centernews360

Позначка: Хаменеї

  • Блокада Ормузу: Іран перекриває рух суден і загрожує світовій економіці на тлі смерті Хаменеї

    Блокада Ормузу: Іран перекриває рух суден і загрожує світовій економіці на тлі смерті Хаменеї

    У дні масштабних жалобних заходів через смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї та на тлі відсутності на публіці його наступника Моджтаби Хаменеї ситуація на Близькому Сході різко загострилася. Корпус стражів ісламської революції почав жорстко відновлювати монопольний контроль над Ормузькою протокою, змушуючи комерційні судна розвертатися та змінювати звичні маршрути.

    Протягом останніх 48 годин іранські військові фактично заблокували прохід кораблям, які намагалися використовувати безпечний південний маршрут поблизу Оману. У суботу щонайменше вісім суден змінили курс після прямих погроз від Корпусу стражів ісламської революції, а в неділю морський трафік впав до критичних позначок. У відповідь на ескалацію президент Франції Емманюель Макрон заявив про спільний із Великою Британією план відправити мінно-тральну групу для очищення водного шляху. Міністерство закордонних справ Ірану одразу назвало ці дії безпідставним втручанням.

    Криза охопила і сусідні регіони. Управління морських торгових операцій Великої Британії зафіксувало сигнал лиха в Червоному морі біля єменського порту Ходейда після нападу «невідомих озброєних нападників». За даними моніторингового сервісу Marine Traffic, 2 липня через Ормуз відбулося лише 38 підтверджених проходів – це на 10% менше, ніж днем раніше. Водночас активність суден під іранським прапором зросла до 11 проходів проти двох напередодні, було зафіксовано дев’ять фактів порушення санкцій. Кораблі масово уникають оманського маршруту, переходячи в «темні» коридори, що свідчить про зміну логістики через тиск Тегерану.

    Укладений 17 червня цифровий меморандум між США та Іраном, який вимагав відновлення навігації та скасування плати за транзит на 60 днів, зараз фактично ігнорується. Натомість влада Оману намагається просувати власний план управління протокою, що передбачає введення добровільних зборів за безпеку та супровід. Президент США Дональд Трамп підкреслив, що будь-які переговори зупинені до завершення похорону Алі Хаменеї. Наразі обидві сторони використовують паузу для підготовки до можливого конфлікту: американці стягують сили до Йорданії, а іранська армія відкрито заявляє про підвищення власної боєздатності.

  • Трамп заговорив про готовність зустрітися з верховним лідером Ірану, але назвав умову

    Трамп заговорив про готовність зустрітися з верховним лідером Ірану, але назвав умову

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий провести особисту зустріч із новим верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї, якщо сторонам вдасться досягти домовленості про повне припинення війни. Про це повідомляє «Європейська правда».

    Водночас американський лідер зізнався, що насправді не має великого бажання проводити такі переговори, проте не виключає їх заради досягнення миру. Спілкуючись із журналістами в Овальному кабінеті, Трамп зазначив, що для нього було б честю зустрітися з Хаменеї, аби оцінити шанси на укладення фінальної угоди. На запитання щодо можливого проведення такої зустрічі на території Сполучених Штатів президент США зауважив, що сам такого не пропонував, хоча подібні ідеї вже лунають від інших людей. Він також запевнив, що поводитиметься з максимальною повагою, додавши, що попри складні відносини, вважає іранського лідера професіоналом, який має хорошу репутацію у певних колах.

    Ця заява пролунала на тлі суттєвого загострення в регіоні. Хоча іранські ЗМІ 1 червня поширили інформацію про нібито призупинення перемовин із Вашингтоном через дії Ізраїлю проти Лівану, Трамп ці чутки спростував, наголосивши, що діалог триває безперервно. Водночас ситуація залишається вкрай напруженою, адже напередодні США та Іран обмінялися наймасштабнішими взаємними ударами з моменту набуття чинності квітневого перемир’я.

  • Протистояння з Іраном, як переговори між Трампом та Нетаньягу призвели до військової операції

    Протистояння з Іраном, як переговори між Трампом та Нетаньягу призвели до військової операції

    Менш ніж за дві доби до початку масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану відбулася ключова телефонна розмова між Дональдом Трампом і Біньяміном Нетаньягу, яка могла вплинути на остаточне рішення про удар.

    Як пише видання Reuters, саме тоді обговорювалася можливість ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Ізраїльський прем’єр під час розмови наполягав на унікальній можливості завдати “обезголовлюючого” удару по іранському керівництву, що, за оцінками співрозмовників, стало одним із факторів, які підштовхнули Вашингтон до початку операції. За інформацією джерел, розмова відбулася менш ніж за 48 годин до початку ударів. Обидва лідери були поінформовані розвідкою про заплановану зустріч Хаменеї з найближчим оточенням у Тегерані, тому в них було “вікно можливостей” для ліквідації керівництва Ірану. Водночас нові дані свідчили про зміну часу зустрічі, і саме через це рішення Трампа та Нетаньягу потребувало оперативності.

    Так, прем’єр-міністр Ізраїлю, який тривалий час виступав за жорсткі дії проти Ірану, переконував Трампа, що подібного шансу може більше не бути. Серед аргументів також згадувались попередні загрози з боку Тегерана, зокрема ймовірні спроби організації замаху на Трампа під час його участі у виборчій кампанії 2024 року. На момент розмови американський президент уже загалом схвалив ідею військової операції, однак остаточні параметри та час її проведення ще визначалися. За словами джерел, саме сукупність розвідувальних даних і позиція ізраїльського лідера могли стати каталізатором рішення розпочати операцію, яка отримала назву “Епічна лють”. Удари розпочалися вранці 28 лютого, а вже того ж дня Трамп оголосив про загибель Хаменеї. У Білому домі заявили, що метою операції було знищення ракетної та військово-морської інфраструктури Ірану, а також недопущення створення ядерної зброї. Водночас офіційно деталі розмови між лідерами не коментуються.

    Сам Нетаньягу публічно відкинув твердження про те, що Ізраїль нібито втягнув США у війну та наголосив, що рішення ухвалював виключно Трамп. Американський президент також неодноразово заявляв, що наказ про удар був його особистим рішенням. Передумови операції формувалися протягом кількох місяців. І після безрезультатних переговорів щодо ядерної програми Ірану у 2024 році Вашингтон почав розглядати силовий сценарій. Перший етап атак відбувся в червні, коли ізраїльські та американські сили завдали ударів по ядерних і ракетних об’єктах Ірану.

    Згодом обговорювалася друга хвиля операції, зокрема з акцентом на ліквідацію вищого керівництва Ірану. За даними джерел, Ізраїль спочатку розглядав можливість діяти самостійно, однак згодом координація зі США значно посилилася. Додатковими факторами, які вплинули на рішення Трампа, стали масові протести в Ірані та успішна операція США проти Ніколаса Мадуро у Венесуелі, якай продемонструвала йому ефективність складних військових сценаріїв з мінімальними втратами.

    Попри очікування частини американських чиновників щодо можливих політичних змін у Тегерані після ліквідації Хаменеї, розвідка оцінювала, що владу, ймовірно, перебере більш жорсткий наступник. Зрештою новим верховним лідером Ірану став його син Моджтаба Хаменеї. Після початку операції Іран завдав ударів у відповідь по американських об’єктах і союзниках у регіоні. Конфлікт спричинив значні людські втрати, зокрема серед цивільного населення, а також серйозні економічні наслідки — зростання цін на нафту та порушення ключових морських шляхів.

    Нагадаємо, що Дональд Трамп наказав відкласти удари США по енергетичній інфраструктурі Ірану на п’ять днів після початку переговорів між сторонами. За його словами, рішення ухвалили на тлі “продуктивних” консультацій, а ринок одразу відреагував — ціни на нафту, зокрема Brent crude oil, різко знизилися. Натомість в Ірані заявили, що жодних переговорів зі Дональдом Трампом не відбувалося, а його слова назвали спробою виграти час і вплинути на енергетичні ринки. У Тегерані також стверджують, що рішення США відкласти удар пов’язане зі страхом відповіді з боку Ірану, а також наголосили — протистояння триває.

  • Хаменеї відкинув можливість припинення вогню з США

    Хаменеї відкинув можливість припинення вогню з США

    Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ідею щодо зниження інтенсивності бойових дій або припинення вогню зі США, які передали Тегерану представники двох країн-посередників. Хаменеї наголошує, що Іран повинен “жорстко та серйозно” помститися США та Ізраїлю, що відображає жорстку позицію Ірану щодо зовнішньої політики. Про це заявив високопосадовець Ірану, повідомило видання Reuters.

    Позиція Хаменеї була озвучена на його першій сесії як нового верховного лідера щодо зовнішньої політики. Водночас невідомо, чи був лідер особисто присутній на ній. За словами високопосадовця, який побажав не розкривати своє ім’я, Хаменеї заявив, що США та Ізраїль повинні “стати на коліна, визнати свою поразку та виплатити компенсацію”.

    Раніше три джерела повідомили, що адміністрація Трампа також відхилила спроби союзників Близького Сходу розпочати дипломатичні переговори, спрямовані на припинення війни з Іраном. Такі кроки з боку США підтверджують прагнення Ірану до подальшого тиску на американських та ізраїльських союзників. Крім того, на фоні ескалації конфлікту з Іраном Німеччина відмовилася від участі в можливій війні в Перській затоці. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його країна не братиме участі в конфлікті з незрозумілими цілями і що з Німеччиною ніхто не радився щодо цього питання. Ще одним наслідком ескалації стало скорочення туристичних поїздок до арабських країн. Через закриття неба над частиною арабських країн туристи масово скасовують поїздки до ОАЕ, Туреччини та Кіпру. Натомість зростає популярність Західної Європи та Карибів серед туристів.

    Тим часом деякі країни, серед яких Індія, Китай і Пакистан, почали домовлятися з Іраном, щоб їхні судна змогли безпечно пройти через Ормузьку протоку. Зокрема, міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що китайські, індійські та пакистанські кораблі безперешкодно проходять через протоку. Іран також не блокує проходження своїх суден через Ормузьку протоку, що дає змогу зберегти важливий торговельний маршрут.

  • Після смерті Хаменеї в Ірані заговорили про можливий розкол у владі

    Після смерті Хаменеї в Ірані заговорили про можливий розкол у владі

    Суперечливі заяви іранських посадовців після смерті аятоли Алі Хаменеї можуть свідчити про внутрішні суперечності у керівництві країни. Події останніх днів показали різку зміну риторики влади — від спроб пом’якшити конфлікт до жорстких заяв і закликів до помсти.

    Розрізнені повідомлення іранських чиновників підкреслюють можливий розкол у правлячому істеблішменті Тегерана. За даними медіа, після смерті верховного лідера різні політичні групи почали демонструвати відмінні підходи до подальших дій країни.

    Раніше президент Ірану Масуд Пезешкіан публічно вибачився за удари по країнах Перської затоки. Однак уже невдовзі він відмовився від своїх слів після критики з боку інших впливових політиків. Тим часом держави регіону повідомили про авіаудари та перехоплення повітряних цілей у неділю вранці. Представник служби безпеки Ірану Алі Ларіджані звернувся до громадян із телевізійною заявою, у якій закликав до національної єдності та заперечив наявність серйозних розбіжностей у керівництві. Водночас він виступив із різкою заявою, зазначивши, що президент США Дональд Трамп має «заплатити ціну» за війну. Експерти вважають, що такі зміни тону відображають давнє суперництво всередині іранської політичної системи. Частина політичної еліти виступає за жорстку відповідь на події останніх днів, тоді як інші представники влади намагаються зберегти можливість дипломатичного врегулювання конфлікту. За словами аналітиків, різні угруповання в Ісламській Республіці давно конкурують між собою за вплив. Смерть верховного лідера лише посилила ці процеси та зробила боротьбу за політичний контроль більш помітною. На цьому тлі очікується, що Асамблея експертів Ірану має обрати нового верховного лідера. Проте призначення наступника може зайняти певний час, адже це рішення має значний політичний і символічний характер. Експерти зазначають, що навіть без негайного призначення нового лідера державні інститути Ірану здатні функціонувати. Важливу роль у цьому відіграє Корпус вартових Ісламської революції, який протягом останніх десятиліть впливав на ключові стратегічні рішення держави.

    Саме ця структура може мати вирішальний вплив на вибір наступника. Водночас призначення нового верховного лідера може стати сигналом для міжнародної спільноти та іранського суспільства про те, що політична система країни зберігає стабільність. Тим часом напруга в регіоні зберігається. Повідомляється, що в Дубаї знову пролунали вибухи, які можуть бути пов’язані з іранськими атаками. За інформацією місцевих медіа, в одному з районів впали уламки та виникла пожежа, а роботу міжнародного аеропорту тимчасово призупинили.

    Також з’являлися повідомлення, що Моджтаба Хаменеї, якого називають одним із можливих наступників верховного лідера, міг вижити після ізраїльського авіаудару, хоча за попередніми даними він отримав поранення. Офіційної інформації про його стан іранська влада поки не оприлюднила.