centernews360

Позначка: Марк Рютте

  • Рютте заявив, що Україна отримуватиме американську зброю попри ескалацію на Близькому Сході

    Рютте заявив, що Україна отримуватиме американську зброю попри ескалацію на Близькому Сході

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що постачання американського озброєння Україні продовжиться незалежно від загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема конфлікту навколо Ірану. Відповідну заяву він зробив 15 квітня після засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    За словами Рютте, союзники по НАТО погоджуються з необхідністю одночасно вирішувати кілька завдань — підтримувати Україну, відновлювати власні запаси озброєння та нарощувати оборонне виробництво. Він підкреслив, що постачання вже тривають і не припиняються, попри зростання напруження в інших регіонах.

    Під час засідання «Рамштайн» обговорювалися питання подальшого забезпечення України системами протиповітряної оборони, боєприпасами, бронетехнікою та засобами ураження великої дальності. Окрема увага приділялася координації поставок між союзниками та фінансуванню нових пакетів допомоги.

    За останні місяці США залишаються ключовим постачальником військової допомоги Україні. Загальний обсяг підтримки з боку Вашингтона перевищує десятки мільярдів доларів і включає системи ППО Patriot, NASAMS, реактивні системи HIMARS, артилерію, ракети та боєприпаси. Частина допомоги фінансується за рахунок союзників, які компенсують витрати США або закуповують озброєння для передачі Україні.

    У Європі паралельно реалізуються програми спільних закупівель і виробництва озброєнь. Країни НАТО збільшують виробництво артилерійських снарядів, ракет і систем ППО, щоб покрити як потреби України, так і відновлення власних складів, які суттєво скоротилися за час війни.

    Заява Рютте прозвучала на тлі занепокоєння щодо можливого перерозподілу ресурсів США через конфлікт на Близькому Сході. Раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про дефіцит окремих видів озброєння, зокрема ракет для систем Patriot, і пов’язував це з підвищеним навантаженням на американські оборонні ресурси.

    Водночас у НАТО наголошують, що підтримка України залишається стратегічним пріоритетом. Учасники Альянсу розглядають довгострокові механізми фінансування військової допомоги, включно з багаторічними програмами та створенням стабільних каналів постачання озброєнь.

    Паралельно триває робота над інтеграцією українських сил із стандартами НАТО, підготовкою військових, а також розширенням співпраці в оборонно-промисловій сфері.

  • НАТО посилило підтримку України, але відклало питання членства

    НАТО посилило підтримку України, але відклало питання членства

    Північноатлантичний альянс у 2025 році суттєво посилив оборонні можливості та підтримку України, однак питання її членства знову відкладене. Про це йдеться у новому річному звіті НАТО, який 26 березня представив генеральний секретар Марк Рютте.

    У документі наголошується, що Росія залишається найбільшою та прямою загрозою для безпеки євроатлантичного простору. На тлі війни проти України, яку підтримують Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь, Альянс змушений реагувати на нові виклики — від порушень повітряного простору до кібератак і диверсій.

    За словами Рютте, відповідь НАТО стала «швидкою, чіткою та рішучою». Альянс значно наростив сили швидкого реагування на суші, в морі та повітрі, а також посилив координацію оборонних зусиль.

    Окремий акцент у звіті зроблено на підтримці України. Зокрема, запущено механізм пріоритетних потреб України (PURL), який дозволяє спрямовувати американське озброєння, профінансоване союзниками. У НАТО наголошують, що це допомагає Україні утримувати фронт і захищати населення.

    Крім того, у 2024 році Альянс перейшов до інституційної моделі допомоги через створення структури NSATU та погодження довгострокового фінансування обсягом не менше 40 млрд євро.

    Разом із тим, у звіті констатується глибока трансформація самого НАТО. Якщо у 2013 році Альянс скорочував витрати та шукав свою роль після холодної війни, то нині фактично відбувається перехід до нової воєнної економіки. У 2025 році всі члени вперше досягли рівня витрат у 2% ВВП на оборону, а на саміті в Гаазі ухвалено рішення довести цей показник до 5% до 2035 року.

    Альянс також активізував військову присутність через нові місії, зокрема «Східна варта» та «Балтійська варта», які спрямовані на протидію російським провокаціям і диверсіям.

    Водночас, попри зростання підтримки України, питання її членства залишається невизначеним. Рютте підтвердив, що існує погоджений шлях до НАТО, однак він потребує часу, оскільки не всі союзники готові підтримати вступ України найближчим часом.

    «Наразі це питання не стоїть на порядку денному», — заявив генсек, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі.

    Таким чином, звіт НАТО за 2025 рік фіксує стратегічний зсув Альянсу — від спроб діалогу з Росією до системного стримування, водночас залишаючи відкритим ключове для України питання членства.

  • Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив у Верховній Раді України

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив у Верховній Раді України

    Виступ генсека НАТО Марка Рютте у Верховній Раді: підтримка України та безпекові гарантії.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив у Верховній Раді України, підтвердивши, що українці залишаються у центрі уваги альянсу. Він запевнив, що НАТО продовжить підтримувати Україну у протистоянні з Російською Федерацією.

    Рютте повідомив, що альянс активізує виробництво ракет ППО для України. Крім того, підприємства оборонно-промислового комплексу країн НАТО швидко виготовляють зброю, необхідну Збройним силам України. За його словами, більшість ракет, які отримує Україна, надаються саме НАТО. Очільник альянсу зазначив, що підтримка України триватиме, і висловив повагу до людей, які борються проти російської агресії. Він також згадав про “коаліцію охочих”, яка може ввести західні війська в Україні після завершення війни. Генсек підкреслив, що ніхто не хоче повторення ситуації, подібної до “Будапештського меморандуму”.

    “Зима дуже довга. Весна прийде. Залишайтесь сильними. Я знаю, що ви сильні”, — сказав Рютте.

    Під час виступу генсек НАТО згадав свій попередній візит до Харкова, де побачив дітей, які навчаються у метро, та поранених бійців ЗСУ, що відновлювались у лікарнях. Він відзначив, що Захід спочатку очікував програш України, але країна проявила стійкість і отримала підтримку. Основні тези виступу Рютте: НАТО продовжує надавати обладнання та техніку ЗСУ, а Німеччина організовує навчання бійців; Україна надає список потреб, а альянс відповідає поставками зброї та техніки на мільйони євро; країни НАТО запустили виробництво нової зброї та інноваційних технологій, перевірених на полі бою в Україні; триває робота над укладанням угоди з гарантіями безпеки, які не будуть схожі на “Будапешт”; Альянс закликає до справедливої та довготривалої угоди про мир; НАТО гарантує підтримку та безпеку для України.

    Візит Марка Рютте відбувся 3 лютого, у день масованого обстрілу України з боку РФ. Росіяни запустили понад 500 засобів ураження, серед яких 71 ракета та 450 дронів-камікадзе. Засоби ППО змогли знищити половину ракет та більшість дронів. Під удар потрапили Київ та інші центральні і східні міста. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що обстріли торкнулися ТЕС і ТЕЦ, які забезпечують опалення населення.

  • Рютте пояснив, чому переговори про мир в Україні буксують

    Рютте пояснив, чому переговори про мир в Україні буксують

    Завершення війни між Росією та Україною залишається одним із ключових викликів європейської політики. Попри численні дипломатичні зусилля, пошук компромісу постійно наштовхується на небажання однієї сторони припиняти бойові дії. На цьому наголосив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    В інтерв’ю німецькому виданню Bild він прямо відповів на запитання, чому війну так складно завершити: причина, за його словами, полягає у президенті Росії Володимирі Путіні.

    Рютте зазначив, що за майже чотири роки повномасштабної війни Путін не досяг стратегічних цілей, на які розраховував. Попри величезні людські втрати, прогрес Росії на полі бою залишається мінімальним. За словами генсека НАТО, протягом цього року російські війська захопили менше ніж 1% території України порівняно з початком року. Водночас, за оцінками Альянсу, кількість убитих і поранених з російського боку може сягати до 1,1 мільйона осіб. Рютте назвав ці цифри жахливими та підкреслив, що вони яскраво демонструють ціну війни, яку Кремль продовжує вести без реальних успіхів. Він також відзначив роль президента США Дональда Трампа, наголосивши, що саме йому вдалося змусити Путіна сісти за стіл переговорів. На думку Рютте, Трамп наразі є єдиним світовим лідером, здатним реально вплинути на російського президента та схилити його до укладення миру.

    Водночас генсек НАТО визнав, що процес переговорів викликає роздратування у глави Білого дому. За його словами, цього року Трамп кілька разів відкрито демонстрував невдоволення через затягування війни, однак розуміє необхідність брати на себе лідерську роль у врегулюванні конфлікту. Окремо Рютте торкнувся безпекової ситуації в Європі. Під час виступу в Берліні 11 грудня він заявив, що Росія може розглядати європейські країни як наступну ціль, і закликав держави ЄС суттєво збільшити оборонні витрати. За його словами, Європа має бути готовою до масштабів війни, подібних до тих, які пережили попередні покоління під час великих конфліктів ХХ століття. У Кремлі на ці заяви відреагували різко, звинувативши європейські країни у втраті розуміння наслідків великої війни та заявивши, що вони нібито не усвідомлюють справжнього жаху масштабного збройного протистояння.

    Говорячи про майбутнє НАТО, Марк Рютте підкреслив, що не уявляє Північноатлантичний альянс без участі Сполучених Штатів. Він зазначив, що Росія за останні роки стала ще більш агресивною, безрозсудною та жорстокою у своїх діях щодо України та країн НАТО.

  • Генсек Альянсу наголосив на необхідності термінових заходів для безпеки

    Генсек Альянсу наголосив на необхідності термінових заходів для безпеки

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю Росії і вже перебувають у зоні ризику. Свою заяву він зробив під час виступу на заході в Берліні 11 грудня, наголосивши на необхідності термінових дій для забезпечення безпеки та стримування агресії Кремля.

    Рютте зазначив, що хоча прискорення оборонних витрат на саміті НАТО в Гаазі на початку року було позитивним кроком, це не час для самозаспокоєння. «Занадто багато хто не відчуває терміновості. Час діяти зараз. Витрати та виробництво союзників на оборону мають швидко зростати. Наші збройні сили мусять мати все необхідне для забезпечення безпеки», — підкреслив він.

    За словами генсека, Росія стала ще більш зухвалою та безжальною у своїх діях проти НАТО та України. Рютте порівняв сучасні дії президента Путіна із загрозами часів холодної війни, зазначивши, що РФ сьогодні будує нову імперію, отримуючи підтримку від Китаю, Північної Кореї та Ірану.

    Він також високо оцінив зусилля колишнього президента США Дональда Трампа, вважаючи його ключовим для можливості посадити Путіна за стіл переговорів. Марк Рютте закликав країни НАТО підтримувати тиск на Росію та всі реальні ініціативи, спрямовані на припинення війни.

  • У НАТО не вражені заявами Путіна про ядерні випробування

    У НАТО не вражені заявами Путіна про ядерні випробування

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте іронічно відреагував на заяви президента Росії Володимира Путіна щодо можливих ядерних випробувань. Як повідомляє видання Digi24, під час спільної пресконференції з президентом Румунії Нікушором Даном 5 листопада Рютте попросили прокоментувати засідання Ради безпеки РФ, яке Путін скликав у відповідь на оголошення США про власні ядерні випробування.

    “Я вже давно не реагую на засідання, які організовує Путін. Йому платять як президенту Росії, тому він їх організовує”, — відповів Рютте, викликавши сміх серед журналістів.

    Коментар генерального секретаря НАТО став черговим підтвердженням позиції Альянсу, що не піддається тиску через російські ядерні погрози. У штаб-квартирі НАТО неодноразово заявляли, що риторика Кремля щодо застосування ядерної зброї є безвідповідальною і не змінює оборонної стратегії країн-членів.

  • Генсек НАТО пояснив, чому Альянс реагує стримано на повітряні порушення

    Генсек НАТО пояснив, чому Альянс реагує стримано на повітряні порушення

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час свого виступу на Парламентській асамблеї Альянсу в Любляні, Словенія, окреслив позицію щодо реагування на порушення повітряного простору. Він заявив, що дії НАТО мають бути стриманими та відповідати принципу пропорційності, навіть якщо йдеться про російські літаки.

    За словами Рютте, Альянс не повинен збивати літаки тільки через сам факт порушення, якщо від них не надходить безпосередня загроза. У такому разі, за його словами, літак має бути виведений з повітряного простору без застосування сили.

    “Нам не потрібно збивати російські літаки лише тому, що вони увійшли в наш повітряний простір. Нам потрібна пропорційна відповідь”, — сказав генсек НАТО.

    Він підкреслив, що знищення повітряного судна є крайнім заходом, який можливий тільки в разі наявності чіткої загрози. У відповідь на заклики членів парламенту з країн Балтії до рішучих дій, Рютте наголосив на перевазі НАТО у військовій силі, що дозволяє утриматися від ескалації.

    “Ми набагато сильніші за росіян. Нам не потрібно збивати російські літаки, бо вони входять у наш повітряний простір”, — зазначив він.

    Генеральний секретар пояснив, що слабка сторона, можливо, обрала би іншу тактику, демонструючи жорсткість задля компенсації слабкості. Проте НАТО, будучи сильним, може дозволити собі стриману відповідь, яка також сигналізує про неприпустимість вторгнень.

    “Але ми сильні, і наша пропорційна відповідь чітко дає росіянам зрозуміти, що ми не раді таким вторгненням”, — підкреслив Марк Рютте.

    Окрім цього, він закликав країни-члени Альянсу не знижувати рівень уваги до питань обороноздатності. За його словами, навіть маючи суттєву перевагу, НАТО повинно постійно нарощувати військовий потенціал та витрати на оборону, адже у разі відкритого конфлікту загроза серйозної шкоди зберігається.

  • Генсек НАТО та прем’єр Естонії посварилися через проліт російських літаків

    Генсек НАТО та прем’єр Естонії посварилися через проліт російських літаків

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал опинилися в гострій суперечці через реакцію Альянсу на проліт російських МіГ-31 19 вересня. Інцидент стався після того, як Естонія вперше за тривалий час активувала четверту статтю договору НАТО, що передбачає проведення консультацій між членами Альянсу у випадку, якщо одна з країн відчуває загрозу власній безпеці.

    Розбіжності між Рютте та Міхалом полягали в оцінці частоти використання цієї статті. Генеральний секретар НАТО наголосив, що надмірне застосування четвертої статті може підірвати авторитет і силу самого договору, знизивши його ефективність як інструменту колективної безпеки. За даними джерел, під час обговорення Рютте підвищив голос, попередивши прем’єра Естонії про необхідність обережності у поданні сигналів тривоги, щоб уникнути ослаблення довіри серед країн-членів.

    Інцидент підкреслює існуючі напруження всередині НАТО щодо того, як реагувати на дії Росії поблизу кордонів Альянсу, і став прикладом дискусії про баланс між демонстрацією солідарності та збереженням стратегічної стабільності. Естонія, з огляду на свій географічний та політичний контекст, наполягає на чіткій демонстрації готовності Альянсу реагувати на потенційні загрози, тоді як Рютте та деякі інші керівники членів НАТО виступають за обережніше використання механізмів колективної безпеки, щоб не підривати їхню ефективність у майбутньому.

  • НАТО про Східний вартовий: ППО України не інтегруватиметься з системою Альянсу

    НАТО про Східний вартовий: ППО України не інтегруватиметься з системою Альянсу

    Місія НАТО «Східний вартовий» зосереджуватиметься на захисті території Альянсу і не передбачає інтеграції з українською системою протиповітряної оборони. Про це під час пресконференції 12 вересня заявив генерал Алексус Гринкевич, верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі.

    На запитання журналістів щодо можливості об’єднання ППО НАТО з українською, генерал наголосив, що операція орієнтована виключно на захист східного флангу Альянсу — від північних регіонів до Чорного та Середземного морів. За його словами, наразі немає жодного конфлікту між наданням допомоги Україні окремими країнами-членами та їхніми зобов’язаннями перед НАТО.

    Гринкевич додав, що операція інтегрує наземні та повітряні оборонні системи, підвищує рівень обміну інформацією між країнами-членами і дозволяє закрити прогалини у захисті. Раніше на східному фланзі діяли окремі повітряні патрулі та наземні системи ППО, а нинішній підхід буде більш комплексним та інтегрованим.

    Щодо ідеї створення «стіни дронів» на східному кордоні НАТО, генерал висловив підтримку. Він підкреслив важливість вивчення українського досвіду у використанні сучасних датчиків та зброї — як кінетичної, так і некінетичної. Інтеграція цих рішень у регулярну діяльність НАТО стане важливою частиною планів стримування в регіоні.

    Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте зазначив, що НАТО може багато чого перейняти у України, відзначивши її високорозвинену оборонно-промислову базу та досвід перехоплення безпілотників.

    Ідея «стіни дронів» стала актуальною після порушення польського повітряного простору з боку Росії. Єврокомісар Андрюс Кубілюс та країни Балтії закликали до якнайшвидшої реалізації ініціативи. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила на необхідності створення «стіни дронів» для забезпечення надійної оборони Європи.

  • Два рівні безпеки: що готує НАТО для України

    Два рівні безпеки: що готує НАТО для України

    Україна отримає систему безпекових гарантій, що складатиметься з двох рівнів. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Києві 22 серпня.

    За його словами, перший рівень стосуватиметься внутрішньої оборонної спроможності України. Йдеться про забезпечення Збройних сил усім необхідним для того, аби вони могли витримати будь-які виклики та гарантувати стабільність навіть у випадку нової агресії. Сюди входить і можливе укладення мирної угоди чи режиму припинення вогню, які посилюватимуть здатність України до самозахисту.

    Другий рівень гарантій має базуватися на підтримці з боку союзників. Рютте наголосив, що США та Європа працюють над створенням реальних механізмів допомоги Україні, які забезпечать тривалий ефект і унеможливлять повторення сценаріїв минулого.

    Генсек НАТО підкреслив, що нова система безпеки має докорінно відрізнятися від Будапештського меморандуму чи Мінських домовленостей, які не змогли гарантувати Україні захисту від російської агресії.

    «Ми працюємо разом – Україна, Європа і Сполучені Штати, щоб гарантії були такого рівня, щоб Владімір Владімірович, сидячи в Москві, ніколи навіть не подумав нападати на Україну знову», – заявив Рютте.