centernews360

Позначка: фонд

  • Вашингтон відмовився від репарацій, але знайшов для Ірану 300 мільярдів: деталі безпрецедентної угоди

    Вашингтон відмовився від репарацій, але знайшов для Ірану 300 мільярдів: деталі безпрецедентної угоди

    Сполучені Штати Америки та Іран готуються до підписання меморандуму про взаєморозуміння, який дасть старт створенню інвестиційного фонду на суму 300 мільярдів доларів. Ця рамкова ініціатива має стати головним економічним стимулом для укладення фінального мирного договору між країнами, що вирішить долю іранської ядерної програми.

    Новий фінансовий механізм базується виключно на приватному капіталі – використання державних грантів чи бюджетних коштів не передбачається. Вкладати гроші в енергетику, логістику та транспорт Ірану вже виявили бажання корпорації зі США, країн Перської затоки, Азії, Африки та Південної Америки. За інформацією обізнаних джерел, понад половину від запланованої суми вже вдалося акумулювати.

    Відомо, що спочатку офіційний Тегеран вимагав від Вашингтона 400 мільярдів доларів як компенсацію за завдані військові збитки, однак отримав жорстку відмову. Натомість як компроміс виникла ідея заснування структури, яка попередньо отримала назву «Фонд реконструкції та розвитку». Сусідні країни надаватимуть позики, відкриватимуть кредитні лінії та прямо фінансуватимуть відбудову ключових об’єктів, які постраждали під час конфлікту. Йдеться про відновлення нафтопереробних заводів, аеропортів та великих підприємств, зокрема металургійного комплексу «Мобараке».

    Упродовж останніх сорока років іранська економіка, попри статус однієї з найбільших на Близькому Сході, перебувала під жорсткими санкціями і була практично ізольована від міжнародних ринків капіталу.

    Реальні гроші країна зможе отримати лише після повного узгодження всіх суперечностей. Очікується, що базовий меморандум підпишуть 19 червня. Після цього Вашингтон і Тегеран матимуть рівно 60 днів на проведення переговорів та ухвалення остаточного історичного рішення.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та продаж через маркетплейси. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та продаж через маркетплейси. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    Про це повідомляє nenka.info

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • МВФ розгляне нову програму для України на $8,1 млрд

    МВФ розгляне нову програму для України на $8,1 млрд

    Міжнародний валютний фонд найближчими днями може розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів. Домовленість уже погоджена на рівні персоналу фонду. Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, нова програма спрямована на зміцнення макрофінансової стабільності України та фінансування ключових державних видатків в умовах повномасштабної війни з Росією. Якщо її буде затверджено Радою директорів МВФ, вона замінить чинний кредитний механізм обсягом 15,5 млрд доларів.

    Представниця фонду Джулі Козак повідомила, що Україна виконала всі необхідні попередні умови для розгляду нового фінансування. Зокрема, було представлено проєкт закону про трудовий кодекс та ухвалено державний бюджет.

    Очікується, що позитивне рішення МВФ стане важливим сигналом для міжнародних партнерів України та може стимулювати подальшу фінансову підтримку. Водночас економічна ситуація залишається складною: зростання ВВП у 2025 році прогнозується на рівні нижче 2%, що свідчить про збереження значних ризиків для економіки.

  • Пенсії 2026: хто може вийти на заслужений відпочинок і які зміни в стажу

    Пенсії 2026: хто може вийти на заслужений відпочинок і які зміни в стажу

    В Україні з 1 січня 2026 року змінилися умови призначення пенсії за віком. Тепер право на пенсію залежить не лише від досягнутого віку, а й від страхового стажу, повідомляють у Пенсійному фонді України.

    Згідно із законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, у 2026 році на пенсію можуть вийти громадяни за такими умовами:

    • 60 років — за наявності не менше 33 років страхового стажу;

    • 63 роки — за наявності не менше 23 років страхового стажу;

    • 65 років — за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Для осіб, які досягли пенсійного віку у 2025 році, але звернулися за призначенням пенсії у 2026 році, враховується 32 роки страхового стажу для виходу на пенсію у 60 років.

    Пенсія призначається від дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, за умови, що заявник подав документи протягом трьох місяців після досягнення віку.

    Особи, які мають менше ніж 15 років страхового стажу, не можуть отримати пенсію за віком, проте після досягнення 65 років їм доступні соціальні виплати.

    Таким чином, українці, які планують вихід на пенсію у 2026 році, повинні уважно перевірити свій страховий стаж та врахувати нові вимоги закону.

  • Ринки США злетіли після скасування мит і заяв Трампа

    Ринки США злетіли після скасування мит і заяв Трампа

    Фондові ринки США різко зросли в середу, 21 січня, після того як президент Дональд Трамп оголосив про скасування раніше анонсованих мит проти восьми європейських країн. Як повідомляє Reuters, інвестори позитивно відреагували на заяву про досягнення «рамкової угоди» щодо Гренландії з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, що дозволило уникнути запровадження жорстких торговельних обмежень.

    Після найгіршого торгового дня за останні місяці американський ринок продемонстрував стрімке відновлення. Індекс S&P 500 зафіксував найбільший одноденний приріст за два місяці, піднявшись приблизно до рівня 6885 пунктів. Промисловий індекс Dow Jones та Nasdaq Composite також завершили торги зі зростанням близько 1,2% кожен.

    Аналітики зазначають, що оптимізм інвесторів різко контрастує з панічним розпродажем напередодні, коли загроза нової торговельної війни між США та ЄС спричинила падіння котирувань. Скасування мит та сигнали про дипломатичний прогрес у питанні Гренландії стали ключовими чинниками відновлення довіри ринку.

    Водночас експерти з Glenmede та JPMorgan наголошують, що Уолл-стріт залишається вкрай чутливою до геополітичних новин. Попри позитивну реакцію на рішення Трампа, інвестори зберігають обережність, адже переговори щодо статусу Гренландії та можливої присутності там американських систем протиповітряної оборони ще тривають.

  • Україна долучається до Європейського оборонного фонду

    Україна долучається до Європейського оборонного фонду

    Україна відтепер братиме участь у Європейському оборонному фонді (European Defence Fund, EDF). Відповідну угоду схвалено у четвер, 6 листопада, — про це повідомляє Суспільне з посиланням на представника Данського президентства в Раді ЄС. Домовленість стала фінальним елементом пакету ReArm Europe, спрямованого на посилення спільних оборонних спроможностей Євросоюзу.

    «У тісній співпраці з Європарламентом та Єврокомісією нам вдалося забезпечити, щоб Україна відтепер могла брати участь у Європейському оборонному фонді. Це важливий крок для інтеграції української та європейської промисловості, на якому наполягали багато держав-членів понад півтора року», — зазначили у Раді ЄС.

    Основні елементи угоди передбачають мобілізацію ресурсів бюджету ЄС для досліджень, розробок та інновацій у сфері оборони, а також інвестиції у промисловий потенціал та інфраструктуру. Вона охоплює програми «Цифрова Європа», Європейський оборонний фонд, Механізм «З’єднання Європи», платформу «Стратегічні технології для Європи» (STEP) та програму «Горизонт Європа».

    Асоціація України з Європейським оборонним фондом відкриває нові можливості для українських підприємств, наукових установ і стартапів долучатися до спільних досліджень, розробок і проектів у сфері оборони. Бюджет фонду на 2021–2027 роки становить 7,3 млрд євро, з яких 2,7 млрд спрямовано на спільні дослідження, а 5,3 млрд — на розвиток оборонного потенціалу та інноваційних технологій, що доповнюють національні інвестиції країн-членів.

    Цей крок дозволить збільшити інвестиції в інновації, військову мобільність та технології подвійного призначення, а також посилить оборонну готовність ЄС. Водночас участь України в Європейському оборонному фонді стане важливим кроком на шляху до інтеграції української оборонної промисловості з європейською та зміцнення безпекової співпраці з країнами Євросоюзу.

  • Помер голова Світового Пласту Мирон Спольський

    Помер голова Світового Пласту Мирон Спольський

    На 73-му році життя помер Мирон Спольський — голова Світового Пласту, відомий український підприємець і меценат. Про це повідомили у п’ятницю на офіційній сторінці організації Пласт.

    “З сумом повідомляємо: відійшов на Вічну Ватру Мирон Спольський, Голова Світового Пласту. Світла, мудра й віддана Пласту людина, яка своєю працею об’єднувала пластунів у всьому світі. Висловлюємо щирі співчуття родині та всій пластовій спільноті”, — зазначили в повідомленні.

    Причину смерті не розголошують.

    Мирон Спольський народився у 1952 році в Торонто, Канада. До української скаутської організації Пласт він приєднався ще у 1959 році. Після закінчення Йоркського університету у Канаді займався підприємницькою діяльністю, а з 1988 року постійно проживав в Україні.

    В Україні він став одним із перших підприємців, які почали розвивати ресторанний бізнес після здобуття незалежності. Зокрема, саме Спольський заснував популярну мережу піцерій “Піца Везувіо”, відкривши перший заклад на вулиці Рейтарській у Києві.

    Окрім бізнесу, Мирон Спольський активно займався благодійністю. Він заснував кілька фондів, серед яких “Допоможіть допомогти дітям” та “Нове покоління”, які підтримували соціальні та освітні ініціативи для української молоді.

    Його діяльність у Пласті залишила значний слід — Спольський багато років об’єднував українських скаутів у різних країнах, підтримував молодіжні табори, міжнародні проєкти та розвиток організації в Україні.

  • Доходи держбюджету України зросли на 40%

    Доходи держбюджету України зросли на 40%

    Доходи державного бюджету України у жовтні суттєво зросли — на 41,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як повідомило Міністерство фінансів, надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду склали 181,8 млрд грн, що на 53,4 млрд грн більше, ніж у жовтні 2024 року.

    Додатковим чинником зростання стали гранти від міжнародних партнерів: у минулому місяці Україна отримала 38 млрд грн безповоротної допомоги, тоді як торік у жовтні така підтримка була відсутня.

    За даними Мінфіну, податкові надходження від Державної податкової служби становили 75,8 млрд грн. Найбільше до бюджету надійшло від податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 31,7 млрд грн, податку на додану вартість — 24,1 млрд грн (зібрано 41,1 млрд, відшкодовано 17 млрд грн), акцизного податку — 10,8 млрд грн, податку на прибуток підприємств — 4,5 млрд грн, а також рентної плати — 3,6 млрд грн.

    Платежі від Державної митної служби забезпечили ще 63 млрд грн. Загалом, за оперативними даними, у жовтні 2025 року до загального та спеціального фондів держбюджету надійшло 251,7 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Для порівняння, у жовтні 2024 року цей показник становив 177 млрд грн, а у вересні 2025-го — 208,4 млрд грн.

    Окремо зазначається, що до фондів пенсійного та соціального страхування у жовтні надійшло 51,8 млрд грн єдиного соціального внеску, що на 8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року (43,8 млрд грн).

  • У сховищах України — 13,2 млрд кубометрів газу: план виконано, проблеми залишаються

    У сховищах України — 13,2 млрд кубометрів газу: план виконано, проблеми залишаються

    Компанія “Нафтогаз України” повідомила про повне виконання плану з наповнення підземних газових сховищ до початку опалювального сезону. Станом на кінець жовтня у сховищах накопичено 13,2 млрд кубометрів природного газу, що відповідає 100% урядового завдання. Про це заявив голова правління НАК Сергій Корецький під час брифінгу.

    За його словами, реалізація цього плану обійшлася компанії у близько 2,5 млрд доларів. Із них близько 1 млрд становили власні кошти “Нафтогазу”, а ще 1,5 млрд доларів — залучене фінансування від міжнародних партнерів.

    Попри виконання плану, ситуація залишається складною. Через російські обстріли газовидобувних підприємств може виникнути дефіцит палива, тому компанія змушена продовжувати імпорт газу. Як зазначив Корецький, паралельно триває відновлення пошкоджених об’єктів власного видобутку, але цей процес вимагає часу.

    “Для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону необхідно залучити ще близько 1,9 мільярда євро. Частину цих коштів уже знайдено, але переговори з партнерами тривають”, — повідомив очільник компанії.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко раніше зазначала, що уряд планує покрити фінансову потребу за рахунок внутрішнього резервного фонду та міжнародної допомоги — грантів, кредитів і підтримки з боку ЄБРР і Європейського інвестиційного банку.

    Нагадаємо, після масованого російського удару 22 жовтня народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що атаки пошкодили значну частину української газової інфраструктури. А його колега Олексій Кучеренко попереджав, що уряд може відтермінувати початок опалювального сезону через нестачу газу і фінансів для його закупівлі.

  • Ціна на золото вперше перевищила 4300 доларів за унцію

    Ціна на золото вперше перевищила 4300 доларів за унцію

    Ціна на золото встановила новий історичний рекорд, перевищивши позначку у 4300 доларів за тройську унцію. За даними Reuters, спотове золото подорожчало на 0,2% до 4335,87 долара за унцію, при цьому під час торгів метал досягав максимуму в 4392 долари. Ф’ючерси на золото в США зросли на 1% до 4348,90 долара. Інвестори очікують подальше зростання ціни приблизно на 8,1% цього тижня.

    Головними факторами, що вплинули на зростання цін, експерти називають геополітичну та економічну невизначеність, а також очікування щодо зниження процентних ставок у США. «З огляду на очікування зниження ставок, геополітичні ризики та тривалі проблеми в банківській сфері, ситуація залишається дуже сприятливою для золота», – зазначив трейдер дорогоцінних металів Heraeus Metals Germany Олександр Цумпфе.

    Технічні показники свідчать про перекупленість золота: індекс відносної сили (RSI) наразі становить 88. Попри це, інвестори продовжують активно скуповувати метал, розглядаючи його як надійний засіб захисту від невизначеності та інфляції.

    Інші дорогоцінні метали торгувалися змішаними цінами: спотове срібло подешевшало на 0,5% до 53,96 долара за унцію після рекордного максимуму в 54,47 долара, платина знизилася на 3,3% до 1656,90 долара, а паладій – на 2,9% до 1566,30 долара.

    На ринку також впливає політика Федеральної резервної системи США. Голова ФРС Крістофер Воллер висловив підтримку ще одному зниженню ставок, а інвестори очікують зниження на 25 базисних пунктів на засіданні 29-30 жовтня та повторно в грудні.

    Золото цього року подорожчало більш ніж на 66%, що пояснюють комбінацією геополітичної напруженості, очікуванням зниження ставок, скуповуванням металу центральними банками та значними притоками коштів у біржові фонди.

    Цей рекорд відображає підвищений попит на золото як безпечний актив у період економічної та політичної невизначеності, а аналітики прогнозують продовження тенденції до зростання ціни на метал у найближчі тижні.