centernews360

Позначка: метан

  • Клімат Землі стає критичним, нові дані про глобальне потепління

    Клімат Землі стає критичним, нові дані про глобальне потепління

    Дослідники зробили шокуюче відкриття, згідно з яким клімат Землі вийшов з рівноваги сильніше, ніж будь-коли за всю історію спостережень. У новій доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) стверджується, що ми щойно пережили 11 найспекотніших років за всю історію — з 2011 по кінець 2025 року. За словами авторів доповіді, минулий рік став другим або третім найспекотнішим роком, а середня температура була на 1,43°C вищою за середній показник з 1850 по 1900 рік.

    Це означає, що земний клімат вийшов з рівноваги, і всі ключові показники кліматичної системи Землі фактично вийшли з ладу. Мова йде не лише про глобальну температуру, а й про концентрацію парникових газів, рівень моря та відступ льодовиків. Водночас, доповідь вперше фіксує енергетичний дисбаланс планети, що є найвищим за останні 65 років спостережень. Це призводить до швидкого потепління атмосфери та океанів.

    В ідеальному світі енергія, що надходить від Сонця, повинна була б дорівнювати швидкості відтоку тепла з атмосфери. Однак парникові гази, такі як вуглекислий газ, метан і закис азоту, затримують інфрачервоне випромінювання в атмосфері, що порушує енергетичний баланс Землі. Зараз концентрація парникових газів досягла найвищих рівнів за всю історію. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері становить 423 частини на мільйон, що на 152% більше, ніж до промислової революції. Це найвищий показник за останні два мільйони років. Також концентрація метану і закису азоту досягла рекордних значень за останні 800 000 років. Це порушує природний баланс, накопичуючи тепло, яке Земля не встигає розсіювати, що в свою чергу призводить до додаткового нагрівання планети.

    Згідно з прогнозами, найближчими роками ситуація тільки погіршуватиметься, зокрема через природний погодний цикл Ель-Ніньо, який також сприяє підвищенню температури. Дослідники попереджають, що людська діяльність погіршує цей процес і призведе до нових іще більш серйозних наслідків.

  • Біля узбережжя Гренландії вчені виявили найглибший із коли-небудь зафіксованих газових гідратів

    Біля узбережжя Гренландії вчені виявили найглибший із коли-небудь зафіксованих газових гідратів

    Біля західного узбережжя Гренландії вчені виявили найглибший із коли-небудь зафіксованих газових гідратів, відомих як гідрати Фрейя. Відкриття зробила команда експедиції Ocean Census Arctic Deep EXTREME24 з Арктичного університету Норвегії (UiT).

    Спочатку дослідники помітили виділення газу у товщі води, що свідчило про незвичайну активність на великій глибині. Для дослідження було використано дистанційно керований підводний апарат, який зібрав зразки метану, сирої нафти та морського життя. Виявилося, що екосистема, розташована на глибині близько 3640 метрів, є багатою біологічно і геологічно динамічною.

    Як пояснив співкерівник експедиції Джуліан Панієрі, відкриття переписує наші уявлення про арктичні глибоководні екосистеми та колообіг вуглецю. Тварини, що мешкають на курганах Фрейї, харчуються хемосинтетичними мікробами, які перетворюють метан, сульфіди та інші вуглеводні на біологічне паливо. Серед мешканців курганів Фрейї виявлено трубчастих черв’яків родин Siboglinidae та Maldanidae, равликів родин Skeneidae і Rissoididae, а також амфіподів родини Melitidae. За складом ця екосистема схожа на арктичні гідротермальні джерела на аналогічних глибинах. Дослідження сполук у осадових породах вказує, що нафта і гази, які підтримують життя на глибині, ймовірно, походять від квіткових рослин, що росли в теплій, лісистій Гренландії у міоцені, приблизно 23–5,3 млн років тому.

    Вчені відзначають, що відкриття важливе для розуміння біорізноманіття, кліматичних процесів та майбутнього управління арктичними ресурсами.

  • Танення вічної мерзлоти не обов’язково призведе до сильного потепління

    Танення вічної мерзлоти не обов’язково призведе до сильного потепління

    Вчені виявили, що мікроби в арктичних ґрунтах можуть зменшувати викиди метану, витісняючи мікробів, які його виробляють. Це відкриття дозволяє припустити, що потенційна “метанова бомба” в Арктиці може не вибухнути, як побоювалися раніше.

    Дослідники вивчили ґрунти з вічної мерзлоти Канади, Гренландії та Сибіру, а також місця, де вона розтанула. Було виявлено, що за певних умов кількість мікробів, які споживають метан, перевищує кількість метаногенів — мікробів, що виробляють цей потужний парниковий газ. Це означає, що арктичний ґрунт може виступати як поглинач вуглецю. Серед метанотрофів у зразках домінує рід Methylobacter, який споживає метан, що піднімається з нижніх шарів ґрунту. У вологих місцях більше метаногенів, які добре ростуть у нестачі кисню, а в сухих ділянках переважають метанотрофи, здатні витягувати метан прямо з повітря і перетворювати його на вуглекислий газ.

    Дослідники також зазначили, що на Алясці мікроби, які використовують залізо у своєму метаболізмі, почали витісняти метаногенів, потенційно знижуючи викиди газу. Це відкриття показує, що внесок танення вічної мерзлоти у глобальне потепління може бути меншим, ніж передбачалося раніше.

  • Торфовища Амазонії та їхня роль у боротьбі зі зміною клімату

    Торфовища Амазонії та їхня роль у боротьбі зі зміною клімату

    Нещодавні дослідження, проведені в амазонських лісах Перу, виявили невідомі мікроби, що можуть значно вплинути на глобальний баланс вуглецю. Ці мікроорганізми, що мешкають у торфовищах, де рівень кисню дуже низький, грають вирішальну роль у кругообігу вуглецю та можуть сприяти або стримувати зміну клімату.

    Торфовища, великі скупчення органічного матеріалу, здатні довготривало зберігати вуглець, стаючи важливими природними резервуарами для цього елементу. Проте, як з’ясували вчені, потепління клімату може призвести до того, що ці екосистеми перетворяться на джерела парникових газів, що значно посилить глобальне потепління. У своїх дослідженнях учені виявили мікроби, що належать до групи Bathyarchaeia, які взаємодіють із вуглецевим циклом в амазонських торфовищах. Ці мікроорганізми споживають монооксид вуглецю і перетворюють його на енергію, що дозволяє знизити токсичність вуглецю в навколишньому середовищі. Одночасно, вони сприяють виробленню водню та вуглекислого газу, який використовується іншими мікробами для вироблення метану. У стабільних умовах ці мікроби підтримують торфовища як важливі поглиначі вуглецю, знижуючи рівень викидів парникових газів. Однак зміни в кліматичних умовах, зокрема підвищення температури та зміни в опадах, можуть спровокувати викид значної кількості вуглецю у вигляді вуглекислого газу та метану.

    Торфовища Амазонії є одними з найбільших природних сховищ вуглецю на Землі, містячи близько 3,1 млрд тонн вуглецю — це приблизно вдвічі більше, ніж в усіх лісах світу. Проте через підвищення температури та зменшення вологості ці екосистеми стають все більш вразливими. Потепління може висушити торфовища, перетворивши їх із поглиначів вуглецю на джерела викидів парникових газів, що лише посилить проблему глобального потепління. За прогнозами вчених, антропогенні фактори, які порушують природний баланс в торфовищах, можуть призвести до викиду до 500 мільйонів тонн вуглецю до кінця цього століття.

    Зважаючи на можливі негативні наслідки для клімату, вчені наголошують на необхідності захисту торфовищ. Дії людини, що призводять до їхнього висушення чи порушення природного балансу, можуть призвести до катастрофічних наслідків для глобального клімату. Нові відкриття про мікроби в торфовищах підкреслюють важливість навіть найдрібніших організмів у регулюванні глобальних кліматичних процесів.

  • Україна готується стати лідером у виробництві біометану

    Україна готується стати лідером у виробництві біометану

    Україна, володіючи великими ресурсами біомаси, має потенціал задовольнити як свої власні, так і європейські енергетичні потреби з використанням залишків і відходів сільського господарства.

    Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, Віталій Головня, наголосив на конференції “Перспективи та умови для ринку біометану в Україні”, що потенціал енергії з біомаси в Україні становить понад 25 мільйонів тонн нафтового еквівалента на рік.

    Європейський Союз розглядає плани з виробництва біометану до 35 мільярдів м3/рік до 2030 року, і Україна може потенційно забезпечити до 20% цієї потреби. Віталій Головня підкреслив, що Україна може конкурувати з іншими країнами у виробництві біометану, пропонуючи найдешевшу сировину. З великою площею сільськогосподарських угідь України, країна має один з найкращих у світі потенціалів для виробництва біометану.

    Біометанові та біогазові заводи також виробляють дигестат, який може використовуватися як органічне добриво, сприяючи відновленню ґрунтів. Це сприяє децентралізації енергосистеми, забезпеченню надійності енергозабезпечення громад та збільшенню доходів агровиробників за рахунок додаткового прибутку від використання залишків біомаси. Загалом, розвиток цієї галузі зміцнює енергетичну безпеку країни.