centernews360

Позначка: кодекс

  • Верховна Рада провалила декриміналізацію порнографії в Україні

    Верховна Рада провалила декриміналізацію порнографії в Україні

    Верховна Рада України не змогла ухвалити законопроєкт, який передбачає декриміналізацію порнографії. Під час трансляції пленарного засідання стало відомо, що документ не зібрав потрібної кількості голосів навіть для ухвалення за основу.

    Мова йде про проєкт закону №12191. Він мав на меті оновити Кримінальний кодекс, зокрема в частині правопорушень проти громадського порядку та моральності. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поставив ініціативу на голосування, але її підтримали лише 207 народних обранців при мінімально необхідних 226. П’ятеро депутатів виступили проти, а троє – утрималися.

    Аби врятувати ситуацію, спікер парламенту запропонував направити документ на повторне перше читання. Проте і ця пропозиція зазнала невдачі – ідею підтримали 212 парламентарів, чого виявилося недостатньо для позитивного рішення.

  • Хто має право на спадщину навіть всупереч заповіту

    Хто має право на спадщину навіть всупереч заповіту

    Спадкування — це процес, під час якого майно та зобов’язання померлої особи переходять до її спадкоємців. Воно може відбуватися як за заповітом, так і за законом. Однак законодавство України встановлює певні винятки, які гарантують право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

    Ця норма закріплена у статті 1241 Цивільного кодексу України. Вона створена для захисту найуразливіших членів сім’ї, які за будь-яких обставин повинні отримати частину спадку. Йдеться про тих родичів, які не можуть повністю забезпечити себе самостійно.

    Право на обов’язкову частку мають малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, у тому числі усиновлені. Також до цієї категорії належать повнолітні діти, які є непрацездатними, непрацездатна вдова або вдівець, а також непрацездатні батьки померлого. Усі ці особи успадковують половину тієї частки, яку вони б отримали у разі спадкування за законом.

    Обов’язкова частка може включати не тільки нерухомість чи інші матеріальні цінності, а й предмети домашнього вжитку чи майнові права. Водночас суд має право зменшити її розмір, якщо на це є важливі підстави, наприклад, особливості відносин між спадкодавцем і спадкоємцем.

    Таким чином, навіть якщо у заповіті спадкодавець не згадав зазначених родичів, закон все одно гарантує їм захист та право на частину спадщини. Це забезпечує баланс між волею заповідача та інтересами найбільш уразливих членів його родини.

  • Проти блогерки Олени Мандзюк відкрили кримінальну справу

    Проти блогерки Олени Мандзюк відкрили кримінальну справу

    Проти української блогерки Олени Мандзюк, яка має мільйонну аудиторію, відкрили кримінальне провадження. Ініціатором виступив народний депутат Олексій Гончаренко, який звинувачує блогерку в розпалюванні ворожнечі за мовною ознакою, частина 1 статті 161 Кримінального кодексу України.

    Справу відкрили через попередні висловлювання Мандзюк, у яких вона зазначала, що її діти можуть агресивно реагувати на дітей, які говорять російською мовою. Гончаренко назвав такі заяви неприпустимими і кваліфікував їх як насильство та зневажливе ставлення до інших за мовною ознакою.

    Блогерка відреагувала на відкриття справи з обуренням. Вона пояснила, що для неї неприйнятна російська мова та культура, а її діти, чиї батько вже четвертий рік захищає Україну від окупантів, сприймають російськомовних як потенційну загрозу.

    Мандзюк підкреслила, що її родина стикається з численними погрозами смерті, насильства та психологічного тиску через відстоювання української мови, а держава раніше не захищала її та дітей від таких нападів. «Сьогодні ця сама держава вирішила відкрити на мене кримінальне провадження!» – заявила блогерка.

    Справу контролює головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, а сам нардеп Гончаренко повідомив, що тримає її на особистому контролі.

  • Верховна Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу через угоду зі США

    Верховна Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу через угоду зі США

    Верховна Рада України внесла зміни до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 народних депутатів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    Зміни передбачають, що кошти, отримані після набуття чинності угодою, будуть зараховуватись до спеціального фонду державного бюджету. Зокрема, це стосується половини доходів від ренти на видобуток корисних копалин, таких як нафта, газ, газовий конденсат, а також доходів від видачі нових спецдозволів і реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.

    Отримані кошти за рішенням головного розпорядника будуть перераховуватись до Фонду відбудови, що сприятиме фінансуванню відновлення країни.

    Ярослав Железняк зазначив, що текст законопроєкту майже не змінився після першого читання. Водночас він повідомив, що уряд відмовився надати депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди, пов’язані зі створенням Інвестиційного фонду відбудови США — Україна. Це викликало певне занепокоєння щодо прозорості процесу.

  • Викрито масштабну схему розкрадання коштів Укренерго на 60 мільйонів

    Викрито масштабну схему розкрадання коштів Укренерго на 60 мільйонів

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів НЕК «Укренерго», що призвела до збитків у розмірі 58,44 млн грн. У центрі злочинної діяльності опинився колишній заступник голови Харківської обласної ради, який на момент правопорушення був депутатом облради. Наразі він переховується за кордоном.

    За даними слідства, у квітні 2022 року підозрюваний організував незаконну схему, яка передбачала безоплатний відбір електроенергії з подальшим її продажем кінцевим споживачам. До оборудки були залучені двоє спільників: засновниця та директор приватної компанії в Києві, що спеціалізується на торгівлі енергоносіями. Разом вони створили три фіктивні фірми, через які отримували електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та реалізовували її споживачам без сплати коштів НЕК «Укренерго».

    Отримані від продажу доходи злочинці легалізували через механізм псевдосплати боргових зобов’язань афілійованим компаніям. Надалі ці кошти переводилися на рахунки компанії, зареєстрованої на Балканах.

    Правоохоронці провели обшуки в Києві та повідомили про підозру директору столичної компанії. Двом іншим учасникам, включно з колишнім депутатом і засновницею підприємства, оголошено підозру заочно. Їхні дії кваліфіковані за статтями Кримінального кодексу України, що стосуються розкрадання майна в особливо великих розмірах та його легалізації.

    Затриманому директору приватної компанії загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі триває розслідування для встановлення всіх обставин та притягнення до відповідальності інших учасників злочинної схеми.

  • Народній депутатці Кормишкіній повідомили про нову підозру

    Народній депутатці Кормишкіній повідомили про нову підозру

    9 січня 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомив чинній народній депутатці України про нову підозру. Цього разу йдеться про умисне внесення недостовірних відомостей до електронної декларації, передбаченої законом України “Про запобігання корупції”.

    За даними слідства, у декларації за 2023 рік депутатка не вказала відомостей про:

    • житловий будинок, у якому вона мешкає;
    • земельні ділянки поблизу Одеси загальною вартістю понад 17 млн грн, які, за інформацією правоохоронців, були придбані за рахунок необґрунтованих активів.

    Це вже не перший епізод, пов’язаний із підозрами на адресу депутатки. У жовтні 2024 року їй було повідомлено про підозру за фактом незаконного збагачення, оскільки активи, якими вона володіє, перевищують її офіційні доходи та заощадження на понад 20 млн грн.

    Дії народної депутатки кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • Стаття 366-2 – умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації;
    • Стаття 368-5 – незаконне збагачення.

    Офіційно правоохоронці не розголошують ім’я підозрюваної, але з деталей розслідування випливає, що йдеться про Ірину Аллахвердієву, яка наразі має прізвище Кормишкіна.

    Факти внесення недостовірних даних, а також наявність активів, які значно перевищують доходи та заощадження депутатки, є предметом розслідування, яке проводять САП і НАБУ.

  • Україна отримує новий транш МВФ 1,1 млрд доларів

    Україна отримує новий транш МВФ 1,1 млрд доларів

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) ухвалив рішення про надання Україні нового траншу в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) у розмірі 1,1 млрд доларів. Це стало можливим завдяки успішному виконанню умов, необхідних для шостого перегляду програми співпраці.

    Міністерство фінансів України повідомило, що країна повністю виконала всі вимоги для чергового перегляду. Серед ключових досягнень:

    • Ухвалення змін до Митного кодексу.
    • Оцінка фінансових ризиків для стабільності та підготовка плану дій для різних сценаріїв.
    • Аналіз фінансового стану підприємств централізованого теплопостачання.
    • Розробка політики управління державною власністю у сфері державних підприємств, політики дивідендів та стратегії приватизації.

    Додатково були впроваджені важливі структурні реформи:

    • Звільнення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від процедури державної реєстрації.
    • Формування нового складу Наглядової ради Укренерго, більшість якої становлять незалежні члени.
    • Унесення змін до закону про Рахункову палату.

    Загалом у межах програми EFF Україна вже виконала 35 структурних маяків, що свідчить про її готовність до продовження реформ.

    Керівництво МВФ високо оцінило прогрес України, зазначивши, що економіка країни демонструє стійкість попри складні умови. Всі кількісні критерії ефективності та структурні контрольні показники на кінець вересня були виконані.

    З огляду на це, МВФ підвищив прогноз економічного зростання України на 2024 рік до 4%. Такий оптимізм базується на більшій стійкості української економіки до енергетичних шоків, ніж очікувалося раніше.

  • Верховна Рада вдосконалила процедуру ухвалення судових рішень

    Верховна Рада вдосконалила процедуру ухвалення судових рішень

    19 грудня Верховна Рада України ухвалила законодавчі зміни, спрямовані на вдосконалення процесу ухвалення та проголошення судових рішень. Законопроєкт №9445, за який проголосували 246 народних депутатів, вносить суттєві корективи до закону “Про судоустрій і статус суддів” та низки інших нормативно-правових актів.

    Однією з ключових новацій є можливість, у виняткових випадках, відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з моменту переходу до стадії ухвалення рішення. При цьому суд зобов’язаний оголосити дату та час його проголошення.

    Зміни також передбачають вилучення положення про вихід суддів до нарадчої кімнати після завершення судових дебатів. Натомість впроваджується норма, за якою суд одразу після дебатів оголошує про перехід до ухвалення рішення та повідомляє орієнтовний час його проголошення у межах того ж судового засідання.

    Окрім цього, закон змінює поняття “таємниця нарадчої кімнати” на “таємниця ухвалення судового рішення”. Встановлюється, що суддя не має права обговорювати обставини справи та зміст судового рішення з іншими особами, окрім складу суду, який розглядає справу. Також забороняється розголошувати процес обговорення та ухвалення рішень.

    Документ уточнює порядок ухвалення судових рішень. Так, для постановлення ухвал, які оформлюються окремим документом, суд має оголошувати перерву. Ухвали, що не оформлюються окремими документами, заносяться до протоколу судового засідання, але їх також можна оформити окремим документом після завершення засідання.

    Важливим нововведенням є вилучення з процесуальних кодексів усіх положень, пов’язаних із поняттям “нарадчої кімнати”. Це спрямовано на оптимізацію судового процесу та забезпечення більшої прозорості у роботі судів.

    Ці зміни, на думку законотворців, покликані зробити судовий процес більш ефективним та зрозумілим для всіх учасників.

  • Україна підвищить податки з 1 грудня

    Україна підвищить податки з 1 грудня

    Кабінет Міністрів України вже звернувся до президента з проханням якнайшвидше підписати законопроєкти щодо державного бюджету на 2025 рік та змін до податкового кодексу. Згідно з заявою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці закони набудуть чинності з 1 грудня 2024 року, що є важливим кроком у стабілізації фінансової ситуації в країні.

    Один з основних аспектів змін полягає в підвищенні податків, що стане основним джерелом додаткових доходів до бюджету. Закон про підвищення податків є частиною більш широкої фіскальної політики уряду, спрямованої на забезпечення фінансування державних потреб, зокрема для оборони.

    Прем’єр-міністр наголосив, що прийняття цих законів є однією з ключових вимог міжнародних кредиторів України. Згідно з його словами, законопроєкти дозволять Україні отримати необхідний ресурс для фінансування витрат на оборону та безпеку країни, а також для забезпечення соціальних потреб громадян.

    Зокрема, додаткові кошти будуть використані на закупівлю зброї та амуніції, а також на виплату заробітних плат військовим та працівникам сил безпеки. Це має стати важливим кроком для забезпечення безпеки та стабільності в умовах продовження війни.

    Кабінет Міністрів очікує, що президент підпише законопроєкти найближчими днями, що дозволить розпочати процес набуття чинності змін з 1 грудня. Це дасть уряду можливість своєчасно виконати зобов’язання щодо фінансування необхідних статей бюджету, що є критично важливим для ефективної роботи оборонної та безпекової сфери.

    Прийняття цих законів є частиною загальної стратегії уряду щодо зміцнення економіки країни та забезпечення її незалежності у важкий для України час. Підвищення податків також є важливим елементом у розв’язанні фінансових проблем, що виникли через продовження війни.