Позначка: ГЕС

  • Надія під завалами: у Непалі через дев’ять днів після руйнівної повені з тунелю ГЕС врятували двох людей

    Надія під завалами: у Непалі через дев’ять днів після руйнівної повені з тунелю ГЕС врятували двох людей

    У Непалі на дев’ятий день після катастрофічного сходження селевих потоків рятувальники витягли живими двох працівників гідроелектростанції Trishuli 3A, які були заблоковані в підземному тунелі на глибині близько 170 метрів. Постраждалих госпіталізували до лікарні Катманду, їхній стан оцінюється як стабільний. За словами одного з урятованих, у глибині затоплених і завалених комунікацій досі залишаються живі люди, до яких зараз намагаються пробитися рятувальні бригади.

    Масштаби руйнувань на об’єктах гідроенергетики Непалу залишаються критичними. Лише на ГЕС Trishuli 3A зниклими безвісти вважаються 557 осіб, з яких понад сотня, імовірно, перебувають у тунелях. Загалом на 12 постраждалих станціях зникли близько 900 робітників, пів тисячі з яких можуть бути під землею. Наразі вдалося евакуювати понад 270 осіб, однак пошукові роботи надзвичайно ускладнені товстим шаром багнюки, валунами та уламками, що наглухо перекрили входи до підземних споруд. Загальна кількість жертв стихії в Непалі вже сягнула 1259 осіб, ще понад 5000 перебувають у списках зниклих.

    Катастрофа сталася 26 серпня внаслідок масштабного обвалу льодовиково-кам’яної маси на кордоні Непалу та контрольованого Китаєм Тибету. Потужний потік води та каміння пройшов долинами річок Бхоте-Косі та Трішулі, знищуючи інфраструктуру, мости й цілі населені пункти.

    Влада КНР зі свого боку повідомляє про 21 загиблого та 541 зниклого безвісти на підконтрольній їй території. Серед тих, кого розшукують — 261 іноземець із 23 країн. Зокрема, тривають пошуки двох ізраїльтян: 60-річного Рона Коена та 41-річної Катерини Сакович, яка також має громадянство Білорусі. Водночас родичі постраждалих та міжнародні правозахисні організації звинувачують офіційний Пекін у жорсткій цензурі, обмеженні доступу до реальної інформації про наслідки трагедії та інформаційній блокаді, через що люди змушені шукати дані через соцмережі та іноземні посольства.

  • Китай будує найпотужнішу у світі ГЕС: Індія б’є на сполох

    Китай будує найпотужнішу у світі ГЕС: Індія б’є на сполох

    У Китаї стартувало будівництво найпотужнішої у світі гірської гідроелектростанції, яка вже викликає серйозне занепокоєння у сусідніх державах. Масштабний інфраструктурний проєкт реалізується в Тибеті на річці Ярлунг Цангпо, що нижче за течією відома як Брахмапутра. Вартість будівництва оцінюють у 168 мільярдів доларів, а запланований обсяг виробництва електроенергії може сягнути 300 мільярдів кВт-год на рік.

    За даними CNN, потужність нової гідросистеми утричі перевищуватиме можливості нинішнього світового лідера — китайської греблі «Три ущелини». Проєкт офіційно стартував у липні під кодовою назвою YX і був названий головою КНР Сі Цзіньпіном одним із ключових стратегічних пріоритетів у сфері енергетичної безпеки країни.

    Проєкт передбачає створення надскладної інженерної системи, зокрема мережі тунелів, прокладених крізь гірські масиви. Їхня робота базуватиметься на використанні різниці висот до 2000 метрів, що дозволить досягти безпрецедентних показників генерації електроенергії. Науковець Стімсон-центру Браян Ейлер охарактеризував майбутній комплекс як «найдосконалішу та найінноваційнішу систему гребель на планеті».

    Водночас експерти застерігають, що масштабне будівництво несе серйозні ризики. Йдеться про потенційну загрозу унікальній екосистемі Гімалаїв, а також можливе масове переселення корінного тибетського населення. Крім того, Пекін не розкриває повної інформації щодо технічних рішень і наслідків реалізації проєкту, що лише посилює невизначеність навколо нього.

    Особливе занепокоєння будівництво ГЕС викликає в Індії та Бангладеш. В індійських медіа проєкт уже охрестили «водяною бомбою», адже контроль Китаю над верхів’ям Брахмапутри може стати важелем впливу на водну безпеку мільйонів людей у регіоні. Експерти також звертають увагу на стратегічне розташування об’єкта поблизу спірних територій між Китаєм та Індією, що надає йому не лише енергетичного, а й військово-політичного значення.

    У Міністерстві закордонних справ Китаю заявляють, що проєкт базується на багаторічних дослідженнях і враховує вимоги інженерної безпеки та екологічного захисту. Втім, супутникові знімки вже зафіксували активне будівництво інфраструктури — доріг, мостів і складів вибухових речовин — у раніше важкодоступному високогірному регіоні, що ще більше підігріває побоювання сусідніх країн.

  • Депутат повідомив про дисбаланс електроенергії між правим та лівим берегом

    Депутат повідомив про дисбаланс електроенергії між правим та лівим берегом

    Народний депутат від фракції “Слуга народу” Сергій Нагорняк підтвердив, що на правобережжі України наразі більше генерації електроенергії, а ЗС РФ можуть намагатися “вибивати” лівобережну частину країни. Він зазначив, що через це забезпечення електроенергією лівобережних регіонів буде складнішим, проте світло взимку буде у всіх областях, хоч можливі тривалі перебої та планові відключення.

    “Дійсно, у нас на правобережжі більше генерації, ніж на лівобережжі”, — заявив Нагорняк в ефірі “Ранок.LIVE” 29 жовтня. Він пояснив, що на лівому березі перебуває тимчасово окупована Запорізька АЕС, а низка ТЕС і ГЕС Дніпровського каскаду зазнали ворожих ударів. Частина промислових підприємств була пошкоджена або переміщена на захід. Депутат запевнив, що короткострокові проблеми з електропостачанням будуть вирішуватися протягом доби-двох, а енергетики мають алгоритми швидкого відновлення електропостачання. Водночас безпекова ситуація може впливати на роботу фахівців.

    29 жовтня в кількох регіонах застосовували відключення світла за графіками, найбільше постраждали Київ, Київська та Дніпропетровська області. Електроенергію вимикали з 8:00 до 22:00.

  • Київська ТЕЦ-6 практично повністю виведена з ладу. Джерела

    Київська ТЕЦ-6 практично повністю виведена з ладу. Джерела

    За інформацією наших джерел, внаслідок ворожої атаки на столицю у ніч на 10 жовтня,  Київська ТЕЦ-6 була практично повністю виведена з ладу.

    Нагадаємо, цієї ночі ціллю ворожих ударів стала цивільна енергетична інфраструктура.

    Були атаковані ТЕЦ, ГЕС, ТЕС та трансформатори у різних регіонах України. За інформацією  ДТЕК, на Київщині були введені екстрені графіки аварійних відключень.

    Довідково: Київська теплоелектроцентраль № 6  наймолодша в Україні. Її теплова потужність — 1740 Гкал/год, а електрична – 500 МВт, що дозволяло забезпечувати постачання гарячої води і тепла для житлового та соціального фонду у п’яти районах Києва (Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Подільському, Шевченківському).

  • Каховська катастрофа: наслідки, які прирівнюють до Чорнобиля

    Каховська катастрофа: наслідки, які прирівнюють до Чорнобиля

    Дослідники порівнюють наслідки підриву Каховської гідроелектростанції із вибухом на Чорнобильській АЕС. Хоча йдеться не про радіаційне забруднення, небезпечні речовини, що потрапили у довкілля, можуть накопичуватися і становити загрозу для людей.

    Підрив Каховської ГЕС у 2023 році спричинив серйозні проблеми для України: втрата Каховського водосховища, яке забезпечувало водою південні регіони країни. Зникнення 1,5-2 мільярдів кВт·год електроенергії, що виробляла станція. Переривання судноплавного шляху між Чорним морем і Запоріжжям. Довгострокові екологічні наслідки, які можуть впливати на природу та здоров’я людей упродовж десятиліть. Згідно з дослідженнями, опублікованими The Guardian, унаслідок підриву в довкілля потрапило 83 000 тонн важких металів, що осідали на дні водойми. Науковці застерігають: небезпечні сполуки, що накопичувалися в Каховському водосховищі, не зникли. Вони залишаються у висохлому ґрунті й можуть потрапити до річок після перших же сильних опадів. Ці речовини здатні накопичуватися в харчових ланцюгах: спочатку вони потрапляють у воду, далі — у водорості та мікроорганізми, потім — у риб, птахів і тварин, згодом — до людей через їжу та воду. Такі процеси нагадують дію радіації після Чорнобильської катастрофи, зазначає українська дослідниця Олександра Шумілова, співробітниця інституту в Лейбніці (Німеччина). У перші дні після підриву з дна водосховища вивільнялося від 9 до 17 тисяч тонн фітопланктону щодня. Це спричинило масову загибель біорізноманіття, зокрема 10 тонн макробезхребетних. Попри значні втрати, науковці очікують, що упродовж наступних кількох років рівень біорізноманіття зможе відновитися до 80% від попереднього стану. Швидкість відновлення природи та подальші екологічні заходи залежать від політичних рішень. Дослідники наголошують на необхідності визнання підриву ГЕС як екологічного воєнного злочину.

    Щодо відбудови станції, Україна вже заявила, що розпочне її лише після завершення війни. Деякі держави, зокрема Канада, вже висловили готовність допомогти у відновленні Каховської ГЕС.

  • Китай побудує найбільшу у світі гідроелектростанцію в Тибеті

    Китай побудує найбільшу у світі гідроелектростанцію в Тибеті

    Китай розпочне будівництво найбільшої у світі гідроелектростанції в автономному районі Сіцзан на півдні Тибету. Проєкт передбачає зведення греблі на річці Ярлунг Цангпо, найдовшій у регіоні, що має велике стратегічне і екологічне значення.

    За прогнозами, нова ГЕС генеруватиме близько 300 млрд кВт/год електроенергії щороку, що утричі перевищує потужності нинішньої найбільшої гідроелектростанції “Три ущелини”. Проєкт сприятиме реалізації національної стратегії Китаю щодо досягнення вуглецевої нейтральності та боротьби зі зміною клімату.

    Будівництво стане найбільшим інфраструктурним проєктом у світі, загальна вартість якого перевищить 1 трлн юанів ($137 млрд). Очікується, що нова гідроелектростанція стане ключовим джерелом відновлюваної енергії, підтримуючи економічний розвиток та скорочуючи залежність від викопних джерел енергії.