Позначка: гребля

  • В Ефіопії відкривають найбільшу греблю Африки на Блакитному Нілі

    В Ефіопії відкривають найбільшу греблю Африки на Блакитному Нілі

    У вівторок в Аддис-Абебі офіційно відкриють Велику греблю ефіопського відродження (GERD) — один із наймасштабніших інфраструктурних проєктів на африканському континенті. Гребля, споруджена на Блакитному Нілі, включає найбільшу в Африці гідроелектростанцію та вже викликала серйозне занепокоєння у сусідніх країн, передусім Єгипту та Судану.

    GERD розташована в регіоні Бенішангул-Гумуз, за 14 кілометрів від кордону з Суданом. Вона має висоту 145 метрів, ширину 1,8 кілометра та водосховище об’ємом 74 мільярди кубометрів. Потужність гідроелектростанції — 5150 мегават — дозволяє їй увійти до двадцятки найбільших у світі. Для порівняння, потужність гідроелектростанції «Три ущелини» в Китаї, яка є найбільшою у світі, становить 22 500 мегават.

    За задумом уряду Ефіопії, гребля має подвоїти виробництво електроенергії в країні, де понад половина населення досі не має стабільного доступу до електрики. Проєкт вартістю понад 5 мільярдів доларів розпочали ще у квітні 2011 року. Влада називає його критично важливим для національного розвитку та економічного зростання. Однак будівництво GERD з моменту запуску супроводжувалося геополітичною напругою. Єгипет і Судан побоюються, що гребля призведе до скорочення обсягів води, яка надходить до них по Нілу. Блакитний Ніл, на якому зведено греблю, разом із Білим Нілом утворює найбільшу річкову систему Африки. Ці річки зливаються на території Судану, а далі Ніл прямує до Єгипту. За оцінками, приблизно 85% вод Нілу надходить саме з ефіопських територій. Єгипет, який залежить від річки на 97% свого водопостачання, вважає греблю «екзистенційною загрозою». Президент Абдал Фаттах Сісі заявив, що Каїр залишає за собою право вдатися до всіх заходів, передбачених міжнародним правом, для захисту водних інтересів країни. У Судані висловлюють подібні занепокоєння, зокрема щодо потенційного впливу на водосховища та іригаційні системи. У відповідь ефіопська влада запевняє, що проєкт не загрожує сусідам. Прем’єр-міністр Абій Ахмед підкреслює, що заповнення водосховища відбуватиметься поступово та не вплине на роботу єгипетської Асуанської дамби. Ефіопія наголошує, що гребля має не лише забезпечити її власні енергетичні потреби, а й стати рушієм розвитку всього регіону. Наразі тристоронні переговори між Ефіопією, Єгиптом та Суданом залишаються складними. Ключовими темами обговорення залишаються швидкість заповнення водосховища та умови експлуатації греблі в посушливі періоди. Попри дипломатичні зусилля, згоди між сторонами досі не досягнуто.

    Відкриття GERD є символічним завершенням багаторічного проєкту, що поєднує енергетичні амбіції Ефіопії з серйозними геополітичними ризиками для всього регіону басейну Нілу.

  • Як греблі вплинули на магнітні полюси планети

    Як греблі вплинули на магнітні полюси планети

    Дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, показує, що діяльність людини може впливати на положення магнітних полюсів Землі. Вчені виявили, що за останні два століття людство, будуючи греблі й створюючи водосховища, зуміло змістити земну кору відносно внутрішньої частини планети.

    Дослідники підрахували, що у світі існує майже 7000 водосховищ, створених за допомогою гребель. Об’єм води, який у них зібрано, достатній для зміщення земної кори приблизно на один метр щодо ядра планети, яке відповідає за формування її магнітного поля. У результаті це спричинило падіння глобального рівня моря на 21 міліметр. Причина в тому, що маса, яку створюють водосховища, змінює розподіл ваги на поверхні Землі. Коли вагу додають до обертової сфери, вона тягнеться ближче до екватора, що впливає на орієнтацію осі обертання. Це явище отримало назву “істинне полярне зміщення”. Учені з’ясували, що магнітний північний полюс зміщувався у два етапи. З 1835 по 1954 рік він рухався на схід — у бік Росії, приблизно на 20 сантиметрів. Цей рух пояснюють будівництвом гребель у Європі та Північній Америці. Потім, з 1954 по 2011 рік, він змістився ще на 57 сантиметрів, але вже на захід — у бік Північної Америки. Це пов’язують з активним будівництвом водосховищ в Азії та Східній Африці. Науковці наголошують, що хоча сам магнітний полюс не змістився в космосі, поверхня Землі пересунулася над ним. Це відкриття ще раз доводить, що людська діяльність має серйозні й часто непередбачувані наслідки для планети.

    Таке зміщення полюсів поповнює список глобальних змін, викликаних людиною, разом зі зміною клімату, таненням льодовиків, порушенням циркуляції океанів і навіть зростанням вулканічної активності.

  • індійські шлюзи на річці Чинаб викликали нову напругу між Індією та Пакистаном

    індійські шлюзи на річці Чинаб викликали нову напругу між Індією та Пакистаном

    На річці Чинаб між Індією та Пакистаном стався інцидент, який може мати серйозні політичні та гуманітарні наслідки для двох країн. Індійські влади відкрили шлюзи на двох гідроелектростанціях, розташованих на річці Чинаб, що призвело до сильного потоку води, який зранку того ж дня став видимим з відеокамер. Це викликало значну стурбованість у Пакистані, де рівень води в річці впав настільки, що люди змогли переходити її пішки.

    10 травня інформаційне агентство ANI опублікувало кадри з місця подій, де було показано, як на гідроелектростанції Багліхар в Джамму та Кашмірі відкрили кілька шлюзів. Це спровокувало швидкий сплеск води вниз за течією. У наступний день, 11 травня, агентство опублікувало нові кадри з іншої гідроелектростанції — Салал, на якій також були відкриті шлюзи. Ці кадри викликали хвилю обговорень серед громадськості та аналітиків, які звернули увагу на те, що така дія може мати серйозні наслідки для Пакистану. На фото з Пакистану можна було побачити, як люди переходять по обмілілій річці, що раніше була повноводною. Цей інцидент став не лише символом водної кризи, але й політичним сигналом у контексті тривалої напруженості між двома країнами. У 2017 році на порталі NHPC було зазначено, що ГЕС Салал є останнім каскадом на річці Чинаб, і відкриття шлюзів могло спричинити значні зміни рівня води, які стали очевидними вже через кілька днів.

    Цей інцидент відбувся на фоні зростаючої напруги між Індією та Пакистаном, що виникла після терористичного акту в Кашмірі на початку року, внаслідок якого загинуло понад 20 туристів. Наприкінці квітня обидві країни звинувачували одна одну у цьому теракті. Напруження на кордоні між Індією та Пакистаном знову призвело до військових зіткнень, зокрема до ракетних ударів та артилерійських обстрілів. 10 травня, після того як Індія здійснила удар по військовому штабу в Пакистані, Ісламабад відповів ракетними ударами по енергетичних об’єктах на території Індії. Проте вже зранку 10 травня між країнами було досягнуто угоди про припинення вогню, за посередництва президента США Дональда Трампа.

    Відкриття шлюзів на річці Чинаб є лише частиною загостреної політичної ситуації між Індією та Пакистаном, де водні ресурси використовуються як важіль впливу у більш широкому геополітичному контексті. Обидві країни намагаються контролювати доступ до води, що має велике стратегічне значення для сільського господарства та енергетики. Цей інцидент може бути початком нової фази водного конфлікту, де річка Чинаб стає не лише географічним кордоном, але й полем для політичної боротьби.