centernews360

Позначка: Кличко

  • Кадрова криза та тиск на Хрещатику, 36: Зеленський анонсує «посилення» управління Києвом на тлі протестів проти Кличка

    Кадрова криза та тиск на Хрещатику, 36: Зеленський анонсує «посилення» управління Києвом на тлі протестів проти Кличка

    Президент України Володимир Зеленський публічно висловив невдоволення поточним станом підготовки столиці до надскладного зимового періоду, заявивши про гостру необхідність суттєво «посилити» управління безпековою сферою Києва. Під час спілкування з журналістами глава держави наголосив на потребі залучення до керівництва містом кризових менеджерів, здатних максимально оперативно реагувати на безпрецедентні виклики повномасштабної війни. Водночас Зеленський відверто визнав наявність серйозної кадрової проблеми на рівні центральної влади щодо столиці: за його словами, наразі немає черги з охочих обійняти посаду нового очільника Київської міської військової адміністрації (КМВА).

    Ці заяви висвітлюють черговий виток політичної напруги між Офісом Президента та столичним самоврядуванням. Для апарату Київської міської ради, депутатського корпусу та безпосередньо команди Віталія Кличка такі сигнали з Банкової означають посилення адміністративного тиску та необхідність швидкого перегляду пріоритетів міських політик. В умовах, коли муніципальні посадовці щоденно стикаються з логістичними та безпековими викликами забезпечення життєдіяльності кількамільйонного мегаполіса, критика вищого керівництва держави змушує столичну владу шукати нові механізми комунікації з громадою та оперативніше розв’язувати проблеми критичної інфраструктури. Фактичне двовладдя у столиці — складний розподіл повноважень між обраним мером та призначеним головою КМВА — традиційно ускладнює процеси прийняття рішень, проте зараз ситуація вимагає від Секретаріату Київради та всіх міських структур максимальної консолідації зусиль задля уникнення управлінського колапсу взимку.

    Політичний тиск на столичне керівництво посилюється не лише «згори», а й безпосередньо від громади. 17 жовтня біля будівлі столичної мерії відбувся резонансний мітинг, учасники якого прямо вимагали відставки Віталія Кличка. Головний лейтмотив протестів зводився до необхідності кардинального перегляду фінансових пріоритетів міста. Організатори акції наголошували, що колосальний бюджет Києва має першочергово спрямовуватися на забезпечення базової безпеки киян, зокрема на ремонт та належне облаштування сучасних бомбосховищ, а не на другорядні інфраструктурні проєкти. Громадський сектор також не залишається осторонь: ветеран та активіст Олег Симороз виступив із жорсткою вимогою щодо забезпечення абсолютної прозорості міського кошторису. Він закликав керівництво столиці до відкритого діалогу, вимагаючи чіткого інформування мешканців про реальні плани підготовки міського господарства до ймовірних зимових блекаутів. Ситуація, що склалася, робить питання прозорого розподілу коштів на укриття та резервне живлення не просто господарським, а ключовим фактором політичної стійкості для чинної муніципальної команди.

  • «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    «Це саботаж»: Віталій Кличко жорстко розкритикував провал програми мобільних укриттів у Києві та пояснив бездіяльність районів

    Міський голова Києва Віталій Кличко назвав відвертим саботажем ситуацію із затримкою та невикористанням коштів на встановлення мобільних укриттів у столиці. Про це він заявив в інтерв’ю «Радіо Свобода», коментуючи питання журналістів про те, куди зникли обіцяні раніше сотні захисних конструкцій для зупинок громадського транспорту та людних місць.

    За словами столичного очільника, ще у 2025 році Київрада виділила колосальну суму — пів мільярда гривень — на закупівлю та монтаж сучасних мобільних укриттів, які рятують життя на відкритій місцевості під час ворожих обстрілів. Проте районні державні адміністрації так і не освоїли ці кошти, через що бюджетні асигнування довелося повертати назад до міської скарбниці. Більше того, у 2026 році жодна з районних адміністрацій навіть не подала запиту на фінансування подібних ініціатив.

    Кличко наголосив, що головною проблемою залишається розподіл повноважень та відповідальності. Саме районні адміністрації є безпосередніми розпорядниками бюджетних коштів та балансодержателями захисних споруд. Водночас керівників РДА призначає президент, тоді як міський голова не має жодних законних важелів впливу на них — він не може їх ані звільнити, ані навіть оголосити службову догану. Попри це, мер повідомив, що вже провів екстрену нараду з очільниками районів, поставивши ультиматум шукати внутрішні резерви, а також звернувся за підтримкою до представників соціально відповідального бізнесу.

    Скандал із укриттями розгортається на тлі серйозної політичної напруги у столиці. Останнім часом центральна влада та президент Володимир Зеленський неодноразово критикували Кличко через нібито відставання Києва від інших регіонів у підготовці до опалювального сезону та енергетичної стійкості. Ситуація підігрівається і вуличними протестами: 17 жовтня під стінами КМГА відбулася акція з вимогою відставки мера через проблеми з підготовкою міста до зими та дефіцит безпечних укриттів, а Верховна Рада викликала міського голову для звіту.

  • Вогняна ніч у столиці: ворожий безпілотник розтрощив об’єкт транспортної інфраструктури в Солом’янському районі

    Вогняна ніч у столиці: ворожий безпілотник розтрощив об’єкт транспортної інфраструктури в Солом’янському районі

    Ніч на 21 жовтня 2026 року видалася надзвичайно тривожною та руйнівною для Києва. Російські окупаційні війська здійснили чергову масовану атаку ударними дронами-камікадзе на мирне українське місто. Попри ефективну роботу сил протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося — під ударом опинився Солом’янський район столиці, де ворожий безпілотник прицільно вдарив по об’єкту транспортної інфраструктури.

    Про пряме влучання та наслідки ворожого нападу оперативно повідомив Київський міський голова Віталій Кличко. За його словами, унаслідок удару на території інфраструктурного об’єкта спалахнула потужна пожежа. Густий дим та спалахи від полум’я були помітні в різних куточках району. На місце події негайно прибули екіпажі Державної служби з надзвичайних ситуацій, бригади швидкої медичної допомоги та профільні міські служби. Вогнеборці оперативно розпочали локалізацію та ліквідацію займання, щоб не допустити подальшого поширення вогню. Інформація про масштаби руйнувань та наявність постраждалих наразі уточнюється профільними відомствами.

    Наліт ворожих БпЛА тривав упродовж кількох годин і супроводжувався гучними вибухами в різних районах столиці. Мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби відбивали повітряний напад із самого вечора. Зокрема, о 23:41 Київська міська військова адміністрація фіксувала падіння уламків збитих ворожих дронів на відкритій території у Святошинському районі. Тоді, на щастя, обійшлося без руйнувань капітальних будівель та постраждалих серед місцевих жителів, проте нічний удар по Солом’янському району підтвердив, що ворог цілеспрямовано намагається паралізувати логістичні артерії та транспортну систему великих українських міст напередодні настання холодів.

    Столична влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час небезпеки та не публікувати фото чи відео з місць роботи сил ПВО та наслідків ворожих прильотів, аби не допомагати ворогу коригувати вогонь. Комунальні служби столиці працюють у посиленому режимі, щоб ліквідувати наслідки нічної атаки та забезпечити стабільне функціонування транспортної мережі міста попри чергові спроби агресора залякати киян.

  • Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Енергетична криза столиці перед зимою: експерти вказують на системну неготовність Києва на тлі руйнівних ударів РФ по ключових ТЕЦ

    Столиця України наближається до найскладнішого опалювального сезону в умовах критичної вразливості комунальної системи, яка виявилася недостатньо підготовленою до зими ще до серії масованих російських обстрілів. Комбіновані удари ракетами та ударними безпілотниками по генераційних потужностях лише загострили накопичені проблеми, створивши безпосередню загрозу стабільному тепло-, водо- та електропостачанню для мільйонів мешканців. Про це в ефірі програми «Київський час» на каналі Новини.LIVE заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.

    Аналізуючи стан міського господарства, експерт наголосив, що панічні настрої є недоречними, проте замовчувати реальний стан справ небезпечно. За його словами, регулярні атаки агресора часто використовують як зручне пояснення для перекриття внутрішніх прорахунків і дефіциту підготовчих робіт, хоча питання захисту та стійкості столичної інфраструктури неодноразово розглядалося на засіданнях Ради національної безпеки і оборони та в Кабінеті міністрів. «Київ був не готовий у принципі. Київ як не був готовий до цієї зими, так і залишається не готовим до цієї зими», — підкреслив Ігнатьєв, додавши, що містяни фактично опинилися заручниками хронічної нестабільності базових комунальних послуг.

    Найбільш відчутного удару зазнала енергетична генерація столичного регіону. Повне виведення з ладу Трипільської ТЕС позбавило систему джерела, яке покривало близько 25% електроспоживання Києва. Ситуація ускладнюється систематичними ударами по внутрішньоміських теплоелектроцентралях — ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Зокрема, ТЕЦ-4 неодноразово визнавали критично зруйнованою та непридатною до повноцінного відновлення, проте ворог продовжував цілеспрямовано бити по її залишках. За оцінками фахівця, сукупні пошкодження трьох столичних ТЕЦ ставлять під прямий ризик теплопостачання 1100 багатоповерхових житлових будинків, де мешкає щонайменше 318 тисяч киян. Загалом загроза перебоїв або суттєвого зниження температурного режиму в батареях наразі нависла над майже двома третинами території міста.

    Заяви експертного середовища пролунали на тлі трагічних наслідків чергової нічної атаки 14 жовтня, коли російські війська завдали скоординованого удару по всіх трьох київських ТЕЦ, а також по енергооб’єктах Харкова та інфраструктурі Київської області. У столиці жертвами терористичного обстрілу стали п’ятеро людей, ще 36 цивільних дістали поранення, з них 25 осіб постраждали внаслідок влучання у житлову багатоповерхівку в Деснянському районі. За офіційними даними мера Києва Віталія Кличка, лише від початку 2026 року російська армія здійснила майже 50 ракетно-дронових атак на енергетичний сектор столиці, що створило системні ризики для функціонування насосних станцій водоканалу, міського електротранспорту та лікарень. Синхронізація зовнішніх ударів агресора з внутрішньою технічною непідготовленістю мереж робить прийдешню зиму головним випробуванням на витривалість для київської агломерації.

  • «На килим» до парламенту: Рада терміново викликала Кличка через загрозу зимового колапсу в Києві

    «На килим» до парламенту: Рада терміново викликала Кличка через загрозу зимового колапсу в Києві

    Верховна Рада викликала міського голову Києва Віталія Кличка на засідання парламенту в середу для публічного звіту щодо загрозливої ситуації з підготовкою столиці до зими та захисту енергетичних об’єктів. Відповідне рішення народні депутати підтримали під час пленарного засідання у вівторок за ініціативи народної депутатки від партії «Слуга Народу» Мар’яни Безуглої – за виклик столичного очільника проголосував 151 парламентар, вісім висловилися проти, а дев’ять утрималися.

    Пояснюючи необхідність термінової появи мера в сесійній залі, ініціаторка рішення наголосила на критичному стані справ у місті на тлі щоденних ворожих ударів. «Ви бачите, що відбувається в столиці. Ми так жодного разу не заслухали Кличка, і це питання не про політичні партії й сили», – заявила Безугла під час внесення пропозиції.

    Виклику посадовця передувало відкрите протистояння між міською та центральною владою на фоні енергетичної кризи. Ще 8 жовтня сам Кличко констатував, що через російські атаки Київ опинився в реаліях виживання, та закликав мешканців за наявності можливості тимчасово виїхати за межі столиці. У відповідь Президент України Володимир Зеленський прямо звинуватив столичну владу в майже повному невиконанні ключових кроків із захисту критичної інфраструктури, попри те, що в КМДА ще у вересні звітували про 80% готовності до холодів і виділення на ці заходи 12 мільярдів гривень із консолідованого бюджету.

  • «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    «Сьогодні йдеться про виживання»: Кличко порадив киянам за можливості тимчасово виїхати зі столиці на тлі посилення обстрілів

    Через різку інтенсифікацію російських комбінованих ударів по столиці головним завданням для міста стає базове виживання цивільного населення та збереження функціональності інфраструктури. Міський голова Віталій Кличко в інтерв’ю міжнародному агентству AFP закликав мешканців Києва, які мають рідних або житло у безпечніших регіонах чи приватному секторі, серйозно розглянути можливість тимчасового виїзду зі столиці. Мер наголосив, що щоденні руйнування житлового фонду, жертви серед мирних людей і прицільні атаки на комунікації створюють надзвичайне навантаження на систему життєзабезпечення мегаполіса.

    Водночас очільник міста підкреслив, що муніципальна влада свідомо не оголошує про повну чи організовану евакуацію, оскільки повне спустошення столиці є ключовою стратегічною метою ворога. Наразі комунальні та оперативні служби працюють над мінімізацією ризиків колапсу: у Києві формуються стратегічні запаси пального, технічної й питної води, продовольства, а також розгортаються альтернативні автономні джерела генерації тепла та електрики.

    Попри розгортання резервних потужностей, загроза реалізації найгірших сценаріїв залишається високою, особливо у разі дефіциту ракет для протиповітряної оборони. Кличко застеріг, що методичне ураження магістральних підстанцій, вузлів водопроводу та водовідведення може спровокувати повномасштабну гуманітарну кризу в умовах холодів. Наочним свідченням зростаючої небезпеки залишаються регулярні удари по міських кварталах, зокрема нещодавній смертоносний обстріл магазину в Солом’янському районі, де загинули двоє цивільних осіб.

  • Енергетичний збій на правому березі Києва: через знеструмлення мережі частково паралізовано рух громадського транспорту в трьох районах

    Енергетичний збій на правому березі Києва: через знеструмлення мережі частково паралізовано рух громадського транспорту в трьох районах

    Уранці в п’ятницю, 9 жовтня, у правобережній частині столиці виникли серйозні перебої в роботі комунального транспорту через раптове зникнення напруги в тяговій енергосистемі міста. За повідомленням КП «Київпастранс», рух міського електротранспорту було вимушено зупинено одразу в трьох великих районах — Оболонському, Подільському та Святошинському. Пасажирів попередили про затримки та суттєві зміни в інтервалах і маршрутах курсування тролейбусів та трамваїв, а про повне відновлення графіка комунальні служби обіцяють поінформувати додатково після стабілізації напруги в розподільчих мережах.

    Транспортні обмеження стали прямим наслідком чергової комбінованої повітряної атаки на столичний регіон. Уночі та вранці в Києві лунали гучні вибухи, а моніторингові канали та профільні ресурси зафіксували раптові перепади напруги й перебої з електропостачанням у житлових кварталах через імовірне влучання ворожих засобів ураження або падіння уламків на один із ключових об’єктів енергетичної інфраструктури. Наразі аварійні бригади енергетиків разом із міськими службами встановлюють точні масштаби пошкоджень технологічного обладнання та реалізують резервні схеми живлення для якнайшвидшого перезапуску тягових підстанцій.

    Ситуація з життєзабезпеченням столиці залишається напруженою вже другу добу поспіль: напередодні, 8 жовтня, у місті екстрено вводилися стабілізаційні аварійні відключення світла, які потягнули за собою перебої з централізованим водопостачанням та відведенням стічних вод (зокрема, через знеструмлення столиця тимчасово не приймала стоки з території Борщагівської громади). На тлі регулярних ударів по критичних об’єктах та ризику тривалих блекаутів міський голова Віталій Кличко публічно порадив киянам, які мають таку можливість, подбати про альтернативні варіанти проживання за межами міста або в приватному секторі на період зимових морозів.

  • Транспортний параліч столиці: як нічний удар Росії розірвав сполучення між берегами Києва

    Транспортний параліч столиці: як нічний удар Росії розірвав сполучення між берегами Києва

    Чергова нічна атака російських військ на українську столицю призвела до масштабного транспортного колапсу, практично паралізувавши рух між лівим та правим берегами Дніпра. Як повідомив міський голова Києва Віталій Кличко та представники столичної влади, наслідки ворожих ударів по міській інфраструктурі змусили екстрено перекрити ключові мостові переходи. Місто опинилося в умовах безпрецедентних логістичних обмежень, які миттєво вдарили по автомобільному трафіку та звичній системі громадського транспорту.

    Найбільшого удару в контексті логістики зазнав Південний міст – одна з головних транспортних артерій багатомільйонного мегаполіса. За офіційними даними мерії, рух цією переправою було повністю зупинено в обох напрямках. Ситуація додатково ускладнилася через часткове блокування інших стратегічних об’єктів. Зокрема, на мосту Патона правоохоронці та дорожні служби були змушені повністю заборонити проїзд автомобілів з правого на лівий берег. Водночас міст «Метро» також не зміг функціонувати на повну потужність: там рух транспорту суттєво обмежили, залишивши для вільного проїзду лише одну смугу в напрямку правобережжя.

    Такі жорсткі інфраструктурні обмеження спровокували ланцюгову реакцію в роботі всього наземного пасажирського транспорту. Комунальні служби оперативно перевели автобуси та тролейбуси на спеціальний режим роботи, намагаючись хоча б частково розвантажити заблоковані напрямки. Увесь потік автобусних маршрутів, які традиційно курсували через Південний міст та міст Патона, довелося екстрено перенаправляти на Дарницький міст. Це рішення стало фактично єдиним можливим виходом, аби зберегти зв’язок між двома частинами міста. Паралельно з цим було суттєво скорочено маршрути руху частини тролейбусів, що додало незручностей пасажирам.

    Окрім логістичного хаосу, нічний терор залишив по собі реальні руйнування в житлових масивах столиці. У Дарницькому районі Києва зафіксовано пошкодження висотної забудови – від ворожого удару постраждав двадцятип’ятиповерховий житловий будинок. Не оминула небезпека й Голосіївський район, де вибухова хвиля та розкидані уламки розбили вікна в будівлях і понівечили припарковані на вулицях автомобілі місцевих мешканців.

    Зараз на місцях падіння уламків та пошкодження інфраструктури безперервно працюють екстрені служби, рятувальники, поліція та комунальники. Дорожні фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшої ліквідації наслідків обстрілу та відновлення повноцінного руху столичними мостами. Попри складну ситуацію, місто намагається стабілізувати логістику та мінімізувати наслідки транспортної блокади для киян.

  • Ранковий терор у серці столиці – ворожий безпілотник протаранив багатоповерхівку в центральному районі Києва

    Ранковий терор у серці столиці – ворожий безпілотник протаранив багатоповерхівку в центральному районі Києва

    Ранок у столиці України вкотре розпочався із зухвалого акту терору з боку російських окупаційних військ, які продовжують методично знищувати цивільну інфраструктуру та залякувати мирне населення. У центральній частині міста, а саме в історичному та густонаселеному Печерському районі, ворожий ударний безпілотний літальний апарат врізався безпосередньо у житловий багатоквартирний будинок. За офіційною інформацією, яку оперативно оприлюднив міський голова Києва Віталій Кличко, епіцентр удару припав на верхній ярус будівлі, суттєво пошкодивши зовнішні стіни, перекриття та квартири на рівні від сьомого до десятого поверхів. Цей інцидент став черговим беззаперечним свідченням того, що держава-агресор абсолютно не зважає на норми міжнародного гуманітарного права, спрямовуючи свою смертоносну зброю не на військові об’єкти, а на спальні квартали та будинки звичайних містян, які перебували у своїх оселях.

    Тактичний малюнок застосування ворожих дронів-камікадзе залишається незмінним, проте щоразу набуває нових, ще більш цинічних форм. Використовуючи низьковисотні маршрути та складні траєкторії польоту вздовж русла річок чи над щільною міською забудовою, російське командування намагається максимально ускладнити роботу розгалуженої системи протиповітряної оборони. Влучання у висотну будівлю в одному з найбільш престижних районів Києва демонструє, що для ворога не існує жодних меж: головною метою є тотальна дестабілізація, нанесення максимальних матеріальних руйнувань та створення атмосфери постійної небезпеки. Звуки пролітаючих «шахедів», гуркіт роботи зенітних розрахунків та мобільних вогневих груп, а згодом і потужні вибухи від прямих влучань або падіння уламків стали виснажливою реальністю для киян. Проте замість паніки, на яку відчайдушно розраховують у Кремлі, такі варварські дії викликають лише консолідацію українського суспільства та ненависть до окупантів.

    Одразу після фіксації влучання на місце трагедії були негайно скеровані всі профільні підрозділи екстрених служб міста. Десятки екіпажів рятувальників Державної служби з надзвичайних ситуацій, бригади екстреної медичної допомоги, патрульні поліцейські та представники комунальних підприємств прибули для оперативної локалізації наслідків удару. Головним пріоритетом у перші хвилини після атаки стала швидка та організована евакуація мешканців пошкоджених і сусідніх під’їздів, оскільки після вибуху та можливого займання завжди існує критичний ризик обвалу несучих конструкцій на уражених поверхах. Рятувальники у спеціальному спорядженні прочісували задимлені коридори та зруйновані квартири від сьомого до десятого поверхів, ліквідовуючи осередки відкритого полум’я та надаючи першу допомогу постраждалим. Робота екстрених служб в умовах потенційної загрози повторних пусків ворожих безпілотників вимагає максимальної злагодженості та професійної мужності від кожного фахівця.

    Цей ранковий удар по житловому фонду столиці вкотре актуалізує на міжнародній арені критичне питання щодо необхідності негайного посилення протиповітряного та протиракетного щита над Україною. Кожна зруйнована квартира в центрі Києва є німим докором тим західним партнерам, які досі зволікають із дозволом на знищення пускових установок у глибокому тилу ворога. Безперервний терор не залишає жодних сумнівів у справжніх геноцидних намірах агресора. Незважаючи на колосальний психологічний та фізичний тиск, столиця продовжує демонструвати вражаючу незламність, оперативно розчищаючи завали, відновлюючи пошкоджену інфраструктуру та забезпечуючи життєдіяльність мегаполіса в умовах повномасштабної війни.

  • Нічний ракетний терор столиці: палаючі багатоповерхівки, руйнування та шістнадцять постраждалих у Києві

    Нічний ракетний терор столиці: палаючі багатоповерхівки, руйнування та шістнадцять постраждалих у Києві

    У ніч проти 17 вересня російські окупаційні війська завдали чергового ракетного удару по столиці України, спричинивши масштабні руйнування житлового сектору, офісних будівель та складських комплексів одразу в кількох районах міста. Внаслідок ворожої атаки поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали щонайменше шістнадцять осіб, серед яких двоє неповнолітніх дітей. Повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного та крилатого озброєння оголошували по всій території країни, проте головний комбінований удар противника припав саме на густонаселені масиви Києва, де уламки збитих ракет спричинили численні пожежі та руйнування міської інфраструктури.

    Перші офіційні повідомлення щодо наслідків падіння уламків зафіксували у Київській міській військовій адміністрації, де оперативно повідомили про наявність поранених цивільних громадян. «На даний момент відомо про 4 постраждалих. Серед них 10-річна дівчинка. Усім надається необхідна медична допомога», – зазначили у відомстві в перші години після відбою повітряної тривоги. Проте згодом, у міру проведення пошуково-рятувальних робіт та ретельного розбору завалів екстреними службами, кількість травмованих людей стрімко збільшувалася. Уже на світанку міський голова Віталій Кличко уточнив, що дев’ятьох постраждалих довелося терміново госпіталізувати до медичних закладів столиці для надання невідкладної хірургічної допомоги. Згідно з остаточними даними Національної поліції України, кількість постраждалих досягла шістнадцяти осіб, серед яких десятирічна дівчинка та дванадцятирічний хлопчик.

    Найбільших руйнувань та людських страждань зазнав Дніпровський район міста, де уламки збитої ракети влучили у шістнадцятиповерховий житловий будинок. Більшість травмованих мирних мешканців виявилися жителями саме цієї багатоповерхівки, в якій вибуховою хвилею вибило шибки, понівечило балкони та зруйнувало внутрішні міжкімнатні перекриття. Крім того, на території Дніпровського району зафіксували падіння елементів боєприпасів у кількох інших місцях: суттєвих пошкоджень зазнала окрема офісна споруда, спалахнули складські приміщення, а також зафіксували падіння уламків поблизу автозаправної станції. На щастя, рятувальникам вдалося вчасно ліквідувати осередки відкритого полум’я та запобігти загорянню резервуарів із паливом.

    Ворожі влучання та руйнування зафіксували також у Солом’янському, Святошинському та Дарницькому районах Києва. У Солом’янському районі серйозно пошкоджено велике складське приміщення комерційного призначення, де тривають роботи екстрених служб. У Святошинському районі уламки впали на територію нежитлової споруди, зруйнувавши покрівлю та фасадні елементи конструкції. Наразі міські комунальні служби разом із правоохоронцями та вибухотехніками ліквідовують наслідки атаки, документують воєнні злочини проти мирного населення столиці та забезпечують першочергову допомогу потерпілим родинам.