centernews360

Позначка: Естонія

  • Фортеця на кордоні з РФ: Естонія збудує 150 бункерів у рамках Балтійської лінії оборони

    Фортеця на кордоні з РФ: Естонія збудує 150 бункерів у рамках Балтійської лінії оборони

    Естонія розгортає масштабне будівництво фортифікаційних споруд поблизу кордону з Росією. У межах стратегічного проєкту зі створення Балтійської лінії оборони в прикордонному повіті Іда-Вірумаа планують звести близько 150 військових бункерів. Як повідомили в естонському оборонному відомстві, більшість укріплень (близько 100 одиниць) розмістять на державних землях, тоді як ще пів сотні об’єктів доведеться будувати на муніципальних або приватних ділянках.

    Для зведення бункерів на приватних територіях влада ініціює переговори з власниками землі. За словами представника оборонного відомства Мартіна Херема, серед запропонованих державою варіантів — виплата компенсацій за незручності, офіційна оренда або повний викуп ділянок. Водночас у Міноборони наголошують, що масштабного примусового відчуження широкої прикордонної смуги наразі не планується. Паралельно з будівництвом бетонних укриттів, Сили оборони Естонії анонсували облаштування майже 40 кілометрів протитанкових ровів, які мають викопати протягом найближчих двох років.

    Розбудова фортифікацій є ключовим елементом Балтійської лінії оборони, концепцію якої Міноборони Естонії презентувало ще влітку 2025 року. До кінця минулого року на кордоні вже мали звести перші 28 бункерів та десятки військових складів. Країни Балтії змушені форсованими темпами нарощувати власну обороноздатність на тлі постійного посилення російських військових провокацій та гібридних атак проти держав Заходу.

  • «Перетворити російські НПЗ на руїни»: Естонія закликає Євросоюз терміново наростити військову допомогу Україні та критикує домовленості Трампа з Путіним

    «Перетворити російські НПЗ на руїни»: Естонія закликає Євросоюз терміново наростити військову допомогу Україні та критикує домовленості Трампа з Путіним

    На найближчому саміті Європейської ради Естонія офіційно ініціюватиме питання щодо швидкого та суттєвого збільшення військової підтримки України, аби Сили оборони мали змогу цілеспрямовано знищувати критичні об’єкти нафтопереробної галузі Російської Федерації. Про це публічно заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, наголосивши на необхідності рішучих дій європейських партнерів у відповідь на останні геополітичні виклики. Глава естонського уряду підкреслив, що в кулуарах керівних інституцій Європейського Союзу цього тижня має відбутися предметна дискусія щодо здатності союзників надати Києву ресурси, достатні для повного виведення з ладу промислової бази російського агресора.

    Жорстка реакція офіційного Таллінна стала прямою відповіддю на суперечливі домовленості між президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним стосовно можливих закупівель російського дизельного пального. Крістен Міхал різко розкритикував такі кроки американської сторони, зазначивши, що вони цілковито перекреслюють багаторічні зусилля коаліції західних держав, спрямовані на обмеження припливу нафтодоларів до бюджету Москви. Глава естонського уряду назвав будь-які подібні компроміси великою та небезпечною помилкою, наголосивши, що угоди з диктаторськими режимами є «шляхом до пекла», оскільки кожен долар, сплачений за російські енергоносії, Кремль конвертує у вбивства невинних українців та посилення військової ескалації.

    Позицію керівника кабінету міністрів підтримали інші провідні представники естонського зовнішньополітичного блоку. Зокрема, голова Комітету у закордонних справах парламенту Естонії (Рійгікогу) Марко Міхкельсон висловив переконання, що дії Дональда Трампа продиктовані насамперед внутрішньополітичними мотивами — спробою запобігти поразці Республіканської партії на проміжних виборах до Сенату та Конгресу в листопаді. Проте, на думку парламентаря, такі кон’юнктурні поступки лише заохочуватимуть Росію продовжувати загарбницьку війну та посилювати агресивні дії безпосередньо проти європейського континенту. Зі свого боку, генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевійов підкреслив, що надання агресору додаткових економічних ресурсів і валютних надходжень є неприпустимим, оскільки це безпосередньо зміцнює здатність Москви вести затяжні бойові дії та підриває безпеку всього вільного світу.

  • «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    Росія не матиме змоги перевозити своє зерно через територію Естонії, а офіційний Таллінн готовий застосувати всі необхідні важелі, аби перекрити державі-агресору альтернативні логістичні маршрути. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна на тлі спроб Москви знайти заміну чорноморським шляхам.

    «Наше повідомлення вантажоперевізникам чітке: не плануйте перевезення російського зерна через Естонію. Ми не вважаємо прийнятним, щоб Росія почала використовувати естонські порти для експорту свого зерна», – наголосив очільник естонської дипломатії. Він попередив, що в разі посилення тиску з метою налагодити поставки через країну Таллінн негайно запровадить національні санкції для прямої заборони такого транзиту.

    Дипломат нагадав про систематичні варварські атаки російської армії на українські зернові та олійні термінали в портах Одеської області, якими окупанти намагаються витіснити Київ зі світового агроринку. Згідно зі звітами Міністерства сільського господарства США, сумарно Україна та Росія забезпечили 27,3% світового експорту пшениці в маркетинговому сезоні 2025–2026 років, тому надання допомоги ворогу в обхід обмежень є неприпустимим.

    Наразі Естонія веде активні переговори з Латвією та Литвою для узгодження єдиного регіонального підходу або ухвалення загальноєвропейського рішення, яке не лише повністю зупинить транзит російського збіжжя, а й унеможливить перепродаж краденого врожаю з тимчасово окупованих територій України.

  • Зрив постачання снарядів для ЗСУ: міністр оборони Естонії подав у відставку через гучний фінансовий скандал

    Зрив постачання снарядів для ЗСУ: міністр оборони Естонії подав у відставку через гучний фінансовий скандал

    Очільник Міністерства оборони Естонії Ханно Певкур ухвалив рішення залишити свою посаду через масштабний скандал, пов’язаний із провалом оборонних закупівель для потреб української армії. Гучна відставка стала прямим наслідком жорсткої критики з боку Державного контрольного управління країни. Аудитори виявили критичні порушення та серйозні проблеми в роботі Естонського центру оборонних інвестицій (RKIK), який безпосередньо відповідає за забезпечення армії та реалізацію військових контрактів. Політичний тиск на очільника оборонного відомства стрімко зростав – представники як правлячої коаліції, так і парламентської опозиції напередодні одностайно закликали його добровільно скласти повноваження.

    Найбільший суспільний резонанс викликала сумнівна угода вартістю 70 мільйонів євро, яка передбачала термінову закупівлю артилерійських снарядів для передачі Збройним Силам України. З’ясувалося, що естонська сторона здійснила величезні авансові платежі на рахунки приватної компанії, яка раніше ніколи не займалася виробництвом подібних боєприпасів. У підсумку сумнівний підрядник повністю провалив замовлення та не зміг поставити обіцяне життєво необхідне озброєння. Наразі фінансова суперечка щодо цього контракту та повернення виділених державних коштів розглядається в судовому порядку.

    Сам Ханно Певкур категорично відкидає звинувачення на свою адресу і не вважає себе особисто винним у зриві важливих постачань. Посадовець пояснив, що профільний міністр не бере участі в безпосередніх переговорах щодо укладання угод і не має повноважень визначати компанії для виконання замовлень, оскільки ці операційні функції цілком покладені на Естонський центр оборонних інвестицій. Своєю чергою прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал публічно зазначив, що також не бачить прямої особистої провини очільника відомства у цих махінаціях, проте наголосив, що урядовець може взяти на себе політичну відповідальність за провали підлеглих структур.

    Внутрішньополітична криза в оборонному відомстві розгортається на тлі суттєвого загострення безпекової ситуації в Балтійському регіоні та посилення гібридних загроз із боку Російської Федерації. Так, естонські правоохоронні органи наразі активно розслідують ймовірний російський слід у масштабній пожежі на промисловому об’єкті компанії Milrem Robotics, яка безпосередньо спеціалізується на виробництві сучасної безпілотної техніки для України. Водночас міністр оборони Литви Робертас Каунас публічно виступив із попередженням про те, що Москва серйозно розглядає можливість здійснення диверсійних атак на критичну інфраструктуру країн Балтії.

  • Гроші проти темряви: Естонія кидає виклик планам Путіна заморозити українців

    Гроші проти темряви: Естонія кидає виклик планам Путіна заморозити українців

    Естонія виділить Україні 340 тисяч євро гуманітарної допомоги для підготовки прифронтових регіонів до складного зимового періоду. Кошти спрямують у Сумську, Дніпропетровську, Харківську та Запорізьку області, які найбільше потерпають від російських ударів по критичній інфраструктурі. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії.

    Фінансування отримають три естонські партнерські організації. Глава естонського МЗС Маргус Цахкна підкреслив серйозність намірів Таллінна підтримувати стійкість України.

    «Путин, как и раньше, надеется, что с помощью атак, холода и темноты ему удастся сломить сопротивление украинцев. Мы не позволим этому случиться», – заявив Маргус Цахкна.

    Раніше, у жовтні 2025 року, Естонія вже перерахувала 150 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України. Поточна допомога буде розподілена між неурядовими організаціями для реалізації конкретних проектів.

    Організація Mondo отримає 160 тисяч євро. Кошти підуть на утеплення та закупівлю опалювального обладнання для центрів розміщення внутрішньо переміщених осіб. Очікується, що завдяки цьому теплом забезпечать близько 860 переселенців, серед яких літні люди, жінки та діти.

    Ще 160 тисяч євро надійдуть Естонській раді допомоги біженцям (Eesti Pagulasabi). Організація спрямує допомогу сім’ям у прифронтових районах, аби вони могли опалити житло та утримувати тварин узимку. Також 20 тисяч євро передадуть Союзу рятувальників Päästeliit для закупівлі обладнання для мобільних пунктів допомоги та обігріву для Державної служби з надзвичайних ситуацій.

  • Вашингтон оголює фланги: США раптово вивели більшість своїх військ з Естонії

    Вашингтон оголює фланги: США раптово вивели більшість своїх військ з Естонії

    Більшість американських військовослужбовців, які перебували на території Естонії на ротаційній основі, покинули країну. Подальша присутність військового контингенту повністю залежатиме від результатів масштабного перегляду оборонної стратегії Сполучених Штатів Америки в Європі, який наразі проводить Пентагон.

    Раніше в Естонії несли службу від 500 до 700 американських солдатів. Вони прибували до країни зі складу бригад, що базуються в Польщі або Румунії. Проте зараз питання про подальшу ротацію цих сил, як і про майбутнє американської бригади на польській території, залишається відкритим. Остаточні рішення щодо чисельності та складу контингенту у Вашингтоні поки не ухвалили.

    Відповіді на ці питання має дати шестимісячний перегляд військової присутності США, хоча міністр оборони Естонії Певкур зазначив, що процес може затягнутися на понад рік. Незважаючи на таку невизначеність, Таллінн розраховує на проведення чергової ротації вже найближчими місяцями. Очікується, що влітку до країни прибуде новий американський підрозділ, який нестиме службу до кінця поточного року.

    Голова парламентського комітету з питань національної оборони Калев Стойческу підкреслив, що остаточне рішення щодо переміщення американських військ ухвалюється виключно в США, незалежно від того, скільки коштів європейські союзники витрачають на власну оборону. З огляду на це, естонські посадовці не очікують конкретних рішень щодо контингенту навіть на найближчому саміті НАТО. До завершення стратегічного перегляду безпеку країни продовжуватимуть забезпечувати власні сили оборони та багатонаціональні бойові групи Північноатлантичного альянсу, які дислокуються в країнах Балтії.

  • Генерал йде в президенти

    Генерал йде в президенти

    Група відомих естонських культурних діячів та підприємців офіційно запропонувала висунути на посаду президента Естонії Ріхо Юхтегі — генерал-майора у відставці та колишнього командувача «Кайтселійту» (найбільшої добровольчої оборонної організації країни).

    Це рішення стало відповіддю на заяву чинного президента Алара Каріса, який наприкінці червня оголосив, що не планує балотуватися на другий термін. Сам Юхтегі вже дав офіційну згоду на участь у президентських перегонах.

    Хто підтримав кандидатуру генерала?

    Ініціаторами висунення Юхтегі виступила впливова група громадських діячів, серед яких:

    Свен Грюнберг — відомий композитор;

    Хуго Осула та Кріс Таска — підприємці й діячі кінематографа;

    Хендрік Тоомпере — актор та режисер;

    Райво Варе — політичний аналітик та керівник виборчої кампанії кандидата.

    У своїй спільній заяві ініціатори наголосили, що сьогодні Естонії потрібен не просто компромісний кандидат, сформований у результаті залаштункових партійних домовленостей, а прямий, чесний та досвідчений лідер, здатний згуртувати суспільство та відновити довіру у складні часи кризи.

    Ріхо Юхтегі (62 роки) має колосальний досвід у сфері національної безпеки та розбудови оборонного сектору Естонії:

    З 2019 по 2023 рік очолював «Кайтселійт» (Оборонну лігу), трансформувавши її під сучасні гібридні загрози.

    Керував розвідувальним батальйоном Сил оборони та естонським військовим контингентом в Афганістані.

    Очолював Командування спеціальних операцій Естонії та служив військовим аташе в Грузії.

    В інтерв’ю національному мовнику ERR Юхтегі охарактеризував себе як ідеологічного консерватора. Він підкреслив, що повністю поділяє вектор Алара Каріса: хоча зовнішня політика є вкрай важливою, головне завдання президента сьогодні — «повернутися обличчям до людей», подолати суспільний розкол та забезпечити внутрішню єдність країни.

  • Глава МЗС Естонії заявив, що Росія навмисно спрямовує українські дрони в повітряний простір НАТО

    Глава МЗС Естонії заявив, що Росія навмисно спрямовує українські дрони в повітряний простір НАТО

    Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що Росія навмисно спрямовує українські безпілотники у повітряний простір країн НАТО, намагаючись послабити підтримку України з боку союзників.

    Про це глава естонського МЗС сказав 22 травня перед засіданням міністрів закордонних справ НАТО у Швеції.

    За словами Тсахкни, останніми тижнями в країнах Балтії почастішали інциденти із дронами, однак відповідальність за це він покладає саме на Росію.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів – це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде агресивну війну проти України й саме Росія направляє ці безпілотники на територію НАТО», – заявив міністр.

    Він нагадав, що 19 травня сили протиповітряної оборони НАТО збили дрон над територією Естонії. За словами посадовця, Москва використовує подібні інциденти, щоб спровокувати тиск союзників на Україну та послабити міжнародну підтримку Києва.

    Тсахкна наголосив, що Україна має право завдавати ударів по військових цілях на території Росії.

    «Я хочу запевнити вас, що Україна має повне право атакувати ці цілі, що знаходяться глибоко в Росії, які допомагають вести цю загарбницьку війну проти неї», – сказав він.

    При цьому міністр додав, що українська сторона має бути обережнішою, однак відповідальність за ситуацію все одно лежить на Росії.

    Глава МЗС Естонії також заявив, що подібні інциденти мають стати приводом для посилення тиску на Кремль.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу, а також змусити нас усіх чинити більший тиск на Україну», – зазначив Тсахкна.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.

    Розмова відбулася після інциденту 20 травня, коли румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, за попередніми даними, міг бути українським. Це став перший випадок знищення дрона над територією країни.

    Після цього Міністерство закордонних справ України перепросило перед Естонією за «ненавмисні інциденти» з безпілотниками.

  • Складний вибір для Путіна: естонська розвідка заявила про виснаження ресурсів Росії через санкції

    Складний вибір для Путіна: естонська розвідка заявила про виснаження ресурсів Росії через санкції

    Західні економічні санкції та відсутність значних успіхів на фронті ставлять російського диктатора Володимира Путіна перед вкрай складним вибором, оскільки ресурси країни-агресорки стрімко виснажуються. Про це заявив керівник естонської розвідки Каупо Розін, оцінюючи поточну ситуацію на п’ятому році повномасштабної війни в Україні.

    За даними іноземної спецслужби, наразі російська армія втрачає на полі бою більше військовослужбовців, ніж їй вдається залучити до своїх лав за допомогою поточних рекрутингових кампаній. Водночас оголошення загальної мобілізації є вкрай непопулярним кроком, який Кремль остерігається ухвалювати через високі ризики підриву внутрішньої стабільності усередині самої Російської Федерації. Окремим чинником серйозного тиску стали суворі міжнародні обмеження проти фінансового сектору та ліміти на експорт російської нафти, які сильно б’ють по бюджету держави.

    «Зараз для них дуже складний вибір. Важко передбачити, яке рішення они ухвалять у цій ситуації. Моє послання таке: давайте рухатися вперед із санкціями. Зараз не час вагатися, просто продовжуймо», – наголосив Каупо Розін. За його словами, у вищих ешелонах влади РФ уже зростає розуміння глибини фінансових та кадрових проблем, що поступово починає впливати на загальний процес ухвалення рішень керівництвом Кремля.

    Попри значні труднощі, естонські аналітики переконані, що Москва не відмовиться від планів підкорення України, допоки при владі перебуватиме чинний президент. Ба більше, навіть після можливого завершення бойових дій Росія прагнутиме зберегти потужну військову присутність уздовж кордонів Північноатлантичного альянсу (НАТО), намагаючись встановити повне домінування від Арктики до Чорного моря. Також прогнозується, що Кремль продовжить організовувати диверсії та підривну діяльність у західних країнах, повністю ігноруючи небезпеку для життя цивільного населення.

  • Латвія та Естонія попереджали жителів про повітряну загрозу через безпілотники

    Латвія та Естонія попереджали жителів про повітряну загрозу через безпілотники

    Уранці 3 травня жителі окремих регіонів Латвії та Естонії отримали екстрені попередження про потенційну повітряну небезпеку. Тривога була пов’язана з можливим потраплянням безпілотників у повітряний простір цих країн на тлі російської війни проти України.

    В Естонії сповіщення про ймовірну небезпеку з повітря надійшло жителям повітів Вірумаа та Іда-Вірумаа близько третьої години ночі. Проте вже о 5:30 Сили оборони оголосили про скасування тривоги, оскільки жодних реальних загроз у небі країни не зафіксували. У Міністерстві внутрішніх справ Естонії згодом пояснили, що такі заходи безпеки були зумовлені виключно ризиком випадкового зальоту дронів через бойові дії.

    Схожа ситуація розгорталася і в Латвії, де близько четвертої ранку відповідні попередження надіслали мешканцям міст Алуксне, Балві, Лудза, Резекне та Краслава. За кілька годин Національні збройні сили повідомили про те, що потенційна загроза минула. Латвійські військові наголосили, що спільно із союзниками по НАТО вони ведуть безперервний моніторинг неба та готові оперативно реагувати на будь-які виклики. Оборонне відомство також попередило, що поки триває війна Росії проти України, випадки наближення чи випадкового потрапляння дронів у повітряний простір сусідніх держав цілком можливі.

    Місцеві засоби масової інформації пов’язують ранкові інциденти з активністю безпілотників під час атак на території Ленінградської області РФ. Варто зазначити, що під час попередніх ударів по російській портовій інфраструктурі в Балтійському регіоні окремі дрони вже фіксувалися поблизу або безпосередньо в повітряному просторі країн Балтії та Фінляндії.