Уряд Норвегії офіційно оголосив про запровадження масштабного нового пакету санкцій проти Російської Федерації, який повністю синхронізований із черговим санкційним пакетом Європейського Союзу. Нові жорсткі обмеження набувають чинності 21 жовтня 2026 року та спрямовані на подальше ослаблення фінансової, енергетичної та військово-промислової системи країни-агресорки.
Згідно з офіційним повідомленням норвезького уряду, санкційний удар завдано по банківському сектору: запроваджено повну заборону на будь-які транзакції з додатковими 33 російськими фінансовими установами. Окрім того, під обмеження потрапили ще 22 кредитно-фінансові організації з третіх країн — зокрема з Індії, Монголії, Нігерії та Об’єднаних Арабських Еміратів, які допомагали Москві обходити попередні заборони. Серйозних обмежень зазнав і російський енергосектор: під санкції підпали нафтопереробні заводи у РФ та за її межами, що переробляють російську нафту, а також запроваджено жорсткіші вимоги до операцій із російським зрідженим природним газом (СПГ) і посилено заходи проти кремлівського «теневого флоту».
Особливу увагу в Осло приділили транспортній логістиці та технологічному ембарго. До санкційного списку внесено два російських порти та чотири аеропорти, включно з ключовим московським летовищем Шереметьево. Водночас під експортні обмеження потрапила 51 компанія з Китаю, Гонконгу, Індії, Казахстану, Киргизстану, Туреччини та ОАЭ за пряму підтримку російського ВПК. Розширено і номенклатуру заборонених до ввезення у РФ товарів: під забороною опинилися комплектуючі для безпілотників, системи радіоелектронного придушення, пускові установки, серводвигуни, а також окремі метали, хімікати, вироби зі скла та автозапчастини. Натомість Норвегія заборонила імпорт з Росії руд міді, нікелю, свинцю, дорогоцінних металлів і необробленого цинку.