Позначка: кліент

  • ICU готує запуск нової торгової системи для ще простішого інвестування

    ICU готує запуск нової торгової системи для ще простішого інвестування

    У 2025 році інвестиційна група ICU зберегла лідерство серед професійних учасників ринку цінних паперів України. За даними Розрахункового центру, саме ця компанія стала вибором 63% нових інвесторів-фізичних осіб, які почали вкладати кошти у цінні папери.

    На клієнтів ICU припадає майже 9,2 млрд грн у державних облігаціях — понад 9% від усього портфеля ОВДП, що перебувають у власності українців. Від початку року вони отримали виплати за цими інструментами на понад 7,6 млрд грн, а також у валюті — 27 млн доларів та 4 млн євро.

    У компанії пояснюють успіх поєднанням високого рівня автоматизації процесів, надійного захисту даних і якісного аналітичного супроводу. Відкрити рахунок в ICU можна онлайн, інвестування доступне вже від 1 000 грн без комісій, а звітність та аналітика формуються у кілька кліків. Крім того, нині готується до запуску нова торгова система, що має зробити інвестування ще простішим та доступнішим.

    Група ICU — незалежна фінансова структура, яка понад 15 років є найбільшим брокером в Україні з торгівлі державними облігаціями. Вона також займає провідні позиції на ринку управління активами, пенсійними заощадженнями, а також активно розвиває напрями венчурних і фінтех-інвестицій. Географія діяльності компанії охоплює ринки, що розвиваються.

  • Банківські працівники вкрали понад 65 тисяч доларів з рахунку померлого клієнта

    Банківські працівники вкрали понад 65 тисяч доларів з рахунку померлого клієнта

    У Києві двоє колишніх працівників банку підозрюються у привласненні понад 65 тисяч доларів з рахунку померлого клієнта. Згідно з повідомленням поліції, зловмисники мали доступ до клієнтської бази та, дізнавшись про залишки на рахунку померлого, вирішили привласнити кошти.

    Слідчі поліції Києва спільно з працівниками управління протидії кіберзлочинам у місті Києві та банківської безпеки банку розкрили злочин. За їх інформацією, 28-річний чоловік, який обіймав посаду заступника начальника одного з відділень банку, скористався доступом до рахунків клієнтів і дізнався, що на рахунку померлого залишилась велика сума грошей. Разом із 24-річним менеджером того ж відділення він вирішив привласнити кошти.

    Зловмисники заблокували банківську картку померлого клієнта, змінили фінансовий номер і перевипустили картку. Після цього вони зняли понад 65 тисяч доларів з рахунку померлого та поділили між собою. Після вчиненого злочину правоохоронці з’ясували, що кошти було виведено на рахунки, які належать підозрюваним.

    Наразі слідчі повідомили підозру двом зловмисникам. Їм загрожує до 8 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення. Також правоохоронці продовжують роботу для з’ясування інших фактів порушень, пов’язаних з діяльністю колишніх працівників банку.

  • Шахраї крадуть гроші з карток Ощадбанку клієнти обурені бездіяльністю банку

    Шахраї крадуть гроші з карток Ощадбанку клієнти обурені бездіяльністю банку

    Клієнти державного “Ощадбанку” скаржаться на випадки несанкціонованого списання коштів з їхніх банківських карток. За словами постраждалих, банк не надає належної підтримки, а всі звернення обмежуються порадами звернутися до правоохоронних органів.

    Один із клієнтів повідомив, що з його рахунку без підтвердження було переведено 5000 гривень. Про це він дізнався зі сповіщення в мобільному додатку банку.

    Звернувшись до “Ощадбанку”, клієнт не отримав допомоги. У відділенні банку і на гарячій лінії йому порадили лише звернутися до поліції, уникаючи відповідальності за вирішення інциденту.

    Експерти припускають, що шахраї могли отримати доступ до рахунків через фішингові посилання, які поширюються в соціальних мережах або в SMS-повідомленнях. Найчастіше це виглядає як повідомлення про “блокування рахунку” або пропозиції “оновити дані” для уникнення проблем із карткою.

    Однак клієнтів обурює не лише діяльність шахраїв, а й слабка реакція банку:

    • Відсутність SMS або дзвінків для підтвердження транзакцій.
    • Немає чіткого механізму реагування на скарги щодо шахрайства.
    • Не надається оперативна допомога для блокування або повернення коштів.

    Станом на зараз офіційної позиції банку з цього питання немає. У подібних випадках банки зазвичай рекомендують:

    • Оперативно блокувати картку у разі підозрілих транзакцій.
    • Змінювати паролі до онлайн-банкінгу.
    • Не переходити за підозрілими посиланнями та не вводити конфіденційну інформацію на сумнівних сайтах.
    1. Звернутися до поліції. Для подачі заяви необхідно мати виписку з рахунку, що підтверджує незаконну транзакцію.
    2. Написати офіційну заяву до банку. У заяві вимагайте розслідування і пояснень щодо інциденту.
    3. Змінити всі паролі. Це стосується як банківських рахунків, так і електронної пошти, пов’язаної з банківським додатком.
    4. Перевірити налаштування безпеки. Увімкніть двофакторну аутентифікацію для підтвердження всіх операцій.

    Експерти з фінансової безпеки наголошують, що банк зобов’язаний забезпечувати безпеку коштів клієнтів. Якщо транзакція була здійснена без підтвердження власника картки, це може свідчити про прогалини в системі безпеки банку.

  • ПриватБанк відмовив жінці у поверненні 75 300 гривень зі списання через шахрайство

    ПриватБанк відмовив жінці у поверненні 75 300 гривень зі списання через шахрайство

    Суд відмовив жінці в позові до ПриватБанку щодо повернення 75 300 гривень, які були списані з її рахунку. Враховуючи обставини справи, суд визнав, що позивачка порушила обов’язок негайного повідомлення банку про шахрайські дії, що стало підставою для відмови в задоволенні позову.

    У квітні 2024 року з рахунку клієнтки ПриватБанку були списані кошти на суму 75 300 гривень через систему “Приват-24”. Жінка одразу звернулася до банку та поліції, заявивши про несанкціоноване списання. ПриватБанк, у свою чергу, відмовився повернути кошти, пояснивши, що спірні платежі були здійснені з використанням персональної інформації клієнтки, яку вона мала не передавати третім особам.

    Деснянський районний суд Чернігова 19 листопада 2024 року ухвалив рішення на користь банку. Суд відзначив, що жінка не дотрималась обов’язку негайно повідомити банк про шахрайство: повідомлення про спірні транзакції надійшло лише через день після їх здійснення, а саме 3 квітня 2024 року, хоча потерпіла мала повідомити банківську установу одразу після виявлення проблеми. Суд також наголосив, що позивачка не надала достатніх доказів того, що це порушення було обумовлене діями банку або неналежним виконанням його обов’язків.

    Суд зазначив, що на клієнтку покладено обов’язок збереження конфіденційності персональної інформації, а також обов’язок своєчасно повідомляти банк у разі втрати чи шахрайства. Оскільки позивачка не виконала цей обов’язок своєчасно, суд вважав, що банк не несе відповідальність за збитки.