Міністерство закордонних справ Литви офіційно вручило білоруській стороні жорстку дипломатичну ноту протесту після безпрецедентного інциденту з порушенням державного кордону безпілотним літальним апаратом, спорядженим бойовою вибухівкою. Смертоносний повітряний об’єкт безперешкодно проник у суверенний повітряний простір балтійської держави безпосередньо з території Білорусі, яка цинічно приховала факт запуску та навіть не попередила сусідню країну про небезпеку. Загрозу вдалося нейтралізувати лише завдяки своєчасному спрацюванню системи протиповітряної оборони Північноатлантичного альянсу, коли італійські винищувачі перехопили та ліквідували апарат за лічені кілометри від стратегічного енергетичного вузла.
Деталі небезпечної знахідки викликали серйозну тривогу серед військового керівництва країни, оскільки падіння уламків могло призвести до масштабної катастрофи. Як офіційно повідомив міністр оборони Литви Робертас Каунас, безпосередньо на місці падіння збитого безпілотника військовослужбовці виявили нерозірваний вибуховий пристрій значної руйнівної сили, який фахівцям інженерно-саперних підрозділів довелося екстрено знешкоджувати на місці. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що електронні мікросхеми, які відповідали за навігацію та збереження запрограмованої траєкторії польоту, зазнали потужного зовнішнього впливу, внаслідок чого детальне технічне розслідування інциденту триватиме щонайменше тиждень.
Своєю чергою президент Гітанас Наусєда ідентифікував збитий апарат як російський безпілотник типу «Гербера», призначений для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження цілей. За оцінкою литовського лідера, дрон первинно запускався окупантами для завдання комбінованого удару по території України, проте ефективна робота українських комплексів радіоелектронної боротьби збила його з пантелику та примусила змінити напрямок руху. Ворожий безпілотник перебував у небі Литви близько тридцяти хвилин, рухаючись у бік критичної цивільної інфраструктури, і був перехоплений італійськими літаками НАТО лише за п’ять кілометрів від Kruonisської гідроакумулювальної електростанції, що свідчить про колосальний рівень загрози для регіону.
Офіційний Вільнюс наголошує на повній співучасті мінського режиму в створенні небезпеки, адже білоруська сторона свідомо проігнорувала обов’язок попередити про рух бойового апарата, і його появу зафіксували виключно литовські засоби радіолокаційного спостереження. Реагуючи на зухвалу провокацію на східному фланзі, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що подібні удари та небезпечні польоти поблизу території блоку призведуть лише до посилення всебічної військової підтримки Києва та ще більшого нарощування оборонних контингентів у країнах Балтії. Спроби Москви залякати європейські демократії за допомогою білоруського плацдарму отримують дзеркальну відсіч, перетворюючи кожну російську диверсію на підставу для зміцнення спільної трансатлантичної оборони.
