Позначка: мавпи

  • Втеча лабораторних мавп у США, влада застерігає громадян

    Втеча лабораторних мавп у США, влада застерігає громадян

    28 жовтня у США сталася незвичайна подія — внаслідок аварії вантажівки, що перевозила лабораторних мавп, кілька тварин опинилися на волі. Інцидент стався в окрузі Джаспер, де місцеві правоохоронці закликали мешканців не наближатися до приматів. У департаменті шерифа попередили, що мавпи можуть бути агресивними до людей і потенційно переносять небезпечні захворювання, серед яких гепатит C, герпес і COVID-19.

    За даними поліції, аварія сталася під час транспортування тварин із Університету Тулейн. Внаслідок перекидання вантажівки три мавпи вирвалися на волю. Правоохоронці спільно з фахівцями Департаменту дикої природи та рибальства Міссісіпі розпочали пошуки втікачів. Пізніше з’ясувалося, що двох приматів вдалося знешкодити, а одна тварина досі залишається на свободі.

    Представники університету пообіцяли направити власну команду спеціалістів для відлову решти тварин і запевнили, що мавпи не є носіями вірусів. За словами речника Тулейна Ендрю Яуна, примати використовуються для наукових досліджень і не становлять біологічної загрози. Водночас правоохоронці наголосили, що діють відповідно до інформації, отриманої від водія вантажівки, який повідомив про можливу небезпеку для людей.

    Місцева влада продовжує пошуки єдиної мавпи, яка залишилась на волі. Громадян просять зберігати спокій і не намагатися самостійно контактувати з твариною у разі зустрічі.

  • Примати й мода, навіщо шимпанзе носять траву у вухах

    Примати й мода, навіщо шимпанзе носять траву у вухах

    У кількох заповідниках і притулках шимпанзе почали масово засовувати травинки у вуха або між сідниць. Вчені кажуть: така поведінка не має жодної практичної або медичної мети, але поширюється між приматами подібно до модного тренду. Це рідкісний випадок прояву культурної поведінки серед тварин.

    Незвичну звичку вперше помітили ще у 2014 році в Замбії, у притулку для диких тварин Чімфунші. Тоді лише один шимпанзе регулярно вставляв травинку у вухо. Пізніше така поведінка передалася іншим членам групи, а у 2023 році аналогічне повторилося в іншій групі тварин — тепер вже з ускладненням: шимпанзе почали вставляти траву між сідниць.

    Примітно, що ці групи не контактують між собою, але мають спільних доглядачів. Вчені припускають, що тварини могли почати наслідувати опікунів, які іноді використовували травинки або сірники, щоб почухати у вусі. Така мімікрія — часта поведінка серед соціальних тварин. Зазвичай подібне копіювання серед тварин пов’язане з практичними навичками, наприклад, пошуком їжі чи виживанням. Однак у цьому випадку жодної користі або функції поведінка не несе. Тому дослідники називають її культурною традицією або навіть модним трендом, що виконує соціальну функцію. Вчені припускають, що поведінка може бути способом соціального сигналу. Копіюючи одне одного, шимпанзе демонструють належність до групи і налагоджують зв’язки. Це схоже на те, як у людей популярні певні стилі одягу або жести.

    Попередні спостереження також вказують на вплив неволі. В дикій природі шимпанзе зайняті пошуком їжі, боротьбою за територію та іншими проблемами. У неволі ж тварини мають більше вільного часу, що відкриває простір для нових форм соціальної поведінки. Сама ж історія модного тренду розпочалася із самки шимпанзе на ім’я Джулі, яка першою регулярно клала травинки у вуха. Після її смерті інші члени групи продовжили традицію, а згодом вона трансформувалася і з’явилася в іншому середовищі.

    Наразі дослідники продовжують спостерігати за поведінкою шимпанзе, намагаючись зрозуміти, як і чому саме розвиваються подібні соціальні явища у тварин.

  • Чому бабуїни шикуються в лінію, відповідь виявилася дуже людяною

    Чому бабуїни шикуються в лінію, відповідь виявилася дуже людяною

    Ми звикли думати, що дика природа жорстка і підпорядкована виключно боротьбі за виживання. Але нове дослідження показало щось неочікуване: бабуїни шикуються в шеренгу не тому, що так безпечніше чи ефективніше. Вони просто хочуть бути поруч із тими, кого люблять.

    Дослідники з Університету Суонсі (Велика Британія) спостерігали за дикими бабуїнами чакма в Південній Африці. Протягом 36 днів вони проаналізували 78 “прогресій” — саме так називається послідовний рух бабуїнів у лінію. І виявили закономірність: порядок не випадковий, а побудований на основі соціальних зв’язків.

    Учені перевірили всі класичні гіпотези — захист слабших, слідування за лідером, доступ до ресурсів. Але нічого з цього не пояснює шеренгу. Ба більше — домінантні самці зовсім не йдуть попереду, як очікувалося. Вони — всередині групи, поруч із тими, з ким мають найбільше соціальних зв’язків. Результати дослідження засвідчили, що тварини з нижчим соціальним статусом найчастіше йдуть попереду або позаду — ізольовано. Водночас бабуїни з високим рангом, які мають більше соціальних зв’язків, частіше йдуть у центрі шеренги, оточені “товаришами”. Це спростовує популярні уявлення про поведінку тварин, згідно з якими група йде за альфа-самцем. Бабуїни демонструють щось набагато складніше — соціальну динаміку, засновану на довірі та зв’язках.

    Як виявилося, тварини не лише діють інстинктивно, а й шукають комфорту у знайомих. Як і люди, бабуїни прагнуть бути поруч із тими, хто їм близький — навіть у дорозі додому на ночівлю.

  • Людиноподібні мавпи можуть пам’ятати старих друзів і сім’ю через десятиліття, йдеться в дослідженні

    Людиноподібні мавпи можуть пам’ятати старих друзів і сім’ю через десятиліття, йдеться в дослідженні

    Луїза втратила зв’язок зі своєю сестрою Лореттою. Життя просто стало на заваді. Після переїзду з Каліфорнії до Огайо, а потім ще одного аж до Японії, минуло 26 років відтоді, як вона побачила свого брата чи сестру.

    Але нещодавно, коли Луїза натрапила на фотографію Лоретти, її погляд затримався на її рисах: темних очах. Її тонке волосся. Її великі вуха.

    Луїза – бонобо, примат, який є одним із найближчих живих родичів людства. У дослідженні, опублікованому в понеділок, дослідники кажуть, що вони виявили, що бонобо та шимпанзе, які бачать фотографії старих друзів, членів сім’ї та одногрупників, схоже, пам’ятають їх. Результати, опубліковані в Proceedings of the National Academy of Sciences, є одними з найтриваліших спогадів, коли-небудь зареєстрованих у тваринному світі. Відкриття свідчить про те, що складні соціальні мережі людства мають глибоке еволюційне коріння, причому довготривала пам’ять, ймовірно, є рисою, якою володів спільний предок людей, шимпанзе та бонобо кілька мільйонів років тому.
    Дослідження «перенеслося в часі 7 мільйонів років тому в свідомість нашого спільного предка, якого ми мали разом, так, як ми ніколи раніше не робили», — сказав Брайан Хейр, вчений-когнітивіст з Університету Дьюка, який не брав участі в дослідженні.Щоб зазирнути в свідомість мавп, дослідники заманили 26 шимпанзе і бонобо в зоопарках Шотландії та Бельгії, а також у притулку для мавп в Японії осідлати монітор. Використовуючи соломинку з фруктовим соком, щоб тримати голову нерухомою, і інфрачервону камеру, щоб відстежувати рух очей, команда показувала тваринам пару зображень з боку в бік протягом трьох секунд. Людиноподібних мавп під час експерименту не стримували.
    «Це елегантний, досить простий спосіб заохотити їх тримати голову нерухомою», — сказала Лора Льюїс, докторант Каліфорнійського університету в Берклі та провідний автор дослідження.
    На одному з них було зображення мавпи, з якою вони раніше жили. Інший був зовсім незнайомої людини. В середньому, бонобо і шимпанзе, які бачили обидва зображення, дивилися на своїх старих знайомих приблизно на чверть секунди довше, ніж незнайомець. Під час одного з випробувань, показаного на відео нижче, Едіт провела трохи більше часу, розглядаючи фотографії шимпанзе, з якими вона колись жила.

    Крістофер Крупеньє, доцент Університету Джона Хопкінса, який був співавтором дослідження, порівняв реакцію мавп на те, що вони проходили повз старого шкільного однокласника на вулиці.

    “Ви можете зробити подвійний дубль, і це може застати вас зненацька”, – сказав він. «У певному сенсі наше дослідження саме таке».

    Майкл Платт, професор Університету Пенсільванії, який також проводив дослідження відстеження очей, не сказав, що експеримент показав, що бонобо і шимпанзе дійсно впізнають своїх старих приятелів. Натомість, за його словами, результати свідчать про те, що тварини, можливо, мали відчуття знайомства із зображеннями старих одногрупників.

    «Автори інтерпретують цю різницю як відображення розпізнавання облич», — сказав Платт, який не брав участі в останньому дослідженні. «Здавалося б, те, що виявили автори, є свідченням знайомства».

    У дослідженні кількість часу, протягом якого мавпа жила зі своїм старим одногрупником, схоже, не вплинула на результати. Бонобо Луїза, наприклад, востаннє бачила свою сестру в зоопарку Сан-Дієго в 1992 році, перш ніж її перевезли в зоопарк Цинциннаті, а потім в заповідник Кумамото в Японії. Коли справа доходить до довготривалої пам’яті, шимпанзе та бонобо поповнюють ряди людей та дельфінів. Попередні дослідження показали, що дельфіни можуть запам’ятовувати свист один одного протягом більш ніж двох десятиліть.

    А бонобо та шимпанзе довше дивилися на старих одногрупників, з якими вони доглядали та мали позитивні стосунки в минулому — довше, тобто на друзів, ніж на ворогів, хоча чи здатні тварини на дружбу, було предметом дискусій.

    «У приматології його іноді називають словом на букву ф», — сказав Льюїс. “Але, схоже… Зараз багато хто з нас згоден з тим, що ці тривалі, позитивні стосунки можна охарактеризувати як дружбу».

    Для Крупеньє результати підтверджують те, що він та інші люди, які роками працювали з мавпами, пережили анекдотично.

    — Коли ми повертаємося, у вас складається таке чітке враження, що вони, здається, дуже чітко вас впізнають.