centernews360

Позначка: Ірак

  • Кінець епохи «Непохитної рішучості»: США остаточно вивели війська з Іраку, перекроюючи баланс сил на Близькому Сході

    Кінець епохи «Непохитної рішучості»: США остаточно вивели війська з Іраку, перекроюючи баланс сил на Близькому Сході

    Сполучені Штати офіційно завершили військову місію в Іраку в межах операції «Непохитна рішучість» (Inherent Resolve), остаточно вивівши підрозділи та техніку з авіабази в Ербілі через 12 років після повернення для боротьби з угрупованням ІДІЛ. Президент Дональд Трамп проголосив закриття місії «вирішальною перемогою США, Іраку та тріумфом над тероризмом», протиставивши чітко скоординований відхід хаотичній евакуації з Афганістану 2021 року за каденції Джо Байдена. За словами очільника Білого дому, організоване виведення контингенту поклало край «надзвичайно дорогому поході до пекла».

    Попри вихід з іракських баз, Пентагон зберігає військову присутність у регіоні: штаб коаліції перебазовано до Йорданії, а американські сили продовжують діяти в Сирії для стримування терористичних загроз. Утім, зміна дислокації кардинально трансформує архітектуру безпеки в регіоні. Аналітики вказують на високу небезпеку активізації підпільних осередків ІДІЛ та посилення впливу проіранських збройних формувань, тоді як офіційний Тегеран уже розцінив відхід американського контингенту як власний геополітичний успіх на шляху до повного витіснення сил США з Близького Сходу.

  • Один мільйон барелів на день: Ердоган прагне підписати масштабну енергетичну угоду з Іраком

    Один мільйон барелів на день: Ердоган прагне підписати масштабну енергетичну угоду з Іраком

    Туреччина та Ірак готують нову масштабну угоду в енергетичній сфері, яка може забезпечити Анкарі постачання до одного мільйона барелів нафти на добу та суттєво наростити експортні обсяги через турецький порт Джейхан. Про це оголосив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час переговорів у Анкарі з прем’єр-міністром Іраку Алі аль-Заїді. Заява пролунала на тлі закінчення терміну дії попереднього багаторічного договору щодо нафтопроводу Кіркук — Джейхан. Замість звичайного продовження старої угоди на рік турецька сторона висловила прагнення сформувати набагато ширший і вигідніший для обох країн формат довгострокового співробітництва.

    Новий формат взаємодії передбачатиме не лише транспортування сировини, а й безпосередню участь Туреччини у видобутку та розробці іракських родовищ. Зокрема, турецька державна нафтогазова компанія TPAO вже викупила 15% акцій у BP Energy Company of Kirkuk Limited для спільної роботи на родовищі Кіркук, потенційні запаси якого оцінюються у три мільярди барелів. Паралельно обговорюється розбудова нових інфраструктурних маршрутів — зокрема будівництво нафтопроводу від Басри на півдні Іраку до Хадіти з подальшим розгалуженням до портів Джейхан та Баніяс. Це дозволить Багдаду диверсифікувати експортні шляхи в обхід Перської затоки, а Анкарі — остаточно закріпити за Джейханом статус ключового енергетичного вузла Східного Середземномор’я.

  • Вчені розкрили геологічний секрет нафтових запасів Близького Сходу

    Вчені розкрили геологічний секрет нафтових запасів Близького Сходу

    Близький Схід давно вважається одним із ключових енергетичних центрів світу, однак причини концентрації величезних запасів нафти в цьому регіоні мають глибоке геологічне коріння. Вчені пояснюють, що вирішальну роль у цьому процесі відіграло давнє море, яке існувало сотні мільйонів років тому.

    Історія нафтовидобутку в регіоні почалася ще у 1908 році, коли на південному заході сучасного Ірану стався потужний викид нафти — струмінь рідини піднявся на десятки метрів у повітря. Відтоді Близький Схід став одним із головних центрів видобутку викопного палива.

    За даними дослідників, приблизно 250–50 мільйонів років тому на місці сучасного Близького Сходу існувало величезне море — Тетіс. Воно розташовувалося між давніми материками та було надзвичайно багатим на життя. У його водах мешкали планктон, риби, коралові рифи, молюски та морські рептилії.

    Згодом через рух тектонічних плит океан почав зникати. Африканська та Австралійська плити поступово зіштовхнулися з Євразійською, що призвело до закриття Тетіса. У результаті величезні маси органічних решток були поховані під шарами осадових порід.

    Саме ці відкладення стали основою для формування нафти. Вчені наголошують, що нафта утворюється не з динозаврів, як часто вважають, а з мікроскопічних організмів — водоростей і планктону. Протягом мільйонів років під дією високого тиску, температури та часу ці органічні речовини перетворювалися на вуглеводні.

    Однак геологія — лише частина пояснення. Важливим фактором є також доступність ресурсів. У Близькому Сході нафтові поклади залягають відносно неглибоко, що робить їх легшими та дешевшими для видобутку порівняно з іншими регіонами світу.

    Сьогодні на Близький Схід припадає близько третини світового видобутку нафти та значна частка природного газу. Основні запаси зосереджені в Саудівській Аравії, Ірані та Іраку, що визначає стратегічну роль цих країн у глобальній енергетиці.

    Попри це, регіон не є абсолютним лідером за загальними запасами. Найбільші доведені запаси нафти належать Венесуелі, а найбільшим виробником є США. Водночас саме Близький Схід володіє значною частиною доступних для видобутку ресурсів, що забезпечує його провідне місце на енергетичній карті світу.

    Таким чином, поєднання унікальної геологічної історії та сприятливих умов видобутку зробило Близький Схід одним із найбагатших нафтових регіонів планети.

  • Ірак призупинив видобуток нафти на родовищах іноземних компаній

    Ірак призупинив видобуток нафти на родовищах іноземних компаній

    Ірак оголосив форс-мажор і призупинив видобуток нафти на всіх родовищах, що розробляються іноземними компаніями, повідомляє Reuters. Таке рішення ухвалено через серйозні порушення навігації в Ормузькій протоці, яка є ключовим маршрутом для близько 20% світових поставок нафти та зрідженого природного газу.

    Міністерство нафти Іраку у листі від 17 березня зазначило, що міжнародні партнери не змогли забезпечити танкери для вивезення нафти, що унеможливило експорт, попри готовність державної компанії SOMO відвантажувати поставки. У зв’язку з цим на всіх концесійних ділянках наказано повністю припинити видобуток.

    Зокрема, видобуток нафти компанією Basra Oil Company скорочено до 900 тисяч барелів на добу з 3,3 мільйона барелів. Вироблені обсяги наразі перекачуються для забезпечення роботи нафтопереробних заводів.

    Рішення Іраку може вплинути на глобальні ринки нафти, адже країна є одним із ключових експортерів у регіоні. Експерти відзначають, що форс-мажор та призупинення видобутку можуть призвести до обмеження поставок і підвищення світових цін на нафту.

  • Ірак націоналізує закордонний актив Лукойлу

    Ірак націоналізує закордонний актив Лукойлу

    Уряд Іраку ухвалив рішення про націоналізацію оператора нафтового родовища Західна Курна–2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США, запроваджені проти російських нафтових компаній. Управління родовищем на найближчі 12 місяців перейде до державної компанії Basra Oil.

    В іракському уряді заявили, що такий крок необхідний для забезпечення безперебійного видобутку нафти в умовах санкційної невизначеності. Протягом року Basra Oil планує шукати потенційних покупців на частку Лукойлу в проєкті.

    Західна Курна–2 є одним із найбільших нафтових родовищ у світі. Воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та майже 9% загального видобутку в Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як іракська влада зупинила всі виплати компанії як грошима, так і нафтою.

    Згідно з вимогами США, Лукойл має позбутися своїх закордонних активів до 17 січня. Цей термін був встановлений після запровадження санкцій проти Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.

    Російська компанія отримала право на розробку Західної Курни–2 у 2009 році, а комерційний видобуток на родовищі стартував у 2014-му. Після переходу управління до Basra Oil державна компанія візьме на себе виплату зарплат, роботу з підрядниками та всі операційні витрати. Видобуток на родовищі залишається стабільним і становить близько 465–480 тисяч барелів на добу.

    Інтерес до придбання активів Лукойлу вже виявили низка нафтових та інвестиційних компаній. Серед потенційних покупців називають Chevron і фонд прямих інвестицій Quantum Capital Group, які розглядають можливість придбання всього портфеля закордонних активів Лукойлу, включно з видобувними проєктами, НПЗ, паливними сховищами та понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.

  • В Іраку стабілізували енергосистему, Хор-Мор запрацював після удару безпілотника

    В Іраку стабілізували енергосистему, Хор-Мор запрацював після удару безпілотника

    Газове родовище Хор-Мор у Курдистані відновило роботу після тимчасового простою, спричиненого ударом безпілотника, який викликав масштабні відключення електроенергії в регіоні. Постачання газу на електростанції було відновлено о 2:00 неділі, що дозволило стабілізувати енергосистему Курдистану. Про це повідомляє Reuters.

    За даними Міністерства електроенергетики курдського регіонального уряду, удар дрона в резервуар для зберігання змусив оператора родовища Dana Gas тимчасово зупинити видобуток. Жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за атаку. Цей інцидент став найбільшим з липня, коли серія атак безпілотників по нафтових об’єктах регіону призвела до скорочення видобутку на 150 тисяч барелів на добу. Курдистан є автономним регіоном Іраку з великими інвестиціями США у енергетичний сектор.

    Відновлення роботи родовища дозволило електростанціям повернутися до стабільного режиму і уникнути подальших перебоїв у постачанні електроенергії для населення та промислових об’єктів регіону.

  • Нафтова інфраструктура Іраку під ударом, вибух у Басрі забрав життя одного робітника

    Нафтова інфраструктура Іраку під ударом, вибух у Басрі забрав життя одного робітника

    Сьогодні внаслідок вибуху турбіни на нафтобазі в районі Аль-Зубайр мухафази Басра на півдні Іраку загинула одна людина, а ще шестеро отримали поранення, повідомляє Gulf Times. Інцидент стався в резервуарі на базі в Аль-Барджисії, що призвело до тимчасового падіння обсягів експорту сирої нафти.

    Команди цивільної оборони міста Басра працюють над гасінням пожежі за підтримки пожежників. Загиблий – керівник складського відділу, поранені – працівники нафтобази.

    Це не перший подібний випадок в Іраку. У червні аналогічний вибух стався на нафтовому родовищі в мухафазі Салах-аль-Дін, у центрі країни, тоді постраждало п’ятеро робітників. У липні безпілотники атакували три нафтові родовища у регіоні Курдистан на півночі Іраку, одне з яких належить норвезькому нафтогазовому оператору.

  • Археологи знайшли сліди цивілізації, знищеної потопом 20 000 років тому

    Археологи знайшли сліди цивілізації, знищеної потопом 20 000 років тому

    Археологи повідомили про можливе відкриття свідчень існування давньої цивілізації, яка могла бути знищена масштабною повінню близько 20 000 років тому. Такий сценарій, за словами дослідників, здатен кардинально змінити уявлення про розвиток людства.

    Початкові розкопки в районі Телль-Фара на території сучасного Іраку проводилися ще у 1930-х роках. Тоді було виявлено поселення віком понад 5000 років, яке належить до шумерського періоду — часу виникнення клинопису, централізованого управління та перших форм міського життя. Однак пізніше археологи зафіксували під цим поселенням товстий шар жовтої глини та піску, який отримав назву «шар затоплення». Геологи розцінюють його як можливий доказ великомасштабної повені, що передувала відомим поселенням у цьому регіоні.

    Фахівці вважають, що подібні відкладення зазвичай утворюються на вже заселених територіях, а це підвищує ймовірність того, що під ними можуть ховатися сліди ще давнішої цивілізації. Аналогічні шари виявляли і в інших місцях: у месопотамських містах Ур і Кіш, у Хараппі в долині Інду та в стародавніх районах уздовж Нілу. Це дало підстави припустити, що на різних континентах у давнину могли відбуватися одночасні катастрофічні повені, які стерли цілі спільноти з лиця землі. Цікаво, що на території Телль-Фари дослідники знайшли лише невелику кількість людських останків, що дозволяє припустити — жителі, ймовірно, були попереджені про загрозу й встигли евакуюватися. Ідею масштабної катастрофи підтримує незалежний дослідник Метт Лакруа. Він стверджує, що геологічні та кліматичні дані — зокрема крижані керни, кільця дерев, вулканічні нашарування та геомагнітні коливання — вказують на те, що близько 20 000 років тому сталася подія планетарного масштабу. На думку Лакруа, це могла бути повінь, яка знищила високорозвинене суспільство, залишивши сліди лише у фрагментах археології та міфах різних народів. Попередні дослідження показували, що близько 12 800 років тому в період так званого пізнього дріасу відбулося різке похолодання, яке могло призвести до регіональних повеней. Проте більшість вчених вважає, що жодних доказів на користь глобального потопу або існування тоді розвиненої цивілізації немає. Лакруа ж припускає, що відома кліматична зміна була пізнішою та менш масштабною. Його команда провела аналіз даних з різних джерел, а також співвіднесла їх з астрономічними показниками та давніми легендами про потопи. У підсумку вони дійшли висновку, що понад 20 000 років тому дійсно могла відбутися глобальна катастрофа, яка знищила ранню, ще невідому людству цивілізацію. Ще одним доказом на користь цієї гіпотези дослідники називають знайдені під шаром затоплення артефакти. Серед них — протоклінописні таблички, поліхромні глечики та керамічні вироби у стилі Фара II. За своєю складністю та художнім рівнем вони перевершують усе, що зазвичай асоціюється з верхнім палеолітом, коли люди вели кочовий спосіб життя, займалися полюванням та використовували прості кам’яні знаряддя. На думку Лакруа, контраст між артефактами над і під шаром затоплення свідчить про культурний розрив. Можливо, йдеться про знищення цивілізації й подальше заселення території новими племенами, які почали розбудову фактично з нуля.

    Висновки дослідників викликають скепсис у науковому середовищі. Проте навіть якщо гіпотеза про Всесвітній потоп і зниклу цивілізацію залишиться дискусійною, нові археологічні дані з Телль-Фари відкривають перспективи для глибшого розуміння доісторичної епохи.

  • США частково евакуюють дипломатів і військових з Близького Сходу

    США частково евакуюють дипломатів і військових з Близького Сходу

    Вашингтон наказав частково евакуювати персонал своїх дипломатичних місій та військових з Близького Сходу у зв’язку з погіршенням безпекової ситуації. Про це 11 червня повідомили агентства Reuters та Associated Press.

    За інформацією, Державний департамент США зобов’язав другорядний персонал посольства в Багдаді покинути територію Іраку. Аналогічні рекомендації стосуються працівників і членів їхніх сімей у Бахрейні та Кувейті. Також міністр оборони США Піт Гегсет дозволив добровільний виїзд американських військовослужбовців з усіх баз у регіоні.

    Центральне командування США повідомило, що «уважно стежить за розвитком ситуації», а Пентагон працює разом із союзниками над «підтриманням постійного стану готовності».

    Один із посадовців зазначив, що йдеться насамперед про сім’ї військових, особливо в Бахрейні — місці найбільшої дислокації американських сил у регіоні. При цьому, за словами джерел, чітких пояснень щодо джерела загроз поки не озвучено.

    Аналітики пов’язують евакуаційні заходи з провалом переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми. Міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде 11 червня відкрито пригрозив ударами по американських базах, якщо дипломатичний процес остаточно зірветься. Водночас місія Ірану в ООН заявила, що «Іран не прагне ядерної зброї», і звинуватила США в дестабілізації регіону.

    За даними AP, наступний — шостий — раунд переговорів між Вашингтоном і Тегераном заплановано на 14–15 червня в Омані, однак шанси на успішне завершення сторони оцінюють як вкрай низькі.

  • Іран замовив у Китаю компоненти для балістичних ракет

    Іран замовив у Китаю компоненти для балістичних ракет

    Іран уклав угоду на постачання з Китаю хімічної речовини, необхідної для виробництва твердого пального для балістичних ракет. Це свідчить про плани Тегерана зміцнити ракетний арсенал попри триваючі переговори зі США щодо ядерної програми. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на поінформовані джерела.

    Іранська компанія Pishgaman Tejarat Rafi Novin Co. уклала контракт із гонконгівською фірмою Lion Commodities Holdings Ltd. на поставку тисяч тонн перхлорату амонію — речовини, яка є ключовим компонентом у твердому ракетному паливі. За оцінками експертів, обсягу замовлення вистачить на виробництво до 800 балістичних ракет.

    Очікується, що перші поставки речовини прибудуть до Ірану вже найближчим часом. Частину перхлорату можуть передати проіранським бойовим угрупованням, зокрема хуситам у Ємені, які регулярно здійснюють атаки на ізраїльські та американські цілі в регіоні.

    За даними джерел WSJ, Іран прагне відновити свій арсенал та підсилити союзників у регіоні після серії стратегічних втрат. Йдеться про ослаблення підтримуваних Іраном організацій, таких як ХАМАС у Секторі Газа, Хезболла в Лівані, а також послаблення впливу в Сирії після серйозних ударів по режиму Башара Асада.

    Крім того, повідомляється, що Іран уже передав балістичні ракети шиїтським угрупованням в Іраку, які можуть бути використані проти американських військових баз та ізраїльських об’єктів.