Позначка: Эрдоган

  • Готовність до дипломатії: Зеленський допускає зустріч із Трампом та Путіним у Туреччині для припинення війни

    Готовність до дипломатії: Зеленський допускає зустріч із Трампом та Путіним у Туреччині для припинення війни

    Президент України Володимир Зеленський публічно заявив про свою готовність провести тристоронню зустріч із лідером Російської Федерації Володимиром Путіним та президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. Головною метою таких переговорів, які пропонується організувати у Стамбулі, має стати детальне обговорення умов припинення збройного конфлікту. Глава української держави наголосив на нагальній потребі об’єднати зусилля світової спільноти для того, щоб перевести протистояння з активної військової фази бодай у площину дипломатичного діалогу, підкресливши, що ця виснажлива війна обов’язково має завершитися.

    У контексті потенційних переговорів особлива надія покладається на посередницьку роль Турецької Республіки. Президент України висловив переконання, що особисті робочі контакти турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана як з українською стороною, так і з керівниками США та Росії можуть відіграти ключову і вельми корисну роль у розблокуванні мирного процесу. Відомо, що наприкінці жовтня під час двосторонніх контактів Київ та Анкара вже предметно обговорювали можливості залучення Туреччини до переговорного процесу та організацію відповідного саміту на турецькій території. За словами глави держави, якщо офіційна Анкара зможе взяти на себе організацію зустрічі лідерів у такому тристоронньому форматі, українська сторона з готовністю прийме цю пропозицію.

    При цьому майбутній мирний процес розглядається як багатогалузева система, що складатиметься з паралельних треків. Зокрема, йдеться про чітке розмежування повноважень між технічними групами, зустріч яких планується в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі, та безпосередніми переговорами на найвищому рівні. Було пояснено, що проведення саміту лідерів є абсолютно обов’язковою умовою, оскільки компетенція технічних делегацій є суворо обмеженою. Певний спектр стратегічних питань не може бути вирішений на робочому рівні і вимагає виключно політичної волі керівників держав.

    Відповідно до озвученого плану, порядок денний для технічних переговорних груп уже чітко окреслений. До їхньої компетенції входитиме опрацювання таких критично важливих гуманітарних та безпекових ініціатив, як запровадження енергетичного та морського перемир’я, а також масштабна організація процесів обміну військовополоненими. Крім того, саме ці робочі підрозділи повинні підготувати логістичне та документальне підґрунтя для майбутньої зустрічі на вищому рівні.

    Натомість перед лідерами стоятимуть набагато масштабніші завдання. Головним пунктом порядку денного гіпотетичного саміту у Стамбулі має стати забезпечення беззаперечного, безумовного та всеосяжного припинення вогню. Окремо наголошується на необхідності створення потужного і дієвого міжнародного механізму моніторингу для суворого контролю за дотриманням цього режиму. Також на рівні президентів мають обговорюватися фундаментальні питання надання Україні надійних гарантій безпеки, стратегії повоєнної відбудови держави та складна проблематика деокупації українських територій.

    Торкаючись територіального питання, український лідер окреслив жорсткі межі можливих компромісів. Він категорично відкинув будь-яку можливість добровільної відмови від суверенних земель. Було підкреслено, що Україна ніколи не визнає приналежність до РФ своїх східних регіонів та Кримського півострова, які наразі перебувають під тимчасовою російською окупацією. Попри те, що Москва через різноманітних посередників намагається нав’язати легітимізацію своїх територіальних захоплень, у Києві такий підхід вважають абсолютно неприйнятним. З огляду на це, першочерговим пріоритетом і першим кроком визнається забезпечення стійкого перемир’я вздовж існуючої лінії фронту, і лише після його досягнення можливе подальше обговорення всього комплексу інших суперечливих політичних питань.

  • Посередницькі амбіції Анкари: Ердоган запропонував Трампу допомогу в мирних переговорах щодо України

    Посередницькі амбіції Анкари: Ердоган запропонував Трампу допомогу в мирних переговорах щодо України

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час телефонної розмови з очільником Білого дому Дональдом Трампом офіційно заявив про готовність Анкари долучитися до процесу врегулювання російсько-української війни. За повідомленням пресслужби турецького лідера, Туреччина прагне зробити вагомий внесок у відновлення дипломатичного треку та остаточне завершення бойових дій. Окрім цього, співрозмовники обговорили зміцнення стратегічних двосторонніх відносин між США та Туреччиною, а також геополітичну напруженість на Близькому Сході — зокрема, наміри Анкари сприяти мирному розв’язанню криз у Ємені та районі Ормузької протоки.

    Ініціатива Ердогана пролунала на тлі загальної активізації дипломатичного процесу та підготовки до майбутніх тристоронніх зустрічей на рівні робочих груп за участю США, України та Росії. Турецький лідер послідовно продовжує позиціювати себе як унікального посередника, який зберігає робочі контакти та користується довірою як Києва, так і Москви. Варто зазначити, що ще під час липневого саміту НАТО Ердоган запевняв: Туреччина не лише намагатиметься вивести РФ на реальний діалог, але й продовжить підтримувати Україну, зокрема беручи участь у міжнародній програмі PURL із закупівлі озброєння для української армії.

  • Туреччина не воюватиме за Саудівську Аравію: Анкара уникає прямої участі у конфлікті з хуситами

    Туреччина не воюватиме за Саудівську Аравію: Анкара уникає прямої участі у конфлікті з хуситами

    Президент США Дональд Трамп натякнув на можливість звернутися до турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана з проханням направити війська для боротьби з єменськими хуситами. Проте в самому турецькому експертному середовищі та політичних колах такий сценарій вважають малоймовірним.

    Анкара має довгу історію прагматичної та обережної зовнішньої політики, намагаючись уникати втягування у прямі військово-політичні конфлікти на Близькому Сході, які не становлять безпосередньої загрози національній безпеці самої Туреччини.

    Чому Ердоган не відправить війська проти хуситів:

    • Курс на стратегічну автономію: Анкара ретельно вибудовує баланс сил у регіоні, підтримуючи робочі відносини з різними гравцями — від країн Перської затоки до Ірану та РФ. Туреччина прагне зберегти статус незалежного арбітра і не бажає перетворювати власну армію на «силовий ресурс» для захисту саудівських інтересів.
    • Економічні виклики всередині країни: Залучення до нової закордонної військової операції далеко від власних кордонів вимагатиме величезних фінансових витрат. На тлі триваючих внутрішніх економічних труднощів та інфляції такий крок є вкрай непопулярним серед турецьких виборців.
    • Прагматичний підхід до безпеки: Хоча Анкара долучається до окремих оборонних угод у регіоні, вона надає перевагу дипломатичній риториці, посередництву та експорту власного озброєння (зокрема безпілотників), аніж прямій військовій присутності в чужих конфліктах.

    Попри можливий тиск із боку Вашингтона, реальні геополітичні та економічні пріоритети Туреччини свідчать про те, що країна утримуватиметься від участі у війні в Ємені.

  • Таємна зустріч у Туреччині: нові сирійські власті провели переговори з «Хезболлою»

    Таємна зустріч у Туреччині: нові сирійські власті провели переговори з «Хезболлою»

    Високопосадовці нового сирійського уряду минулого місяця провели секретну зустріч із керівництвом ліванського угруповання «Хезболла» на території Туреччини. За даними агентства Reuters, це був перший відомий контакт такого рівня між сторонами після зміни влади в Сирії.

    Ініціаторами та організаторами переговорів виступили турецькі органи безпеки та розвідки.

    Головні деталі та результати переговорів:

    • Учасники зустрічі: Від Сирії участь брали співробітники розвідки та представники Міністерства закордонних справ, а від «Хезболли» — ключові делегати організації.
    • Безпекові пріоритети: Сторони обговорили питання зниження напруженості та врегулювання гострих конфліктних точок у двосторонніх відносинах.
    • Позиція Дамаска: Сирійська сторона чітко заявила, що не має наміру вводити війська до Лівану для роззорення чи роззброєння «Хезболли». Водночас Дамаск висунув жорсткі вимоги: припинити транскордонну контрабанду (включно з потоками зброї) та ліквідувати залишки підпільних осередків угруповання на території Сирії, особливо на півдні країни. За словами джерел, представники «Хезболли» уникнули прямої відповіді на останню вимогу.
    • Зобов’язання угруповання: Представники «Хезболли» зі свого боку пообіцяли утримуватися від втручання у внутрішні справи Сирії.

    Тим часом напруга в регіоні залишається високою: нещодавно сирійська влада повідомила про викриття осередку «Хезболли», який нібито готував ракетні удари з півдня Сирії по території Ізраїлю, хоча саме угруповання категорично заперечує свою причетність.

  • Один мільйон барелів на день: Ердоган прагне підписати масштабну енергетичну угоду з Іраком

    Один мільйон барелів на день: Ердоган прагне підписати масштабну енергетичну угоду з Іраком

    Туреччина та Ірак готують нову масштабну угоду в енергетичній сфері, яка може забезпечити Анкарі постачання до одного мільйона барелів нафти на добу та суттєво наростити експортні обсяги через турецький порт Джейхан. Про це оголосив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час переговорів у Анкарі з прем’єр-міністром Іраку Алі аль-Заїді. Заява пролунала на тлі закінчення терміну дії попереднього багаторічного договору щодо нафтопроводу Кіркук — Джейхан. Замість звичайного продовження старої угоди на рік турецька сторона висловила прагнення сформувати набагато ширший і вигідніший для обох країн формат довгострокового співробітництва.

    Новий формат взаємодії передбачатиме не лише транспортування сировини, а й безпосередню участь Туреччини у видобутку та розробці іракських родовищ. Зокрема, турецька державна нафтогазова компанія TPAO вже викупила 15% акцій у BP Energy Company of Kirkuk Limited для спільної роботи на родовищі Кіркук, потенційні запаси якого оцінюються у три мільярди барелів. Паралельно обговорюється розбудова нових інфраструктурних маршрутів — зокрема будівництво нафтопроводу від Басри на півдні Іраку до Хадіти з подальшим розгалуженням до портів Джейхан та Баніяс. Це дозволить Багдаду диверсифікувати експортні шляхи в обхід Перської затоки, а Анкарі — остаточно закріпити за Джейханом статус ключового енергетичного вузла Східного Середземномор’я.

  • Євросоюз не стане глобальним гравцем без Туреччини: Ердоган оцінив перспективи розширення ЄС

    Євросоюз не стане глобальним гравцем без Туреччини: Ердоган оцінив перспективи розширення ЄС

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Європейський Союз не зможе стати повноцінним центром сили на міжнародній арені без надання його країні повноправного членства. За словами політика, нині саме європейські держави значно більше потребують Анкари, ніж вона – інтеграції до блоку.

    Турецький лідер переконаний, що сучасна глобальна політична система стрімко трансформується у бік багатополярності. У таких умовах західні держави остаточно втратили монополію на сфери впливу, а на перший план виходять нові геополітичні гравці та регіональні союзи. За його оцінками, залежність європейських країн від турецьких партнерів у майбутньому лише посилюватиметься, тому об’єднана Європа опинилася перед важливим стратегічним вибором.

    «Ми не та країна, чию цінність згадують лише тоді, коли вона потрібна, у чиї двері стукають за необхідністю, а в інший час відсувають на другий план. Ми ніколи такими не були і не будемо», – наголосив Реджеп Таїп Ердоган.

    Він також додав, що сучасний світ більше не обмежується інтересами Заходу.

    «Нехай не забувають: ні Туреччина вже не та, ні світ не обмежений сферою впливу західних держав. Туреччина входить до числа найсильніших країн, які готові стати одним із полюсів цієї нової системи», – зазначив очільник держави.

    Коментуючи подальший вектор розвитку європейської дипломатії, він підкреслив необхідність відмови від історичних упереджень та побудови виключно рівноправного партнерства.

    «Сьогодні потреба Європи в Туреччині більша, ніж потреба Туреччини в Європі. І ця потреба завтра зростатиме ще більше. Або Європа побачить зростаючу міць і глобальну вагу Туреччини як можливість подолати свої труднощі, або дозволить риториці виключення затьмарити своє майбутнє», – заявив політик.

    На переконання президента, від налагодження ефективної та щирої співпраці виграють обидві сторони.

    «Переможцем у таких відносинах стане європейський континент, невіддільною частиною якого є Туреччина. Керуючись вищими інтересами нашого народу, ми й надалі йтимемо цим шляхом терпляче, з гідністю, з чистою совістю і з піднятою головою», – підсумував він.

  • Ердоган після зустрічі з Путіним заговорив про завершення війни

    Ердоган після зустрічі з Путіним заговорив про завершення війни

    Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Чорне море не слід розглядати як арену для конфронтації, оскільки це не принесе користі ані Росії, ані Україні. Про це він сказав журналістам на борту літака під час повернення до Туреччини після візиту до Ашхабада, де зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним.

    За словами турецького лідера, під час розмови з Путіним основну увагу було приділено війні Росії проти України та можливим шляхам до миру. Ердоган наголосив, що Туреччина готова зробити свій внесок у мирні зусилля та послідовно виступає за якнайшвидше завершення війни.

    «Мир не за горами, ми це бачимо. Все, що нам потрібно зробити, це повернути наш курс туди, де мир», — заявив Ердоган, підкресливши, що нинішня ситуація вимагає дипломатичних рішень, а не подальшої ескалації.

    Президент Туреччини також зазначив, що і Москва, і Анкара позитивно оцінюють діалог, ініційований колишнім президентом США Дональдом Трампом, і висловив сподівання, що зможе обговорити мирні ініціативи й з американською стороною.

    Окремо Ердоган зупинився на темі безпеки в Чорному морі. Він наголосив, що регіон не повинен перетворюватися на поле бою, адже це завдасть шкоди всім країнам, які залежать від стабільного судноплавства.

    «Усім потрібне безпечне судноплавство в Чорному морі. Це має бути забезпечено», — підкреслив турецький президент, додавши, що стабільність у регіоні є спільним інтересом як прибережних держав, так і міжнародної спільноти.

  • Президент Туреччини та Путін готуються до зустрічі в Туркменістані

    Президент Туреччини та Путін готуються до зустрічі в Туркменістані

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним у Туркменістані в п’ятницю, 12 грудня. Ердоган перебуває в Ашгабаті 11 та 12 грудня для участі в Міжнародному форумі миру і безпеки, присвяченому 30-річчю встановлення постійного нейтралітету Туркменістану. Форум також відзначає проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 2025 року Міжнародним роком миру і безпеки.

    Директор із комунікацій Бурханеттін Дуран повідомив, що Ердоган братиме участь у заходах форуму в рамках офіційного візиту до столиці країни. У Кремлі підтвердили, що Путін має намір провести зустріч із турецьким президентом у Ашгабаті. Остання їхня зустріч відбулася на початку вересня в Китаї.

    Можлива зустріч у Туркменістані стане важливим кроком у двосторонніх відносинах Москви та Анкари, а також може торкнутися регіональної безпеки та обговорення актуальних міжнародних питань у рамках форуму миру і безпеки.

  • Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит

    Папа Римський Лев XIV розпочав перший закордонний візит з дня своєї інтронізації та прибув до Анкари, Туреччина. Основною метою поїздки є відвідування міста Ізнік з нагоди 1700-річчя скликання Першого Вселенського собору (Нікейського).

    У перший день візиту понтифік відвідає мавзолей засновника та першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка, після чого відбудеться його зустріч з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Увечері Лев XIV вирушить до Стамбула, де розташована Апостольська нунціатура (посольство) Ватикану, а 29 листопада планує провести месу на стадіоні в Стамбулі.

    30 листопада Папа Римський відправиться до Лівану, де заплановані зустрічі з місцевою владою, церковними діячами, представниками різних релігій та молоддю. Візит покликаний зміцнити міжрелігійний діалог та міжнародну співпрацю.

  • Туреччина не дозволила російському круїзному судну зайти в порт

    Туреччина не дозволила російському круїзному судну зайти в порт

    Більше 600 російських туристів опинилися заблокованими на круїзному лайнері Astoria Grande біля берегів Туреччини через дипломатичну суперечку між Москвою та Анкарою. Судно не отримало дозволу зайти до порту Стамбула після того, як влада Краснодарського краю РФ відмовилася прийняти турецький паром Seabridge у Сочі.

    На борту лайнера перебувають мешканці Краснодарського краю, Московської та Ленінградської областей. Astoria Grande – перший російський міжнародний круїзний лайнер, що здійснює рейси до Туреччини, Єгипту, Грузії та інших країн. Судно розраховане на 1328 пасажирів.

    Лайнер прибув у Галатапорт вночі і мав розпочати висадку о 10 ранку, проте турецька влада не надала дозволу. Внаслідок цього судно змушене стояти на якорі, а пасажири залишаються на борту до врегулювання ситуації.