centernews360

Позначка: ФОП

  • Нові вимоги безпеки для бізнесу: чи готові підприємці облаштовувати укриття до кінця 2026 року

    Нові вимоги безпеки для бізнесу: чи готові підприємці облаштовувати укриття до кінця 2026 року

    До 4 грудня 2026 року всі без винятку підприємства, заклади торгівлі, громадського харчування, торгово-розважальні центри, а також фізичні особи-підприємці, які мають найманих працівників, зобов’язані забезпечити наявність укриття або спеціально облаштованого безпечного простору. Відповідна норма закріплена у нещодавній постанові Кабінету Міністрів України № 1092. Згідно з новим урядовим розпорядженням, такі заходи є обов’язковими під час оголошення «жовтого рівня» повітряної небезпеки. Натомість у разі запровадження «червоного рівня» тривоги будь-яке підприємство повинно негайно закритися та повністю припинити свою роботу до скасування загрози. Ця вимога є універсальною і стосується абсолютно всіх суб’єктів господарювання — від невеликих кав’ярень до масштабних корпорацій.

    Проте імплементація цих норм на практиці викликає серйозне занепокоєння у підприємницькому середовищі, зокрема в регіонах, що регулярно потерпають від обстрілів, як-от Харківщина. Президент громадської організації «Асоціація приватних роботодавців» Олександр Чумак висловлює глибокий скептицизм щодо спроможності більшості компаній виконати урядову вимогу у встановлені жорсткі терміни. На переконання експерта, ухваленням цієї постанови держава фактично намагається перекласти власну відповідальність за безпеку цивільного населення безпосередньо на плечі бізнесу, який і так функціонує в умовах колосального стресу та фінансових труднощів.

    Представники бізнес-спільноти виділяють кілька фундаментальних перепон, які роблять виконання постанови майже неможливим. По-перше, левова частка підприємців працює в орендованих приміщеннях. Орендарі не мають юридичного права самовільно проводити капітальні будівельні роботи чи переобладнувати несучі конструкції будівель для створення бомбосховищ. По-друге, бюрократичні процедури, необхідні для отримання дозволів на будівництво укриттів (особливо якщо йдеться про використання комунальних земельних ділянок), зазвичай тривають місяцями, і вкластися у тримісячний дедлайн фізично неможливо. По-третє, облаштування надійного захисного простору вимагає колосальних фінансових інвестицій, яких у багатьох представників малого та середнього бізнесу просто немає.

    Окремою проблемою залишається розмитість технічних критеріїв. Постанова припускає створення безпечного простору у вигляді окремої кімнати без вікон, яка має захищати від уламків та надлишкового тиску вибухової хвилі. Проте підприємцям абсолютно незрозуміло, за якими саме показниками має вимірюватися цей тиск, якими приладами він фіксуватиметься, та які контролюючі органи будуть уповноважені проводити перевірки і видавати відповідні дозволи на експлуатацію таких приміщень.

    Реагуючи на ситуацію, профільна асоціація вже звернулася до Кабінету Міністрів із офіційним запитом щодо надання детальних роз’яснень. Роботодавці вимагають чітко артикулювати, що саме може вважатися укриттям у випадках, коли комерційне приміщення архітектурно не відповідає жорстким будівельним нормам класичного бомбосховища. Також бізнес просить урядовців утриматися від покладання на підприємців адміністративної чи кримінальної відповідальності за можливі трагічні наслідки, якщо держава не надала чітких та здійсненних інструкцій.

    Експерти попереджають про неминучі негативні економічні наслідки таких нововведень. Вимушені регулярні зупинки робочого процесу під час тривог призведуть до катастрофічного падіння доходів підприємств. Як прямий наслідок — суттєво скоротяться податкові надходження до державного та місцевих бюджетів, які є критично важливими під час війни. Більше того, щоб уникнути юридичної відповідальності за життя персоналу в разі перевірок або надзвичайних ситуацій, значна частина роботодавців уже зараз серйозно розглядає можливість звільнення найманих працівників із подальшим переведенням їх на формат співпраці як незалежних фізичних осіб-підприємців (ФОП), що призведе до тінізації ринку праці та втрати соціальних гарантій для громадян.

  • Малий бізнес під тиском: За 9 місяців 2026 року в Україні закрилися понад 155 тисяч ФОПів

    Малий бізнес під тиском: За 9 місяців 2026 року в Україні закрилися понад 155 тисяч ФОПів

    Малий та мікробізнес в Україні продовжує стикатися з кризовими явищами, зумовленими зростанням операційних витрат, зниженням купівельної спроможності населення та постійними безпековими й енергетичними ризиками.

    За даними аналітичного сервісу Опендатабот, за дев’ять місяців 2026 року в Україні припинили діяльність 155 645 фізичних осіб-підприємців (ФОП). Водночас, попри негативну динаміку закриттів у окремих секторах, загальний чистий приріст бізнесу залишається позитивним (+66 643 ФОПи), оскільки за цей самий період було зареєстровано 222 288 нових підприємств.

    Структура закриттів за галузями та регіональний зріз:

    • Роздрібна торгівля: Зазнала найбільших втрат — ринок залишили 49,4 тисячі підприємців. Основні причини — здорожчання логістики, вимушене підвищення цін та перехід покупців у режим жорсткої економії.
    • Оптова торгівля: Припинили роботу 11,7 тисячі ФОПів на тлі зміни постачальницьких ланцюгів та скорочення обсягів закупівель з боку малого ритейлу.
    • Сфера громадського харчування (HoReCa): Закрилися 7,9 тисячі закладів. Сектор виявився найбільш вразливим до зростання тарифів на електроенергію, витрат на генератори та втрати трафіку під час тривалих повітряних тривог.

    Криза в HoReCa: закриття закладів та скорочення мереж

    За оцінками ресторанного консультанта Ольги Насонової, лише в Києві за перші місяці року припинили роботу близько 400 закладів, з яких майже 300 — це формат «біля дому» (невеликі кав’ярні, пекарні, точки фастфуду).

    Скорочення торкнулося і відомих мережевих операторів:

    • Krendel: Мережа кафе-кондитерських повністю припинила діяльність у столиці, закривши всі три заклади.
    • Confetti: У Дніпрі припинили роботу 5 ресторанів, розташованих у торговельно-розважальних центрах.
    • Pesto Cafe: У вересні компанія оголосила про тимчасове призупинення роботи 7 із 20 ресторанів у Києві та області через низьку відвідуваність під час частих тривог і безпекові ризики.

    Економічний контекст та наслідки для держави

    Підприємці опинилися в «лещатах» між зростанням собівартості послуг (оренда, енергоносії, податки, логістика) та вимушеною економією споживачів. Спроби перекласти витрати на кінцевого покупця призводять до падіння продажів, а утримання цін на попередньому рівні повністю ліквідує маржинальність.

    Закриття кожної точки дрібного бізнесу має ланцюгову реакцію:

    1. Втрата робочих місць: Вивільнення найманих працівників збільшує навантаження на соціальні фонди.
    2. Падіння доходів суміжних галузей: Зменшуються обсяги замовлень для дистриб’юторів, локальних фермерів, виробників та пакувальних компаній.
    3. Скорочення податкових надходжень: Місцеві бюджети втрачають сплату єдиного податку та ПДФО, тоді як держава змушена розширювати програми соціальної підтримки громадян.
  • Фінансовий бум попри війну: ринок лізингу в Україні злетів на рекордні вісімдесят відсотків

    Фінансовий бум попри війну: ринок лізингу в Україні злетів на рекордні вісімдесят відсотків

    Український ринок фінансового лізингу з початку 2026 року продемонстрував стрімке відновлення та колосальне зростання, збільшившись одразу на 83 відсотки, що в грошовому вимірі становить понад 18 мільярдів гривень. Ключовими споживачами цих фінансових послуг залишаються вітчизняні юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які активно спрямовують ресурси в оновлення основних засобів для забезпечення безперебійної комерційної діяльності.

    Левову частку сформованих портфелів лізингових компаній традиційно становлять вантажний транспорт і спеціалізована аграрна техніка. Саме агропромисловий сектор формує найбільший стабільний попит на подібні послуги, оскільки фермерські господарства потребують регулярної заміни знищеного або зношеного обладнання – комбайнів, тракторів, обприскувачів і посівних комплексів. Фінансовий лізинг дозволяє сільськогосподарським виробникам швидко вводити техніку в експлуатацію без вилучення критично важливих оборотних коштів безпосередньо під час польових робіт та жнив.

    Паралельно суттєве оживлення спостерігається в сегменті комерційного та логістичного транспорту. Малий і середній бізнес, зокрема приватні перевізники, дедалі частіше обирають лізингові контракти як зручну альтернативу класичному банківському кредитуванню, вимоги до якого під час воєнного стану залишаються вкрай жорсткими. Спрощені умови оформлення угод, оптимізація податкового навантаження та зручні графіки платежів роблять цей інструмент головним рушієм модернізації автопарків по всій країні.

    Подібний фінансовий стрибок на суму понад 18 мільярдів гривень чітко засвідчує високу адаптивність українського бізнесу та його готовність інвестувати у власне виробництво навіть за несприятливих макроекономічних умов. Зростання попиту на довгострокове фінансування вказує на поступовий перехід підприємств від тактики екстреного виживання до розширення потужностей, що суттєво зміцнює загальну економічну стійкість та продовольчу безпеку держави.

  • В Україні анонсували зміни у податковій політиці: що чекає на бізнес та громадян

    В Україні анонсували зміни у податковій політиці: що чекає на бізнес та громадян

    Уряд України готує масштабний перегляд податкової політики, покликаний збільшити надходження до державного бюджету та забезпечити стабільне фінансування оборонного сектору в умовах війни. Оновлена модель передбачає зміну окремих ставок, посилення фінансового нагляду та перегляд спрощеної системи оподаткування.

    Ключові напрями податкових змін

    • Перегляд ставок для підприємств: Уряд розглядає варіанти підвищення податку на прибуток для корпоративного сектору та розширення бази оподаткування ПДВ.
    • Реформування спрощеної системи (ФОП): Планується поступове згортання пільгових та антикризових режимів з можливим поверненням до довоєнних правил роботи малого бізнесу.
    • Посилення контролю: Передбачається активізація боротьби з ухиленням від сплати податків та жорсткіший нагляд за прозорістю фінансових операцій.
    • Збалансування навантаження: Основна мета пропонованих кроків — більш рівномірний розподіл податкового тягаря між суб’єктами господарювання та громадянами.

    Очікуваний ефект для економіки та бюджету

    • Малий та середній бізнес: Повернення до жорсткіших вимог та зміна правил для ФОПів призведе до підвищення фіскального навантаження на підприємців.
    • Забезпечення оборони: Усі додаткові надходження від податкових нововведень спрямовуватимуться на покриття критичних витрат сектору безпеки й оборони та забезпечення фінансової стійкості держави.

    З роз’яснень економічного блоку Уряду:

    Підвищення окремих податків є вимушеним кроком для стабілізації бюджету в умовах війни та зростання витрат на оборону. Оновлена модель оподаткування має забезпечити більш рівномірний розподіл навантаження та збільшити надходження до державної казни.

  • Мільярдні контракти, обшуки та 150 «майстрів манікюру»: ДБР розслідує справу оборонного виробника Vyriy Industries

    Мільярдні контракти, обшуки та 150 «майстрів манікюру»: ДБР розслідує справу оборонного виробника Vyriy Industries

    Державне бюро розслідувань розпочало масштабне розслідування щодо одного з найбільших виробників озброєння — компанії Vyriy Industries. Правоохоронці підозрюють керівництво фірми у штучному завищенні цін на безпілотники, які постачалися державі у 2025 році за багатомільярдними контрактами, а також у масштабному відмиванні грошей через мережу фіктивних підприємців.

    За попередніми даними слідства, протягом 2025 року компанія реалізувала оборонному відомству безпілотники різних модифікацій на суму майже 7 мільярдів гривень. ДБР стверджує, що собівартість БпЛА безпідставно збільшували за рахунок роздмуханих виробничих та адміністративних витрат. Крім того, Держфінмоніторинг виявив підозрілі фінансові операції на суму понад 197 мільйонів гривень, які проводилися через понад 150 підставних ФОПів. Свідки, серед яких студенти та майстри манікюру, під час допитів зізналися, що зареєстрували бізнес за гроші та жодної діяльності не вели. Також під час обшуків силовики виявили та сфотографували російський паспорт, походження якого наразі з’ясовується.

    Паралельно із заявою ДБР співзасновник та генеральний директор Vyriy Industries Олексій Бабенко, який у лютому придбав 75% відомого видання «Бабель», заявив про скоординовану інформаційну атаку проти нього. За словами підприємця, маніпулятивні звинувачення на анонімних ресурсах з’явилися ще до офіційного релізу силовиків. Компанія наголошує, що такі дії дискредитують українських зброярів та грають на руку російським окупантам і недобросовісним конкурентам.

  • Фінансова стабільність під загрозою, чи підвищуватимуть податки в Україні

    Фінансова стабільність під загрозою, чи підвищуватимуть податки в Україні

    Україна може зіткнутися з дефіцитом коштів для фінансування війни та цивільних видатків бюджету вже влітку 2026 року через затримку міжнародної допомоги та ризики співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

    За даними експертів, проблеми можуть виникнути через відтермінування кредиту від Європейського Союзу на 90 млрд євро, перші транші якого мали надійти вже у квітні. Затримка пов’язана з політичними чинниками в окремих країнах ЄС, але експерти впевнені, що ситуація контрольована, і кошти надійдуть до середини літа.

    Паралельно Україні необхідно узгодити програму співпраці з МВФ. У березні країна отримала перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів, а фонд дозволив відтермінувати виконання умов до кінця місяця. Серед ключових змін — введення податку на доходи від цифрових платформ, закріплення військового збору, ПДВ для ФОПів та скасування пільг на безмитне ввезення посилок. ПДВ для ФОПів вступить у дію лише з 1 січня 2027 року. Фінансові експерти підкреслюють, що наразі ситуація контрольована завдяки накопиченій «подушці» для виплат пенсій та військовим. Водночас близько 40% державного бюджету покривається за рахунок запозичень, що робить країну залежною від зовнішнього фінансування. Щодо податків, Сергій Фурса наголошує, що наразі їх підвищення не планується. Йдеться про прибирання пільг, які створюють легальний внутрішній офшор і дозволяють обходити оподаткування. Експерти наголошують, що ці реформи необхідні самій Україні для стабілізації бюджету, навіть якщо вони непопулярні.

    Кабмін вже схвалив три законопроєкти Міністерства фінансів, які регулюють оподаткування доходів через цифрові платформи, міжнародних посилок та продовження дії військового збору після завершення воєнного стану. Влада запевняє, що українців не чекає запровадження нових податків, лише врегулювання існуючих схем.

  • Чи зупинить ПДВ малий бізнес у прифронтових громадах України?

    Чи зупинить ПДВ малий бізнес у прифронтових громадах України?

    Загроза закриття малого бізнесу: чому запровадження ПДВ для ФОПів може стати проблемою для прифронтових територій.

    Значна частина малого бізнесу в Україні, зокрема у громадах з високим рівнем безпекового ризику, може закритися у разі запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Така інформація була озвучена головою Асоціації прифронтових міст і громад (АПМГ) Ігорем Тереховим в інтерв’ю для “Економічної правди”.

    За словами Терехова, система підтримки прифронтової економіки має бути комплексною і узгодженою, включаючи відповідні рішення на рівні державної політики. Зокрема, він звернув увагу на можливе введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців, що може мати серйозні наслідки для бізнесу в громадах, де ситуація з безпекою залишається напруженою.

    Голова АПМГ підкреслив, що введення цього податку може призвести до закриття численних малих підприємств у прифронтових регіонах, що в свою чергу спровокує втрату тисяч робочих місць. Це також може спричинити ще більший відтік людей з таких територій.

    “Під час війни податкова політика має зміцнювати місцеву стійкість, а не підривати її. Якщо бізнес не зможе працювати, держава втратить не лише податкову базу, а й контрольованість територій, робочі місця та соціальну стабільність”, — зазначив Терехов. Він також акцентував, що прифронтова економіка потребує спеціальних інструментів підтримки, які повинні бути швидко впроваджені, оскільки вони можуть стати основою для відновлення країни після завершення війни.

    Як підсумував голова АПМГ, ефективні інструменти підтримки малого бізнесу на прифронтових територіях можуть стати важливим драйвером для відбудови економіки України після війни.

  • Мінфін представив масштабний податковий законопроєкт

    Мінфін представив масштабний податковий законопроєкт

    Міністерство фінансів оприлюднило масштабний податковий законопроєкт, який передбачає низку змін у сфері оподаткування. Документ містить нові правила для підприємців, зміну підходів до оподаткування доходів з цифрових платформ, а також нові норми щодо міжнародних посилок.

    Як зазначається у пояснювальній записці, ухвалення законопроєкту може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету на рівні близько 60 млрд гривень на рік. Крім того, документ має гарантувати надходження військового збору після завершення воєнного стану.

    Однією з ключових змін є обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом від 4 млн гривень. Передбачається, що ця норма набуде чинності з 1 січня 2027 року.

    Для платників єдиного податку пропонується встановити звітний період у вигляді календарного кварталу. Також у перший рік дії нових правил передбачено пом’якшення відповідальності: за перші п’ять порушень протягом 2027 року штраф становитиме символічну суму в 1 гривню.

    Законопроєкт також дозволяє складати зведені податкові накладні на постачання товарів і послуг або отримання передоплати навіть у випадках, коли особа не є платником ПДВ.

    Окремо пропонується змінити правила сплати військового збору. Його планують стягувати до моменту, коли Верховна Рада ухвалить рішення про завершення реформи Збройних сил України. Для підприємців першої, другої та четвертої груп ставка становитиме 10% від мінімальної зарплати, тоді як для платників третьої групи — 1% від доходу.

    Ще одна зміна стосується оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як сервіси перевезень або онлайн-майданчики для продажів. Наразі такі доходи оподатковуються за ставкою 18%, однак пропонується знизити її до 5%. Водночас доходи до 2 тисяч євро на рік пропонується повністю звільнити від оподаткування.

    Крім того, законопроєкт передбачає оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, які надходять фізичним особам через електронні платформи. Водночас посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого чи сімейного використання, пропонується звільнити від ПДВ.

    У Міністерстві фінансів зазначили, що ухвалення цього законопроєкту має відбутися до кінця березня. Це є однією з умов нової програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом обсягом 8,1 млрд доларів.

  • МВФ та уряд дискутують про ФОП і тіньовий сектор — Пишний

    МВФ та уряд дискутують про ФОП і тіньовий сектор — Пишний

    Міжнародний валютний фонд вказує на значну частку тіньової економіки в Україні, що стає предметом дискусії між урядом та партнерами щодо можливих змін у податковій політиці. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний в інтерв’ю YouTube-каналу STERNENKO.

    За його словами, наразі формується нова програма співпраці з Міжнародний валютний фонд, оскільки попередня ґрунтувалася на припущенні, що війна триватиме три роки. Нова програма враховує інші сценарії щодо тривалості бойових дій, а відтак і більші фінансові потреби держави.

    Пишний зазначив, що для МВФ ключовим залишається питання спроможності України самостійно фінансувати сектор безпеки та оборони, а також зменшувати бюджетний дефіцит. За оцінками фонду, в Україні зберігається значний обсяг тіньової економіки, а одним із чинників її підтримки є чинна модель використання ФОПів, яка в окремих випадках застосовується для мінімізації податків.

    Голова НБУ підкреслив, що дискусія щодо податкових змін ведеться не між Нацбанком і МВФ, а безпосередньо між урядом України та фондом. Він назвав цю розмову складною, але необхідною, з огляду на масштабні видатки держави.

    За словами Пишного, сьогодні витрати на оборону і національну безпеку становлять близько 70% усіх надходжень до бюджету. Значна частина фінансування забезпечується за рахунок внутрішніх ресурсів — облігацій внутрішньої державної позики та фіскальних зборів.

    Водночас очільник НБУ наголосив на принциповій позиції щодо недопущення емісійного фінансування дефіциту бюджету. Він нагадав, що у 2022 році Україна була змушена вдатися до емісії, однак уже з 2023 року стратегічною метою стало повне згортання такого механізму. Цю політику вдалося зберегти у 2024 та 2025 роках, і аналогічне завдання стоїть перед владою і на 2026 рік.

    «Війна триває, а разом із нею зростають і ризики. Війна — це завжди дуже дорого», — підсумував Пишний, наголосивши на необхідності пошуку внутрішніх ресурсів для стабільного фінансування сектору безпеки без шкоди для макроекономічної стабільності.

  • МВФ скасував попередні податкові умови для нової програми України

    МВФ скасував попередні податкові умови для нової програми України

    Міжнародний валютний фонд погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової кредитної програми України обсягом 8,1 млрд доларів. Йдеться про вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і збереження військового збору. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко під час спілкування з журналістами, передає Суспільне.

    Очікується, що нову програму найближчим часом розгляне Рада директорів МВФ. За словами Свириденко, змінити умови вдалося після візиту до Києва керівниці Фонду Крісталіна Георгієва. За домовленістю сторін, усі чотири умови мають бути виконані вже після затвердження програми радою директорів.

    Прем’єр наголосила, що найчутливішим питанням залишалося оподаткування ФОПів. Україна домовилася з МВФ про підвищення порогу обов’язкового впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців до 4 млн грн. За її словами, це максимальний діючий у Європі рівень, що дозволить не зачепити близько двох третин усіх ФОПів.

    Також Свириденко повідомила, що до Верховної Ради буде внесено один консолідований податковий законопроєкт. У ньому передбачать норми щодо оподаткування цифрових платформ, мит на міжнародні посилки, а також питання збереження військового збору після завершення воєнного стану.