centernews360

Позначка: галузь

  • Євросоюз оголосив новий пакет підтримки для України на 1,5 млрд євро

    Євросоюз оголосив новий пакет підтримки для України на 1,5 млрд євро

    Європейський Союз оголосив про новий пакет фінансової підтримки для України на суму 1,5 млрд євро. Кошти спрямують на розвиток ключових секторів економіки, а також на підтримку стратегічних галузей.

    Як повідомило представництво ЄС в Україні 6 березня, шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро.

    Очікується, що ці програми допоможуть залучити близько 3,4 млрд євро нових інвестицій. Фінансування буде спрямоване на підтримку енергетики, освіти, зв’язку, сільського господарства та малого бізнесу. Також частину коштів планують використати для будівництва укриттів у навчальних закладах.

    Вперше в межах цієї ініціативи передбачено фінансування технологій подвійного призначення та стратегічних галузей. У представництві ЄС зазначили, що це відповідає зобов’язанням Європейської комісії щодо підтримки розвитку української економіки.

    Реалізацією програм займатимуться міжнародні фінансові установи, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, KfW та Міжнародна фінансова корпорація. До співпраці також долучаться нові партнери — Finnvera, Bpifrance та Cassa Depositi e Prestiti.

  • США і Тайвань уклали історичну торговельну угоду

    США і Тайвань уклали історичну торговельну угоду

    Сполучені Штати та Тайвань уклали нову торговельну угоду, яка передбачає зниження мит на тайванські товари та масштабні інвестиції в американську технологічну галузь. Про це повідомляє Associated Press.

    Згідно з домовленостями, митна ставка на продукцію з Тайваню знижується з 20% до 15% — до рівня, який застосовується до інших ключових торговельних партнерів США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, зокрема Японії та Південної Кореї. У Міністерстві торгівлі США назвали цю домовленість «історичною торговельною угодою», яка має сприяти відродженню американської напівпровідникової промисловості.

    Американська сторона зазначає, що угода відкриває шлях до створення на території США кількох промислових парків світового рівня та формування глибшого економічного партнерства з Тайванем. Особливий акцент зроблено на розвитку виробництва мікрочипів, штучного інтелекту та енергетичних технологій.

    Уряд Тайваню заявив, що місцеві компанії інвестують у США близько 250 мільярдів доларів. Ці кошти планують спрямувати насамперед у галузь напівпровідників, розвиток ШІ та енергетичні проєкти. За словами тайванської влади, «тайванська модель» виробництва та управління буде впроваджена в США, що має посилити глобальну конкурентоспроможність технологічного сектору острова та поглибити стратегічну співпрацю між двома країнами.

    Окремо Міністерство торгівлі США повідомило, що низка товарів з Тайваню, зокрема генеричні лікарські засоби та авіаційні компоненти, буде звільнена від мит. Тайванські виробники напівпровідників, які розміщуватимуть виробництво на американській території, отримають додаткові пільги, включно з податковими та митними послабленнями.

  • В Україні викрили масштабну розтрату профспілкових коштів у газовій галузі

    В Україні викрили масштабну розтрату профспілкових коштів у газовій галузі

    В Україні правоохоронці викрили масштабну схему розтрати профспілкових коштів у газовій галузі. За даними слідства, керівники профспілкових організацій упродовж 2023–2025 років нецільово використали понад 14,5 мільйона гривень, які мали бути спрямовані на соціальні та трудові потреби працівників.

    Як встановили правоохоронці, первинні профспілкові організації одного з підприємств газової промисловості отримували значні суми коштів — загалом понад 233 мільйони гривень, перерахованих у вигляді відсотка від фонду заробітної плати компанії. Однак суттєву частину цих грошей керівники профспілок витрачали на особисті потреби, які жодним чином не були пов’язані з діяльністю профспілок.

    Зокрема, кошти використовувалися для оплати відпочинку з родинами в елітних готельно-розважальних комплексах, лікування друзів, організації корпоративів із алкоголем, придбання одягу, а також навіть для оплати хрестин власних дітей. Такі витрати систематично маскувалися під господарські або соціальні потреби.

    Слідство також встановило, що у схемі важливу роль відігравало умисне обходження закупівельних процедур. Це дозволяло приховувати реальні обсяги витрат і фактично знімало будь-який контроль за використанням профспілкових коштів.

    Наразі трьом головам профспілкових організацій — у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях — повідомлено про підозру у розтраті майна в особливо великих розмірах. Йдеться про злочин, вчинений за попередньою змовою групою осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України).

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, а також остаточний розмір завданих державі та працівникам збитків.

  • Прибутки нафтових танкерів зросли до максимуму з часів пандемії

    Прибутки нафтових танкерів зросли до максимуму з часів пандемії

    Дохід від роботи нафтових танкерів сягнув найвищого рівня з часів пандемії, повідомляє Bloomberg. Зростання світової пропозиції нафти, активізація видобутку та вплив санкцій проти російських компаній спричинили підвищення ставок фрахту на морські перевезення.

    За даними Балтійської біржі, прибуток суден, здатних перевозити до двох мільйонів барелів сирої нафти з Близького Сходу до Китаю, зріс на 40% — до $125 тисяч на день. Це найвищий показник із квітня 2020 року, коли пандемія COVID-19 змусила трейдерів зберігати нафту на морських судах.

    Фахівці зазначають, що ставки стабільно зростають на тлі збільшення світових постачань нафти та активнішого видобутку як у межах альянсу ОПЕК+, так і поза ним. Крім того, нещодавні санкції США проти великих російських нафтових компаній спричинили підвищення попиту на танкери, не пов’язані з «тіньовим флотом».

    Додатково на ринок вплинуло те, що деякі нафтопереробні заводи почали шукати альтернативних постачальників сировини, що ще більше збільшило завантаженість суден і прибутковість галузі.

  • В Україні діє близько 900 підприємств оборонно-промислового комплексу

    В Україні діє близько 900 підприємств оборонно-промислового комплексу

    В Україні нині діє близько 900 підприємств оборонно-промислового комплексу, з яких близько 100 є державними, а решта — приватними. Про це 17 жовтня повідомило Міністерство оборони з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

    За словами глави уряду, українська оборонна екосистема включає не лише виробничі підприємства, а й близько тисячі команд інженерів і розробників, які щодня працюють над інноваційними рішеннями для Збройних сил. Загальний потенціал українського ОПК у 2025 році оцінюється у 35 мільярдів доларів.

    Шмигаль наголосив, що Україна сьогодні є одним із найперспективніших ринків для інвестицій у сферу оборонного виробництва. Він зазначив, що за три роки спроможності галузі зросли у 35 разів, що стало результатом системних реформ і державної підтримки.

    “На виконання завдання президента ми створюємо нові механізми для розвитку вітчизняних підприємств. Розвиток оборонної промисловості цього року вийшов на новий рівень: запускаються спільні виробництва в Україні та за її межами, залучаються інвестиції для масштабування виробничих потужностей”, — заявив прем’єр.

    Нині 25 іноземних компаній, включно зі світовими гігантами оборонної галузі, перебувають на різних етапах локалізації виробництва в Україні. Ці проєкти охоплюють широкий спектр потреб — від класичної артилерії до безпілотних систем нового покоління з елементами штучного інтелекту.

  • AstraZeneca будує фармзавод майбутнього

    AstraZeneca будує фармзавод майбутнього

    Британська фармацевтична компанія AstraZeneca оголосила про масштабне розширення своєї присутності у США. До 2030 року компанія інвестує 50 мільярдів доларів у створення та розвиток виробничих і дослідницьких потужностей, головним із яких стане найбільший у світі фармацевтичний завод, розташований у штаті Вірджинія. Про це повідомляє CNBC.

    За офіційними даними, на новому підприємстві вироблятимуть інноваційні препарати для боротьби з ожирінням і метаболічними розладами. Зокрема, йдеться про нове покоління ліків на основі рецепторів GLP-1, які вже стали проривом у лікуванні зайвої ваги.

    Майбутній виробничий комплекс стане флагманським об’єктом компанії: у ньому передбачено широке використання технологій штучного інтелекту, автоматизації виробничих процесів і аналітики великих обсягів даних. За словами представників AstraZeneca, це дозволить суттєво підвищити ефективність і якість виробництва.

    Крім основного заводу у Вірджинії, компанія також планує розширити діяльність у галузі клітинної терапії. Нові проєкти реалізовуватимуться у штатах Меріленд, Массачусетс, Каліфорнія, Індіана та Техас. У рамках цієї програми буде створено десятки тисяч нових робочих місць у США.

    Генеральний директор AstraZeneca Паскаль Соріо зазначив, що такі масштабні інвестиції є свідченням довіри компанії до американської біофармацевтичної екосистеми. Водночас він підтвердив, що компанія має амбітну мету – досягти річного доходу в розмірі 80 мільярдів доларів, із яких половина припадатиме саме на ринок США.

    Цей крок також розглядається як відповідь на глобальні зміни у фармацевтичній галузі, де зростає попит на високотехнологічні препарати, а також потреба у локалізованому виробництві, особливо після пандемії COVID-19.

    AstraZeneca – одна з провідних світових біофармацевтичних компаній, яка активно розробляє препарати для лікування онкологічних, серцево-судинних, респіраторних та метаболічних захворювань. Її останні інвестиції свідчать про зміщення фокусу на американський ринок як ключовий для зростання і впровадження технологічних інновацій.

  • Історичне родовище солі на Франківщині повертається до роботи

    Історичне родовище солі на Франківщині повертається до роботи

    У місті Долина на Івано-Франківщині розпочато активну підготовку до відновлення видобутку кам’яної солі на одному з найстаріших родовищ України. Про це повідомив міський голова Долинської територіальної громади Іван Дирів.

    Долинське родовище має багатовікову історію — тут видобували сіль ще з Х століття. До середини ХХ століття Долинський солевиварювальний комбінат був одним із провідних підприємств міста та вагомим гравцем у галузі.

    Проєкт відновлення передбачає не лише розробку родовища, а й будівництво нового солевиварювального заводу. Над технічною частиною працюють спеціалісти Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «Ніохім». Особливу увагу приділяють оцінці впливу на довкілля.

    Ще у 2023 році спецдозвіл на видобуток солі (галіту) на Долинському родовищі отримало харківське ТОВ «Планета комфорт».

    «Це не просто обіцянки — зараз кипить робота. Ми бачимо конкретні кроки: готується проєктна документація, проводяться дослідження. Відновлення солевидобутку — це символ нашого відродження, повернення до історичних коренів», — наголосив Іван Дирів.

    Міський голова підкреслив, що запуск видобутку відкриє нові можливості для економічного розвитку громади, створення робочих місць і повернення Долини на мапу соледобувної промисловості України.

  • Samsung лідирує на ринку смартфонів незважаючи на слабке зростання галузі

    Samsung лідирує на ринку смартфонів незважаючи на слабке зростання галузі

    Світовий ринок смартфонів у другому кварталі 2025 року зріс лише на 1% у річному порівнянні, повідомляє GSMArena з посиланням на звіт аналітичної компанії International Data Corporation. Незважаючи на складні макроекономічні умови, Samsung зберегла позицію лідера за обсягами поставок.

    У період з квітня по червень Samsung відвантажила близько 58 мільйонів смартфонів, що забезпечило компанії 19,7% частки глобального ринку. Серед популярних моделей – Galaxy A36 та Galaxy A56, які отримали високий попит.

    Apple посіла друге місце з приблизно 46,4 мільйонами поставлених пристроїв і ринковою часткою 15,7%. У компанії зафіксували значне зростання продажів на ринках, що розвиваються, проте відзначили падіння обсягів на 1% у Китаї.

    Третє місце утримала Xiaomi із 42,5 мільйонами проданих смартфонів і часткою ринку 14,4%. Її зростання становило 0,6% у порівнянні з минулим роком.

    Далі йдуть Vivo з 27,1 мільйонами пристроїв і часткою 9,2%, а п’яте місце посіли бренди групи Transsion (Infinix, Tecno, itel) з 25,1 мільйонами смартфонів та часткою 8,5%.

    Аналітики відзначають, що другий квартал традиційно є складним сезоном для виробників, а додаткові виклики створюють коливання валют, інфляція, рівень безробіття, тарифна нестабільність і слабкий попит у Китаї.

  • Як пластикові пляшки перетворюють на парацетамол

    Як пластикові пляшки перетворюють на парацетамол

    Унікальне відкриття зробили науковці з Единбурзького університету: вони розробили технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові пляшки на парацетамол — один із найпоширеніших знеболювальних препаратів у світі. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Chemistry, поєднує хімію та біотехнології, використовуючи хімічні реакції та генетично модифіковані бактерії кишкової палички.

    В основі розробки — використання поліетилентерефталату (ПЕТ), що є найпоширенішим видом пластику у світі, зокрема в упаковках та пляшках для напоїв. Саме цей пластик було обрано як сировину для перетворення на проміжну хімічну речовину — пара-амінобензойну кислоту (PABA), яку потім модифікували до парацетамолу.

    Процес перетворення пластика на PABA включав хімічну реакцію, відому як перегрупування Лоссена. Ця реакція зазвичай вимагає складних лабораторних умов, однак команда під керівництвом професора Стівена Воллеса виявила, що за наявності кишкової палички, яка природно містить фосфат, реакція може відбутися у значно спрощених умовах.

    Щоб отримати з PABA парацетамол, дослідники модифікували бактерію Escherichia coli, додавши до її геному гени від грибів і ґрунтових бактерій. Завдяки цим генетичним вставкам кишкова паличка стала здатною проводити біотрансформацію проміжної речовини у готовий лікарський препарат.

    Процес тривав менше ніж 24 години, споживав мало енергії і забезпечував високий вихід кінцевого продукту. Це поєднання хімічної та біологічної технологій вважається проривним у галузі “зеленої хімії”.

    Попри те, що до промислового виробництва препарату ще далеко, наукове досягнення вже отримало високу оцінку з боку експертів. Воно відкриває нові можливості для скорочення пластикових відходів та одночасного зменшення нафтової залежності у фармацевтичній галузі.

    “Це перше дослідження, яке продемонструвало можливість повного перетворення пластикового сміття на корисну речовину фармацевтичного значення. Хімія та біологія працюють разом у цій системі — це те, чого ми ще не бачили”, — зазначив професор Воллес.

    За словами вчених, їхня технологія може стати основою для створення нових біоіндустріальних процесів, які будуть не лише ефективними, а й екологічно безпечними.

  • Ціни на платину злетіли до максимуму за 10 років

    Ціни на платину злетіли до максимуму за 10 років

    Ціни на платину досягли найвищого рівня з вересня 2014 року — спотова вартість металу зросла більш ніж на 2%, до $1350,17 за унцію. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.

    З початку 2025 року платина подорожчала вже на понад 45%, демонструючи один із найпотужніших “бичачих” трендів серед дорогоцінних металів. Аналітики пояснюють цю динаміку поєднанням гострого дефіциту пропозиції та зростаючого попиту з боку ювелірної та промислової галузей.

    Основними факторами зростання ціни стали:

    • Недостатнє постачання платини на глобальний ринок, що зумовлене скороченням видобутку у ключових країнах-виробниках;

    • Активне нарощування запасів ювелірними брендами, які готуються до сезонного попиту;

    • Зростання інтересу з боку покупців з Азії, насамперед із Китаю та Індії;

    • Геополітична нестабільність, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, що спонукає інвесторів шукати безпечні активи.

    Платина традиційно розглядається як альтернатива золоту під час фінансових або політичних криз.

    Попри різке зростання, деякі експерти вважають, що ціна на платину може повернутись у межі діапазону $800–1150 за унцію, який зберігався останні 10 років. Однак усе залежатиме від розвитку ситуації на ринку сировини, темпів відновлення глобальної промисловості та геополітичних ризиків.