centernews360

Позначка: Литва

  • Відповідь на скандальне рішення Брюсселя: Литва заблокувала активи російських олігархів Фрідмана та Усманова на національному рівні

    Відповідь на скандальне рішення Брюсселя: Литва заблокувала активи російських олігархів Фрідмана та Усманова на національному рівні

    Влада Литви офіційно заморозила всі активи великих російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в межах застосування власного суверенного санкційного режиму. Про це повідомив міністр закордонних справ країни Кястутіс Будріс на своїй сторінці у соцмережі X. Цей крок став прямою та принциповою реакцією Вільнюса на скандальне рішення Ради Європейського Союзу, яка раніше несподівано виключила обох бізнесменів із загальноєвропейських санкційних списків, викликавши хвилю обурення серед східноєвропейських партнерів та офіційного Києва.

    Глава литовської дипломатії наголосив, що агресивна війна Росії проти України продовжує фінансуватися та підтримуватися саме завдяки потужним бізнес-групам, які отримують надприбутки та захищають інтереси путінського режиму. Будріс назвав скасування обмежень на рівні ЄС неприпустимим кроком:

    «Війна Кремля проти України триває завдяки потужним інтересам, які продовжують отримувати вигоду з російської агресії та підтримувати її. Коли двох впливових російських олігархів виключили зі списку санкцій ЄС, це стало хибним сигналом. Сьогодні ми заморозили активи Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в межах нашого національного санкційного режиму. Санкційний тиск на Росію та пособників її війни має посилюватися і тривати надалі».

    Рішення Вільнюса спирається на розпорядження прем’єр-міністра Литви Міндаугаса Сінкявічюса, який ще 23 вересня доручив урядовим відомствам негайно ініціювати введення персональних обмежень проти згаданих осіб. Це відбулося одразу після того, як 22 вересня Рада ЄС вилучила із загального санкційного переліку Усманова, Фрідмана, а також колишнього ректора окупаційного так званого Кримського університету імені Вернадського Андрія Фалалєєва та пов’язану маврикійську компанію Redbird Corporate Services Ltd. За даними дипломатичних джерел, основними лобістами цього пом’якшення виступили Словаччина, Франція та Люксембург, причому їхні дії не узгоджувалися та не координувалися з українською стороною.

    Послаблення європейського контролю спричинило різку критику в Києві та столицях Балтії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що російський бізнес не повинен мати жодного спокійного куточка у світі, доки триває агресія, а будь-які поступки олігархам є неприйнятними. Міністри закордонних справ Естонії Маргус Цахкна та Латвії Байба Браже засудили рішення Брюсселя як небезпечне й тривожне, підтвердивши запровадження жорстких національних санкцій у своїх країнах.

    Зі свого боку українське зовнішньополітичне відомство розгорнуло системну кампанію з нівелювання наслідків брюссельського прецеденту. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про формування додаткового списку з понад 20 російських магнатів, які потребують невідкладних обмежень. Паралельно українські дипломати ведуть переговори з ключовими партнерами щодо точкового внесення Фрідмана та Усманова до національних санкційних реєстрів: такі держави, як Велика Британія та Канада, вже надали Києву офіційні запевнення, що не збираються знімати блокування з активів цих спонсорів російської агресії.

  • Психологічний тиск не пройде: у Вільнюсі жорстко відповіли на ядерні істерики Кремля довкола Калінінграда

    Психологічний тиск не пройде: у Вільнюсі жорстко відповіли на ядерні істерики Кремля довкола Калінінграда

    Чергові агресивні залякування та погрози з боку російської федерації щодо Калінінградської області є не чим іншим, як відвертим засобом психологічного тиску на західних союзників. Радник президента Литви Гитанаса Науседи Дейвідас Матуленіс чітко розставив акценти, прокоментувавши чергові демарші Москви для європейських медіа. За його словами, розпачливі попередження російського посольства про нібито «плани ізоляції» анклаву та готовність застосувати «повний арсенал зброї» не мають під собою жодних реальних підстав, залишаючись дешевим елементом гібридної війни.

    У Вільнюсі наголошують, що Кремль намагається використати залякування для досягнення своєї головної мети — зруйнувати західну єдність та змусити вільний світ припинити масштабну допомогу Україні. Проте ці спроби приречені на повний провал. Литовська сторона рішуче засуджує будь-яку ескалаційну риторику і нагадує, що НАТО є виключно оборонним альянсом, який не становить загрози ні для кого, але має всі необхідні спроможності для захисту кожного дюйму власної території. Ба більше, поки Москва влаштовує істерики в дипломатичних нотах, її власний військовий потенціал у самому Калінінграді помітно ослаб через перекидання основних сил та техніки на війну проти України. Водночас литовська розвідка фіксує масове використання росіянами засобів радіоелектронної боротьби для підробки супутникових сигналів у регіоні, що свідчить передусім про панічний страх окупантів перед можливими ударами по їхніх військових об’єктах.

  • Торгівля совістю за калій: Литва б’є на сполох через небезпечні поступки США диктатору Лукашенку та вимагає зберегти залізні санкції ЄС

    Торгівля совістю за калій: Литва б’є на сполох через небезпечні поступки США диктатору Лукашенку та вимагає зберегти залізні санкції ЄС

    Вільнюс виступив із жорстким і безкомпромісним демаршем проти будь-яких спроб послаблення санкційного зашморгу Європейського Союзу щодо режиму самопроголошеного білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Категорична позиція балтійської держави пролунала на тлі активних кулуарних переговорів офіційного Вашингтона з мінським керівництвом та намірів американської сторони відновити імпорт білоруських калійних добрив. У литовській столиці переконані, що диктатор не змінив своєї антидемократичної суті, продовжує нещадні внутрішні репресії та залишається ключовим спільником Росії у загарбницькій війні проти України. Будь-які кроки назустріч мінському тирану в Європі розглядають не як дипломатичний успіх, а як небезпечне підігрування агресору, що розмиває єдність західного світу та підриває спільну стратегію міжнародної ізоляції союзників Кремля.

    Міністр закордонних справ Литви Кястутис Будрис заявив, що Європейський Союз не має жодних правових чи моральних підстав пом’якшувати діючі обмеження, оскільки білоруська влада продовжує жорстоко переслідувати своїх опонентів і цинічно порушувати базові права людини. Коментуючи заяви президента США Дональда Трампа щодо підготовки комерційної угоди про закупівлю калійних добрив, які перебувають під жорсткими заборонами в Європі та формують головну фінансову подушку режиму, глава литовського дипломатичного відомства на Генеральній Асамблеї ООН висловився гранично чітко: «Звісно, ми б воліли координувати санкційну політику, оскільки це найефективніший спосіб, але санкційна політика ЄС дещо відрізняється. Ми не бачимо жодних причин, через які наша позиція щодо Білорусі має пом’якшуватися, оскільки Білорусь не змінює своєї поведінки». За його словами, попри вітання звільнення частини невинних людей, за ґратами в нелюдських умовах залишається близько тисячі політичних в’язнів, тому точкові поступки не повинні руйнувати загальну стратегію: «Ми бачимо, як Лукашенко намагається знайти способи позбутися їх, і це означає, що ми повинні продовжувати. Зі свого боку, ми маємо бути дуже точними і продовжувати те, що працює, а саме тиск на режим».

    Окрім тотального терору всередині країни, Мінськ залишається серйозним безпековим викликом для всієї європейської спільноти, систематично організовуючи ворожі гібридні атаки проти країн-членів Євросоюзу. Литва, яка безпосередньо межує з диктатурою, щодня протистоїть інструменталізованим міграційним потокам, які створюють штучну напругу на кордонах Польщі, Латвії та балтійського регіону загалом, а також масштабній транскордонній контрабанді й зухвалим запускам зондів і повітряних куль. Ситуація додатково загострюється масштабною військовою активністю білоруських військ безпосередньо біля кордонів Альянсу, де тривають чотириденні маневри танкових і механізованих підрозділів поблизу стратегічного Сувальського коридору — єдиної сухопутної артерії, що сполучає країни Балтії з рештою союзників. На цьому тривожному тлі сепаратні домовленості спецпредставника Джона Коула, в межах яких в обмін на звільнення двадцяти п’яти бранців Вашингтон уже зняв санкції з компаній «Лакофарба» та «Беллісбумпром», викликають у Вільнюсі обґрунтоване занепокоєння, адже економічне підживлення агресора загрожує зламати спільний фронт стримування диктатури.

  • Шпигунський фільтр на східному фланзі НАТО: чому бійців Бундесверу з російським корінням не підпустили до литовського кордону

    Шпигунський фільтр на східному фланзі НАТО: чому бійців Бундесверу з російським корінням не підпустили до литовського кордону

    У Збройних силах Німеччини спалахнув безпрецедентний безпековий скандал, пов’язаний із формуванням передової німецької бригади на території Литви, яка покликана стати ключовим бастіоном стримування на східному рубежі Північноатлантичного альянсу. Як з’ясувалося під час проведення спеціальних поглиблених перевірок на благонадійність, низці військовослужбовців Бундесверу було офіційно та безкомпромісно відмовлено у переведенні до складу цього закордонного контингенту. Головною причиною такого жорсткого кадрового відсіву стало російське або білоруське походження армійців, яке за нинішніх умов відкритої гібридної конфронтації перетворилося на пряму загрозу витоку секретної інформації та поставило під сумнів здатність окремих військових відповідати суворим протоколам безпеки блоку.

    Німецька військова контррозвідка дійшла однозначного висновку, що солдати з родинними чи іншими зв’язками з Росією або Білоруссю є надзвичайно вразливими мішенями для шантажу та вербувальних підходів із боку ворожих спецслужб. Наявність близьких родичів на території держав із диктаторськими режимами автоматично перетворює військового на зручний важіль психологічного тиску, де безпека рідних може бути використана в обмін на розкриття оперативних планів оборони Балтії. Окрім прямого силового пресингу на родини, у керівництві Міністерства оборони Німеччини серйозно остерігаються токсичного впливу російських дезінформаційних наративів на світогляд окремих бійців, а також їхньої потенційної ідеологічної близькості до Кремля, що є неприпустимим для підрозділів першої лінії реагування.

    Парадоксально, проте саме походження військовослужбовця за чинними армійськими правилами досі не є автоматичною підставою для повної заборони на приватні поїздки до Росії чи Білорусі, і солдатам формально дозволяється відвідувати ці ворожі юрисдикції заради зустрічей із родичами. Однак контррозвідувальні органи відкрито б’ють на сполох через колосальні ризики таких вояжів. За офіційно зафіксованими фактами оборонного відомства, під час перебування на території Росії чи Білорусі окремі військовослужбовці Бундесверу та члени їхніх родин уже неодноразово ставали об’єктами примусових допитів, залякування та агресивного вербувального тиску з боку місцевих каральних органів. З огляду на це армійське командування запровадило категоричну вимогу завчасно сповіщати керівництво про будь-які плани перетину кордонів цих держав.

    Військовослужбовці, які не змогли отримати необхідний допуск для служби в Литві, не будуть звільнені з лав збройних сил і продовжать нести службу безпосередньо в Німеччині. Проте їхній кар’єрний рух зазнає суттєвих обмежень: такі військовозобов’язані зможуть обіймати лише ті штатні посади, для яких достатньо базового рівня доступу до секретної інформації. Цю безкомпромісну лінію цілковито поділяють і в парламенті країни. Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер прямо заявив, що в армійському середовищі дійсно можуть бути присутні особи, які зазнали впливу кремлівської пропаганди, і такі бійці за жодних умов не повинні допускатися до передової бригади в Литві. Безкомпромісна зачистка передового флангу доводить, що союзники більше не мають наміру ризикувати колективною безпекою заради збереження сумнівної кадрової толерантності.

  • Вибухівка біля атомного гіганта: Литва вручила ноту протесту Білорусі через російський дрон-камікадзе та готує відповідь разом із НАТО

    Вибухівка біля атомного гіганта: Литва вручила ноту протесту Білорусі через російський дрон-камікадзе та готує відповідь разом із НАТО

    Міністерство закордонних справ Литви офіційно вручило білоруській стороні жорстку дипломатичну ноту протесту після безпрецедентного інциденту з порушенням державного кордону безпілотним літальним апаратом, спорядженим бойовою вибухівкою. Смертоносний повітряний об’єкт безперешкодно проник у суверенний повітряний простір балтійської держави безпосередньо з території Білорусі, яка цинічно приховала факт запуску та навіть не попередила сусідню країну про небезпеку. Загрозу вдалося нейтралізувати лише завдяки своєчасному спрацюванню системи протиповітряної оборони Північноатлантичного альянсу, коли італійські винищувачі перехопили та ліквідували апарат за лічені кілометри від стратегічного енергетичного вузла.

    Деталі небезпечної знахідки викликали серйозну тривогу серед військового керівництва країни, оскільки падіння уламків могло призвести до масштабної катастрофи. Як офіційно повідомив міністр оборони Литви Робертас Каунас, безпосередньо на місці падіння збитого безпілотника військовослужбовці виявили нерозірваний вибуховий пристрій значної руйнівної сили, який фахівцям інженерно-саперних підрозділів довелося екстрено знешкоджувати на місці. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що електронні мікросхеми, які відповідали за навігацію та збереження запрограмованої траєкторії польоту, зазнали потужного зовнішнього впливу, внаслідок чого детальне технічне розслідування інциденту триватиме щонайменше тиждень.

    Своєю чергою президент Гітанас Наусєда ідентифікував збитий апарат як російський безпілотник типу «Гербера», призначений для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження цілей. За оцінкою литовського лідера, дрон первинно запускався окупантами для завдання комбінованого удару по території України, проте ефективна робота українських комплексів радіоелектронної боротьби збила його з пантелику та примусила змінити напрямок руху. Ворожий безпілотник перебував у небі Литви близько тридцяти хвилин, рухаючись у бік критичної цивільної інфраструктури, і був перехоплений італійськими літаками НАТО лише за п’ять кілометрів від Kruonisської гідроакумулювальної електростанції, що свідчить про колосальний рівень загрози для регіону.

    Офіційний Вільнюс наголошує на повній співучасті мінського режиму в створенні небезпеки, адже білоруська сторона свідомо проігнорувала обов’язок попередити про рух бойового апарата, і його появу зафіксували виключно литовські засоби радіолокаційного спостереження. Реагуючи на зухвалу провокацію на східному фланзі, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що подібні удари та небезпечні польоти поблизу території блоку призведуть лише до посилення всебічної військової підтримки Києва та ще більшого нарощування оборонних контингентів у країнах Балтії. Спроби Москви залякати європейські демократії за допомогою білоруського плацдарму отримують дзеркальну відсіч, перетворюючи кожну російську диверсію на підставу для зміцнення спільної трансатлантичної оборони.

  • Винищувачі НАТО збили безпілотник над Литвою: Науседа заявив про готовність до нових інцидентів

    Винищувачі НАТО збили безпілотник над Литвою: Науседа заявив про готовність до нових інцидентів

    Президент Литви Гітанас Науседа подякував союзникам по Північноатлантичному альянсу за швидке знищення безпілотника-порушника, який незаконно вторгся в повітряний простір країни, та наголосив, що на тлі ескалації російської агресії проти України регіон має бути готовим до подібних загроз. За словами литовського лідера, захист неба й надалі забезпечуватиметься спільно з партнерами по НАТО.

    Інцидент стався в ніч на вівторок: невідомий дрон, який, імовірно, залетів із території Білорусі, перехопили та збили італійські винищувачі місії повітряної патрульної поліції НАТО. У південних регіонах Литви, включно з Вільнюсом, а згодом і в Каунасі оголошували повітряну тривогу «жовтого» рівня. Уламки збитого апарата впали в центральній частині країни неподалік Каунаса, військові фахівці наразі встановлюють його тип.

    Це перший зафіксований випадок збиття дрона-порушника безпосередньо над територією Литви. Раніше подібні повітряні цілі літаки НАТО знешкоджували над Латвією, Естонією та Румунією.

  • Загроза нацбезпеці та військовий слід: Литва видворила 22 громадян Білорусі за шахрайство з коштами космічної програми ЄС

    Загроза нацбезпеці та військовий слід: Литва видворила 22 громадян Білорусі за шахрайство з коштами космічної програми ЄС

    Влада Литви ухвалила рішення про депортацію 22 громадян Білорусі, які працювали у місцевій технологічній компанії та були офіційно визнані загрозою національній безпеці країни. Іноземцям анулювали тимчасові посвідки на проживання, примусово видворили з території республіки та встановили заборону на в’їзд до Шенгенської зони терміном на п’ять років. Підставою для санкцій стали результати спільного розслідування Європейської прокуратури (EPPO), литовської Служби розслідування фінансових злочинів (FNTT) та Департаменту державної безпеки Литви (VSD).

    Слідство встановило, що компанія брала участь у проєкті Агентства космічної програми Європейського Союзу (EUSPA) та шахрайським шляхом отримала близько 500 000 євро грантового фінансування. Щоб отримати європейські кошти, керівництво фірми подало неправдиві декларації про відсутність будь-яких санкційних обмежень чи зв’язків із підсанкційними особами та структурами.

    Насправді технологічне підприємство у Литві перебувало під фактичним контролем громадян Білорусі, які одночасно обіймали керівні посади у російській компанії, що перебуває під санкціями ЄС. Ця російська структура спеціалізується на розробці та тестуванні мікросхем супутникової навігації для потреб військово-промислового комплексу РФ та Білорусі, що створило прямі ризики витоку критичних європейських технологій на користь держав-агресорів.

  • Кінний хаос на литовській трасі: табун втікачів паралізував рух жвавою магістраллю

    Кінний хаос на литовській трасі: табун втікачів паралізував рух жвавою магістраллю

    Вранці в середу, 2 вересня, на одній із ключових міжміських автомагістралей Литви розгорнулася справжня надзвичайна подія через несподівану появу великого табуна коней. Тварини без жодного нагляду вибігли на узбіччя жвавої дороги, чим неабияк налякали водіїв та ледь не спровокували серйозні автомобільні аварії просто під час ранкового трафіку.

    Інцидент трапився на швидкісному відрізку автошляху, що сполучає Вільнюс та Паневежис. Рівно о сьомій годині ранку на пульт чергового місцевої поліції надійшов перший тривожний сигнал від очевидців. Стурбовані автомобілісти повідомили правоохоронцям, що поблизу населеного пункту Клявіне просто вздовж проїжджої частини мчить близько десятка коней без супроводу людей. Після цього дзвінка лінію екстреної служби буквально обірвали інші свідки незвичайної події. Вони уточнювали, що некерований натовп наляканих тварин стрімко рухається в напрямку міста Укмерге, створюючи реальну загрозу для всіх учасників дорожнього руху на цій ділянці.

    На місце небезпечної ситуації негайно вирушили поліцейські патрулі задля забезпечення безпеки проїзду та уникнення масштабних зіткнень. Згодом у правоохоронному відомстві офіційно відзвітували, що проблему вдалося швидко владнати. Власник табуна самостійно наздогнав своїх підопічних і взяв ситуацію під повний контроль. Наразі жодної небезпеки для водіїв на цьому напрямку більше немає, а рух транспорту повністю відновлено. Проте поліцейські слідчі досі не з’ясували, за яких саме обставин ці свійські тварини змогли масово покинути загін та опинитися на небезпечній магістралі.

    Варто зазначити, що подібні інциденти за участю великих тварин у громадських місцях останнім часом трапляються і в інших європейських країнах, викликаючи неабиякий суспільний резонанс. Зокрема, наприкінці травня поточного року вулицями італійської столиці Рима промчали десятки переляканих скакунів. Тоді тварин охопила паніка під час проведення масштабної репетиції урочистого параду. Дещо раніше аналогічна надзвичайна подія сколихнула столицю Великої Британії. У Лондоні спеціально навчені армійські коні раптово вийшли з підпорядкування вершників та розбіглися містом просто під час виконання рутинних тренувальних вправ, що призвело до травмування кількох перехожих та пошкодження припаркованих транспортних засобів.

  • Таємний візит шефа ЦРУ до Москви: у Литві розкрили справжні наміри Вашингтона

    Таємний візит шефа ЦРУ до Москви: у Литві розкрили справжні наміри Вашингтона

    Несподіваний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви є свідченням того, що Сполученим Штатам небайдужа безпекова ситуація в Європі. Про це заявив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс під час спільного брифінгу зі своїм естонським колегою.

    Глава литовського уряду переконаний, що ця поїздка стала демонстрацією пильної уваги американського керівництва до агресії РФ та підтримки європейських союзників.

    «Думаю, безсумнівний сигнал цього візиту полягає в тому, що наші стратегічні партнери за океаном посилають чіткий сигнал Москві: вони спостерігають, вони бачать, їм не все одно. Думаю, в контексті нашого регіону це підтримка. Увага приділяється не лише Близькому Сходу та Ірану, а й Європі та Україні. Припускаю, що мета візиту могла включати ці теми», – заявив литовський прем’єр.

    Зі свого боку президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що візит керівника розвідки США до російської столиці у вівторок, 25 серпня, найімовірніше, мав на меті спробувати пом’якшити загальну геополітичну напруженість.

  • Ніч в укритті під ударами балістики: міністр енергетики Литви відчув на собі російський терор у Києві

    Ніч в укритті під ударами балістики: міністр енергетики Литви відчув на собі російський терор у Києві

    Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з офіційним візитом в Україні, разом з іншими членами литовської делегації провів усю ніч в укритті через масований російський обстріл Києва. Посадовець особисто відчув наслідки збройної агресії РФ та масштаби загроз, із якими щодня стикаються українці.

    «Мені довелося на власному досвіді відчути те, з чим дуже часто стикається більшість українців. Тривога тривала всю ніч і триває досі. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, але загроза безпілотників зберігається», – зазначив литовський урядовець.

    Лукас Савіцкас прибув до Києва в середу, 19 серпня. У межах робочої поїздки він уже провів переговори з українськими високопосадовцями, зокрема з Денисом Шмигалем. Дводенний візит литовської делегації передбачає підписання важливої угоди про обмін досвідом у сфері захисту критичної інфраструктури, а також відвідування кількох енергетичних об’єктів України та зустрічі з представниками галузевих компаній.