centernews360

Позначка: лід

  • Антарктичні піраміди, нові теорії про давні цивілізації і їхні сліди на Землі

    Антарктичні піраміди, нові теорії про давні цивілізації і їхні сліди на Землі

    Дивовижне відкриття загадкових структур було зроблено незалежним дослідником Джеєм Андерсоном, який за допомогою Google Earth помітив утворення, вкриті льодом, що нагадують піраміди Гізи, розташовані в південній частині гір Еллсуорт в Антарктиді. Ці структури, які мають три гострі вершини, за формою схожі на єгипетські піраміди, що викликало чимале обурення в соцмережах і породило нові теорії. Користувачі припускають, що ці утворення могли бути створені давньою цивілізацією або це результат геологічних процесів.

    Згідно з теоріями геологів, пірамідоподібні форми могли виникнути в результаті природної ерозії, зокрема через процес замерзання-відтавання. Це явище, під час якого вода, просочуючись в тріщини в породі, замерзає, розширюється і з часом відламує великі шматки породи. Такий процес може тривати сотні мільйонів років, формуючи географічні утворення, схожі на піраміди. Відомо, що подібні геологічні процеси широко поширені в таких умовах, як Антарктида.

    Центральне утворення височіє на 1371 метр і має чотири круті схили, а навколо нього видно дві менші пірамідоподібні вершини. Це викликало паралелі з розташуванням пірамід Гізи в Єгипті, де три головні піраміди теж розташовані по діагоналі, що деякі вчені пов’язують з вирівнюванням зірок пояса Оріона. Проте Ерік Ріньо, професор наук про Землю в Каліфорнійському університеті, вважає, що це утворення є просто гірським хребтом, який через природні процеси набув схожої форми. Утворення привернуло увагу ще в 2016 році, коли вперше з’явилися твердження, що це може бути інопланетна база або залишки дуже стародавньої цивілізації, приховані під льодами. Однак, окрім цих теорій, є й більш раціональні пояснення, що ці структури є результатом мільйонів років природних процесів.

    Ці географічні утворення в Антарктиді залишають багато запитань і сприяють подальшим дослідженням, щоб з’ясувати, чи є вони рукотворними, чи їх створила сама природа.

  • Арктика встановила температурний рекорд за 125 років

    Арктика встановила температурний рекорд за 125 років

    Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024-го по вересень 2025 року середні температури в регіоні були найвищими за останні 125 років спостережень, повідомляє Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США.

    За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше за планету загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, що призводить до накопичення тепла та порушення кліматичного балансу регіону, який відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.

    У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Опадів було рекордно багато, більшість із яких випала у вигляді дощу, а не снігу. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.

    Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Упродовж останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що вказує на ймовірне продовження негативної тенденції.

    «2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень — побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому», — зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.

    Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі узимку замерзають на снігу, утворюючи крижані бар’єри, які ускладнюють доступ тварин до їжі та створюють небезпечні умови для пересування людей.

    Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що сприятиме підвищенню рівня моря і становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.

  • Як скорочення бюджету США вплине на дослідження клімату?

    Як скорочення бюджету США вплине на дослідження клімату?

    Кліматологи по всьому світу можуть невдовзі втратити доступ до життєво важливої інформації про стан морського льоду — одного з головних індикаторів глобального потепління. Причиною цього стала несподівана ініціатива Міністерства оборони США, яке вирішило припинити обробку супутникових даних, які використовувалися для наукових досліджень.

    Йдеться про дані, які надходили з мікрохвильового радіометра SSMIS, встановленого на супутниках, що перебувають у підпорядкуванні Пентагону. Раніше ці дані обробляв Центр чисельної метеорології та океанографії ВМС США, передаючи їх дослідникам Національного центру даних зі снігу та льоду (NSIDC) при Університеті Колорадо. Але вже наприкінці липня науковці можуть повністю втратити до них доступ.

    Це рішення — ще один наслідок масштабних скорочень федерального бюджету США. Під загрозою опинились і десятки місій NASA, фінансування яких також урізали. Втрата доступу до даних про морський лід серйозно ускладнить моніторинг кліматичних змін, адже саме морський лід виконує критично важливу функцію — він діє як буфер, що стримує танення льодовиків і відповідно — стримує підвищення рівня океану. Хоча японський супутник Shizuku із приладом AMSR2 може частково компенсувати втрату даних, перехід на нову систему потребує часу. Зокрема — для калібрування приладу і синхронізації з системами NSIDC. Це означає, що найближчими місяцями вчені не зможуть отримувати актуальну інформацію, що є потужним ударом по глобальній кліматології.

    Наукова спільнота закликає переглянути це рішення, адже йдеться не лише про науку, а й про глобальну безпеку — адже розуміння процесів танення льоду напряму впливає на прогнози щодо майбутнього нашої планети.

  • Лідер Флориди Аарон Екблад дискваліфікований через допінг

    Лідер Флориди Аарон Екблад дискваліфікований через допінг

    Національна хокейна ліга (НХЛ) оголосила про дискваліфікацію зіркового захисника «Флорида Пантерс» Аарона Екблада на 20 матчів через провалений допінг-тест. Виявлено, що спортсмен використовував препарат із забороненою речовиною, намагаючись прискорити своє відновлення після травми.

    Екблад визнав факт прийому препарату, заявивши, що його рішення було продиктоване бажанням швидше повернутися на лід після пошкодження. Проте правила НХЛ суворі щодо вживання допінгу, незалежно від причин його використання.

    Ця дискваліфікація є серйозним ударом як для самого хокеїста, так і для команди «Флорида Пантерс». У минулому сезоні Екблад разом з командою виграв Кубок Стенлі, ставши ключовим гравцем на шляху до тріумфу.

    У поточному чемпіонаті він лідирував за кількістю ігрових хвилин у команді та був найкращим бомбардиром серед захисників з 33 очками за 56 ігор.

    Тепер «Флорида Пантерс» змушені продовжувати боротьбу за місце в плей-оф без свого провідного захисника. Невідомо, як ця дискваліфікація вплине на подальшу кар’єру Аарона Екблада, але його відсутність на льоду точно позначиться на командних результатах.

  • Нова загадка крижаного супутникам Сатурна

    Нова загадка крижаного супутникам Сатурна

    Загадкова темна пляма на поверхні Енцелада викликає значний інтерес у науковців, адже вона ставить під сумнів звичні уявлення про природу цього супутника Сатурна. Енцелад, з його крижаною поверхнею та підповерхневим океаном, вже давно є одним із найбільш перспективних об’єктів для пошуку позаземного життя. Однак виявлення зникаючої плями додає ще одну загадку до його дослідження.

    Темна пляма завширшки близько 1 км вперше була помічена на зображеннях, зроблених космічними апаратами “Вояджер-1” і “Кассіні”. На світлинах 2009 року вона чітко виділялася, але вже у 2012 році зникла.

    Енцелад має високу відбивну здатність, через що поява такої темної структури є несподіваною. Аналіз показав, що пляма мала червонувато-коричневий відтінок, що нетипово для яскравого крижаного супутника. Це може бути результат падіння астероїда, частина матеріалу якого залишилася на дні кратера або оголила підповерхневу породу. Такий механізм пояснює колір плями. Пляма могла зникнути через те, що її вкрив водяний лід, викинутий з океану крізь гейзери Енцелада. Існує ймовірність, що на поверхню осіли частинки льоду з кілець Сатурна, поступово приховуючи пляму. Можливо, задіяний невідомий механізм, пов’язаний із внутрішньою динамікою супутника.

    Зникнення плями за такий короткий термін суперечить попереднім уявленням про швидкість змін на поверхні Енцелада. Якщо вона справді пов’язана з оголенням підлідної породи, це може дати нові дані про хімічний склад супутника, а також про те, що приховано під його товстим шаром льоду. Астрономи планують продовжити дослідження архівних знімків, щоб зрозуміти природу цієї аномалії. Також можливе залучення нових місій до Сатурна, які могли б більш детально вивчити Енцелад. Можливо, це відкриття наблизить нас до розгадки питань, пов’язаних із потенційним життям у його підповерхневому океані.

    Таким чином, таємничий характер плями лише підкреслює, наскільки багато невідомого залишається в нашій Сонячній системі.

  • Гренландія щогодини втрачає 30 мільйонів тонн льоду

    Гренландія щогодини втрачає 30 мільйонів тонн льоду

    Через зростаючу кліматичну кризу Гренландський крижаний щит втрачає неймовірні обсяги льоду – за годину, в середньому, його зникання становить 30 мільйонів тонн, що на 20% більше, ніж раніше оцінювалося.

    Міжнародна група вчених із кількох країн використовувала методи штучного інтелекту в рамках дослідження, щоб прокартувати понад 235 000 льодовиків за 38 років, з роздільною здатністю 120 метрів.

    Результати показують, що з 1985 року Гренландійський крижаний щит втратив приблизно 5 000 квадратних кілометрів льоду, що еквівалентно одному трильйону тонн льоду.

    Згідно з проєктом, який порівнює всі попередні вимірювання льоду в Гренландії, з 2003 року втрачалося 221 мільярд тонн льоду щорічно, на 43 мільярди тонн на рік більше, або в середньому приблизно на 30 мільйонів тонн на годину, ніж раніше.

    Виявлення додаткових втрат льоду важливе для оцінки енергетичного дисбалансу Землі, тобто того, скільки додаткового сонячного тепла планета утримує через викиди парникових газів, спричинені людиною. Зазначається, що втрати льоду здебільшого відбулися на льодовиках, які вже перебували нижче рівня моря, тому вони компенсувались морською водою і не призвели до безпосереднього зростання рівня моря.