Позначка: экспорт

  • В домах темно, електрика пішла в Європу: чому так відбувається

    В домах темно, електрика пішла в Європу: чому так відбувається

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що в країні генерується достатньо електроенергії для покриття внутрішніх потреб. Однак через систематичні російські удари по об’єктах розподільчої інфраструктури в окремих областях виник гострий локальний дефіцит.

    Найскладніша ситуація з енергопостачанням наразі спостерігається в Києві, а також у північних, східних та центральних регіонах країни.

    Ключові чинники та поточні заходи:

    • Причина дефіциту: Російські атаки пошкодили магістральні мережі та розподільні підстанції, що створило так звані «вузькі місця» в системі передачі. У результаті енергосистема не має змоги фізично транспортувати весь обсяг виробленої електроенергії від генераторів до кінцевих споживачів у постраждалих регіонах.
    • Ликвідація наслідків: Для якнайшвидшого відновлення живлення уряд та енергокомпанії збільшують кількість ремонтних бригад і прискорюють постачання нового обладнання на пошкоджені підстанції.
    • Експортні операції до ЄС: Тим часом на тлі періодів профіциту денної генерації (зокрема відновлюваних джерел) українські компанії збільшили постачання електроенергії до країн Євросоюзу (Угорщини, Румунії, Словаччини, Польщі, а також Молдови). Ціни на європейському ринку суттєво перевищують внутрішньоукраїнські тарифи, що дозволяє енергокомпаніям залучати додаткові кошти для фінансування аварійно-відновлювальних робіт.

    Контекст

    Фахівці НЕК «Укренерго» продовжують маневрування потужностями та закликають споживачів у регіонах із мережевими обмеженнями свідомо ставитися до використання енергоємних приладів у пікові години, аби зменшити навантаження на вцілілі розподільчі лінії.

  • Операція «Economic Outcast»: США запровадили санкції проти залишків іранського «тіньового флоту» для остаточної блокади нафтового експорту

    Операція «Economic Outcast»: США запровадили санкції проти залишків іранського «тіньового флоту» для остаточної блокади нафтового експорту

    Сполучені Штати Америки зробили черговий крок у межах спеціальної урядової операції під назвою «Economic Outcast», запровадивши новий пакет жорстких санкцій проти залишків іранського «тіньового флоту». Головною метою цієї скоординованої кампанії є максимальне посилення фінансово-економічного тиску на режим у Тегерані шляхом повної ліквідації нелегальних каналів збуту вуглеводнів, які виступають ключовим джерелом фінансування іранських військових програм та дестабілізації регіональної безпеки.

    В американській адміністрації заявили, що завдяки системним заходам контролю та послідовному введенню обмежень вдалося фактично нейтралізувати та вивести з правового поля переважну частину морської мережі транспортування нафти, яку Іран вибудовував роками. Внесення чергового переліку танкерів і підставних судноплавних операторів до «чорних списків» Міністерства фінансів США позбавляє Тегеран можливості використовувати «зручні» прапори третіх юрисдикцій, фіктивні страховки та рейдові перевалки сировини у відкритому морі для постачання підсанкційної нафти на зовнішні ринки.

    Масштабна зачистка іранських нелегальних логістичних ланцюгів має прямий стратегічний вплив і на глобальну безпекову ситуацію, зокрема на спроможність Тегерана підтримувати військове партнерство з Москвою та забезпечувати ресурсами свої маріонеткові угруповання. Позбавлення Ірану надприбутків від «сірого» експорту нафти різко звужує його фінансовий потенціал для фінансування ВПК, виробництва ударних дронів та балістичного озброєння, а також демонструє рішучість Вашингтона довести дію вторинних санкцій проти порушників морського ембарго до логічного завершення.

  • Логістичний зашморг для агросектору: без глибоководних портів Україна здатна експортувати лише половину врожаю

    Логістичний зашморг для агросектору: без глибоководних портів Україна здатна експортувати лише половину врожаю

    Український аграрний сектор, який традиційно виступає головним драйвером національної економіки та ключовим джерелом валютних надходжень, продовжує стикатися з критичними логістичними бар’єрами. За відсутності повноцінного та безпечного доступу до глибоководних морських портів держава здатна вивезти на зовнішні ринки не більше половини від необхідних обсягів сільськогосподарської продукції. Альтернативні сухопутні та річкові маршрути, попри їхній безперервний розвиток, наразі забезпечують експорт лише на рівні 2,5 мільйона тонн щомісяця, що становить орієнтовно 45–50% від загальної експортної потреби. Крім того, переорієнтація на західні кордони створює колосальний фінансовий тягар для виробників: логістика наземними шляхами обходиться щонайменше на 50 доларів дорожче за кожну тонну порівняно з традиційним морським фрахтом.

    Ця масштабна інфраструктурна криза безпосередньо впливає на стратегічне планування галузі, зокрема на підготовку до весняної посівної кампанії 2027 року. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, рентабельність вирощування культур і передбачуваність експортних коридорів стануть вирішальними факторами для формування структури майбутніх посівів. Хоча перші орієнтири з’являться після завершення поточної осінньої кампанії, остаточні рішення щодо того, які саме культури сіяти навесні, агровиробники ухвалюватимуть ближче до лютого 2027 року, спираючись на актуальну пропускну здатність кордонів. Кожна гривня, зекономлена на транспортуванні, безпосередньо впливає на закупівельну ціну та фінансову спроможність фермерів підтримувати операційну діяльність.

    Для часткової компенсації втрат уряд спільно з європейськими партнерами продовжує оптимізувати роботу «Шляхів солідарності». Пріоритетним завданням залишається здешевлення кінцевої вартості доставки шляхом ліквідації бюрократичних і технічних перепон: скорочення часу очікування у транзитних чергах, пришвидшення митного оформлення та модернізація перевантажувальних терміналів. Завдяки вжитим заходам ситуацію на пунктах пропуску вдалося значною мірою стабілізувати, і наразі ефективність роботи альтернативної логістики за цим напрямком оцінюється на рівні 70–80%. Паралельно тривають інтенсивні дипломатичні переговори щодо відкриття додаткових транзитних маршрутів до європейських ринків.

    Водночас неможливість оперативно вивезти весь вирощений урожай провокує гострий дефіцит інфраструктури для його зберігання всередині країни. Через довготривалі експортні обмеження в Україні акумулюються мільйони тонн нереалізованого збіжжя. Для розв’язання цієї проблеми Міністерство аграрної політики залучило фінансову допомогу міжнародних донорів для масштабної закупівлі спеціальних полімерних зернових рукавів. Це тимчасове, але життєво необхідне технологічне рішення дозволить забезпечити належне зберігання близько 11 мільйонів тонн агропродукції, рятуючи врожай від псування та гарантуючи збереження експортного потенціалу країни до моменту повноцінного розблокування морської торгівлі.

  • Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    Касовий розрив для реального сектору: бізнес заявляє про зупинку відшкодування ПДВ експортерам з початку вересня

    В українському бізнес-середовищі наростає гостра тривога через раптове заморожування механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) експортерам. За інформацією провідних учасників ринку, виплати фактично припинилися ще 5 вересня, що завдало раптового фінансового удару по експортоорієнтованих підприємствах агропромислового сектору та металургії, які забезпечують основні надходження валютної виручки до державного бюджету України. Проблема дефіциту обігових коштів виходить на публічний рівень, погрожуючи спровокувати кризу платежів у реальному секторі економіки.

    Про системне блокування виплат заявив директор із корпоративної соціальної відповідальності найбільшого виробника м’яса птиці в Україні — агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Павло Мороз під час виступу на бізнес-форумі Forum EFBM 4.0 у Києві. За його словами, експортери втратили доступ до життєво необхідної «оборотки», яка забезпечує безперервність виробничого циклу. Представник компанії підкреслив, що за всієї значущості грантових та адресних програм підтримки малого й середнього підприємництва, держава не повинна ігнорувати потреби ключових промислових гравців, на яких тримається макроекономічна та курсова стабільність держави під час війни.

    До критики урядової політики приєднався й екснародний депутат Вадим Денисенко. Він заявив, що в спробах стримати зростання бюджетного дефіциту та заощадити державні кошти Кабінет Міністрів ухвалив негласне рішення про призупинення повернення ПДВ. Політик наголосив, що в поєднанні з постійними логістичними ризиками, загрозами для судноплавства та руйнуванням інфраструктури, заморожування відшкодування створює «ідеальний шторм» одразу для чотирьох провідних галузей економіки — від агросектору до гірничо-металургійного комплексу. Якщо найближчим часом відшкодування не відновиться у штатному режимі, підприємства будуть змушені скорочувати інвестиційні програми, зменшувати закупівлі сировини та стримувати виробничі темпи.

    Поки що Міністерство фінансів та уряд офіційно утримуються від прямих роз’яснень щодо негласного призупинення виплат, однак оперативні статистичні показники свідчать про різке падіння обсягів повернення податку. У вересні 2026 року сума відшкодованого ПДВ впала до критичних 9,9 мільярда гривень — це більш ніж удвічі менше за липневий показник (21,4 млрд грн) та значно нижче торішнього вересня (15 млрд грн). Хоча за дев’ять місяців поточного року загальний обсяг відшкодування залишається вищим за аналогічний період минулого року (170,9 млрд грн проти 131,2 млрд грн), раптове вересневе «просідання» оголило наростаючі проблеми з ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Блокування повернення ПДВ загрожує не лише погіршенням відносин між владою та бізнесом, але й зниженням конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках.

  • Аграрний шлагбаум від Брюсселя: Євросоюз готує жорсткі обмеження для українського експорту та позбавить субсидій після вступу

    Аграрний шлагбаум від Брюсселя: Євросоюз готує жорсткі обмеження для українського експорту та позбавить субсидій після вступу

    Європейська комісія має намір суттєво обмежити потенційний доступ України до спільного продовольчого ринку Європейського Союзу та повністю закрити шлях до багатомільярдних сільськогосподарських субсидій після набуття країною повноправного членства в блоці. Йдеться про блокування прямого доступу українських виробників до спеціального фонду підтримки із колосальним річним бюджетом у розмірі 55 мільярдів євро. У європейських інституціях зростає занепокоєння, що повноцінна інтеграція гігантського українського аграрного сектора за чинними правилами здатна зруйнувати внутрішню Спільну аграрну політику, спровокувати хвилю банкрутств серед європейських фермерів та вимагатиме непосильного фінансового перерозподілу ресурсів усього співтовариства.

    Замість надання прямих дотацій та необмеженого виходу на внутрішній ринок блоку чиновники пропонують альтернативну стратегію співпраці. Євросоюз планує спрямувати зусилля на надання допомоги Києву у повному відновленні та розширенні поставок сільськогосподарської продукції на її традиційні глобальні ринки в Азії, Африці та на Близькому Сході. Брюссель розраховує переорієнтувати потужні торговельні потоки зерна, олії та кукурудзи якомога далі від західних кордонів України, аби зняти напругу з внутрішнього ринку європейських держав, де поява значних обсягів дешевшої конкурентної продукції викликає постійний опір з боку місцевих аграрних асоціацій.

    Питання інтеграції українського продовольства залишається одним із найгостріших у європейській політиці впродовж останніх років. Імпорт українського врожаю вже ставав приводом для масштабних страйків фермерів, блокування прикордонних пунктів пропуску та односторонніх заборон на ввезення з боку низки східноєвропейських держав, які захищали інтереси власних фермерських господарств. Наразі в керівних кабінетах прагнуть заздалегідь унеможливити подібні кризи під час прийдешніх хвиль розширення. Аграрна сфера формує левову частку витрат загального бюджету об’єднання, через що приєднання мільйонів гектарів родючих українських чорноземів поставило б під загрозу виплати західним виробникам або вимагало б значного збільшення фінансових внесків від країн-донорів.

    Для України перспектива таких обмежень становить серйозний виклик у межах переговорного треку щодо набуття членства. Агропромисловий комплекс відіграє визначальну роль у наповненні державного бюджету та забезпеченні стабільності національної валюти в умовах затяжної війни. Якщо Києву нав’яжуть дискримінаційні правила гри без доступу до компенсаційних механізмів, українські експортери опиняться у нерівних конкурентних умовах, бувши водночас зобов’язаними виконувати всі суворі європейські екологічні норми та стандарти якості. Розв’язання цього вузла суперечностей стане головним індикатором здатності сторін знаходити довгострокові економічні компроміси.

  • Зерновий зашморг: Швейцарія кидає мільйони на порятунок урожаю від блокади

    Зерновий зашморг: Швейцарія кидає мільйони на порятунок урожаю від блокади

    В умовах перманентного блокування морських торговельних шляхів та системного повітряного терору українських портів з боку російських загарбників національний агропромисловий комплекс стикається з критичним викликом, який загрожує знищенням колосальної частки зібраного врожаю. Обмежені можливості традиційного експорту через Чорне море поставили під безпосередній ризик до тридцяти мільйонів тонн високоякісної сільськогосподарської продукції, яку неможливо вивезти звичними маршрутами в умовах бойових дій. У цій драматичній ситуації міжнародні партнери вдаються до рішучих дій, аби не допустити масового псування продовольства та краху фермерських господарств. Швейцарська Конфедерація офіційно виділила екстрене фінансування в розмірі трьох цілих і шести десятих мільйона доларів на реалізацію заходів із тимчасового зберігання українського зерна в межах спеціалізованого проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації Організації Об’єднаних Націй. Окрім того, швейцарська сторона передбачила спрямування ще понад семи мільйонів доларів протягом наступних трьох років на стратегічний розвиток вітчизняного органічного землеробства, створюючи передумови для якісної модернізації аграрного сектору.

    Питання порятунку врожаю та глобальної аграрної логістики стали ключовим предметом переговорів керівництва профільного українського міністерства з делегатом Федеральної ради Швейцарії Жаком Гербером. Українські посадовці наголосили на критичній важливості спорудження та розширення потужностей для безпечного зберігання збіжжя до моменту повноцінного відновлення експортних артерій. Коментуючи ситуацію, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький чітко розставив пріоритети державної політики: «Сьогодні важливо не втратити вже вирощений урожай і забезпечити агровиробникам можливість продовжувати роботу. В той же час ми повинні розвивати напрямки, які дають більшу додану вартість — органічне виробництво, молочний і м’ясний сектори, переробку. В умовах обмежених можливостей експорту це дозволяє отримувати більшу виручку при менших фізичних обсягах продукції і підвищує стійкість агросектору». Такий прагматичний підхід дозволяє змістити акцент із простого сировинного вивезення зерна на виробництво продукції з високою доданою вартістю, що є важливим елементом прискореної інтеграції України до європейського економічного простору.

    Міжнародна програма допомоги не обмежується лише наданням мобільних зернових рукавів для великих агровиробників, а й запроваджує дієву систему підтримки дрібних фермерських господарств. Для невеликих виробників передбачено спеціальні цільові ваучери, які дозволять аграріям вчасно підготуватися до нового виробничого сезону та закупити необхідні матеріали без зайвих фінансових потрясінь. Розподіл ресурсів координуватиметься через цифрову платформу Державного аграрного реєстру, що гарантує абсолютну прозорість, адресність допомоги та виключає бюрократичне дублювання заявок від господарств. Водночас швейцарські партнери презентували запуск комплексної програми підтримки українського бізнесу загальним обсягом тридцять мільйонів швейцарських франків, спрямованої на грантове фінансування переробної індустрії та деревообробки, а також спільні ініціативи щодо безпечної утилізації відходів тваринництва згідно з екологічними нормами Європейського Союзу.

    Гострота зернової проблеми обумовлена надзвичайно складною логістичною ситуацією на західних кордонах та в дунайському басейні, де транспортна система працює на межі можливого. Систематичні ворожі атаки призвели до колосального перевантаження альтернативних маршрутів, викликавши багатотижневі затримки суден біля Сулінського каналу та змусивши румунську владу переглядати регламенти оформлення транспорту ще на підходах у морі. Попри те, що значна частина вантажів була екстрено переорієнтована на дунайські порти, їхньої пропускної здатності недостатньо для повноцінної заміни морських терміналів. Як додатковий вихід із блокадного тупика розглядаються порти Балтійського моря, здатні прийняти до двадцяти мільйонів тонн зерна. Утім, такий північний транзит істотно здорожчує транспортування кожної тонни приблизно на сто доларів, що вимагає залучення щонайменше двох мільярдів доларів додаткової міжнародної допомоги для збереження прибутковості українських виробників.

  • Блокада з неба: чому вітчизняні порти приречені на тривалий параліч та як Китай стає єдиним шляхом порятунку для українських аграріїв

    Блокада з неба: чому вітчизняні порти приречені на тривалий параліч та як Китай стає єдиним шляхом порятунку для українських аграріїв

    Український експорт сільськогосподарської продукції опинився на порозі безпрецедентної логістичної кризи, яка змушує кардинально переглядати всю стратегію виживання національної економіки в умовах безперервного воєнного терору. Військовослужбовець та відомий фінансовий експерт Андрій Оністрат виступив із жорстким, але максимально реалістичним прогнозом щодо майбутнього морської логістики держави, констатувавши, що традиційні морські ворота України більше не зможуть функціонувати в повноцінному довоєнному режимі. Згідно з його експертною оцінкою, ключовою перешкодою для стабільного морського трафіку стала поява на озброєнні російських окупаційних військ новітніх реактивних безпілотних апаратів, які здатні миттєво долати великі відстані та завдавати швидкісних нищівних ударів по портовій інфраструктурі, вантажних кораблях і зернових терміналах.

    Аналізуючи катастрофічні ризики для судновласників та міжнародних страхових компаній, експерт підкреслив, що постійна загроза застосування реактивних модифікацій ворожих дронів-камікадзе фактично паралізує великотоннажне судноплавство, перетворюючи кожен комерційний рейс на смертельну лотерею. За таких надскладних умов збереження звичних обсягів експорту зерна через вітчизняні глибоководні порти стає практично нездійсненним завданням, оскільки жодна існуюча система протиповітряної оборони не здатна гарантувати абсолютний стовідсотковий захист величезних промислових площ від масованих нальотів подібних цілей. Саме тому вітчизняний аграрний сектор, який традиційно залишається головним джерелом валютних надходжень до державного бюджету, змушений екстрено шукати альтернативні стратегічні шляхи порятунку зібраного врожаю від тривалого гниття на внутрішніх складах та портових елеваторах.

    У цій критичній ситуації єдиним життєздатним напрямком для переорієнтації глобальних експортних потоків стає гігантський азійський ринок, який має достатні купівельні потужності для безперебійного поглинання величезних обсягів українського продовольства. «Єдиний спосіб — відправляти на Китай», — категорично заявив Андрій Оністрат, прямо вказуючи на гостру необхідність термінового розширення сухопутних і комбінованих логістичних маршрутів через європейські транзитні хаби в напрямку Піднебесної. Хоча перенаправлення мільйонів тонн зернових вантажів через залізницю та західні сухопутні кордони вимагатиме колосальних фінансових інвестицій та додаткових часових витрат, іншого безпечного виходу для українських фермерів і трейдерів просто не існує.

    Повний перехід на китайський вектор вимагатиме докорінної перебудови всієї транспортної системи держави, яка десятиліттями була жорстко орієнтована на обслуговування потужних чорноморських портів. Це означає невідкладну потребу в будівництві нових потужних перевалочних комплексів на західному кордоні, стрімкому збільшенні наявного парку залізничних зерновозів і створенні міжнародних фінансових консорціумів для забезпечення цих масштабних інфраструктурних проєктів. Державні інституції та великий бізнес мають остаточно усвідомити, що доба дешевої та безпечної морської логістики безповоротно минула, і в найближчі важкі роки виживання українського агропромислового комплексу залежатиме виключно від здатності швидко адаптуватися до нових жорстких реалій, коли небо над морськими портами залишається смертельно небезпечним. Замість плекання марних ілюзій про швидке відновлення морського трафіку держава повинна негайно зосередити всі дипломатичні та логістичні зусилля на розбудові надійного та стабільного транспортного коридору до китайських споживачів, гарантуючи тим самим збереження економічного фундаменту країни в умовах затяжної війни.

  • «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    «Не плануйте транзит через наші порти»: Естонія готова жорстко заблокувати експорт російського зерна

    Росія не матиме змоги перевозити своє зерно через територію Естонії, а офіційний Таллінн готовий застосувати всі необхідні важелі, аби перекрити державі-агресору альтернативні логістичні маршрути. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна на тлі спроб Москви знайти заміну чорноморським шляхам.

    «Наше повідомлення вантажоперевізникам чітке: не плануйте перевезення російського зерна через Естонію. Ми не вважаємо прийнятним, щоб Росія почала використовувати естонські порти для експорту свого зерна», – наголосив очільник естонської дипломатії. Він попередив, що в разі посилення тиску з метою налагодити поставки через країну Таллінн негайно запровадить національні санкції для прямої заборони такого транзиту.

    Дипломат нагадав про систематичні варварські атаки російської армії на українські зернові та олійні термінали в портах Одеської області, якими окупанти намагаються витіснити Київ зі світового агроринку. Згідно зі звітами Міністерства сільського господарства США, сумарно Україна та Росія забезпечили 27,3% світового експорту пшениці в маркетинговому сезоні 2025–2026 років, тому надання допомоги ворогу в обхід обмежень є неприпустимим.

    Наразі Естонія веде активні переговори з Латвією та Литвою для узгодження єдиного регіонального підходу або ухвалення загальноєвропейського рішення, яке не лише повністю зупинить транзит російського збіжжя, а й унеможливить перепродаж краденого врожаю з тимчасово окупованих територій України.

  • Мільйон барелів під прицілом: біля Новоросійська атаковано гігантський танкер із російською нафтою

    Мільйон барелів під прицілом: біля Новоросійська атаковано гігантський танкер із російською нафтою

    У Чорному морі неподалік Новоросійська зазнав атаки танкер Skiros під управлінням грецької компанії, який здатен перевозити близько 1 мільйона барелів нафти. Морський інцидент стався 16 серпня в районі термінала міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) одразу після того, як судно завантажили партією нафти російського походження.

    Компанія-оператор з Афін поінформувала, що внаслідок удару ніхто не постраждав, а загрози забруднення навколишнього середовища вдалося уникнути. Цей удар став першим ураженням судна на цьому критично важливому маршруті після майже тритижневої паузи. Ще в липні регулярні атаки безпілотників уже зривали стабільні відвантаження сировини через термінал, на який припадає близько 2% світових поставок нафти, що змусило казахстанські родовища піти на вимушене скорочення видобутку.

    Керівництво Каспійського трубопровідного консорціуму утрималося від будь-яких офіційних коментарів щодо надзвичайної ситуації. У Генеральному штабі Збройних сил України також зазначили, що наразі не мають даних для надання оцінки цій події.

  • Тіньовий флот рятує ринок: як таємний експорт нафти зупинив ціни від стрибка до $150

    Тіньовий флот рятує ринок: як таємний експорт нафти зупинив ціни від стрибка до $150

    Країни Близького Сходу продовжують масштабний вивіз нафти через Ормузьку протоку, використовуючи танкери з вимкненими транспондерами. Попри триваючу війну з Іраном та регулярні атаки на судна, ця тіньова схема стала головним фактором, що врятував глобальний ринок від очікуваного цінового шоку, повідомляє.

    За даними джерел агентства, обсяги таких прихованих перевезень перевищують 4 млн барелів на добу. Нафту доставляють через протоку до Оманської затоки, де її перевантажують на інші танкери. У цій логістичній схемі беруть активну участь Об’єднані Арабські Емірати, Ірак, Катар та Кувейт. Масштаби операції вражають: зараз біля узбережжя Оману скупчилося близько 150 суден, тоді як у січні їх було лише 40.

    До початку конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти — п’ята частина світових постачань. За оцінками міністра енергетики США Кріса Райта, нинішній потік становить близько 9 млн барелів на добу, що дорівнює майже половині довоєнного рівня. Такі обсяги разом із використанням трубопроводів та розконсервацією запасів дозволили втримати ціни на нафту марки Brent у діапазоні $80–90 за барель, хоча на початку війни аналітики прогнозували зліт вартості до $150.

    Проте цей маршрут залишається вкрай небезпечним. Державна нафтова компанія ОАЕ підтвердила, що з початку конфлікту 23 її судна зазнали нападів, унаслідок чого один моряк загинув, а 20 отримали поранення. На тлі загроз альтернативному маршруту через Червоне море до тіньових перевезень долучається і Саудівська Аравія: біля Оману вже зосереджено 16 супертанкерів компанії Bahri, ще три прямують туди, і разом вони здатні перевезти близько 38 млн барелів нафти.