centernews360

Позначка: Куба

  • США зняли заборону на продаж російської нафти для Куби

    США зняли заборону на продаж російської нафти для Куби

    США дозволили російському танкеру з приблизно 730 тисячами барелів сирої нафти дістатися Куби, щоб забезпечити острів критично важливою порцією палива після тривалої блокади.

    За даними суднового моніторингу, танкер перебував поблизу Куби та рухався зі швидкістю 12 вузлів. Очікувалося, що судно увійде до кубинських вод до вечора неділі та досягне пункту призначення в Матансасі до вівторка.

    Аналітики прогнозують, що постачання російської нафти пом’якшить енергетичну кризу на Кубі, зменшить тиск на уряд і дозволить підтримати стабільність на тлі економічних труднощів та ескалації зовнішнього тиску. Постачання також підкреслює роль Росії як давнього союзника Куби. На острові через нафтову блокаду США щодня відбуваються відключення електроенергії, спостерігається серйозний дефіцит газу, зростання цін і погіршення медичного обслуговування. Політика США викликала міжнародну критику, зокрема з боку ООН, яка вважає, що блокада спричиняє гуманітарну кризу. У той же час чиновники Білого дому публічно погрожують кубинському уряду, а таємно намагаються вплинути на усунення президента Мігеля Діаса-Канеля.

    Раніше, 13 березня, США офіційно зняли заборону на продаж російської нафти.

  • Куба знову без електрики, енергетична система острівної держави виявилася на межі

    Куба знову без електрики, енергетична система острівної держави виявилася на межі

    Ввечері 21 березня 2026 року на Кубі сталася масштабна енергетична катастрофа: національна енергосистема острова повністю відключилася, залишивши без електрики понад 10 мільйонів осіб. Причиною збоїв стало критичне скорочення потужностей, які в пікові години не витримали навантаження, досягнувши браку в 1,7 гігавата, повідомляє CNN з посиланням на Міністерство енергетики Куби.

    Згідно з заявою уряду, влада вже активувала екстрені протоколи для відновлення електропостачання, однак ситуація залишається складною через обмежену кількість ресурсів для швидкого відновлення енергетичної мережі. Масштабний блекаут відбувся на тлі зростаючої енергетичної кризи, поглибленої блокадою постачання палива з Венесуели, а також дефіцитом нафти з Мексики. Це фактично паралізувало економічну діяльність Куби.

    Відсутність електрики на острові викликала серйозні проблеми в різних сферах: туристична галузь зупинилася, лікарні не можуть працювати в нормальному режимі, освітній процес порушений, а фермери не можуть доставити продукцію на ринки. Такі кризи лише посилюються в контексті глобальної політичної напруги, де інтереси США стикаються з позиціями союзників Росії в Латинській Америці. Зусилля з відновлення енергопостачання тривають, але терміни стабілізації енергосистеми залишаються невідомими. Куба неодноразово стикалася з подібними кризами, і багато експертів наголошують на важливості диверсифікації джерел енергії та збільшенні внутрішнього виробництва, щоб уникнути подібних катастроф у майбутньому.

    Нагадаємо, що нещодавно Куба вже відновила роботу енергосистеми після масштабного блекауту 17 березня 2026 року. Також нещодавно Трамп підтвердив наміри США втрутитися в ситуацію на Кубі.

  • Куба не погодилася на умови Трампа щодо політичних змін

    Куба не погодилася на умови Трампа щодо політичних змін

    Куба відмовилася розглядати зі Сполученими Штатами питання, пов’язані зі зміною політичної влади в країні, включно з президентським терміном Мігеля Діаса-Канеля. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо.

    За його словами, політична система країни не є предметом переговорів із Вашингтоном.

    Він наголосив, що ні президент, ні будь-які державні посади не можуть обговорюватися під час діалогу зі Сполученими Штатами. Таким чином кубинська сторона фактично відхилила вимоги, які, за повідомленнями ЗМІ, могли надходити від адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Раніше у медіа з’являлася інформація, що Вашингтон розглядає можливість укладення економічної угоди з Гаваною. За даними журналістів, домовленість могла передбачати часткове пом’якшення американських санкцій у разі добровільної відставки Діаса-Канеля.

    Попри це, кубинська сторона підтвердила факт окремих переговорів зі США. За словами Карлоса Фернандеса де Коссіо, сторони обговорюють низку важливих питань, які становлять взаємний інтерес.

    Зокрема, мова йде про розвиток торговельних відносин та врегулювання фінансових претензій між двома країнами. Представник кубинського МЗС підкреслив, що ці теми є складними і потребують тривалого та ретельного діалогу.

  • Чи здатна Куба протистояти США, реакція Гавани на заяви Трампа

    Чи здатна Куба протистояти США, реакція Гавани на заяви Трампа

    Президент Куби Мігель Діас-Канель відреагував на резонансні заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого встановлення контролю над островом. Кубинський лідер наголосив, що країна готова чинити опір будь-якій зовнішній агресії, незважаючи на складну економічну та військову ситуацію.

    У своїй заяві Діас-Канель підкреслив, що Куба впевнена у здатності захищати суверенітет навіть у найгірших сценаріях. За його словами, Сполучені Штати протягом десятиліть здійснюють економічний тиск на острів, використовуючи санкції як інструмент впливу та намагаючись ізолювати країну.

    Президент Куби також звинуватив Вашингтон у намірах встановити контроль над ресурсами та економікою держави. Він вважає, що економічні обмеження є формою колективного тиску на населення країни, яке вже тривалий час перебуває у складних умовах. Ситуація на острові ускладнилася через енергетичну кризу. У середині березня стався масштабний блекаут, який залишив без електропостачання близько 10 мільйонів людей. Часткове відновлення енергосистеми відбулося лише наступного дня, але проблема нестабільного енергозабезпечення залишається актуальною. На цьому тлі Дональд Трамп заявив, що міг би “взяти” Кубу, назвавши її ослабленою країною. Його слова викликали гостру реакцію з боку кубинської влади та посилили напруженість у відносинах між двома державами. Водночас Гавана намагалася продемонструвати готовність до діалогу. Представники уряду заявили про можливість гнучкіших торговельних відносин із американськими компаніями та кубинською діаспорою у США. Проте державний секретар США Марко Рубіо розкритикував ці ініціативи, назвавши їх недостатніми для реальних економічних реформ.

    Окрему увагу експерти звертають на стан кубинських збройних сил. Армія країни значною мірою складається з техніки радянського виробництва, яка морально застаріла. Хоча частину озброєння модернізували, загальний рівень оснащення залишається низьким. Чисельність регулярних військ оцінюється приблизно у 45–50 тисяч осіб. Водночас уряд робить ставку на концепцію масової мобілізації населення, що передбачає можливість залучення значно більшої кількості людей у разі конфлікту. Основу бронетехніки складають танки Т-54, Т-55 та Т-62, а також інша радянська техніка. Авіація перебуває у ще складнішому стані — на озброєнні залишилися лише поодинокі боєздатні літаки. Військово-морські сили також мають обмежені можливості. Попри спроби отримати запчастини та підтримувати техніку в робочому стані в умовах санкцій, суттєвої модернізації армії не відбулося. Це ставить під сумнів здатність Куби протистояти потенційному високотехнологічному противнику.

    На тлі загострення ситуації у відносинах між США та Кубою також з’являються заяви з боку Росії про можливу підтримку Гавани. Це додає геополітичного напруження і може вплинути на подальший розвиток подій у регіоні.

  • Трамп вимагає відставки Кубинського президента для економічних змін

    Трамп вимагає відставки Кубинського президента для економічних змін

    Адміністрація президента США Дональда Трампа на переговорах з Кубою вимагає відставки президента Мігеля Діаса-Канеля, вважаючи, що його усунення може стати важливим кроком для відкриття шляху до економічних реформ на острові.

    За інформацією, отриманою The New York Times, США хочуть, щоб кубинці погодилися на відставку Діаса-Канеля, однак намагаються залишити рішення щодо наступних кроків на розсуд кубинської влади.

    Вашингтон не наполягає на змінах у родині Кастро, яка все ще відіграє значну роль у керівництві країни. Адміністрація Трампа вважає, що усунення глави держави дозволить провести структурні економічні зміни, які були б складними під керівництвом Діаса-Канеля. Однак, за словами деяких посадовців, цей крок може привести до великих політичних потрясінь, а також символічної перемоги для Трампа. Цей крок викликає певне розчарування серед кубинських емігрантів у США, які прагнуть масштабніших політичних змін на Кубі. Окрім того, багато політиків, зокрема у Флориді, можуть вимагати від Трампа більш активних дій. Водночас американські переговірники також хочуть, щоб Куба погодилася на усунення від влади деяких старших посадовців, лояльних до ідеї Фіделя Кастро, а також на звільнення політичних в’язнів. Не менш важливим є питання економічного відкриття Куби для американських бізнесменів та компаній. США сподіваються, що після усунення Діаса-Канеля зможе з’явитися більше можливостей для продуктивних угод між країнами. Але позиція Трампа щодо Куби не була сформульована як ультиматум, а була представлена як позитивний крок, що має стати основою для більш конструктивних перемовин.

    Ця ситуація напруга загострюється на фоні останніх подій у країні. Недавній масштабний блекаут, спричинений проблемами з енергетичною інфраструктурою, і незадоволення з боку кубинців щодо економічних умов лише підкреслюють актуальність переговорів із США.

  • Енергетична криза спричинила нову хвилю протестів на Кубі

    Енергетична криза спричинила нову хвилю протестів на Кубі

    На Кубі спалахнула нова хвиля масових протестів, яка охопила одразу кілька великих міст країни. Тисячі людей вийшли на вулиці, висловлюючи невдоволення тривалими відключеннями електроенергії, дефіцитом продуктів та загальним погіршенням економічної ситуації. У соціальних мережах активно поширюються відео з багатолюдними маршами, на яких учасники акцій закликають владу до негайних змін.

    Найнапруженіша ситуація спостерігається в місті Сантьяго-де-Куба. Місцеві мешканці повідомляють про багатогодинні блекаути, які відбуваються майже щодня. Через постійні перебої з електропостачанням людям складно зберігати продукти, працювати та забезпечувати базові потреби родин. Відсутність стабільного електропостачання створює додаткові труднощі для бізнесу та соціальної інфраструктури.

    Уряд Куби визнав факт проведення протестів, однак назвав їх локальними проявами невдоволення. Влада пояснює проблеми в енергетичному секторі технічними аваріями на електростанціях і нестачею палива. За словами офіційних представників, держава працює над стабілізацією ситуації. Тим часом у районах, де проходять акції, посилено присутність силових структур. Правоохоронні органи здійснюють додаткове патрулювання, щоб запобігти можливим заворушенням і забезпечити громадський порядок.

    Аналітики зазначають, що нинішні протести стали наймасштабнішими з 2021 року та свідчать про глибоке соціальне напруження в країні. Експерти не виключають, що у разі відсутності швидких змін у сфері енергетики та постачання продуктів харчування протестні настрої можуть поширитися на інші регіони острова.

  • Білий дім і «грандіозний план», чи стане Куба наступною ціллю США

    Білий дім і «грандіозний план», чи стане Куба наступною ціллю США

    Президент США Дональд Трамп демонструє намір кинути виклик одразу кільком автократичним режимам, які десятиліттями залишалися складним питанням для американських лідерів. Після масованих ударів США та Ізраїлю по об’єктах Ірану увага Білого дому, за даними The Atlantic, може зміститися на Кубу.

    Ці заяви пролунали лише через кілька тижнів після блискавичної операції США у Венесуелі. У Вашингтоні дедалі частіше говорять про можливий «грандіозний план» президента, спрямований на посилення впливу Сполучених Штатів у Західній півкулі. За словами представників адміністрації, Трамп переконаний, що його стратегія працює та приносить результат.

    Президент неодноразово критикував ситуацію на Кубі, наголошуючи на складному економічному становищі країни та слабкості політичного режиму. Наприкінці лютого медіа Clash Report поширило його заяву про можливе «дружнє захоплення» острова. За інформацією журналістів, за публічними роздумами американського лідера стоїть не лише політичний розрахунок, а й особисті амбіції. Водночас потенційний удар по Кубі пов’язаний із серйозними ризиками. Серед них — ймовірний наплив біженців до США в умовах хаосу, що може загострити й без того складну міграційну ситуацію. Крім того, у країні тривалий час відсутня організована опозиція, що ставить під сумнів можливість швидких внутрішніх змін. У такому разі події можуть завершитися переговорами, які формально збережуть чинний режим, але забезпечать Вашингтону значний вплив — подібно до сценарію, який, за оцінками медіа, реалізовувався у Венесуелі. Аналітики зазначають, що Венесуела і Куба вписуються у ширшу концепцію зміцнення американського домінування в регіоні. Після переобрання Трамп також робив гучні заяви щодо можливості анексії Гренландія, контролю над Панамський канал та навіть ідеї зробити Канаду 51-м штатом США. Такі пропозиції викликали критику навіть серед окремих республіканців. Попри це, питання повалення комуністичного режиму на Кубі залишається для американських президентів історичною метою, яка протягом майже 70 років так і не була реалізована. Для Трампа важливим фактором є також те, як його дії оцінить історія.

    Подальші кроки Вашингтона значною мірою залежатимуть від результатів нинішніх операцій у Венесуелі та Ірані. Раніше The Wall Street Journal писало, що кампанія проти Ірану може завершитися швидше через занепокоєння щодо запасів ракет. Крім того, Трамп заявляв про ліквідацію військового керівництва Ірану, що свідчить про серйозність намірів адміністрації.

  • Трамп запровадив надзвичайний стан у США для посилення блокади Куби

    Трамп запровадив надзвичайний стан у США для посилення блокади Куби

    Президент США Дональд Трамп запровадив у країні надзвичайний стан, який дозволяє Вашингтону посилити економічну блокаду Куби. Відповідне рішення відкриває шлях до запровадження додаткових мит проти держав, що продовжують енергетичну співпрацю з Гаваною, зокрема постачають нафту.

    Про це у четвер, 29 січня, повідомив Білий дім. У заяві наголошується, що кубинська влада й надалі становить загрозу національній безпеці Сполучених Штатів, а США не мають наміру миритися з підтримкою цього режиму з боку інших країн.

    «Ми не дозволимо іноземним державам підтримувати цей режим, надаючи йому життєво важливі енергоресурси. Відтепер будь-яка країна, яка постачає нафту Гавані, зіткнеться з економічними наслідками у вигляді тарифів на свої товари при ввезенні до США», — йдеться у повідомленні.

    Згідно з текстом президентського указу, нові заходи спрямовані на подальшу ізоляцію Куби на міжнародній арені. Дональд Трамп доручив профільним відомствам, зокрема Міністерству торгівлі та Міністерству фінансів США, розробити механізм виявлення країн-порушників, а також визначити розмір і порядок застосування митних ставок.

    У Білому домі підкреслили, що ці кроки є частиною ширшої стратегії тиску на кубинський уряд з метою змусити його змінити внутрішню та зовнішню політику.

  • США вимагають від Куби угоди, погрожуючи енергетичною ізоляцією

    США вимагають від Куби угоди, погрожуючи енергетичною ізоляцією

    Президент США Дональд Трамп у неділю виступив із жорсткою заявою на адресу Куби, запропонувавши острівній державі терміново укласти угоду зі Сполученими Штатами. В іншому разі, за його словами, Гавана втратить постачання нафти та фінансову підтримку.

    Глава Білого дому заявив, що Куба багато років існувала за рахунок нафти та коштів з Венесуели, надаючи натомість послуги з безпеки венесуельським диктаторам. Однак тепер, як зазначив Трамп, Венесуела більше не потребує таких послуг, оскільки її захист забезпечуватиме американська армія. Відповідну заяву президент США оприлюднив на своїй сторінці у соціальній мережі Truth Social.

    Трамп наголосив, що жодних поставок нафти та грошей на Кубу більше не буде, якщо Гавана не погодиться на угоду зі США. Він закликав кубинську владу не зволікати з рішенням. Заява Трампа пролунала на тлі загострення відносин між Вашингтоном і Гаваною після операції США у Венесуелі та затримання президента країни Ніколаса Мадуро. У відповідь президент Куби Мігель Діас-Канель виступив на мітингу біля посольства США в Гавані, де засудив дії Вашингтона. Він назвав операцію США актом державного тероризму та звинуватив американську владу у викраденні законно обраного президента Венесуели. Діас-Канель заявив, що Куба не визнає доктрину Монро і розцінює дії США як грубе порушення норм міжнародного права та військову агресію проти мирної держави. Західні оглядачі зазначають, що Венесуела забезпечує близько 30 відсотків імпорту нафти на Кубу в обмін на роботу тисяч кубинських медичних працівників. Можлива втрата цих поставок може стати серйозним ударом по нестабільній енергосистемі країни.

    Нагадаємо, раніше сенатор США Ліндсі Грем заявляв, що Куба, яка залежить від Росії та Венесуели, перебуває на межі серйозної кризи, а її нинішній політичний режим може зазнати змін.

  • Потужний ураган «Мелісса» наближається до Ямайки та Куби

    Потужний ураган «Мелісса» наближається до Ямайки та Куби

    Ураган «Мелісса» входить до десятки найпотужніших в Атлантиці: Ямайку та Кубу чекають руйнівні наслідки.

    Один із найсильніших ураганів за всю історію спостережень в Атлантиці — «Мелісса» — наближається до Ямайки та Куби. Швидкість вітру в епіцентрі шторму вже сягає 280 кілометрів на годину, повідомляє CNN.

    Стихія сформувалася над теплими водами Карибського моря, що забезпечило урагану додаткову енергію для посилення. Попри те, що «Мелісса» ще не досягла потужності урагану «Аллен» 1980 року зі швидкістю 290 км/год, експерти вже називають її одним із двадцяти найсильніших штормів Атлантики. За даними Національного центру з ураганів, на Ямайці очікується до 100 сантиметрів опадів, штормовий наган води до чотирьох метрів і стійкий вітер понад 260 км/год. Такі умови можуть призвести до масштабних руйнувань, повеней і зсувів, а також відрізати від цивілізації цілі населені пункти. Наразі повідомляється щонайменше про чотирьох загиблих унаслідок стихії — трьох людей на Гаїті та Ямайці і ще одну жертву в Домініканській Республіці. Найбільше опадів очікується саме на Ямайці, особливо у східних гірських районах, де кількість дощів може перевищити 100 сантиметрів. На півдні Гаїті прогнозують до 30 см опадів, а у східній частині Куби — до 65 см. «Мисливці на урагани» вже зафіксували надзвичайно низький тиск у центрі шторму — 901 мілібар, що робить «Меліссу» навіть потужнішою за відомий ураган «Катріна», який колись зруйнував Новий Орлеан. Дослідник ураганів з Університету штату Колорадо Філіп Клоцбах зазначає, що за рівнем тиску «Мелісса» входить до шістки найінтенсивніших штормів, зареєстрованих з 1979 року.

    Хоча ураган не досягне території США, він може викликати штормові явища вздовж східного узбережжя вже 29 жовтня. Сезон ураганів в Атлантиці зазвичай завершується восени, але теплі води Карибського моря досі створюють сприятливі умови для утворення потужних циклонів.