Позначка: фрн

  • Економіка Німеччини вперше за два роки вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини вперше за два роки вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини у 2025 році вперше за два роки вийшла з рецесії та продемонструвала незначне зростання. Валовой внутрішній продукт країни збільшився на 0,2% у річному вимірі. Про це повідомило Федеральне статистичне відомство ФРН, інформує Bild у четвер, 15 січня.

    Для порівняння, у 2024 році німецька економіка скоротилася на 0,5%, а у 2023-му падіння становило 0,9%. Водночас, попри позитивну динаміку, обсяги ВВП все ще залишаються приблизно на рівні 2019 року, тобто до початку пандемії та повномасштабних геополітичних потрясінь.

    Експерти зазначають, що економічне відновлення відбувається повільно. Високі ціни на енергоносії, наслідки війни в Україні, проблеми в зовнішній торгівлі та структурна перебудова промисловості продовжують тиснути на економіку, особливо в індустріальних регіонах.

    Державні витрати на оборону та модернізацію інфраструктури надають певний стимул, однак їх поки недостатньо для повноцінного подолання слабкості економіки. Аналітики прогнозують, що у 2026 році зростання може прискоритися майже до 1%, а стійке відновлення очікується не раніше 2027 року.

  • У Німеччині дедалі більше міст відмовляються від газопостачання

    У Німеччині дедалі більше міст відмовляються від газопостачання

    Німецькі міста масово готуються до відмови від газопостачання. Згідно з опитуванням Союзу муніципальних підприємств (VKU), майже кожна п’ята міська комунальна служба у ФРН (19%) планує повністю закрити свої газові мережі до 2045 року. Про це повідомляє BILD.

    Ще 46% комунальних підприємств поки не визначилися, чи перейдуть на “зелений” газ, чи повністю припинять його використання. Лише 8% опитаних планують зберегти свої мережі для постачання газу приватним домогосподарствам.

    Для мільйонів німців це означає необхідність переходу на альтернативні системи опалення — теплові насоси або підключення до централізованого теплопостачання. За оцінками експертів, витрати на демонтаж старої системи й установку нової можуть перевищити 10 тисяч євро на одне домогосподарство.

    Серед піонерів переходу — місто Мангейм (Мангайм), де енергетична компанія MVV планує закрити газові мережі вже до 2035 року. Також власні терміни відмови оголосили Аугсбург, Ганновер та Вюрцбург — до 2040 року, а Мюнхен і Регенсбург — до 2045-го.

    “Ті, хто не зможе опалювати житло газом чи нафтою після 2045 року, мають бути впевнені, що у них будуть доступні альтернативи. Крім того, 1,4 мільйона малих та середніх підприємств залежать від наших газорозподільних мереж”, — заявив голова VKU Інгберт Лібінг.

  • У ФРН зафіксовано перше зменшення кількості біженців із 2010 року

    У ФРН зафіксовано перше зменшення кількості біженців із 2010 року

    Кількість біженців у Німеччині вперше за понад десятиліття продемонструвала спад. За перші шість місяців 2025 року їхня чисельність скоротилася приблизно на 50 тисяч осіб – з 3,545 млн на кінець 2024 року до 3,495 млн. Про це повідомив журнал Spiegel із посиланням на офіційні дані.

    Основними причинами зменшення стали депортації, добровільні виїзди з країни та натуралізація. Лише торік німецьке громадянство отримали понад 83 тисячі людей, серед яких більшість становили колишні громадяни Сирії.

    Втім, близько 492 тисяч осіб досі перебувають у статусі невизначеного перебування. Значну частку з цієї групи складають українські біженці. Станом на липень у Німеччині проживає приблизно 1,27 млн громадян України, які виїхали після початку повномасштабної війни.

    Німецька влада підкреслює, що хоч загальна кількість біженців знижується, глобальні причини для вимушеної міграції залишаються актуальними. Представниця Лівої партії Клара Бюнгер зазначила, що ці тенденції не є підставою для зменшення уваги до проблем переселенців:
    «Це справді не привід для святкування, адже причин для втечі у світі більше, ніж будь-коли раніше. Той факт, що абсолютна кількість біженців у Німеччині зменшується, демонструє абсурдність розмов про нібито надзвичайний стан, який дозволив би призупинити дію законодавства ЄС про надання притулку».

  • Німеччина не передасть ракети Taurus але посилить допомогу

    Німеччина не передасть ракети Taurus але посилить допомогу

    У 2025 році обсяг військової допомоги Україні з боку Німеччини може зрости до 9 мільярдів євро. Про це заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час спільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві 12 червня.

    За словами міністра, Німеччина вже збільшила обсяг раніше запланованої допомоги з 4 до 7 мільярдів євро. Додатково уряд розглядає можливість виділення ще 1,9 мільярда євро, частина яких піде на підтримку проєкту виробництва далекобійної зброї в інтересах України.

    «Таким чином, загальний обсяг нашої підтримки може сягнути 9 мільярдів євро», – зазначив Пісторіус.

    Водночас він наголосив, що питання передачі Києву крилатих ракет Taurus залишається закритим. «Німеччина не розглядає можливість постачання цих ракет Україні», – додав міністр.

    Федеральна Республіка є одним із ключових партнерів України у сфері оборони. Німецька військова допомога охоплює постачання систем ППО, артилерії, бронетехніки, боєприпасів, а також участь у підготовці українських військовослужбовців.

  • ФРН планує наймасштабніше розширення армії

    ФРН планує наймасштабніше розширення армії

    У відповідь на зростальну військову загрозу з боку Росії та нові оборонні цілі НАТО, уряд Німеччини оголосив про плани масштабного нарощування чисельності збройних сил. Як заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, Бундесвер потребує від 50 000 до 60 000 додаткових військовослужбовців.

    На сьогодні чисельність німецької армії становить приблизно 200 000 осіб. В разі реалізації нової стратегії, кількість особового складу може зрости до 250 000–260 000. Основною метою такого кроку є зміцнення обороноздатності країни та здатності виконувати нові обов’язки в рамках колективної безпеки НАТО.

    Пісторіус визнав, що реалізація цього плану стане серйозним викликом. Після скасування обов’язкової військової служби у 2011 році, армія відчуває суттєвий кадровий дефіцит – близько 20 000 осіб. Крім того, існує інфраструктурна проблема: казарми, навчальні центри та інструкторський склад не готові до прийому великої кількості новобранців.

    Міністр не виключив повернення до обов’язкового військового обов’язку, однак наразі, за його словами, основний акцент робиться на добровільну службу. Він підкреслив, що армія має стати привабливим роботодавцем для молоді – і чоловіків, і жінок.

    “Поки у нас не буде таких можливостей, у нас буде добровільна служба — і, можливо, навіть більше, якщо ми будемо привабливим роботодавцем”, – зазначив Пісторіус.

    Німецький уряд покладає надії на довгострокові реформи в системі комплектування збройних сил і прагне адаптуватися до нових безпекових реалій Європи, де ключовим фактором загрози називають політику Кремля.

  • Уряд ФРН приховує типи озброєнь через безпекові міркування

    Уряд ФРН приховує типи озброєнь через безпекові міркування

    Уряд Німеччини вирішив засекретити інформацію про конкретні види зброї, яку постачає Україні. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ ФРН Йохан Вадефуль під час Європейського форуму WDR 27 травня. За його словами, це рішення ухвалене задля безпеки та щоб Росія не могла заздалегідь передбачити характер поставок.

    Вадефуль підкреслив, що, незважаючи на відсутність публічних оголошень про типи озброєнь, Німеччина продовжує постачати в Україну зброю у достатніх обсягах, щоб допомогти країні ефективно захищати себе. Він також зазначив, що вся правляча коаліція Німеччини, до складу якої входять партії ХДС/ХСС та СДПН, повністю солідарна з питання військової підтримки України.

    Раніше Німеччина публічно анонсувала лише деякі великі поставки, зокрема крилаті ракети Taurus, але зараз уряд змінив підхід, щоб зробити свої дії менш передбачуваними для Росії. Це дозволить зберегти ефективність і безпеку ланцюгів постачання військової допомоги.

    Таким чином, незважаючи на відсутність детальних повідомлень, підтримка України з боку Німеччини зберігається на високому рівні, що є важливим фактором у протистоянні агресії.

  • Мерц став новим канцлером Німеччини

    Мерц став новим канцлером Німеччини

    У вівторок, 6 травня, Бундестаг Німеччини затвердив лідера Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріха Мерца на посаді федерального канцлера. Це сталося під час другого туру голосування, після того як перша спроба призначення вранці провалилася — вперше в історії ФРН.

    У другому турі Мерц отримав 325 голосів при мінімально необхідних 316. Проти проголосували 289 депутатів, ще один парламентар утримався.

    Провал першого туру голосування став безпрецедентною подією в історії післявоєнної Німеччини, оскільки традиційно кандидати в канцлери здобували підтримку з першої спроби. Причини провалу першого голосування офіційно не коментуються, однак політичні оглядачі пов’язують це з внутрішніми суперечками серед союзників по коаліції.

    Призначення Мерца на посаду канцлера знаменує собою зміну політичного курсу країни. Він очолив ХДС після поразки партії на виборах 2021 року і з того часу активно працював над зміцненням позицій політичної сили. Його бачення економіки, безпеки та зовнішньої політики відрізняється від попередніх урядів і обіцяє новий вектор для Німеччини.

    Очікується, що новопризначений канцлер незабаром оголосить склад уряду та представить свою програму дій.

  • Провал призначення Мерца канцлером

    Провал призначення Мерца канцлером

    Німецький Бундестаг не зміг обрати Фрідріха Мерца на посаду канцлера ФРН під час першого голосування, що відбулося у вівторок, 6 травня. Кандидат від коаліції ХДС/ХСС/СДПН набрав 310 голосів із необхідних 316, таким чином йому не вистачило лише шести голосів для перемоги.

    Про це повідомляє видання Tagesschau.

    Проти кандидатури Мерца проголосували 307 депутатів, ще троє утримались. Один бюлетень було визнано недійсним. Водночас номінальна кількість мандатів, які має коаліція ХДС/ХСС/СДПН, становить 328, що на 18 голосів більше, ніж Мерц зрештою отримав.

    Перед голосуванням обидві парламентські фракції підтвердили присутність усіх своїх членів, однак фактичне голосування виявило наявність внутрішніх розбіжностей або протестного голосування в коаліції.

    Після оголошення результатів у засіданні Бундестагу було оголошено перерву. Політичні групи наразі проводять внутрішні консультації для визначення подальшої стратегії.

    Місцеві ЗМІ підкреслюють, що така ситуація — провал кандидатури канцлера з першої спроби за наявності парламентської більшості — є безпрецедентною для сучасної історії Федеративної Республіки Німеччина.

  • Шольц продовжить роботу у Бундестазі

    Шольц продовжить роботу у Бундестазі

    Олаф Шольц, канцлер Німеччини, який незабаром завершить свою каденцію, має намір продовжити свою політичну кар’єру, ставши депутатом Бундестагу. Це підтвердив речник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт у своєму коментарі для Tagesspiegel у четвер, 1 травня.

    Згідно з його заявою, після завершення свого терміну на посаді канцлера, Шольц планує зберегти свій мандат депутата від округу Потсдам, де він переміг на дострокових парламентських виборах у лютому. Таким чином, навіть після того, як він покине посаду канцлера, Олаф Шольц продовжить свою політичну діяльність у парламенті.

    У планах Шольца зосередитись на роботі з громадянами та активно працювати в своєму окрузі. Крім того, він підтвердив, що не має наміру претендувати на високі посади в наглядових радах приватних компаній, підкресливши, що це не є його пріоритетом.

    “Бути канцлером Федеративної Республіки Німеччина було найбільшою честю у моєму житті”, – зазначив Шольц. Відтак, політик заявив, що він не планує займатися бізнесом або шукати інші високі посади після завершення своєї політичної кар’єри.

    Також Шольц пояснив, що він не має наміру повертатися до юридичної практики, яку залишив після того, як був обраний до Бундестагу в 1998 році. Це підтверджує його бажання продовжувати служити людям через політичну діяльність, а не через інші сфери.

    Отже, незважаючи на те, що Шольц залишить посаду канцлера, він не йде з великої політики, і його подальша робота зосередиться на безпосередній роботі з виборцями та на підтримці своєї політичної партії.

  • РФ може напасти на НАТО, поки Європа слабка

    РФ може напасти на НАТО, поки Європа слабка

    Керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко вважає, що Німеччина не готова до потенційного конфлікту з Росією, на відміну від скандинавських країн, Балтії, Польщі та Франції.

    Чому Берлін не готується до війни? За словами Коваленка, Німеччина не поспішає зміцнювати свою обороноздатність. Він наголосив, що Берліну не вдасться уникнути конфлікту, оскільки країна не бажає змінювати підхід до безпеки. Як приклад, він навів повільне виробництво ракет Taurus, яке займає від року до півтора. Хто готовий до протистояння з Росією? Скандинавські країни, Балтійські держави, Польща, Франція.

    За його прогнозами, Москва скористається слабкістю європейських країн та може атакувати членів НАТО незалежно від ситуації в Україні. Коваленко закликав європейські країни не зволікати та посилювати оборону вже зараз.