Позначка: громада

  • У громаді на Вінниччині хочуть забирати гучні мотоцикли

    У громаді на Вінниччині хочуть забирати гучні мотоцикли

    В Іванівській сільській територіальній громаді Вінницької області планують запровадити жорсткі заходи проти власників мотоциклів із надто гучними вихлопними системами. У разі ігнорування зауважень порушники можуть втратити свої транспортні засоби — їх передаватимуть на потреби Збройних сил України.

    Як повідомили у громаді, з настанням тепла на дороги масово виїхали мотоцикли з прямоточними глушниками, що спричинило численні скарги від мешканців. Люди зазначають, що надмірний шум порушує санітарні норми, заважає відпочинку, викликає роздратування та негативно впливає на самопочуття, особливо ветеранів.

    Окрему увагу приділяють тому, що за кермом таких мотоциклів часто перебувають неповнолітні. У зв’язку з цим у навчальних закладах громади планують проводити роз’яснювальні заходи для учнів щодо безпечного та відповідального користування мототранспортом.

    Якщо профілактична робота не дасть результатів, місцева влада розглядає можливість примусового вилучення мототехніки. Це питання вже опрацьовується спільно з територіальними центрами комплектування та підрозділами Національної поліції. Ідея боротьби з надмірним шумом транспорту не нова для України. Після початку повномасштабної війни такі ініціативи активізувалися, адже гучні звуки можуть створювати додаткову тривогу для населення. Ще у 2023 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9564, який передбачає штрафи за перевищення допустимого рівня шуму транспортом. Документ також містить можливість тимчасового позбавлення водійських прав. Втім, станом на зараз він не був ухвалений.

    Таким чином, місцева ініціатива може стати одним із перших прикладів практичного вирішення проблеми гучного транспорту на рівні громад. Водночас остаточна ефективність таких заходів залежатиме від їх реалізації та підтримки з боку правоохоронних органів.

  • У Польщі видворили 15 громадян України

    У Польщі видворили 15 громадян України

    Польська влада повідомила про видворення з країни 15 громадян України, яких визнали небезпечними для суспільного порядку та громадської безпеки. Про це 29 серпня інформує польське видання RMF24 з посиланням на прикордонну службу.

    За офіційними даними, усі вислані українці раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності. В одному з випадків українець перебував у списку осіб, перебування яких на території Польщі вважається небажаним.

    Серед правопорушень, які стали підставою для депортації, вказані: зберігання наркотичних і психотропних речовин, крадіжки та грабежі, підробка документів, керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, а також організація незаконного перетину польського кордону.

    Прикордонники наголошують, що ці особи становили загрозу громадській безпеці та порядку. У зв’язку з цим до них застосували процедуру примусового видворення з країни. Крім депортації, кожному з українців заборонено в’їзд до Польщі на строк від 5 до 10 років.

  • На Донеччині евакуюють понад сотню дітей із 19 населених пунктів

    На Донеччині евакуюють понад сотню дітей із 19 населених пунктів

    У Донецькій області примусову евакуацію розширили на 19 населених пунктів Лиманської громади. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

    Евакуація стосується сімей з дітьми і починається з селища Ярова та сіл Брусівка, Вовчий Яр, Дерилове, Діброва, Закітне, Каленики, Коровій Яр, Крива Лука, Кримки, Лозове, Озерне, Олександрівка, Середнє, Соснове, Старий Караван, Рубці, Щурове та Яцьківка.

    Голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін у своєму Telegram повідомив, що на цей момент у цих населених пунктах проживають 109 дітей. Примусова евакуація покликана забезпечити безпеку населення в умовах військової загрози.

  • Історичне родовище солі на Франківщині повертається до роботи

    Історичне родовище солі на Франківщині повертається до роботи

    У місті Долина на Івано-Франківщині розпочато активну підготовку до відновлення видобутку кам’яної солі на одному з найстаріших родовищ України. Про це повідомив міський голова Долинської територіальної громади Іван Дирів.

    Долинське родовище має багатовікову історію — тут видобували сіль ще з Х століття. До середини ХХ століття Долинський солевиварювальний комбінат був одним із провідних підприємств міста та вагомим гравцем у галузі.

    Проєкт відновлення передбачає не лише розробку родовища, а й будівництво нового солевиварювального заводу. Над технічною частиною працюють спеціалісти Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «Ніохім». Особливу увагу приділяють оцінці впливу на довкілля.

    Ще у 2023 році спецдозвіл на видобуток солі (галіту) на Долинському родовищі отримало харківське ТОВ «Планета комфорт».

    «Це не просто обіцянки — зараз кипить робота. Ми бачимо конкретні кроки: готується проєктна документація, проводяться дослідження. Відновлення солевидобутку — це символ нашого відродження, повернення до історичних коренів», — наголосив Іван Дирів.

    Міський голова підкреслив, що запуск видобутку відкриє нові можливості для економічного розвитку громади, створення робочих місць і повернення Долини на мапу соледобувної промисловості України.

  • Бої на кордоні Сумщини

    Бої на кордоні Сумщини

    Станом на вечір 29 травня в прикордонних районах Сумщини тривають бойові дії. Як повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров, особливо напружена ситуація спостерігається поблизу населених пунктів Хотінської та Юнаківської громад.

    «Оперативна обстановка залишається складною, але контрольованою. Противник діє малими групами, намагаючись проникати в прикордонні села та закріпитися», – написав Григоров у Facebook.

    За його словами, ситуація на лінії зіткнення динамічна: «Десь ініціатива за нами, десь противник проявляє активність».

    Внаслідок загострення бойової обстановки понад 50 жителів прикордонних громад були евакуйовані протягом останньої доби.

  • На Дніпропетровщині оголосили примусову евакуацію родин із дітьми

    На Дніпропетровщині оголосили примусову евакуацію родин із дітьми

    У Дніпропетровській області в кількох населених пунктах Межівської територіальної громади оголосили обов’язкову евакуацію родин із дітьми. Відповідне повідомлення з’явилося 29 квітня на офіційних ресурсах Межівської СТГ. Рішення прийняте на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні, що межує з районами, які періодично зазнають обстрілів.

    Згідно з розпорядженням, примусова евакуація стосується жителів сіл Колона Межова, Новопідгородне, Райполе та Сухарева Балка. Ці населені пункти визначені як зони підвищеного ризику, у зв’язку з чим органи місцевого самоврядування вирішили вивезти звідти найуразливіші категорії населення — родини з дітьми.

    За словами представників громади, евакуація буде здійснюватися організовано, з використанням транспортних засобів, наданих місцевою владою. Виїзд можливий лише після попереднього погодження дати й часу, а також обов’язкової реєстрації у збірному пункті, який буде функціонувати у селищі Межова.

    Мешканців попереджають про необхідність підготуватися до виїзду заздалегідь. Людям радять взяти із собою найнеобхідніше:

    • документи (особисті та на дітей),

    • готівку та банківські картки,

    • запас їжі та води щонайменше на 2–3 дні,

    • медикаменти, які вживаються постійно,

    • мобільний телефон із зарядним пристроєм,

    • теплий одяг, взуття для зміни та базові засоби гігієни.

    Хоча у повідомленні громади безпосередньо не називаються причини евакуації, джерела в обласній адміністрації повідомляють, що таке рішення пов’язане з посиленням загрози ракетних і артилерійських обстрілів, а також активізацією повітряних тривог у південно-східних районах області. Подібні евакуаційні заходи вже неодноразово застосовувались в інших прифронтових та прикордонних громадах України.

    Очікується, що евакуйованих тимчасово розмістять у безпечніших регіонах України, де вже діють хаби прийому внутрішньо переміщених осіб. Там родини отримають тимчасове житло, допомогу від соціальних служб, можливість продовжити навчання для дітей і доступ до медичних послуг.

    У громаді наголосили, що евакуація є обов’язковою, а батьки, які відмовляються залишати небезпечну зону разом із дітьми, можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до законодавства України про захист прав дитини.

  • Зеленський створив військові адміністрації на окупованій Донеччині

    Зеленський створив військові адміністрації на окупованій Донеччині

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ №240/2025, яким створено десять нових військових адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Вперше від початку повномасштабного вторгнення адміністративні структури утворено, зокрема, в Маріуполі, який перебуває під контролем російських військ з весни 2022 року.

    Створення військових адміністрацій є юридичним та політичним кроком до поступового відновлення українського державного управління на окупованих територіях. Це демонструє готовність влади готуватися до деокупації і подальшої інтеграції цих регіонів після повернення під контроль України.

    Нові адміністрації створено у двох районах: Маріупольському та Волноваському. У Маріупольському районі утворено Маріупольську міську, Кальчицьку сільську, Мангушську селищну, Микільську селищну та Сартанську селищну військові адміністрації. У Волноваському районі з’явилися Старомлинівська сільська, Хлібодарівська сільська, Волноваська міська, Мирненська селищна та Ольгинська селищна військові адміністрації.

    Указ набрав чинності з моменту його оприлюднення — 16 квітня 2025 року. Одночасно на сайті президента з’явилися розпорядження про призначення керівників восьми з новостворених адміністрацій.

    Володимир Халабузар очолив Микільську селищну адміністрацію, Михайло Бурнадзе — Хлібодарівську, Володимир Матяш — Кальчицьку, Наталія Воробйова, яка раніше обіймала посаду голови Маріупольської районної державної адміністрації, — Мангушську. Олександр Куркчи призначений керівником Сартанської адміністрації, Альона Лєвтєрова — Старомлинівської, Артем Єфіменко — Ольгинської, а Мирненську адміністрацію очолила Надія Сердюкова.

    Попри тимчасову окупацію цих територій, створення адміністрацій слугує підтвердженням того, що Україна не відмовляється від жодного свого регіону. Це важливий сигнал мешканцям окупованих громад, які зберігають вірність Україні, а також чіткий меседж міжнародній спільноті: українська влада планує повертати свої території не лише військовим шляхом, а й через відновлення інституційної присутності.

    Такий крок також має юридичне значення: навіть в умовах тимчасової втрати контролю, держава формально продовжує здійснювати управлінські функції, що важливо як у внутрішній, так і в міжнародній політиці.

  • Уряд виділив 1,8 млрд грн для прифронтових громад

    Уряд виділив 1,8 млрд грн для прифронтових громад

    Уряд України виділив додаткові 1,8 мільярда гривень для потреб прифронтових і прикордонних громад. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування найнагальніших потреб, зокрема на аварійно-відновлювальні роботи після обстрілів, будівництво захисних укриттів, закупівлю спеціалізованої техніки для комунальних служб та ремонт критичної інфраструктури, такої як теплові і газові мережі.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Відповідно до його заяви, ці кошти будуть розподілені серед 180 громад у дев’яти областях, які перебувають на лінії фронту або в безпосередній близькості до зон активних бойових дій. Серед них — Харківська, Сумська, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька та Чернігівська області.

    “Ці кошти допоможуть відновити пошкоджену інфраструктуру, що є критично важливим для забезпечення життєдіяльності громад в умовах війни. Окрім того, ми плануємо будувати нові укриття, щоб забезпечити безпеку мешканців в умовах обстрілів та атак”, — зазначив Кулеба.

    Гроші також будуть спрямовані на придбання спеціалізованої техніки для комунальних служб, що дасть змогу більш ефективно працювати над відновленням постраждалих об’єктів, а також на ремонт систем теплопостачання та газових мереж, що є важливими для нормального функціонування міських і сільських районів.

    Це не перша фінансова допомога від уряду. Минулого тижня уряд вже виділив додаткові 1,5 мільярда гривень для прифронтових громад, що перебувають у зоні постійної небезпеки. За словами посадовця, фінансова підтримка буде регулярною, і український уряд надалі продовжуватиме надавати ресурси для відновлення і підтримки цих регіонів.

  • Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

    Бучанський голова Ігор Полозун як гаманець для Тимура Ткаченка та Олексія Кулеби

    За інформацією наших джерел, теперішній голова Бучанської РДА Ігор Полозун уже багато років поспіль являється “гаманцем” топових українських чиновників – Олексія Кулеби та Тимура Ткаченко.

    Про це повідомляє nenka.info

    Варто відзначити, Полозун Ігор Юрійович попав у велику політику завдяки Тимуру Ткаченко та Олексію Кулебі – в свій час ця трійця разом працювала у  Департаменті міського благоустрою КМДА. При цьому Олексій Кулеба – очолював Департамент, а Тимур Ткаченко займав посаду його першого заступника.

    Згодом Олексій Кулеба очолив Київську область, а Ігор Полозун за його протекції зайняв посаду голови Бучанської РДА. Місце для Полозуна було вибране Кулебою не випадково, адже саме на Бучанський район йшли багатомільйонні бюджети відновлення пошкодженого військами РФ житла та інфраструктури.

    Освоювати ці бюджети Олексій Кулеба довірив “перевіреним людям”. Так, в корупційних схемах на відновленні Бучі засвітився Борис Лісовський, який раніше працював у  столичному КП “Київблагоустрій”, де в той же час працював Тимур Ткаченко та Ігор Полозун.

    Лісовського поставили директором у наспіх оформленій компанії з помилкою в назві – “Булівельна компанія “Відбудова”, яка отримала підрядів у Бучі на приблизно 40 мільйонів гривень, але роботи так і не виконала.

    Загалом, сотні мільйонів гривень на відбудову зруйнованих росіянами будинків та об’єктів інфраструктури роздали компаніям з вкрай сумнівною репутацією, які по факту не виконали свої зобов’язання перед громадою.

    Водночас, за повідомленням наших джерел, Ігор Полозун як багаторічний “гаманець” Олексія Кулеби та Тимура Ткаченка, вкурсі не тільки про деталі розкрадання на відновленні Бучанського району, але також являється цінним свідком всієї їх корупційної діяльності.

    Нагадаємо, наразі Олексій Кулеба займає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій, очолює Координаційний центр з питань управління регіонами, де ведуться або велися бойові дії, а також територіями, які були тимчасово окуповані.

    Тобто Кулеба фактично курує усі бюджети, які виділяються на відновлення” України, а приклад розкрадання коштів на відновлення в Бучанському районі показує, що не можна виключати аналогічної ситуації в масштабах держави.

    Стосовно Тимура Ткаченко, який нещодавно був призначений головою КМВА, то він разом з начальником Київського ТЦК полковником Віталієм Хом’яком уже встиг налагодити корупційну схему “обілечування” столичних підприємств, які згідно закону мають бути визнані “критичними” для бронювання.

  • Мінкульт зобов’язали повернути костел Святого Миколая

    Мінкульт зобов’язали повернути костел Святого Миколая

    Суд зобов’язав Мінкульт повернути костел Святого Миколая релігійній громаді

    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у четвер, 13 березня, ухвалив рішення, яке зобов’язує Міністерство культури України виконати доручення президента від 2005 року щодо передачі костелу Святого Миколая у Києві релігійній громаді. Рішення суду визнає протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій через невиконання доручення Президента України від 9 грудня 2005 року (вих. №1-1/1381).

    Суд постановив, що Міністерство культури має виконати згадане доручення президента, яке було видане ще в 2005 році указом Президента Віктора Ющенка. Уряд та місцеві органи влади мали вжити необхідних заходів для передачі костелу релігійній громаді, проте цього так і не було зроблено.

    Настоятель парафії Святого Миколая отець Павло Вишковський наголосив, що неповернення костелу релігійній громаді є не лише порушенням прав парафії, а й обманом понад 25 тисяч громадян, які понад рік тому підписали петицію на підтримку передачі храму.