centernews360

Позначка: Канада

  • Брюссель б’є на сполох: ЄС вимагає від західних партнерів закрити багатомільярдну фінансову «діру» в бюджетах України

    Брюссель б’є на сполох: ЄС вимагає від західних партнерів закрити багатомільярдну фінансову «діру» в бюджетах України

    Європейський Союз активізує екстрену дипломатичну кампанію, мета якої — змусити ключових міжнародних партнерів суттєво наростити фінансову допомогу Києву. За розрахунками європейських інституцій, у 2027 році дефіцит фінансування України сягне критичних 70 мільярдів євро, і покрити цю колосальну суму виключно за рахунок внутрішніх резервів чи ресурсів самого Брюсселя неможливо.

    Основними майданчиками для жорстких переговорів стануть найближчі двосторонні саміти: зустріч на високому рівні між ЄС і Канадою, яка пройде 29–30 жовтня, а також масштабний європейсько-британський саміт 20 листопада. Про підготовку до цих заходів та механізми розподілу фінансового тягаря європейські посли предметно говоритимуть на спеціальному засіданні. Раніше Брюссель уже виділив Україні масштабний кредитний пакет на 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років, що закриває близько двох третин прогнозних потреб. Проте решту — приблизно 45 мільярдів — мали забезпечити інші члени коаліції підтримки, серед яких Канада, Японія, Південна Корея, Австралія та Норвегія. Через стрімке зростання видатків на тлі руйнівних російських ударів ці кошти надходять надто повільно.

    Представники Єврокомісії наголошують, що подібні заклики не є докором на адресу Лондона чи Оттави, які вже надали українцям рекордні обсяги допомоги (зокрема, Велика Британія спрямувала 25 мільярдів фунтів стерлінгів, а Канада — майже 26 мільярдів канадських доларів). Проте масштаб руйнувань вимагає негайного розширення внесків. Питання фінансової стійкості України на 2027 рік європейська сторона вже порушувала на нещодавніх заходах під егідою МВФ, Світового банку, G7 та G20. Водночас у Брюсселі запевняють, що під час переговорів про поглиблення оборонної та торговельної інтеграції — зокрема підключення канадського бізнесу до європейської оборонної програми SAFE — ЄС не діятиме за принципом жорсткого тиску чи прямих ультиматумів.

  • Історичний прорив у медицині: у Канаді вперше у світі вилікували рідкісне генетичне захворювання

    Історичний прорив у медицині: у Канаді вперше у світі вилікували рідкісне генетичне захворювання

    У Канаді зафіксовано медичний прорив світового значення: 18-річний студент із провінції Британська Колумбія став першою людиною у світі, повністю зціленою від тяжкого спадкового недугу за допомогою інноваційної технології редагування генома.

    Пацієнт із дитинства страждав на хронічну гранулематозну хворобу (ХГБ) — рідкісне генетичне захворювання, за якого імунна система втрачає здатність захищати організм. Найменші інфекції перетворювалися на смертельну загрозу, що вимагало постійного лікування та частих госпіталізацій. Коли класична пересадка кісткового мозку від донора стала неможливою через відсутність сумісності, медики Montreal Children’s Hospital запропонували ризикований експеримент.

    Як працювала інноваційна терапія:

    • Забір власних клітин: Учені вилучили з організму юнака його власні стовбурові клітини.
    • Генетична корекція: За допомогою сучасних методів редагування гена фахівці вимили та виправили дефектну ділянку ДНК.
    • Реінфузія: «Відредаговані» та здорові клітини повернули назад пацієнту, після чого його організм уперше самостійно почав виробляти речовини, необхідні для боротьби з інфекціями.

    Сьогодні лікарі офіційно підтверджують повне одужання хлопця. Цей успіх відкриває абсолютно нову еру в генній терапії та дає реальну надію тисячам пацієнтів із важкими спадковими хворобами, які раніше вважалися невиліковними.

  • «Відлуння торговельної війни»: в Оттаві одностайно перейменовують вулицю Трампа через ворожу політику Білого дому

    «Відлуння торговельної війни»: в Оттаві одностайно перейменовують вулицю Трампа через ворожу політику Білого дому

    Міська рада канадської столиці Оттави зробила безпрецедентний і показовий політичний жест у відповідь на наростання напруженості у відносинах із південним сусідом, одностайно ухваливши рішення про перейменування авеню Дональда Трампа. Муніципальні обранці продемонстрували цілковиту солідарність із суспільними настроями, висловивши рішучий протест проти відверто конфронтаційного та ворожого курсу Білого дому щодо Канади. Головним каталізатором для такого радикального кроку став болючий провал двосторонніх торговельних переговорів, який супроводжувався погрозами запровадження жорстких митних обмежень, економічним тиском та нехтуванням багаторічним партнерством. Для канадців демонстративна присутність імені американського лідера у топоніміці власної столиці стала токсичним нагадуванням про спроби економічного шантажу, змусивши місцеву владу піти на негайні символічні контрзаходи.

    Іронія цієї топонімічної драми полягає в тому, що поява авеню ніяк не була пов’язана з державною кар’єрою нинішнього господаря Овального кабінету. Вулиця отримала свою назву задовго до того, як одіозний мільярдер уперше вирішив балотуватися на посаду глави держави. Тоді міська влада Оттави відзначила його не як політика зі скандальними геополітичними амбіціями, а виключно як успішного підприємця, мецената та великого інвестора, який вкладав значні ресурси в урбаністичний розвиток Нью-Йорка. Сам столичний мікрорайон, де пролягає ця магістраль, має символічну назву «Центральний парк» і традиційно вшановує у своїх вуличних вказівниках знакових діячів та явища, нерозривно пов’язані з історією американського «Великого яблука». Проте часи безтурботного сусідства та взаємного захоплення безповоротно минули, а колишній статус успішного забудовника повністю розчинився у токсичній риториці сучасного міждержавного протистояння.

    Остаточний вибір нової назви столичні депутати свідомо вирішили передати безпосередньо місцевим мешканцям, зробивши процес максимально прозорим та демократичним. Наразі муніципалітет утримався від нав’язування готових варіантів згори, оголосивши старт відкритих публічних слухань та широких громадських консультацій. Жителі канадської столиці отримають повноцінне право самостійно визначити нове найменування для авеню, віддавши шану гідним історичним постатям чи знаковим подіям, які дійсно уособлюють канадські цінності, взаємоповагу та культурну незалежність.

    Рішення влади Оттави виходить далеко за межі звичайної муніципальної бюрократії, перетворюючись на виразний маркер зміни настроїв усередині канадського суспільства. Спроби Вашингтона диктувати власні економічні умови та розхитувати стабільність спільних північноамериканських ринків натрапляють на тверду відсіч не лише в кабінетах федеральних урядовців, а й на рівні міських громад. Одностайне голосування за очищення міського простору від імені американського президента демонструє, що гідність, суверенітет та національні інтереси Канади залишаються непохитними перед будь-яким зовнішнім тиском.

  • Торговельний ультиматум Трампа: США погрожують повністю розірвати торгівлю з Євросоюзом через союз із Канадою

    Торговельний ультиматум Трампа: США погрожують повністю розірвати торгівлю з Євросоюзом через союз із Канадою

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп виступив із жорсткими погрозами на адресу Європейського Союзу, пообіцявши повністю зупинити двосторонню торгівлю або запровадити колосальні мита, якщо європейські інституції розширюватимуть стратегічне партнерство з Канадою. Причиною спалаху обурення у Вашингтоні стала офіційна заява глави Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн про намір надати Канаді безпрецедентний статус першого асоційованого члена європейського блоку. Виступаючи перед своїми прихильниками під час передвиборчого заходу в штаті Північна Кароліна, глава Білого дому назвав такі плани цілковитим абсурдом і попередив про неминучу жорстку відплату з боку американського уряду.

    «Я вважаю це сміховинним, – сказав американський лідер під час передвиборчого заходу в Північній Кароліні. – Якщо вони зроблять це і я хоча б у найменшій мірі вважатиму це недружнім актом, я введу дуже високі мита або припиню торгівлю з Європою».

    Американський лідер дав чітко зрозуміти, що розцінюватиме створення подібного альянсу виключно крізь призму торговельних загроз для своєї країни, додавши щодо намірів офіційного Брюсселя: «Якщо наміри добрі, все добре. Якщо наміри погані, ми обкладемо Європу дуже високими митами, це одна з можливостей».

    Оголошення про зближення двох берегів Атлантики відбулося 16 вересня безпосередньо у стінах Європейського парламенту, де Урсула фон дер Ляєн виступала в присутності прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Керівниця Єврокомісії публічно заявила, що блок прагне підняти взаємини з Оттавою на найвищий із можливих рівнів і спільно працювати над закріпленням асоційованого членства північноамериканської країни. Хоча конкретних деталей змісту цього партнерства наразі не оприлюднили, ключовий акцент переговорів робиться на взаємодії у сфері високих технологій та оборонної індустрії. У Брюсселі окремо підкреслили, що спільна робота не спрямована проти третіх держав, а має на меті взаємне зміцнення потенціалу обох сторін на тлі глобальної турбулентності.

    Водночас агресивна риторика Вашингтона супроводжується стрімкою ескалацією торговельного протистояння проти самої Канади. Білий дім 16 вересня офіційно ухвалив спеціальний меморандум, який цілковито забороняє участь будь-яких канадських товарів у системі федеральних державних закупівель США, обґрунтувавши це заходами у відповідь на створення бар’єрів для американських компаній. Починаючи з 15 вересня, адміністрація Трампа запровадила додаткові п’ятдесятивідсоткові мита на широкий спектр канадської продукції, включно зі сталлю, алюмінієм, сирами, папером, меблями та освітлювальними приладами.

    У відповідь Оттава того ж дня активувала загороджувальні митні збори на експорт товарів зі Сполучених Штатів на загальну суму близько двадцяти мільярдів доларів. Цей новий виток конфлікту спалахнув після того, як 21 серпня Канада остаточно вийшла з двосторонніх торговельних переговорів через аналогічні попередні мита США на двадцять мільярдів доларів. Пошук альтернативних альянсів та зближення Канади з Європою став прямою реакцією на тиск Вашингтона, що тепер ставить під загрозу стабільність усієї трансатлантичної торгівлі.

  • 100 років партнерства, ракети для ППО та газ: Канада оголосила масштабний пакет підтримки для України

    100 років партнерства, ракети для ППО та газ: Канада оголосила масштабний пакет підтримки для України

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про новий масштабний комплекс заходів з енергетичної та оборонної підтримки України для успішного проходження прийдешньої зими. Про відповідні рішення очільник канадського уряду заявив на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту до Калгарі, повідомляє «Європейська правда».

    Канада здійснить прямий фінансовий внесок до Фонду енергетичної безпеки України: кошти підуть на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури, збільшення потужностей зберігання енергоносіїв та гарантування безперебійного електроживлення лікарень. Крім того, Оттава надасть кредитні гарантії на понад 430 мільйонів доларів на закупівлю природного газу. Сторони також домовилися про тіснішу співпрацю в енергетичній сфері та видобутку критично важливих мінералів для безпеки ланцюгів постачання.

    Окремим пріоритетом стало посилення захисту українського неба — Канада спрямує 350 млн канадських доларів (253 млн доларів США) на придбання ракет-перехоплювачів для сил протиповітряної оборони. Кульмінацією переговорів стало підписання Володимиром Зеленським та Марком Карні історичної Декларації про 100-річне партнерство, покликаної вивести двосторонні взаємини на рівень усеосяжного стратегічного партнерства.

  • Шантаж на мільярди: Трамп висунув жорсткий ультиматум канадському авіагіганту Bombardier

    Шантаж на мільярди: Трамп висунув жорсткий ультиматум канадському авіагіганту Bombardier

    Президент США Дональд Трамп пригрозив повністю заблокувати продаж літаків канадської аерокосмічної компанії Bombardier на американському ринку. Очільник Білого дому висунув жорстку умову: корпорація повинна перенести своє виробництво на територію Сполучених Штатів, інакше назавжди втратить доступ до американських покупців.

    Свою позицію американський лідер озвучив у соціальній мережі Truth Social, розкритикувавши якість канадських літаків та звинувативши сусідню державу в економічному егоїзмі.

    «Якщо вони хочуть наш ринок, вони повинні будувати тут і перестати ставитися до Америки як до «скарбнички»», – написав Дональд Трамп.

    Політик закликав громадян купувати вітчизняне, відкрито обурившись торговельною політикою канадського уряду, який, за його словами, обмежує роботу американського бізнесу.

    «Більше 50% їхніх доходів надходить зі Сполучених Штатів – вони живуть за рахунок американських покупців, американських компаній, американських аеропортів і американських послуг – і все це в той час, як Канада блокує діяльність наших ВЕЛИКИХ американських банків і компаній на всій території США», – наголосив президент.

    Погрози на адресу авіабудівника стали черговим витком масштабної торгової війни між країнами. Ще в січні Вашингтон обіцяв запровадити 50-відсоткове мито на всі канадські літаки та позбавити Bombardier сертифікації, вимагаючи допуску на ринок Канади американських бортів Gulfstream. Наразі двосторонні переговори зайшли у глухий кут. Сполучені Штати вже обклали 50-відсотковим митом низку канадських товарів, а 25 серпня Оттава анонсувала зустрічні економічні обмеження. Торгова криза супроводжується публічними випадами: раніше Трамп відкрито висміював північних сусідів у соцмережах та показово перейменував прикордонне озеро Онтаріо на «озеро Америка».

  • Торговельна війна спалахнула: Канада завдає удару у відповідь митами на 20 мільярдів доларів проти США

    Торговельна війна спалахнула: Канада завдає удару у відповідь митами на 20 мільярдів доларів проти США

    Уряд Канади офіційно оголосив про запровадження масштабних контрмит на імпорт американських товарів на загальну суму 27,6 мільярда канадських доларів (близько 19,9 мільярда доларів США). Жорсткі обмеження набудуть чинності 8 вересня у відповідь на рішення Вашингтона розгорнути новий виток торговельного протистояння.

    Розміри канадських тарифів повністю дзеркально відповідатимуть ставкам Сполучених Штатів і поширяться на аналогічні товарні позиції. Зокрема, мито у розмірі 50% діятиме на сталь, алюміній, меблі, одяг та взуття. Ставка на рівні 25% застосовуватиметься до побутової техніки, молочної продукції, риби, морепродуктів та окремих металевих виробів, водночас чинними залишаються й раніше введені канадські обмеження, зокрема на імпорт американських автомобілів.

    Ескалація спалахнула після повного провалу торговельних переговорів, коли 22 серпня Сполучені Штати встановили 50-відсоткові тарифи на продукцію з Канади вартістю приблизно 20 мільярдів доларів. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні назвав такий крок Вашингтона великим прорахунком, тоді як президент США Дональд Трамп звинуватив сусідню державу в нечесній торгівлі та охарактеризував її як найскладнішого партнера.

  • Торгове перемир’я за дві години до дедлайну: Трамп відклав мита проти Канади заради нафтопроводу Keystone XL

    Торгове перемир’я за дві години до дедлайну: Трамп відклав мита проти Канади заради нафтопроводу Keystone XL

    Президент США Дональд Трамп оголосив про відтермінування на три дні введення 50-відсоткових мит на низку канадських товарів — менш ніж за дві години до моменту їхнього офіційного набрання чинності. У своїй соцмережі Truth Social очільник Білого дому заявив, що Вашингтон та Оттава вийшли на фінальний етап узгодження позицій і досягли згоди за умови остаточного юридичного оформлення документів. Водночас прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловився значно стриманіше, назвавши це рішення не остаточною угодою, а технічною паузою для продовження складних переговорів.

    За словами американського торгового представника Джеймісона Гріра, новий договір передбачає всеосяжний доступ на ринок Канади для товарів зі США, жорсткі зобов’язання у сфері економічної безпеки та узгоджені правила цифрової торгівлі. Окремо Дональд Трамп наголосив, що партнерство відкриває шлях до відновлення стратегічного проєкту нафтопроводу Keystone XL, призначеного для транспортування нафти з канадської провінції Альберта на переробні заводи узбережжя Мексиканської затоки, додавши, що заблокований адміністрацією Байдена у 2021 році проєкт «може воскреснути з мертвих».

  • Ротація у дипкорпусі: посли Канади та Швейцарії завершують свої місії в Україні

    Ротація у дипкорпусі: посли Канади та Швейцарії завершують свої місії в Україні

    Двоє ключових дипломатичних представників західних країн — пані посол Канади Наталка Цмоць та посол Швейцарії Фелікс Бауманн — офіційно завершують свою каденцію в Україні. Про кадрове оновлення повідомили Міністерство закордонних справ України та швейцарське диппредставництво.

    Підсумки роботи Наталки Цмоць (Канада)

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів прощальну зустріч із головою канадської дипмісії напередодні її від’їзду. Наталка Цмоць очолювала посольство з серпня 2023 року.

    Очільник МЗС подякував їй за значний особистий внесок та зазначив, що період її роботи став для двосторонніх відносин історичним:

    • Безпекова угода: Саме за її каденції між Україною та Канадою було укладено фундаментальну двосторонню безпекову угоду.
    • Політичний трек: Відбулася низка знакових візитів на найвищому державному рівні, які надали новий імпульс партнерству.
    • Багатовекторна допомога: Дипломатка активно координувала процеси зміцнення військової, фінансової, гуманітарної та енергетичної підтримки Києва з боку Оттави.

    Каденція Фелікса Бауманна (Швейцарія)

    Одночасно про завершення своєї діяльності в Україні та Республіці Молдова повідомив надзвичайний і повноважний посол Швейцарії Фелікс Бауманн.

    У звіті швейцарського дипломатичного відомства відзначили високу динаміку та залученість дипломата:

    • Понад 1 130 днів місії: Бауманн безперервно працював у надскладних умовах воєнного стану.
    • Широка географія: Посол не обмежувався роботою в столиці й особисто відвідав десятки прифронтових та деокупованих регіонів України, зокрема Харків, Краматорськ, Одесу, Миколаїв, Суми, Чернігів та Дніпро, щоб на власні очі бачити ситуацію та оцінювати потреби людей.

    Посольство Швейцарії наголосило, що попри зміну очільника місії, Берн залишається непохитним у своєму зобов’язанні й надалі активно фінансувати та підтримувати проєкти відбудови, відновлення стійкості та досягнення справедливого миру в Україні.

  • Глобальний банк оборони на $133 мільярди: Канада готує революційну фінансову зброю проти РФ та Китаю

    Глобальний банк оборони на $133 мільярди: Канада готує революційну фінансову зброю проти РФ та Китаю

    Канада планує офіційно оголосити про створення Глобального банку оборони, безпеки та стійкості під час саміту НАТО в Туреччині, який відбудеться 7–8 липня. Очікується, що ініціативу підтримають близько 10 держав-засновниць. Про це повідомила головний переговорщик Канади щодо цього проєкту Ізабель Юдон. Нова фінансова установа має залучити до 133 мільярдів доларів для зміцнення обороноздатності союзників і прискорення виробництва озброєння на тлі російської агресії та зростання військової активності Китаю.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні активно просуває проєкт у межах своєї концепції тіснішої співпраці країн, які не є світовими наддержавами, але прагнуть захистити свій суверенітет. За попередніми даними, до початкового складу засновників банку, окрім самої Канади, увійдуть переважно європейські держави. Наразі остаточний формат фінансової структури залежить від завершення переговорів та затвердження конкретних грошових зобов’язань кожної зі сторін.

    Україна також входить до переліку держав, які зараз розглядають можливість приєднання до цієї масштабної оборонної ініціативи. Консультації щодо участі у проєкті вже відбулися з українською стороною, а також із Південною Кореєю, Італією, Іспанією, Туреччиною та Бельгією. Водночас такі великі європейські гравці, як Велика Британія, Нідерланди та Німеччина, поки що офіційно не підтвердили свого наміру стати учасниками банку.

    Ідея створення спеціалізованої фінансової інституції виникла ще у 2024 році в колі колишніх радників НАТО, військових аналітиків та банкірів. Якщо банк вдасться запустити, союзники отримають потужний інструмент довгострокового фінансування військових проєктів. Це дозволить залучати значні кошти для швидкої розбудови оборонної промисловості, модернізації військової інфраструктури та посилення інтеграції між країнами НАТО та їхніми стратегічними партнерами.