Позначка: lifecell

  • Lifecell попереджає про ризики після можливого об’єднання Vodafone і «Київстар»

    Lifecell попереджає про ризики після можливого об’єднання Vodafone і «Київстар»

    Українські оператори мобільного зв’язку Vodafone та «Київстар» розглядають можливість об’єднання своїх вежових бізнесів. Відповідну заявку вже подано до Антимонопольного комітету України. Водночас третій великий гравець ринку — lifecell — публічно виступив проти такого кроку.

    Аналітики вважають, що об’єднання вежових компаній українського Vodafone та Veon, який володіє «Київстаром», може відбутися з метою подальшого продажу цього бізнесу третій стороні. Про це йдеться в матеріалі Forbes.

    Мова йде про можливе злиття компаній Ukraine Tower Company (UTC), що належить нідерландському телеком-холдингу Veon, та Ukrainian Network Solutions (UNS), яка є вежовим підрозділом компанії «Vodafone Україна». Обидві структури займаються будівництвом і обслуговуванням базових станцій мобільного зв’язку. Forbes зазначає, що це вже друга заявка від UTC до Антимонопольного комітету, однак точна дата подання першої заявки не розголошується. Основна мета об’єднання — створення єдиного вежового бізнесу, який у подальшому може бути проданий інвестору. За оцінками інвестиційних аналітиків, потенційна вартість такої угоди може становити близько 300 мільйонів доларів.

    Ще у грудні 2021 року Veon заявляв про намір продати свої вежові активи в Україні, Пакистані та Бангладеші до кінця 2023 року. У Пакистані та Бангладеші ці активи вже були продані за 543 мільйони та 100 мільйонів доларів відповідно. Крім того, компанія повністю вийшла з російського ринку. Директор зі стратегії «Vodafone Україна» Дмитро Пономаренко пояснив, що жодних остаточних домовленостей між Vodafone, Veon та UTC наразі не існує. За його словами, компанія лише аналізує можливості підвищення ефективності використання інфраструктури, у тому числі шляхом співпраці з іншими учасниками ринку. Він наголосив, що подальші кроки можливі лише після отримання дозволів від регуляторних органів та корпоративного управління. У Veon утрималися від коментарів щодо можливого продажу вежових активів, зазначивши лише, що в довгостроковій перспективі володіння власною інфраструктурою не завжди є ефективним. Один із топменеджерів ринку припустив, що у разі схвалення угоди АМКУ частки сторін у спільному бізнесі можуть становити по 50%. Саму угоду при цьому характеризують радше як об’єднання, а не поглинання.

    Водночас компанія lifecell різко розкритикувала можливе об’єднання. У заяві, оприлюдненій 9 лютого, зазначається, що злиття вежових бізнесів двох найбільших операторів може назавжди змінити структуру українського телеком-ринку та сповільнити його розвиток на роки вперед. У lifecell вважають, що об’єднання пасивної мобільної інфраструктури призведе до монополізації ринку, зниження конкуренції та негативно вплине на інновації і якість послуг для абонентів. У компанії також наголосили на ризиках для національної безпеки, зазначивши, що саме розгалужена інфраструктура забезпечила стабільний зв’язок для сил оборони, екстрених служб і абонентів під час кібератаки на одного з операторів у 2023 році.

    Lifecell закликав провести розгляд угоди відкрито та прозоро із залученням усіх учасників ринку та експертної спільноти.

  • Київстар запустив Starlink Direct to Cell, зв’язок навіть під час блекаутів

    Київстар запустив Starlink Direct to Cell, зв’язок навіть під час блекаутів

    Оператор мобільного зв’язку Київстар став першим у Європі, хто впровадив технологію Starlink Direct to Cell. Завдяки цьому абоненти зможуть надсилати повідомлення навіть у місцях, де повністю відсутній сигнал мобільної мережі. Така послуга особливо важлива в умовах тривалих відключень електроенергії та на зруйнованих війною територіях.

    На першому етапі технологія підтримує лише надсилання SMS, але наступного року компанія планує додати голосові дзвінки та мобільний інтернет. Протокол Direct to Cell підключає звичайні 4G-смартфони безпосередньо до супутників Starlink на орбіті. Телефон розпізнає супутник як звичайну базову станцію, тож користувачеві не потрібно купувати додаткове обладнання, встановлювати додатки або змінювати налаштування. Перемикання на супутниковий канал відбувається автоматично, коли зникає наземний сигнал.

    Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що послуга працюватиме без додаткових оплат. “Це особливо важливо в умовах затяжних знеструмлень. Українці зможуть писати рідним і ділитися своїм місцезнаходженням”, — заявив він. Генеральний директор Київстар Олександр Комаров підкреслив, що запуск технології є частиною стратегії підвищення стійкості мережі. Для забезпечення роботи наземної інфраструктури понад 10 годин без світла оператор уже обладнав вежі генераторами та акумуляторами. Супутниковий зв’язок стане додатковою страховкою для цивільних і рятувальників під час гуманітарних місій на деокупованих територіях, де вежі мобільного зв’язку часто пошкоджені або знищені.

    Раніше у країні фіксували спроби шахрайства від імені Vodafone, Lifecell та Київстар. Шахраї надсилають фішингові повідомлення, намагаючись отримати доступ до банківських даних або SIM-карт абонентів.

  • Lifecell об’єднався з Datagroup-Volia

    Lifecell об’єднався з Datagroup-Volia

    Консорціум інвесторів на чолі з французьким мільярдером Ксав’є Нієлем офіційно завершив угоду про купівлю та злиття українського мобільного оператора Lifecell із постачальником послуг фіксованого зв’язку Datagroup-Volia. Інвестиційна компанія Horizon Capital, яка брала участь в угоді, підтвердила це злиття.

    Lifecell, третій за величиною мобільний оператор в Україні після «Київстар» та Vodafone, об’єднується з Datagroup-Volia, яка спеціалізується на наданні послуг фіксованого зв’язку та платного телебачення. Операція була схвалена після того, як у квітні київський суд зняв арешт з акцій Lifecell, частина яких належала російському мільярдеру Михайлу Фрідману, що перебуває під санкціями.

    Згідно з повідомленням компанії Turkcell, що володіла Lifecell, вартість операції перевищує 524,3 млн доларів. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міжнародна фінансова корпорація (МФК) підтримали угоду кредитами на суму 435 млн доларів.

    Керівником новоутвореної компанії стане Михайло Шелемба, генеральний директор Datagroup-Volia. П’єр Данон, який мешкає в Парижі, залишиться невиконавчим головою наглядової ради.

    Нове об’єднане підприємство обслуговуватиме близько 10 мільйонів абонентів мобільного зв’язку в Україні, а фіксована мережа забезпечить понад 4 мільйони місць підключення по всій країні. Ця інтеграція дозволить платформі пропонувати послугу Triple-Play, яка об’єднує мобільний і фіксований зв’язок, а також платне телебачення.

  • Чиї активи. Хто керує Київстар та lifecell – Роман Хіміч

    Чиї активи. Хто керує Київстар та lifecell – Роман Хіміч

    Ідея нашвидкоруч “віджати” одразу дві великі приватні компанії швидко втрачає прихильників.

    Арешт частки корпоративних прав одразу двох учасників списку Топ-100 найбільших приватних компаній України став моментом істини для органів влади та ЗМІ. Перші примудрилися зробити анекдотичні у своїй безглуздості помилки. Другі виявилися не в змозі ці помилки чи то помітити, чи то оприлюднити.

    6 жовтня СБУ та Офіс Генерального прокурора (ОГП) з посиланням на рішення суду, ухвалене двома днями раніше, повідомили про арешт “усіх корпоративних прав в Україні”, що належать підсанкційним російським підприємцям Михайлу Фрідману, Петру Авену та Андрію Косогову. Оскільки означене рішення суду не було оприлюднене (і досі не оприлюднене, до речі), низка українських ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили деякі подробиці. Зокрема, було сказано про арешт 100% акцій ПрАТ “Київстар” та ТОВ “лайфселл”, які нібито контролюються підсанкційними особами через нідерландську компанію VEON Ltd.

    Всього лише за десять діб скандальне рішення зазнало суттєвої корекції. Посилаючись на прохання ОГП, суд виправив те, що офіційно трактується як “описка”. Тепер мова йде про арешт суттєво менших часток корпоративних прав, а саме 47,85% ПрАТ “Київстар” та 19,8% ТОВ “лайфселл”.

    Нажаль, навіть цього напрочуд гучного дзвіночка виявилося недостатньо для українських ЗМІ, в тому числі ділових. Ігноруючи загальновідомі базові поняття корпоративного законодавства, журналісти продовжують некритично відтворювати хибний наратив.“Під арешт потрапили тільки 47,85% статутного капіталу “Київстар”, тобто частки, яка належить структурам, пов’язаним із LetterOne”, — так виглядають типові коментарі у зв’язку з останнім у часі судовим рішенням.

    Непрофесіоналізм державних службовців гармонічно поєднується із непрофесіоналізмом журналістів.

    Давайте згадаємо загальновідомі факти, відображені у відкритих джерелах. Компанія “Київстар” існує як приватна акціонерна компанія. Усі 99,998% її акцій належать транснаціональній компанії VEON Holdings B.V. Ця компанія зареєстрована в Нідерландах, а її акції торгуються на Nasdaq (Нью-Йорк, США) та Euronext (Амстердам, Нідерланди). Акції VEON розподілені між компанією L1T VIP Holdings S.à r.l., більше відомою як LetterOne, та free float, тобто акціями, які обертаються на вільному ринку. Якщо бути точним, LetterOne належать 47,85% голосуючих акцій, тобто менше половини. Більшість акцій LetterOne належать трьом підсанкційним особам.

    Тож перше запитання, яке виникає у незаангажованого й освіченого спостерігача, це у який спосіб можливо виокремити частку, яка належить підсанкційним особам, в ситуації спільної власності? Спільна власність тому і називається спільною, що будь-яка її частка, хоч 100%, хоч половина, хоч одна-однісінька акція, належить одночасно всім без винятку акціонерам ПрАТ “Київстар” та ТОВ “лайфселл”. В нашому випадку це означає, що будь-який пакет акцій ПрАТ “Київстар”, на який накладе свої санкції українська держава, належить LetterOne лише на 47,85%. У випадку ТОВ “лайфселл” — на 19,8%.

    В будь-якому випадку арешт будь-якої частки акцій означених компаній автоматично зачіпає інтереси всіх одразу акціонерів Veon. Українська держава може накласти санкції або на всіх, або ні на кого.

    Друге запитання випливає з першого. В якому сенсі “накладення арешту на корпоративні права українських компаній не впливає на захист інтересів іноземних інвесторів та власників часток корпоративних прав, не перешкоджає їх господарській діяльності та можливості отримання дивідендів”? Саме так органи державної влади пояснюють мету арешту. Але в тих самих офіційних повідомленнях прямо сказано, що “арешт цього майна не дозволить російським власникам “переписати” його на підставних осіб, щоб уникнути подальшої передачі активів в дохід України”. Про які дивіденди іноземних інвесторів може йти мова у випадку “передачі активів в дохід України”? Про які інтереси?

    Нарешті, було б цікаво й корисно дізнатися причини, через які саме перше рішення суду у справі №761/35853/23, відповідно до якого були заарештовані 100% корпоративних прав, досі на потрапило в Єдиний державний реєстр судових рішень? Друге, стосовно “описки”, в реєстрі є.

    Все це гранично тривіальні запитання, які й публічно, й непублічно задають акціонери означених компаній. А це, до речі, такі потужні інвестиційні фонди, як от Shah Capital, Lingotto Investment Management, Helicon Investments, City Group, BNP Parisbas Assets та інші. Майже тиждень в Україні провели Каан Терзіоглу, головний виконавчий директор групи Veon, та Огі Фабела, співзасновник і почесний голова Ради директорів Veon. Окрім великої програми публічної активності вони активно зустрічалися за зачиненеми дверима. Ключове питання, яке раз у раз чують представники влади — чому інвестори провідних країн Заходу мусять нести колективну відповідальність за дії, до яких не мають жодного відношення?

    Шанси отримати відповідь виглядають невеликими. Судячи з раптового усвідомлення органами слідства наявності “описки”, ідея нашвидкоруч “віджати” одразу дві великі приватні компанії швидко втрачає прихильників.

    Те, що відбувається навколо ПрАТ “Київстар” та ТОВ “лайфселл”, навіть в кращому випадку не якась “описка”, а вкрай прикра помилка. Україна нічого не вигадає від спроби конфіскувати ці активи, натомість гарантовано отримає гучний скандал. Зважаючи на стрімке зростання проблем із підтримкою України в Конгресі США, вкрай небажаним сценарієм стане надходження до конгресменів хвилі листів від обурених акціонерів Veon.