centernews360

Позначка: країни

  • Франція погодила створення Нової Каледонії, на мапі з’явиться нова держава

    Франція погодила створення Нової Каледонії, на мапі з’явиться нова держава

    12 липня 2025 року Франція та політичні сили заморської території підписали історичну угоду про створення Держави Нова Каледонія. Відтепер ця частина Тихоокеанського регіону отримає широку автономію — хоча й не повну незалежність від Франції.

    Про це повідомила пресслужба уряду Франції, назвавши подію важливим кроком на шляху деколонізації та емансипації регіону, який досі мав статус заморської території. Устрій Нової Каледонії буде врегульовано фундаментальним законом, який планують ухвалити у 2026 році. Запровадять національну символіку — ймовірно, з новим прапором, назвою та хартією цінностей. З’явиться календонське громадянство, яке можна буде отримати лише за певних умов, зокрема після 10 років проживання на островах. Французьке громадянство збережеться лише в окремих випадках. Відмова від нього автоматично означатиме втрату й календонського. Міжнародна політика Нової Каледонії залишатиметься у рамках загальної дипломатії Франції. Очікується запуск Пакту про економічну реконструкцію, який має стимулювати зайнятість та стабілізувати фінансову ситуацію. Пріоритетами нової держави стануть освіта, охорона здоров’я, транспорт, екологія та молодь. Це архіпелаг у південно-західній частині Тихого океану, що входить до регіону Меланезії. Найближча сусідка — Австралія, яка розташована за 1200 км на захід. Острови славляться тропічною природою, бірюзовими лагунами, гірським рельєфом, печерами та лісами. У 1774 році територію відкрив Джеймс Кук, який назвав її на честь Шотландії — давньої Каледонії.

    У 2026 році країна визначить своє законодавство, символіку та правила громадянства. Хоча повної незалежності Нова Каледонія поки не отримає, підписана угода закладає основу для майбутнього політичного розвитку — із максимальним урахуванням волі місцевого населення.

  • Трамп закрив в’їзд до США громадянам 12 країн

    Трамп закрив в’їзд до США громадянам 12 країн

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, що забороняє в’їзд на територію Сполучених Штатів громадянам 12 країн, а також запроваджує обмеження для жителів ще семи держав. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерела в адміністрації.

    До списку країн, громадянам яких повністю заборонено в’їжджати до США, увійшли: Афганістан, М’янма, Чад, Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Гаїті, Іран, Лівія, Сомалі, Судан та Ємен.

    Як зазначається, заборона обґрунтована «ризиками для національної безпеки».

    Разом із тим, часткові обмеження застосовуватимуться до громадян ще семи країн: Бурунді, Куби, Лаосу, Сьєрра-Леоне, Того, Туркменістану та Венесуели. Конкретні деталі обмежень для цих держав наразі не розкриваються.

    Указ передбачає винятки для законних постійних резидентів США, власників дійсних віз, окремих типів віз та осіб, чий в’їзд відповідає національним інтересам країни.

    За словами представника Білого дому, остаточне рішення президент ухвалив після нещодавнього антисемітського нападу в штаті Колорадо. Хоча це питання вже обговорювалося раніше, саме цей інцидент став каталізатором для підписання документа.

  • Європа хоче бути учасником мирних переговорів щодо України

    Європа хоче бути учасником мирних переговорів щодо України

    Європейські країни наполягають на своєму місці за столом переговорів щодо припинення війни, яку веде Росія проти України. Міністри закордонних справ України, Франції, Великої Британії, Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини та представники Європейського Союзу висловили готовність зміцнювати допомогу Україні та взяти участь у майбутніх переговорах. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України 12 лютого.

    “Ми готові зміцнювати підтримку України. Ми віддані її незалежності, суверенітету та територіальній цілісності перед лицем загарбницької війни Росії”, – йдеться в заяві дипломатів.

    Міністри наголосили, що Європа продовжуватиме підтримувати Україну до моменту досягнення справедливого, всеосяжного та стійкого миру. Вони також підкреслили, що такий мир має відповідати інтересам України та її європейських союзників.

    “Ми очікуємо на обговорення подальшого шляху разом із американськими союзниками. Нашими спільними цілями має бути забезпечення позиції сили для України. Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах”, – зазначено у заяві.

    Крім того, європейські лідери наголосили на необхідності надання Україні потужних гарантій безпеки. Вони підкреслили, що справедливий та стійкий мир в Україні є ключовою умовою сильної євроатлантичної безпеки.

  • НАТО готове відповісти на будь-яку агресію з боку Росії

    НАТО готове відповісти на будь-яку агресію з боку Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг президента Росії Володимира Путіна від будь-яких спроб вторгнення на територію країн Альянсу. За його словами, у такому разі відповідь буде миттєвою та нищівною.

    Про це він заявив на пресконференції в Брюсселі у середу, 12 лютого.

    “Якщо Путін збереться напасти на НАТО, то хай навіть не думає про це. Він програє. Реакція буде просто нищівною. Адже ми знаємо, наскільки потужним є оборонний потенціал НАТО”, – наголосив Рютте.

    Він також визнав, що Росія може значно посилити свої військові можливості впродовж найближчих 4-5 років завдяки активній роботі оборонної промисловості. Це створює нові виклики для НАТО, тому Альянс має зосередитися на трьох ключових напрямах: посиленні підтримки України, збільшенні оборонних витрат та розвитку власної військової промисловості.

    Окремо генсек згадав Китай, який активно збільшує свій ядерний потенціал і розширює військово-морський флот. На його думку, якщо Москва і Пекін продовжать зміцнювати свої збройні сили, вони значно перевершать заходи, які нині вживає Захід.

    “Ми маємо пам’ятати про це. По-перше, ми маємо витрачати більше на оборону, ми маємо допомагати Україні більше, ми маємо бути здатними захистити себе, якщо буде така необхідність”, – підсумував Рютте.

  • Норвезька рада біженців зупиняє гуманітарні проєкти в Україні

    Норвезька рада біженців зупиняє гуманітарні проєкти в Україні

    Норвезька рада у справах біженців (NRC) оголосила про вимушене припинення гуманітарної допомоги в майже 20 країнах світу, зокрема в Україні. Причиною став різкий дефіцит фінансування після скорочення підтримки з боку США.

    В Україні це рішення означає зупинку розподілу життєво необхідної допомоги для 57 000 осіб, які мешкають поблизу лінії фронту.

    Також організація змушена скорочувати персонал по всьому світу, що ще більше ускладнює надання гуманітарної підтримки в кризових регіонах.

    Рішення NRC тісно пов’язане з політикою адміністрації Дональда Трампа щодо скорочення міжнародної допомоги. USAID, одне з найбільших агентств, яке фінансувало гуманітарні проєкти у 120 країнах, наразі перебуває на межі закриття.

    Президент Трамп оголосив адміністративні відпустки для працівників USAID, що означає припинення зарплат і соціальних виплат, а також відкликання персоналу з-за кордону. Тим часом Ілон Маск, якого Трамп призначив керівником новоствореного Департаменту ефективності уряду (DOGE), заявив, що активно працює над закриттям USAID.

    Ці зміни вже призводять до глобальної гуманітарної кризи, адже скорочення фінансування впливає на роботу міжнародних організацій та їхню здатність допомагати нужденним у зонах конфліктів та природних катастроф.

    Які будуть наслідки такого рішення для України та інших постраждалих країн, поки що невідомо. Проте гуманітарні організації вже б’ють на сполох, попереджаючи про загострення кризових ситуацій у найбільш вразливих регіонах.

  • Україна та Сомалі домовилися про кроки до зміцнення співпраці

    Україна та Сомалі домовилися про кроки до зміцнення співпраці

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів важливу розмову з міністром закордонних справ і міжнародного співробітництва Сомалі Ахмедом Моаллімом Фігі, під час якої сторони обговорили перспективи розширення співпраці та встановлення дипломатичних відносин.

    “Під час розмови з Ахмедом Моаллімом Фігі я подякував Сомалі за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за участь президента Сомалі в Першому саміті миру. Ми наголосили на необхідності встановлення дипломатичних відносин і розширення двосторонньої співпраці”, – зазначив Андрій Сибіга.

    На сьогодні Україна та Сомалі ще не встановили офіційних дипломатичних відносин, а інтереси українських громадян у Сомалі представляє посольство України в Кенії. Проте обидві країни висловили готовність працювати над поглибленням взаємодії, що відкриває нові можливості для співпраці в політичній, економічній та культурній сферах.

    Україна високо цінує підтримку Сомалі у питаннях захисту суверенітету та територіальної цілісності, зокрема в контексті протидії російській агресії. Участь президента Сомалі в Першому саміті миру є підтвердженням солідарності між країнами.

  • Україна та Польща працюють над порозумінням у питанні Волинської трагедії

    Україна та Польща працюють над порозумінням у питанні Волинської трагедії

    Україна та Польща продовжують співпрацю, спрямовану на вирішення чутливих історичних питань, зокрема Волинської трагедії. Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорили цю тему під час спільної пресконференції у Варшаві 15 січня, наголошуючи на важливості взаємної поваги, діалогу та співчуття.

    Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що не дозволить використовувати тему Волинської трагедії у політичних іграх.

    “Я не дозволю, щоб ця складна, драматична історія Польщі використовувалася в якихось політичних іграх. Водночас я працюватиму над швидким і системним вирішенням цієї проблеми”, – наголосив він.

    Туск підкреслив, що Польща й Україна вже демонструють ефективні підходи до вирішення історичних розбіжностей, використовуючи методи, які базуються на співчутті й взаєморозумінні.

    Президент Володимир Зеленський відзначив важливу роль міністерств культури обох країн у зміцненні взаємного порозуміння.

    “Наші міністерства культури вже працюють. Їхні напрацювання – це кроки вперед. Ми повинні рухатися вперед у наших відносинах, бо підтримка Польщі для нас дуже важлива”, – заявив Зеленський.

    Лідери двох країн підтвердили стратегічний характер українсько-польського партнерства, зокрема у контексті спільного протистояння російській агресії.

    “Ми повинні зміцнювати наш союз, адже маємо спільного ворога – Росію”, – зазначив Зеленський.

    Зеленський і Туск наголосили, що вирішення історичних суперечностей можливе лише за умови конструктивного підходу, співпраці та взаємної поваги. Обидва лідери висловили готовність працювати над подальшим посиленням дружніх відносин між країнами, незважаючи на складну історичну спадщину.

  • Зеленський відвідає Польщу для зустрічі з Дональдом Туском

    Зеленський відвідає Польщу для зустрічі з Дональдом Туском

    15 січня 2025 року Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до Польщі, де зустрінеться з прем’єр-міністром Дональдом Туском у Варшаві. Цей візит є важливим етапом у розвитку двосторонніх відносин між Україною та Польщею, особливо на фоні актуальних історичних суперечок та питань ексгумації.

    Після зустрічі Зеленський і Туск проведуть спільну пресконференцію. Вона запланована на 13:40 за київським часом (11:40 GMT), де очікується обговорення важливих тем співпраці між країнами, зокрема на тлі історичних питань.

    Візит президента України відбувається на тлі «прориву» в історичній суперечці між Польщею та Україною щодо ексгумації жертв минулих конфліктів, зокрема Волинської трагедії. Уряд Польщі повідомив, що були ухвалені рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії на території України.

  • Трамп закликає НАТО підняти витрати на оборону до 5% від ВВП

    Трамп закликає НАТО підняти витрати на оборону до 5% від ВВП

    Новообраний президент США Дональд Трамп закликав країни НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від свого ВВП. Це вдвічі більше за поточну цільову норму у 2%, і для більшості членів Альянсу таке підвищення виглядає економічно та політично непосильним. Однак, як зазначає агентство Reuters, нові вимоги США планують озвучити на саміті НАТО в Гаазі у червні 2025 року.

    Прогнозується, що деякі члени НАТО можуть погодитися на витрати в розмірі 3% від ВВП, хоча навіть цей рівень буде складно досягти для багатьох країн, зокрема тих, які лише нещодавно змогли виконати вимогу 2% витрат на оборону. Серед країн, що відстають від поточного рівня, є Італія, яка витрачає лише 1,5% ВВП на оборону, у той час як Польща та Естонія вже наблизилися до 4%, а США витрачають 3,38%.

    Загальні витрати НАТО на оборону в 2024 році склали 1,474 трильйона доларів, з яких 968 мільярдів доларів було витрачено США, а 507 мільярдів — європейськими країнами та Канадою.

    Деякі аналітики припускають, що пропозиція Трампа щодо 5% може бути лише стартовою позицією для переговорів, і в кінцевому підсумку він погодиться на знижену цифру, ближчу до 3%.

  • Китай вводить заборону для танкерів під санкціями США

    Китай вводить заборону для танкерів під санкціями США

    6 січня 2025 року китайський портовий оператор Shandong Port Group оголосив про введення заборони на вхід в свої порти для танкерів, які потрапляють під санкції США. Ця ініціатива стосується суден, зазначених у списку Офісу контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC). Заборона стосується порту в провінції Шаньдун, включаючи ключові порти Ціндао, Жічжао та Яньтай, що є важливими для імпорту нафти, зокрема з таких країн, як Іран, Росія та Венесуела.

    Це рішення є частиною зусиль Китаю для приведення своєї діяльності у відповідність до міжнародних санкцій, які накладені на ці країни, але має й економічний контекст. Водночас, Shandong Port Group зазначає, що заборона не матиме значного впливу на роботу незалежних нафтопереробних підприємств країни, оскільки більшість санкційної нафти доставляється танкерами, які не потрапили під санкції.

    За даними Kpler, у 2024 році китайська провінція імпортувала близько 1,74 мільйона барелів нафти за добу з Ірану, Росії та Венесуели, що складає близько 17% від загального обсягу імпорту нафти Китаю. Відмова від обробки санкційної нафти на певних терміналах може мати значний вплив на логістичні та економічні потоки в рамках міжнародної нафтогазової торгівлі.