Позначка: КМИС

  • Опитування КМІС: попри атаки РФ, більшість киян виступають проти територіальних поступок

    Опитування КМІС: попри атаки РФ, більшість киян виступають проти територіальних поступок

    Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним у липні — серпні, мешканці столиці демонструють зростання категоричної відмови від територіальних поступок в обмін на гарантії безпеки.

    Основні результати та динаміка настроїв

    • Зниження готовності до обміну: Частка киян, готових схвалити пропозицію передати під контроль РФ Донбас в обмін на гарантії безпеки від Заходу, знизилася з 34% до 26%.
    • Зростання категоричної відмови: Кількість мешканців міста, які виступають категорично проти будь-яких поступок, зросла з 62% до 69%.
    • Загальноукраїнський контекст: У середньому по всій країні близько 60% респондентів вважають абсолютно неприйнятною передачу Донбасу під контроль Росії.
    • Вплив обстрілів: Соціологи зазначають, що навіть масовані балістичні удари по Києву не змусили містян піти на поступки у питанні суверенітету та територіальної цілісності.

    Зі звіту Київського міжнародного інституту соціології (КМІС):

    «Попри нещадну кампанію бомбардувань м. Київ балістичними ракетами та іншими засобами, готовність мешканців міста схвалити пропозицію навіть знизилася – з 34% до 26%. Натомість частка тих, хто категорично проти, зросла із 62% до 69%».

  • Погляд із 2025, як громадяни оцінюють дії держави перед війною

    Погляд із 2025, як громадяни оцінюють дії держави перед війною

    81% українців вважають, що держава була недостатньо підготовлена до повномасштабного вторгнення Росії. Такі результати показало опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2025 року.

    Дослідження проводилося з 19 по 28 вересня методом телефонних інтерв’ю по всій території України, що перебуває під контролем уряду. У вибірку увійшли також внутрішньо переміщені особи, які залишили тимчасово окуповані регіони.

    Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що подібне критичне осмислення минулого є важливим для аналізу рішень, ухвалених у минулі роки. За його словами, відповіді респондентів у багатьох випадках відображають не лише оцінку дій держави, а й загальний рівень довіри до влади та вплив інформаційної війни.

    Серед тих, хто вважає підготовку до вторгнення недостатньою, 44% оцінили дії держави як абсолютно недостатні, ще 37% — як скоріше недостатні. Лише 16% українців вважають, що країна була підготовлена до вторгнення. В межах дослідження соціологи також поставили запитання про причини, через які, на думку респондентів, Україна не була готова. Найпоширенішими відповідями були звинувачення на адресу політичної влади (46%), слабка підготовка населення (35%) та значні ресурси Росії (21%). У регіональному розрізі негативна оцінка влади простежується по всій країні, при цьому її рівень зростає зі заходу на схід. Соціологи підкреслюють, що в опитуванні брали участь лише дорослі громадяни, які проживають на контрольованій урядом території. Громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, участі в опитуванні не брали. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

    Антон Грушецький наголосив, що обговорення цього питання має бути конструктивним. “Українці зберігають волю до боротьби”, — додав він.

  • Як війна змінила Україну та її громадян

    Як війна змінила Україну та її громадян

    Україна вже три роки живе в умовах повномасштабного вторгнення Росії, що змінило не лише політичний і економічний ландшафт країни, але й самих українців. Від перших місяців єднання та оптимізму до гіркого усвідомлення того, що війна буде тривати роками, — суспільство пройшло складний шлях змін. Протягом цього часу зміни торкнулися майже всіх аспектів українського життя — від ставлення до держави до національної ідентичності.

    Соціолог Володимир Паніотто, президент Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), поділяє соціальні зміни на два основних періоди: від початку вторгнення до жовтня-листопада 2023 року та період з кінця 2023 року до теперішнього часу. Перший період був ознаменований єднанням навколо держави, мобілізацією людей для боротьби з ворогом. Україна стала об’єктом захоплення та захопила повагу у світі завдяки стійкості в перші місяці війни. Однак у другій половині 2023 року стало очевидно, що контрнаступ не виправдав очікувань, війна перейшла в позиційну стадію, і стало зрозуміло, що протистояння триватиме значно довше, ніж спочатку уявлялося. Одним з найбільших досягнень стало те, як українці об’єдналися навколо держави, незважаючи на важкі економічні та соціальні умови. Рівень довіри до державних інститутів, які до війни викликали сумніви, зріс. Якщо до початку війни лише 5% вважали, що центральні органи влади справляються зі своїми обов’язками, то вже в грудні 2022 року цей показник зріс до 41%. Найвищий рівень довіри отримали Збройні сили України — за перший рік війни рівень довіри зріс з 72% до 96%. Водночас, значно покращилася оцінка Президента, уряду та Верховної Ради. Володимир Паніотто зазначає, що почуття єдності та боротьби з ворогом зміцнило національну гордість і посилило відчуття патріотизму.

    Одним з ключових результатів війни стало остаточне рішення щодо геополітичного вибору України — вступ до Європейського Союзу та НАТО підтримується абсолютною більшістю громадян. Згідно з результатами соціологічних досліджень, ставлення до Росії кардинально погіршилося: за три роки кількість прихильників Росії серед українців знизилася до 2%. Війна також значно прискорила процес формування української національної ідентичності. Якщо до війни лише 40% громадян вважали себе насамперед громадянами України, то в 2022-2023 роках цей показник зріс до 80%. Відбулося також зростання популярності державних свят, підтримки Православної церкви України та покращення ставлення до ОУН-УПА.

    З часом, з огляду на нескінченні обстріли, більшість українців зрозуміли, що війна буде тривати довго. Зниження оптимізму після невдалого контрнаступу та розповсюдження панічних настроїв у медіа та соціальних мережах стало очевидним. Однак, незважаючи на втрату деякої частини початкового ентузіазму, більшість громадян продовжують залишатися готовими боротися з ворогом, скільки б це не тривало. Підтримка українцями зусиль щодо захисту своєї країни залишалася на високому рівні, і в кінці 2023 року 62% громадян заявили, що готові захищати свою країну, що вдвічі більше, ніж у Росії (32%).

    Війна стала каталізатором значних соціальних змін в Україні. Від переосмислення ідентичності до переорієнтації на західні цінності — ці трансформації мають потенціал визначити майбутнє України на десятиліття вперед. Соціальні зміни, хоча і не завжди різкі, свідчать про глибоке і поступове переосмислення національної ідентичності, ставлення до держави та міжнародних орієнтацій.

  • Дослідження: 45% українців у Німеччині, Польщі та Чехії бажають отримати громадянство іншої країни

    Дослідження: 45% українців у Німеччині, Польщі та Чехії бажають отримати громадянство іншої країни

    Дані опитування, проведеного КМІС, вказують на значний інтерес українців, які проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, до отримання громадянства країн свого перебування. Згідно з результатами дослідження.

    45% опитаних українців у Німеччині, Польщі та Чехії хочуть отримати громадянство іншої країни, свідчать дані опитування КМІС.

    7% зізналися, що вже мають громадянство іншої країни, а 12% подали документи і чекають на рішення. Не планують отримувати нове громадянство 34% опитаних.

    При цьому більшість (66%) українців, які проживають у цих країнах, скоріше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами. 26% – незадоволені.

    12% прямо заявили, що не мають наміру повертатися в Україну. Інші назвали такі умови: нормальна робота критичної інфраструктури (34%), безпека (34%), житлові питання (26%), завершення війни (26%).

    Проаналізувавши ці дані, КМІС дійшов висновку, що в кращому випадку половина біженців може повернутися в Україну.

    Водночас нардеп Веніславський заявив, що деякі українці за кордоном після набрання чинності законом про мобілізацію захочуть відмовитися від громадянства України, але це “не матиме масового характеру”.

  • Криза довіри до влади: Що кажуть опитування

    Криза довіри до влади: Що кажуть опитування

    Верховна Рада та уряд України втратили довіру значної частини населення, згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період із травня 2022 року до жовтня 2023 року. За даними опитування, зниження довіри до центральних інститутів влади в Україні стало помітним за цей період.

    Довіра до президента, в особі якого на момент дослідження був Володимир Зеленський, знизилася з 91% до 76%. У той час як президент все ще залишається фігурою, якій найбільше довіряють в українській політиці, це зниження свідчить про те, що підтримка його дій скорочується серед населення.

    Ситуація більш критична для уряду. Довіра до уряду впала з 74% до 39%. Це значне зниження свідчить про наростаючу критику політики уряду та його дій в українському суспільстві.

    Найнижча довіра пов’язана з Верховною Радою. Довіра до парламенту знизилася з 58% до 21%. Це означає, що понад 75% респондентів не довіряють діям або рішенням, які ухвалює Верховна Рада.

    Попри зниження довіри до центральних інститутів влади, певні інститути залишаються довіреними українцям. Збройні сили України та волонтери зберігають довіру 94% та 87% відповідно.

    Згідно з коментарем Антона Грушецького, виконавчого директора КМІС, рівень критики зосереджується переважно на уряді та Верховній Раді, що частково пов’язано з можливим неефективним витрачанням місцевих бюджетів.

    Поточна критика, особливо щодо місцевої влади, може загрожувати децентралізації та спричиняти можливу рецентралізацію влади.

    Важливо зазначити, що опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед більш ніж 2000 респондентів у всіх регіонах України. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,4%.