centernews360

Позначка: кібератаки

  • Новий ризик під час війни, чи залишаться українці без води?

    Новий ризик під час війни, чи залишаться українці без води?

    В українських містах дедалі реальнішою стає загроза масштабних збоїв у системах водопостачання. Фахівці попереджають, що наслідки можуть бути навіть серйознішими, ніж під час тривалих відключень електроенергії. Йдеться про можливе явище, яке називають “вотер-аут” — повне або часткове припинення подачі води.

    Водопровідно-каналізаційна інфраструктура є складною системою, яку важко швидко відновити у разі пошкоджень. Особливу небезпеку становить зупинка каналізаційних насосних станцій. У такому випадку стоки можуть виходити назовні, що створює ризик масштабної екологічної та санітарної кризи.

    На відміну від електропостачання, де можливе швидше відновлення, водна інфраструктура потребує значно більше часу та ресурсів. Експерти наголошують, що простого фізичного захисту об’єктів недостатньо. Ключовим рішенням є створення автономних систем, які можуть працювати навіть без електроенергії. Йдеться про використання генераторів, резервних джерел живлення та спеціальних установок, що дозволяють підтримувати тиск у мережах. Також важливими є мобільні системи очищення води, розвиток мережі бюветів і локалізація аварій через поділ системи на окремі зони.

    Окремим викликом залишаються кіберзагрози. Втручання в автоматизовані системи управління може призвести до серйозних аварій навіть без фізичного пошкодження інфраструктури. Зокрема, дистанційне керування елементами мережі може викликати гідроудари, які здатні зруйнувати трубопроводи та обладнання. Ситуацію ускладнює хронічна нестача фінансування. Чинні тарифи покривають лише частину реальних витрат підприємств, через що вони не можуть формувати резерви чи закуповувати необхідне обладнання. Збитки галузі вимірюються мільярдами гривень, а потреби у відновленні інфраструктури оцінюються у десятки мільярдів доларів упродовж наступних років.

    Попри те, що система водопостачання досі функціонує завдяки зусиллям фахівців, без системних змін ситуація може погіршитися. Для забезпечення стабільного доступу до води необхідні модернізація, децентралізація, фінансова підтримка та міжнародна допомога.

  • Можливі проблеми в Епіцентрі через хакерську атаку в Києві

    Можливі проблеми в Епіцентрі через хакерську атаку в Києві

    28 квітня в анонімних Telegram-каналах з’явилась інформація про можливу хакерську атаку на мережу магазинів “Епіцентр”. За повідомленнями, атака сталася в ніч на 28 квітня, що призвело до проблем із покупками у магазинах Києва. Однак компанія наразі не коментує ситуацію.

    Один з перших дописів з’явився в Telegram-каналі “Times of Ukraine” близько 8:20. У ньому стверджувалося, що через хакерську атаку стався збій у роботі магазинів “Епіцентр” в Києві, і що неможливо купити товар. Однак додаткових подробиць чи підтверджень не наводилось. У коментарях до допису повідомлялось, що перестав працювати додаток компанії, що було перевірено журналістами “Фокусу” — дійсно, станом на 9:00 застосунок не функціонував. Натомість, у Telegram-каналі “Свої Кривий Ріг” повідомляється, що в Кривому Розі проблем з роботою магазинів “Епіцентр” немає. Крім того, на Facebook з’явились дописи, що підтверджують труднощі у Чернігові, а також проблеми з магазинами в Києві.

    На офіційній сторінці “Епіцентру” в Facebook наразі немає жодних коментарів щодо ситуації. Однак портал гіпермаркету працює, і проблеми виникають лише на етапі оплати.

    Це не перший випадок технічних збоїв в Україні. Так, 26 квітня стався масштабний збій у роботі низки електронних сервісів, зокрема “Дія”, “Нова пошта” та терміналів деяких банків. Тоді причиною стала несправність інфраструктурного об’єкта, пов’язаного з серверами різних сервісів, що, за словами представників компанії De Novo, не було хакерською атакою.

  • Кібератака не зупинила рух поїздів, але онлайн-сервіси досі не працюють

    Кібератака не зупинила рух поїздів, але онлайн-сервіси досі не працюють

    Онлайн-системи “Укрзалізниці” зазнали масштабної таргетованої кібератаки. Відновлення триває вже понад добу, але наразі онлайн-продаж квитків недоступний. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

    Попри атаку, рух поїздів залишається стабільним: вони курсують за розкладом, а всі операційні процеси підтримуються в резервному форматі.

    Кібератака була нетривіальною та багаторівневою, тому перед повним відновленням із резервних копій спеціалісти “Укрзалізниці”, кібердепартамент СБУ та залучені партнери ретельно тестують системи на вразливості. Онлайн-продаж квитків поки що не працює, тому 24 березня квитки можна купити лише в касах. Також тимчасово доступний продаж міжнародних квитків у касах (зазвичай вони продаються лише онлайн). Якщо не встигаєте купити квиток у касі – можна йти одразу до поїзда. Поїзні бригади знають, як оформити проїзд на місці. Повернення квитків: якщо у вас є квиток на поїзд відправленням 24 березня, його можна повернути онлайн. Заявку оброблять протягом трьох днів після відновлення роботи систем.

    Що робити, якщо подорож запланована на 25 березня або пізніше? Не поспішайте до кас сьогодні – пріоритет у пасажирів із відправленням 24–25 березня. “Укрзалізниця” повідомить одразу, коли онлайн-продаж квитків буде відновлено.

  • Рішення Трампа може послабити кібербезпеку США

    Рішення Трампа може послабити кібербезпеку США

    Рішення адміністрації Дональда Трампа призупинити кібероперації проти Росії може зробити критичну інфраструктуру США вразливою до атак з боку Москви. Про це повідомляє CNN з посиланням на джерела в американському уряді.

    Наприкінці лютого голова Пентагону Піт Хегсет наказав Кіберкомандуванню США припинити всі кібероперації проти РФ, включаючи наступальні атаки. Рішення прийняте в межах політики нормалізації відносин між Вашингтоном і Кремлем, яку просуває адміністрація Трампа.

    Американські посадовці занепокоєні тим, що цей крок може: зробити США більш вразливими до атак російських хакерських угруповань. Дати Москві можливість збирати розвідувальні дані без опору. Поставити під загрозу енергетику, транспорт, фінансову систему та інші критично важливі сектори. Один із американських чиновників назвав рішення “серйозним ударом”, що може послабити кібербезпеку країни. У попередні роки Сполучені Штати активно вели наступальні кібероперації проти РФ, зокрема: втручалися в російські хакерські мережі. Впливали на комунікаційні системи та пропагандистські ресурси. Проводили киберрозвідку для виявлення загроз. Призупинення цих дій може змінити баланс у кіберпросторі та дати Росії більше свободи для активізації власних атак.

    Наразі незрозуміло, як довго триватиме “пауза” в кіберопераціях США. Водночас експерти наголошують, що Росія продовжує розвивати свої кіберможливості та може скористатися цим моментом для посилення атак на американську інфраструктуру.

  • КНДР здійснила масові кібератаки на світові компанії заради розвитку ядерної зброї

    КНДР здійснила масові кібератаки на світові компанії заради розвитку ядерної зброї

    Експерти ООН розслідують 58 кібератак, які, за їхніми підрахунками, походять з Північної Кореї, та стверджують, що на цих нападах країна отримала близько трьох мільярдів доларів для підтримки своєї ядерної програми. Міжнародна громадськість висловлює обурення через порушення санкцій, запроваджених Радою Безпеки. Згідно з документами ООН, з 2006 року Північна Корея перебуває під санкціями, які регулярно посилюються у спробі зупинити фінансування її ядерних програм.

    Комісія ООН зазначила, що об’єктом кібератак були компанії, пов’язані з криптовалютами, у період між 2017 і 2023 роками, і загальна сума, яку вдалося вкрасти, становить близько трьох мільярдів доларів США. Ці кошти були направлені на фінансування розвитку ядерної зброї.

    За словами експертів, атаки включали в себе напади на оборонні компанії, ланцюжки поставок і навіть спроби отримати доступ до критичної інфраструктури. Окрім того, в офіційних заявах наголошується, що Північна Корея продовжує ігнорувати міжнародні санкції, активно розробляючи свою ядерну зброю та здійснюючи ядерні випробування. Крім того, Пхеньян продовжує запуски балістичних ракет, виводить супутники на орбіту та поповнює свій арсенал новими небезпечними збройовими системами.

  • Греція планує створити спеціалізоване відомство для захисту від кібератак

    Греція планує створити спеціалізоване відомство для захисту від кібератак

    Міністерство цифрового управління Греції виставило на громадське обговорення концепцію нового закону, що передбачає створення Національного управління з кібербезпеки. Цей орган планується як важливий інструмент у боротьбі з кібератаками та забезпеченні кібербезпеки.

    Призначений розширити функції генерального директорату з питань кібербезпеки, новий орган буде складатися з двох генеральних директоратів. Один з них буде відповідати за кадрове планування, а інший за оперативну діяльність. Головою управління буде призначено особу з високим науковим рівнем та професійним досвідом у галузі кібербезпеки, призначену рішенням уряду за поданням профільного міністерства. Термін повноважень керівника становитиме п’ять років, з можливістю продовження лише один раз.

    Національне управління кібербезпеки матиме право накладати штрафи на провайдерів цифрових послуг в розмірі 15 тисяч євро за несвоєчасне повідомлення про кібератаку або його відсутність. У разі повторного порушення штраф може зрости до 200 тисяч євро. Також передбачені штрафи для операторів зв’язку в розмірі 50 тисяч євро за відсутність заходів протидії кібератакам чи відмову співпрацювати з кіберслідством, з можливим збільшенням до 200 тисяч євро при повторному порушенні.

    Незважаючи на формальні заходи до кібербезпеки, в статті зауважується, що Греція на практиці має обмежені можливості запобігти чи розслідувати кіберінциденти. Автори також нагадують про серію кібератак, які сталися в країні в останні місяці.

    До жовтня 2024 року держави-члени ЄС повинні впровадити директиву 2022/2555, спрямовану на підвищення рівня кібербезпеки та введення суворіших заходів для боротьби з кібератаками та звітності про кіберінциденти. У грудні вже досягнуто попередньої згоди стосовно регламенту про кіберсолідарність в ЄС, що передбачає посилену реакцію на кіберінциденти та кіберспівпрацю.