centernews360

Позначка: форум

  • Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    Демонстрація союзників: у Москві стартував безпековий форум ОДКБ за участю вищого військово-політичного керівництва Білорусі

    У російській столиці 10–11 листопада проходить так званий Міжнародний форум забезпечення колективної безпеки, який Кремль намагається використати як майданчик для демонстрації геополітичного впливу та згуртування своїх союзників. Головним іноземним учасником заходу стала представницька делегація з Республіки Білорусь, до складу якої увійшли ключові фігури силового та дипломатичного блоку.

    Як повідомляють підконтрольні Мінську засоби масової інформації, білоруську сторону на московському заході представляють Державний секретар Ради безпеки Олександр Вольфович, міністр оборони Віктор Хренін та очільник міністерства закордонних справ Максим Риженков. Напередодні офіційного відкриття форуму Вольфович та Хренін показово взяли участь в обході спеціалізованої виставки, присвяченої проблематиці безпеки, яку розгорнули в холі московського Центру міжнародної торгівлі. За офіційним задумом організаторів, цей конгрес має стати платформою для нібито «відкритого та неупередженого діалогу» щодо широкого спектра актуальних проблем міжнародної та регіональної безпеки, хоча на практиці подібні заходи традиційно слугують для ретрансляції російських військово-політичних наративів.

    У межах пленарної сесії конгресу заплановано програмний виступ міністра закордонних справ Білорусі Максима Риженкова. Проте центральною подією візиту білоруської делегації стане участь у масштабному спільному засіданні Ради міністрів закордонних справ, Ради міністрів оборони та Комітету секретарів рад безпеки країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яке також відбувається у Москві цими днями.

    Згідно з офіційним порядком денним, у рамках цього спільного засідання сторони планують детально обговорити оперативну обстановку в зоні відповідальності ОДКБ та розробити заходи, спрямовані на «нейтралізацію викликів і загроз колективній безпеці». Утім, незалежні аналітики розглядають цей форум крізь призму глибокої інституційної кризи самої організації. На тлі фактичного заморожування участі Вірменії та зростаючого дистанціювання низки країн Центральної Азії від токсичної політики Кремля, Росія критично потребує публічної підтримки Мінська для створення ілюзії повної дієздатності та єдності свого військового блоку.

    Символічним є і таймінг проведення московського форуму. Захід відбувається саме 10–11 листопада — паралельно з вирішальними тристоронніми переговорами за участю делегацій України, Сполучених Штатів Америки та Росії в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Вочевидь, активізуючи формати ОДКБ саме в ці дні, Москва намагається штучно підвищити власні ставки, демонструючи Заходу наявність власної «архітектури безпеки» та намагаючись довести готовність консолідувати союзні режими для спільного протистояння міжнародному санкційному та політичному тиску.

  • Економіка або війна: Кремль опинився перед критичним вибором на тлі стагнації

    Економіка або війна: Кремль опинився перед критичним вибором на тлі стагнації

    У середу, 3 червня, в Санкт-Петербурзі відкривається черговий Петербурзький міжнародний економічний форум. Цьогорічний захід проходить в умовах глибокого застійного процесу в російській економіці, спровокованого західними санкціями, та на тлі тривалого протистояння із країнами Заходу через агресію проти України.

    Російський інвестиційний форум відкривається одразу після масштабної нічної атаки ракет та безпілотників на Київ. Попри те, що тема повномасштабного вторгнення офіційно не внесена до програми заходу, вона залишається ключовою в кулуарах. За словами одного з російських учасників форуму, який побажав залишитися анонімним, серед присутніх панує невизначеність щодо того, чи закінчиться ця війна найближчим часом, чи країну чекає значно важче майбутнє.

    Поточний стан російської економіки демонструє різке уповільнення. Торік темпи зростання залежної від сировини економіки РФ впали приблизно до 1% порівняно з 4,9% у 2024 році, а в першому кварталі 2026 року зафіксовано скорочення на 0,2%. Головними причинами падіння чиновники називають високі відсоткові ставки, жорсткі міжнародні санкції та міцний рубль. Наразі прогноз зростання на поточний рік залишається на скромному рівні 0,4%. Загальний обсяг економіки РФ прогнозується в межах 2,9 трильйона доларів, що становить мізерну частку порівняно з сукупною економічною потужністю країн НАТО, яку оцінюють у 45 трильйонів доларів.

    Експерти наголошують, що російська влада підійшла до межі, коли доведеться обирати між утриманням фінансової стабільності та продовженням бойових дій. Колишній заступник голови центрального банку РФ Олег В’югін заявив, що перед керівництвом Росії стоїть жорсткий вибір.

    «Росія опинилася перед вибором: або скоротити військове фінансування, що дасть економіці стимул к зростанню за рахунок більш швидкого зниження ключової процентної ставки, розширити кредитування цивільного сектора, частково зняти санкції та відновити логістичні цепочки, або продовжити СВО, що буде постійно вимагати збільшення витрат і подальшого підвищення податків, посилюючи сползання економіки в рецесію і падіння реальних доходів», – пояснив В’югін.

  • Президент Туреччини та Путін готуються до зустрічі в Туркменістані

    Президент Туреччини та Путін готуються до зустрічі в Туркменістані

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним у Туркменістані в п’ятницю, 12 грудня. Ердоган перебуває в Ашгабаті 11 та 12 грудня для участі в Міжнародному форумі миру і безпеки, присвяченому 30-річчю встановлення постійного нейтралітету Туркменістану. Форум також відзначає проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 2025 року Міжнародним роком миру і безпеки.

    Директор із комунікацій Бурханеттін Дуран повідомив, що Ердоган братиме участь у заходах форуму в рамках офіційного візиту до столиці країни. У Кремлі підтвердили, що Путін має намір провести зустріч із турецьким президентом у Ашгабаті. Остання їхня зустріч відбулася на початку вересня в Китаї.

    Можлива зустріч у Туркменістані стане важливим кроком у двосторонніх відносинах Москви та Анкари, а також може торкнутися регіональної безпеки та обговорення актуальних міжнародних питань у рамках форуму миру і безпеки.

  • У Києві розпочався перший Санкційний саміт за участю 21 країни

    У Києві розпочався перший Санкційний саміт за участю 21 країни

    У Києві стартував перший Санкційний саміт, який об’єднав представників 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС. Основною метою заходу є обговорення впливу санкцій на Росію та визначення шляхів їх посилення у ключових секторах економіки, зокрема у тіньовому флоті, енергетиці та фінансах, а також зменшення лазівок для обходу санкцій.

    Під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила на важливості санкцій як ефективного інструменту тиску на режим Путіна. «Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. Одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції», – зазначила вона.

    Радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що протягом двох днів роботи саміту учасники обговорять ефективність нинішніх санкцій та можливість їх посилення. Зокрема, увага приділятиметься фінансовим потокам, які Росія намагається приховати через криптовалюти та інші механізми.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підкреслила, що активне використання Росією криптовалют дозволяє щомісяця переміщати мільярди доларів, тож країни мають спільно шукати способи блокування таких каналів. Спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван підтвердив необхідність заходів у фінансовій сфері.

    В рамках програми саміту учасники відвідають Київський інститут судової експертизи, де ознайомляться із засобами ураження, у виробництві яких Росія використовує іноземні компоненти для обходу санкцій. Окрім того, до роботи форуму долучаться понад десяток українських громадських організацій та think tank, які спеціалізуються на санкційній тематиці.

    Санкційний саміт покликаний зміцнити міжнародну координацію щодо тиску на Росію та створити умови для більш ефективного застосування економічних та фінансових обмежень проти агресора.

  • В Україні різко зросло споживання газу

    В Україні різко зросло споживання газу

    В Україні різко зросло споживання газу, незважаючи на нещодавні атаки росіян на енергетичну інфраструктуру. Про це повідомила заступниця голови наглядової ради “Нафтогазу” Наталя Бойко під час Київського міжнародного економічного форуму 16 жовтня.

    За її словами, з початку цього тижня використання газу підвищилося більш ніж на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. “Ми споживаємо зараз значно більше, ніж минулого року в аналогічний день”, – зазначила Бойко, закликавши громадян максимально економити ресурси.

    Після чергових масованих атак російських військ, які призвели до ураження низки газових об’єктів у кількох регіонах, “Нафтогаз” зосередився на оперативному відновленні пошкодженої інфраструктури.

    Компанія також працює над залученням додаткового фінансування, зокрема кредитів та грантів, для забезпечення імпорту газу і підтримки стабільної роботи системи. Крім того, ведуться переговори з міжнародними партнерами щодо постачання необхідного обладнання для ремонтів і відновлення об’єктів.

  • Мінфін не планує підвищувати податки до кінця 2025 року

    Мінфін не планує підвищувати податки до кінця 2025 року

    В Україні виникла гостра потреба у додатковому наповненні бюджету. Однак, незважаючи на дефіцит, уряд не планує підвищувати податки для громадян та бізнесу у найближчий період. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час форуму “Forbes Money”, повідомляє delo.ua.

    Ще місяць тому влада запевняла, що дефіциту бюджету немає. Проте нині очільник Мінфіну визнає, що до кінця 2025 року бюджетний дефіцит може сягнути пів трильйона гривень. У такій ситуації найбільш очевидним кроком було б підвищення податків, але уряд утримається від цього через низьку популярність та відсутність політичної підтримки.

    Натомість у Мінфіні назвали кілька альтернативних шляхів збільшення надходжень до бюджету: реструктуризацію державного боргу, покращення адміністрування існуючих податків, детінізацію економіки та внутрішні боргові запозичення через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

    Окрім цього, на думку Марченка, підвищити ефективність податкової та митної служб допоможуть кадрові зміни у їхньому керівництві. Проте міністр зазначив, що це лише перший крок і справжні зміни потребують зміни філософії роботи цих органів, що передбачає боротьбу з корупцією.

    Водночас уряд розраховує на отримання чергових кредитних траншів від Міжнародного валютного фонду. Уже досягнуто технічних домовленостей щодо надходження траншу у розмірі 0,5 млрд доларів, який має бути затверджений керівництвом МВФ. Загалом на 2025 рік Україна планує отримати від МВФ до 2,3 млрд доларів у рамках програми “Механізм розширеного фінансування”.

  • Уряд ФРН приховує типи озброєнь через безпекові міркування

    Уряд ФРН приховує типи озброєнь через безпекові міркування

    Уряд Німеччини вирішив засекретити інформацію про конкретні види зброї, яку постачає Україні. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ ФРН Йохан Вадефуль під час Європейського форуму WDR 27 травня. За його словами, це рішення ухвалене задля безпеки та щоб Росія не могла заздалегідь передбачити характер поставок.

    Вадефуль підкреслив, що, незважаючи на відсутність публічних оголошень про типи озброєнь, Німеччина продовжує постачати в Україну зброю у достатніх обсягах, щоб допомогти країні ефективно захищати себе. Він також зазначив, що вся правляча коаліція Німеччини, до складу якої входять партії ХДС/ХСС та СДПН, повністю солідарна з питання військової підтримки України.

    Раніше Німеччина публічно анонсувала лише деякі великі поставки, зокрема крилаті ракети Taurus, але зараз уряд змінив підхід, щоб зробити свої дії менш передбачуваними для Росії. Це дозволить зберегти ефективність і безпеку ланцюгів постачання військової допомоги.

    Таким чином, незважаючи на відсутність детальних повідомлень, підтримка України з боку Німеччини зберігається на високому рівні, що є важливим фактором у протистоянні агресії.

  • Україна та Сомалі встановили дипломатичні відносини

    Україна та Сомалі встановили дипломатичні відносини

    Україна офіційно встановила дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Сомалі. Відповідний протокол було підписано в п’ятницю, 11 квітня, під час Анталійського дипломатичного форуму. Документ підписали міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та державний міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Сомалі Алі Мохамед Омар.

    За словами Сибіги, встановлення дипломатичних відносин відкриває нові можливості для зміцнення двосторонньої співпраці. Українська сторона вже надавала допомогу Сомалі в межах гуманітарної ініціативи «Зерно з України» й має намір і надалі підтримувати цю країну в питаннях продовольчої безпеки.

    «Україна зацікавлена у зміцненні зв’язків та своєї присутності на Африканському континенті. Ми цінуємо підтримку Сомалі суверенітету та територіальної цілісності України», – зазначив Сибіга.

    Під час зустрічі сторони також обговорили шляхи розвитку співпраці у сфері торгівлі, гуманітарної допомоги та міжнародної підтримки. Участь у форумі в Анталії надала можливість українським дипломатам поглибити зв’язки з африканськими країнами та окреслити нові напрямки зовнішньої політики України.

  • Макрон закликає до планування гарантій безпеки для України після війни

    Макрон закликає до планування гарантій безпеки для України після війни

    Президент Франції Емманюель Макрон закликав воєначальників 30 європейських країн та країн НАТО перейти до практичного планування гарантій безпеки для України, що має стати основою для стабільного та тривалого миру після завершення війни. Звернення президента відбулося під час Паризького форуму з питань оборони та стратегії, на якому обговорювали важливість визначення надійних механізмів безпеки для України.

    Макрон зазначив, що з прискоренням мирних переговорів необхідно перейти від концептуальних ідей до реального плану, який гарантуватиме стабільність і безпеку України після укладення мирної угоди з Росією. Він підкреслив, що це критично важливо для забезпечення “міцного і тривалого миру” в регіоні.

    “Ми повинні перейти від концепції до конкретного плану, щоб створити надійні гарантії безпеки для України. Це буде необхідно для того, щоб мир, який ми спільно прагнемо, був не лише досягнутий, але й міцно закріплений”, — заявив Макрон.

    Учасники зустрічі також погодилися, що ці гарантії не можуть бути відокремлені від НАТО та його спроможностей. Це означає, що майбутні безпекові механізми для України повинні враховувати інтереси і можливості Альянсу, що гарантує захист на міжнародному рівні.

    Планування гарантій безпеки стало одним з ключових пунктів на порядку денному, оскільки питання стабільності та безпеки України після завершення війни є невід’ємною частиною глобальних зусиль щодо відновлення миру в Європі.

  • Україна на форумі офіцерів НАТО

    Україна на форумі офіцерів НАТО

    28 січня 2025 року Україна взяла участь у форумі офіцерів резерву країн НАТО, що проходив у місті Гуммерсбах (Німеччина). На заході обговорювались важливі питання підготовки сил резерву та розвиток системи національного спротиву. Заступник міністра оборони України, бригадний генерал юстиції Сергій Мельник, представив українську позицію та досвід у розбудові національного спротиву, який включає співпрацю з Міноборони, громадянським суспільством та місцевою владою.

    Основною темою форуму стала “Громадська стійкість”, і учасники акцентували увагу на питаннях підготовки резервістів, обміну досвідом і створення ефективних моделей взаємодії між військовими та цивільними структурами для протидії сучасним викликам, таким як гібридні загрози і кібербезпека.

    Мельник зазначив, що Україна, як частина форуму Об’єднаної конфедерації офіцерів резерву країн НАТО (CIOR), отримує нові можливості, зокрема доступ до тренінгів і навчань, що сприяють покращенню готовності до сучасних загроз. Він підкреслив, що участь України в цьому форматі відкриває нові перспективи для підготовки офіцерів резерву та забезпечує обмін найкращими практиками серед країн Альянсу.

    Особливу увагу на форумі було приділено практичним досягненням України в сфері громадської стійкості. Мельник, як учасник бойових дій, поділився досвідом взаємодії Збройних сил України з громадянським суспільством та органами місцевої влади. Він також наголосив, що Україна бореться не тільки за свою свободу, але й за спільні цінності демократичного світу, і висловив вдячність міжнародним партнерам за надану допомогу.