centernews360

Позначка: гени

  • В океані знайшли акулу з надзвичайно рідкісним забарвленням

    В океані знайшли акулу з надзвичайно рідкісним забарвленням

    Акули зазвичай асоціюються з непомітним забарвленням, яке допомагає їм зливатися з морським середовищем. Проте інколи природа створює справжні винятки. Біля берегів Центральної Америки було помічено акулу з незвичайним яскраво-помаранчевим забарвленням, що привернуло увагу науковців.

    Йдеться про акулу-няньку виду Ginglymostoma cirratum, яку у серпні 2024 року спіймав і згодом відпустив рибалка-аматор біля узбережжя Коста-Рики неподалік національного парку Тортугеро. Хижак був виловлений на глибині близько 37 метрів і одразу здивував рибалку своїм нетиповим кольором. Чоловік зробив кілька фотографій, виміряв акулу та повернув її у природне середовище без жодних ушкоджень.

    Згодом знімки з’явилися у відкритому доступі та зацікавили команду морських біологів під керівництвом Маріоксіса Масіаса-Куяре з Федерального університету Ріо-Гранде в Бразилії. Дослідники провели аналіз і дійшли висновку, що незвичайний колір шкіри є результатом рідкісного поєднання двох генетичних аномалій пігментації. Перша з них — альбінізм, що характеризується відсутністю темної пігментації, а друга — ксантохромізм, за якого в організмі спостерігається надлишок жовтих пігментів. У поєднанні ці стани спричинили яскраво-помаранчевий відтінок шкіри акули. Додатковою ознакою аномалії стали білі очі без чітко вираженої райдужної оболонки. Попри те що подібна комбінована генетична особливість є надзвичайно рідкісною і зазвичай фіксується у птахів, цей випадок доводить, що вона може проявлятися й у морських мешканців. При цьому науковці зазначають, що незвичайне забарвлення, схоже, не завадило акулі нормально розвиватися та виживати в дикій природі.

    Згідно з вимірюваннями, довжина акули від носа до кінчика хвоста становила близько 200 сантиметрів. Такі розміри свідчать про її повну зрілість, адже акули-няньки досягають дорослого віку зазвичай не раніше ніж через десять років. Це вказує на те, що яскравий колір не став перешкодою для росту, полювання чи адаптації в теплих водах Карибського моря.

    Цей унікальний випадок ще раз підкреслює, наскільки різноманітною та непередбачуваною може бути природа океану, навіть коли йдеться про добре відомих і досліджених хижаків.

  • Забуті частини ДНК виявилися ключем до регуляції генів

    Забуті частини ДНК виявилися ключем до регуляції генів

    Учені довели, що частини ДНК, які раніше вважалися марними, можуть мати вирішальне значення для регулювання роботи генів у людському організмі. Йдеться про мобільні генетичні елементи, або транспозони, які відіграють роль генетичних перемикачів і здатні контролювати активність сусідніх генів.

    Мобільні елементи ДНК були вперше виявлені у 1948 році генетиком Барбарою Макклінток під час дослідження кукурудзи. Тоді відкриття не отримало належного визнання, але з часом стало зрозуміло, що ці “стрибучі гени” є майже у всіх живих організмів. Вони становлять близько 45% людського геному та мають здатність переміщуватися всередині ДНК. Довгий час науковці вважали їх залишками діяльності вірусів, які не виконують жодної важливої функції. Сучасні дослідження показують інше. Зокрема, одна з родин транспозонів, відома як MER11, має безпосередній вплив на активність генів, особливо на ранніх етапах розвитку людини. Ці послідовності ДНК, попри свою повторювану та на перший погляд ідентичну структуру, не є однаковими. Саме це ускладнює їх вивчення, особливо в межах молодих підродин транспозонів.

    Щоб краще зрозуміти структуру та функції MER11, дослідники розробили нову класифікацію, згрупувавши послідовності за еволюційною спорідненістю та ступенем збереження у геномах приматів. У результаті вони виокремили чотири підродини — від MER11_G1 до MER11_G4. Подальше порівняння цих підродин з хімічними мітками на ДНК та білками, які регулюють активність генів, показало: саме підродина MER11_G4 має найпотужніший регуляторний потенціал. Вчені використали методику lentiMPRA для аналізу тисяч послідовностей одночасно, що дозволило оцінити здатність кожної з них посилювати експресію генів. Виявилося, що послідовності MER11_G4 мають унікальний набір коротких фрагментів, які виступають у ролі “портів” для транскрипційних чинників — білків, які вмикають чи вимикають гени. Ці ділянки реагують на сигнали розвитку організму або навколишнього середовища, визначаючи, які гени активуватимуться в певний момент. Крім того, з’ясувалося, що підродина MER11_G4 зв’язується з унікальним набором транскрипційних чинників, що дозволяє припустити її участь у формуванні нових видів завдяки зміні регуляторних функцій.

    Таким чином, колись знехтувані “сміттєві” ділянки ДНК виявилися ключовими елементами, які контролюють складні біологічні процеси в організмі людини.

  • ШІ створив зображення людей майбутнього

    ШІ створив зображення людей майбутнього

    Майбутнє людства викликає багато запитань, і вчені активно обговорюють, як виглядатимуть люди через тисячу років. Завдяки розвитку технологій і штучного інтелекту, ми можемо лише уявити, якими стануть наші нащадки в 3025 році. Вчені мають цікаві припущення, які стають основою для створення образів людей майбутнього.

    Один з основних факторів, що визначатиме майбутнє людства, — це зміна способу життя і медичних умов. Прогнози вчених свідчать, що люди майбутнього можуть стати нижчими на зріст, оскільки сучасна медицина дозволяє більшій кількості людей дожити до старшого віку і мати більше дітей. Вчені припускають, що раннє статеве дозрівання може стати фактором, який призведе до зменшення росту. Що ж до привабливості людей, то дослідження Марка Томаса з Університетського коледжу Лондона свідчать, що з розвитком лібералізації суспільства, жінки все частіше вибиратимуть привабливих чоловіків, що призведе до передачі їхніх генів наступним поколінням. В результаті людство може стати візуально привабливішим. Зміниться також і етнічна різноманітність людства. Завдяки глобалізації і зростанню міжрасових партнерств люди стануть більш генетично однорідними. У майбутньому люди можуть бути схожими на сучасних мешканців Маврикія чи Бразилії, де етнічні групи змішуються протягом кількох поколінь. Крім того, передбачається, що більшість людей будуть мати темнішу шкіру. Технологічні досягнення, як-от редагування генів, також можуть дозволити людям змінювати свої фізичні особливості. Батьки майбутнього зможуть вибирати для своїх дітей зовнішність, зріст, рівень інтелекту і навіть фізичну форму.

    Зменшення мозку, яке передбачають деякі вчені, є ще однією цікавістю для майбутнього людства. Роберт Брукс з Університету Нового Південного Уельсу вважає, що з розвитком технологій, які візьмуть на себе інтелектуальні функції, людський мозок може зменшитися. Водночас, люди, що вирушать підкорювати космос, можуть адаптуватися до нових умов, таких як низька гравітація. У майбутньому це може призвести до зміни фізичних характеристик — люди можуть стати вищими, мати довші руки для роботи в умовах космічного простору, а їхні очі стануть більшими і чутливішими до світла. Незалежно від того, чи стане еволюція людей результатом природного відбору або технологічних досягнень, важливо одне: майбутні покоління стануть набагато більш адаптованими до нових умов. Штучний інтелект уже допомагає візуалізувати, як ці зміни можуть виглядати.

    Прогнози науковців і зображення, створені за допомогою ШІ, дозволяють нам зазирнути в майбутнє і побачити, якими стануть люди через тисячу років. Це чудова нагода замислитися над тим, як ми можемо впливати на еволюцію нашого вигляду та адаптацію до нових викликів планети і Всесвіту.