потенційно вигідний Республіканській партії, особливо напередодні виборів 2026 року.

    За Конституцією США перепис населення проводиться раз на десять років з метою перерозподілу місць у Конгресі між штатами. 14-та поправка вимагає врахування всіх мешканців, незалежно від їхнього громадянства чи статусу перебування. Будь-які зміни у процедурі перепису можуть мати значні політичні наслідки.

    Це не перша спроба Трампа вплинути на процес перепису. Під час першої каденції він пропонував включити до переписних анкет питання про громадянство, але цю ініціативу заблокував Верховний суд. Юристи нагадують, що президент не має права одноосібно змінювати правила перепису — для цього необхідне схвалення Конгресу.

    Подібні ідеї підтримують й інші республіканці. Зокрема, конгресвумен Марджорі Тейлор Грін подала законопроєкт, який передбачає проведення перепису лише серед громадян США. Експерти розцінюють такі пропозиції як частину ширшої стратегії Республіканської партії щодо впливу на політичну карту країни.

  • Судно з єгипетськими мігрантами затонуло біля Лівії

    Судно з єгипетськими мігрантами затонуло біля Лівії

    У Середземному морі біля узбережжя Лівії сталася чергова трагедія з нелегальними мігрантами. Унаслідок перекидання судна загинули щонайменше 18 осіб, ще близько 50 вважаються зниклими безвісти. Про це 29 липня повідомило агентство Reuters із посиланням на дипломатичні джерела та Міжнародну організацію з міграції (МОМ).

    Судно зазнало аварії в районі міста Тобрук, що неподалік від кордону з Єгиптом. За попередньою інформацією, на його борту перебували виключно громадяни Єгипту, які намагалися нелегально дістатися Європи.

    Міжнародна організація з міграції повідомила, що вдалося врятувати лише десятьох людей. Вони були доправлені до центру утримання нелегальних мігрантів на території Лівії. Їхньому життю наразі нічого не загрожує.

    Тіла 18 загиблих вже підняті з води. Десять із них ідентифіковано та відправлено до Єгипту для поховання. Ще приблизно 50 осіб залишаються зниклими безвісти — пошуково-рятувальні роботи тривають, хоча шанси на порятунок зменшуються з кожною годиною.

    Тобрук, де сталася трагедія, часто слугує відправною точкою для нелегальної міграції через Середземне море. Умови, в яких організатори перевезень відправляють людей у подорож, часто не відповідають жодним стандартам безпеки — перевантажені, старі судна й нестача обладнання перетворюють такі подорожі на смертельну пастку.

    Цей інцидент вкотре наголошує на глибокій кризі нелегальної міграції з країн Північної Африки. Тисячі людей щороку ризикують життям, намагаючись дістатися Європи морем, тікаючи від бідності, безробіття та нестабільності вдома.

  • Чому українці обирають залишатися за кордоном

    Чому українці обирають залишатися за кордоном

    У 2024 році в Європі знову фіксують зростання кількості українських мігрантів. Після тривалого періоду стабілізації та поступового повернення додому кількість українців за кордоном почала збільшуватися. Експерти називають кілька ключових причин цього явища, серед яких воєнна загроза, побоювання щодо безпеки та невизначеність у внутрішній політиці.

    Такі дані навів соціолог Володимир Паніотто в ефірі телеканалу Київ24. За його словами, станом на травень 2024 року за межами України перебувало близько 5,9 мільйона громадян. Проте вже за кілька місяців ця цифра зросла на пів мільйона – до 6,4 мільйона. Таким чином, спостерігається розворот у бік зростання міграції, що викликає занепокоєння як у держави, так і в міжнародних партнерів.

    Ще у березні 2023 року Управління Верховного комісара ООН у справах біженців оцінювало кількість українських мігрантів у 8 мільйонів. Проте деякі українські демографи, зокрема академік Елла Лібанова, вважають ці цифри завищеними. Незалежно від підходу до оцінок, фактом залишається те, що у 2023 році спостерігалося поступове зменшення кількості людей за кордоном. До весни 2024 року ця цифра впала до найнижчого показника за роки повномасштабної війни – 5,9 мільйона.

    Проте нові дані свідчать, що потік повернень сповільнився, а кількість тих, хто виїжджає знову, зростає. Частина з них – це особи, які повернулися до України, але згодом знову залишили країну.

    Серед основних чинників, що впливають на рішення українців залишатися за кордоном або повторно виїжджати, є безпекова ситуація. Незважаючи на стабілізацію на деяких ділянках фронту, повітряні тривоги, удари по енергетичній інфраструктурі та обстріли залишаються постійною загрозою для мирного життя.

    Ще однією причиною є мобілізаційна невизначеність. Чимало чоловіків призовного віку побоюються примусової мобілізації або затягнутого процесу повернення, тому обирають залишитися в країнах, де мають тимчасовий або постійний захист.

    Економічні труднощі також відіграють значну роль. Попри зусилля уряду, рівень життя, зайнятість і перспективи для розвитку залишаються обмеженими, особливо для родин із дітьми.

    Також важливою є соціальна адаптація за кордоном. Зі зростанням часу перебування дедалі більше українців інтегруються в нове середовище, налагоджують побут, працевлаштовуються, влаштовують дітей у школи, що зменшує мотивацію до повернення.

    Ситуація з українською міграцією стає дедалі складнішою. З одного боку, частина громадян прагне повернутися, щойно стане безпечніше. З іншого – країна стикається з відтоком працездатного населення, що може мати довгострокові соціально-економічні наслідки. Уряд уже запровадив низку ініціатив для заохочення повернення громадян, зокрема через програми працевлаштування, допомоги переселенцям та освітні ініціативи.

    Проте, як зазначають соціологи, ключем до повернення стане не лише матеріальна підтримка, а й відчуття стабільності, безпеки та довіри до майбутнього.

  • Грецька берегова охорона врятувала понад 30 осіб знайшовши дві загибелі

    Грецька берегова охорона врятувала понад 30 осіб знайшовши дві загибелі

    У Егейському морі, на крихітному острові Фармаконісі, грецька берегова охорона виявила тіла двох жінок та врятувала понад 30 мігрантів, які намагалися досягти Європи. Про це повідомило агентство Reuters, посилаючись на дані грецької берегової охорони.

    За інформацією влади, 39 мігрантів опинилися на острові Фармаконісі після того, як досягли його вдень 14 квітня. Острів знаходиться всього за 9,7 км від турецького узбережжя. Наразі ведеться розслідування, щоб з’ясувати, що сталося з жінками та чому одна з них не змогла пережити подорож. Обставини їхньої смерті залишаються незрозумілими.

    Після того, як берегова охорона знайшла мігрантів, їх перевезли на сусідній острів Лерос, де вони отримали медичну допомогу. Влада продовжує працювати над встановленням усіх деталей цієї трагедії, яка стала черговим підтвердженням небезпечного шляху мігрантів через Середземне море.

    Греція вже давно стала основним пунктом для мігрантів, які намагаються потрапити до Європи через морський шлях. У 2015 році Греція пережила пік мігрантської кризи, коли на її острови висадилися майже мільйон людей. За останніми даними, у 2024 році на території Греції побували близько 54 тисяч мігрантів, що є другим показником у Південній Європі після Італії. Переважна більшість із них прибувають морем, уникаючи небезпек, що чекають їх на шляху через Середземне море.

  • Верховний суд США дозволив застосування закону XVIII століття для боротьби з організованою злочинністю

    Верховний суд США дозволив застосування закону XVIII століття для боротьби з організованою злочинністю

    Верховний суд США 7 квітня дозволив адміністрації Дональда Трампа депортувати мігрантів на підставі закону, ухваленого ще в 1798 році. Це рішення стосується осіб, які, за даними влади, є ймовірними членами венесуельської банди Tren de Aragua, яка займається організованою злочинністю. Такий підхід до депортацій є надзвичайно рідкісним і викликає занепокоєння, оскільки цей закон традиційно використовувався лише в умовах війни.

    Закон, про який йдеться, відомий як “Закон про ворожих іноземців”. Він був ухвалений в часи президента Джона Адамса, і з того часу використовувався лише у виняткових випадках, коли країна перебувала в стані війни або зіткнення з іноземними державами. Цей закон дає президентові право депортувати осіб, що є громадянами ворожих держав або мають сильні зв’язки з країнами, які становлять загрозу для національної безпеки США.

    Закон також надає можливість затримання таких осіб і накладення обмежень на їхню діяльність, що дозволяє уряду здійснювати жорсткіші заходи контролю за імміграцією в умовах загрози національній безпеці.

    Незважаючи на те, що закон застосовувався в основному під час воєн, адміністрація Дональда Трампа вирішила застосувати його в контексті боротьби з організованою злочинністю. Йдеться про депортацію ймовірних членів банди Tren de Aragua, венесуельської злочинної організації, яка активно діє в різних країнах Латинської Америки, зокрема у Венесуелі, Колумбії, а також на території США. Банда відома своєю причетністю до контрабанди наркотиків, торгівлі людьми та інших злочинних діяльностей.

    Згідно з рішенням Верховного суду, депортація таких осіб може бути проведена на підставі закону 1798 року. Це дозволяє адміністрації Трампа пришвидшити процеси депортації, без необхідності проходити через звичайні судові процедури.

    Верховний суд США підтримав адміністрацію Трампа, але при цьому наклав певні обмеження. Суд вказав на необхідність забезпечення права на апеляцію для осіб, яких планують депортувати. Це означає, що кожен індивідуальний випадок депортації повинен бути перевірений і оцінений на предмет порушення прав людини, зокрема права на справедливий судовий процес.

    Це рішення стало важливим етапом у розвитку імміграційної політики США, оскільки дає можливість використати стародавній закон для вирішення сучасних проблем безпеки.

    Закон про ворожих іноземців 1798 року, який вперше було застосовано під час Другої світової війни, здобув популярність через свою роль у боротьбі з потенційними шпигунами та ворогами країни. В часи війни він використовувався для інтернування іммігрантів японського, італійського та німецького походження, що викликало численні суперечки через порушення прав людини.

    Використання цього закону в сучасному контексті є суперечливим. Критики вказують на те, що використання такого стародавнього закону може мати непередбачувані наслідки, оскільки він був розроблений в умовах зовсім іншої політичної ситуації.

    Це рішення Верховного суду підкреслює зміну в імміграційній політиці США, орієнтуючи її на боротьбу з організованою злочинністю, зокрема з міжнародними бандами, які втягують в свою діяльність іммігрантів. Однак, це також може призвести до значного посилення контрольних заходів щодо мігрантів, що стикаються з новими загрозами національній безпеці.

    Адміністрація Трампа посилається на це рішення як на ефективний інструмент для боротьби з сучасними загрозами, однак багато правозахисних організацій виражають занепокоєння, що застосування цього закону може призвести до порушень прав людини та створити прецедент для застосування інших жорстких заходів у майбутньому.

  • 83% американців підтримують депортацію мігрантів

    83% американців підтримують депортацію мігрантів

    Адміністрація президента Дональда Трампа продовжує активну політику депортації мігрантів, і, як заявляє Білий дім, ця ініціатива має широку підтримку серед американців. За словами прессекретарки Керолайн Левітт, 83% громадян США схвалюють такі заходи.

    Під час брифінгу 31 січня Левітт наголосила, що 97% депортацій, здійснених адміністрацією Трампа, стосуються осіб, які вже мали ухвалені накази на виселення ще за попередньої адміністрації, але з різних причин залишалися в країні. Вона заявила, що це свідчить про нехтування міграційними законами у минулому.

    Окрім загальних даних, прессекретарка навела конкретні приклади затримань, здійснених Міграційною та митною правоохоронною службою США (ICE). Так, 27 січня в Чикаго було заарештовано громадянку Гватемали, яка мала судимість за домагання до неповнолітніх. 28 січня в Атланті затримали громадянина Південної Кореї, засудженого за розповсюдження матеріалів із зображеннями неповнолітніх у сексуальному контексті.

    ICE також повідомила про арешти двох громадян Мексики. Один із них у Нью-Йорку звинувачується в замаху на вбивство та незаконному зберіганні зброї, а інший у Філадельфії був засуджений за зберігання дитячої порнографії.

    “Наше повідомлення просте: якщо ви злочинець, іноземець-нелегал – вас заарештують і депортують”, – підсумувала Левітт.

    Посилення міграційної політики Трампа викликає дискусії серед правозахисників і політиків, проте, згідно з опитуваннями, більшість американців підтримують такі дії.

  • США закрили південний кордон для  мігрантів

    США закрили південний кордон для мігрантів

    Президент США Дональд Трамп підписав указ про закриття південного кордону країни для іноземців, які намагаються незаконно потрапити до Сполучених Штатів. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті Білого дому 22 січня.

    “Президент Трамп підписав указ, який призупиняє фізичний в’їзд іноземців, які здійснюють вторгнення до Сполучених Штатів через південний кордон”, — зазначається в документі.

    Цей крок, за словами адміністрації президента, спрямований на захист громадян від нелегальної міграції. Одночасно з цим Трамп доручив негайно розпочати депортацію тих, хто вже перебуває на території США незаконно.

    Крім того, новий указ обмежує доступ мігрантів до можливості подати заявку на отримання притулку або залишитися в країні.

    У той же день CNN повідомило, що до кордону США з Мексикою були направлені тисячі додаткових військовослужбовців для посилення безпеки.

    Ці дії стали черговим проявом жорсткої міграційної політики адміністрації Трампа, спрямованої на боротьбу з нелегальною імміграцією та зміцненням контролю над кордонами США.

  • Польща втратила прикордонника в результаті нападу мігрантів

    Польща втратила прикордонника в результаті нападу мігрантів

    У Польщі трагічно загинув прикордонник, який отримав ножове поранення під час конфлікту на кордоні з Білоруссю. Інцидент стався, коли група приблизно з 50 мігрантів напала на польських прикордонників, кидаючи в них палиці, гілки та каміння. Один із нападників залучив ніж на кінці палиці, поранивши одного з прикордонників, який пізніше помер від отриманих травм.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Комиш висловив глибоке сумування через втрату воїна Матеуша, який загинув у результаті нападу під час захисту польського кордону.

    Зазначено, що польські прикордонники зазнають агресії з боку мігрантів майже кожен день. За останні місяці не менше четверо прикордонників постраждали від нападів, не враховуючи загиблого Матеуша. Мігранти використовують різні засоби, включаючи каміння, гілки, пляшки, навіть знаряддя з ножами, і навіть стріляють із рогаток.

    За останні дні прикордонники зафіксували майже 450 спроб нелегального перетину кордону.

    Ця трагедія стала частиною загострення ситуації на польсько-білоруському кордоні, де нелегальні мігранти регулярно намагаються потрапити до Польщі.