centernews360

Позначка: екосистема

  • ШІ виявив катастрофічне скорочення популяції гну в Африці

    ШІ виявив катастрофічне скорочення популяції гну в Африці

    У національному парку Серенгеті в Східній Африці зафіксовано різке скорочення популяції гну, які щороку здійснюють одну з найбільших міграцій у світі. Згідно з новим дослідженням, проведеним із використанням штучного інтелекту та супутникових знімків, замість очікуваних 1,3 мільйона особин вчені нарахували лише близько 600 тисяч. Це стало несподіванкою для наукової спільноти, яка десятиліттями фіксувала стабільні показники популяції.

    Дослідження, опубліковане на платформі IFLScience, базується на аналізі понад 70 тисяч супутникових зображень, отриманих із супутників WorldView-2 і WorldView-3 компанії Maxar у період із серпня 2022 до серпня 2023 року. Для обробки даних було використано дві моделі глибокого навчання, які навчилися розпізнавати гну на знімках.

    Штучний інтелект показав, що у 2022 році чисельність гну становила близько 325 тисяч, а у 2023 — приблизно 500–530 тисяч особин. Це суттєво нижче за багаторічні оцінки в 1,3 мільйона тварин, які десятиліттями не змінювались. Автори дослідження вважають, що навіть нові цифри можуть бути завищеними, оскільки алгоритм міг помилково зараховувати зебр до гну. Міграція гну — складний природний процес, який охоплює екосистему Серенгеті-Мара. Щороку ці тварини, супроводжувані зебрами та антилопами, перетинають величезні території в пошуках їжі, долаючи численні природні перешкоди та ризикуючи стати здобиччю хижаків. Традиційно чисельність популяцій оцінювалася за допомогою аерофотозйомки та спостережень із літаків. Проте сучасні технології, зокрема штучний інтелект, відкривають нові підходи до моніторингу диких тварин. Попри шокуючу різницю в чисельності, вчені застерігають від поспішних висновків. Авторка дослідження, докторка Айла Дюпорж із Оксфордського та Принстонського університетів, пояснює, що це може бути як результатом реального скорочення популяції, так і наслідком міграційних змін або ж недоліків у методиках підрахунку. Одним із можливих пояснень є зміна міграційних маршрутів. Через розширення сільськогосподарських земель, будівництво доріг та встановлення огорож традиційні шляхи переміщення гну порушуються. Крім того, кліматичні зміни впливають на режим опадів, що змінює терміни міграції та може змусити тварин обирати нові маршрути.

    Зникнення близько 700 тисяч гну викликає серйозне занепокоєння, оскільки ці тварини відіграють ключову роль у функціонуванні африканських екосистем. Вони не лише підтримують харчовий ланцюг, а й впливають на рослинність, ґрунти та інші види тварин. Подальші дослідження мають з’ясувати, чи є ці зміни тимчасовими чи відображають довгострокову екологічну тенденцію.

  • Масштабні пожежі в Амазонії спричинили рекордну вирубку лісів у 2024 році

    Масштабні пожежі в Амазонії спричинили рекордну вирубку лісів у 2024 році

    Світ переживає безпрецедентну кризу втративши рекордні площі тропічних лісів, найбільше з яких припадає на Амазонію в Бразилії. Масштабні пожежі, що посилилися через зміну клімату, спричинили в 2024 році втрату 6,7 мільйона гектарів лісу — це на 80% більше, ніж минулого року. За даними Інституту світових ресурсів та Університету Меріленду, така площа прирівнюється до території Панами.

    Причиною рекордних втрат стали безпрецедентні пожежі, які тепер стали головним фактором знищення тропічних лісів. Особливо постраждала Бразилія, де втрати сягнули 2,8 мільйона гектарів, що стало максимальним показником серед усіх країн. Це негативно вплинуло на попередні досягнення країни у захисті Амазонії, яку новий президент Лула да Сілва обіцяв зберігати.

    Експерти відзначають, що пожежі, які раніше не були характерні для цих екосистем, тепер змушують уряд переглядати екологічну політику. Болівія, друга за масштабами втрат лісу в тропіках, зафіксувала збільшення втрат на 200% через поєднання посухи, пожеж і підтримки сільськогосподарського розширення.

    Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах Латинської Америки — Мексиці, Перу, Нікарагуа та Гватемалі. Водночас конфлікти у Колумбії та Демократичній Республіці Конго також сприяють зростанню вирубки лісів, оскільки бойові угрупування використовують природні ресурси для власних потреб.

    Пожежі пошкодили і бореальні ліси, природно схильні до сезонних вогнів. Канада та Росія втратили по 5,2 мільйона гектарів лісу, що є рекордним показником за час спостережень.

    Попри загрозливі тенденції, є позитивні приклади: Малайзія, Лаос та Індонезія завдяки спільним зусиллям влади, громад та бізнесу змогли суттєво зменшити втрати лісів. У Болівії корінний народ Чарагуа Іямбае за допомогою ефективного землекористування і систем раннього сповіщення зупинив розповсюдження пожеж.

    Екологи наголошують, що поки вирубка лісів залишається вигіднішою, ніж їх збереження, боротьба з втратою природних ресурсів буде складною. Вони сподіваються, що під час глобального кліматичного саміту в Белені країни посилять фінансування зусиль з охорони природи, щоб захистити планету від подальших екологічних катастроф.

  • Найбільший у світі айсберг насувається на Південну Джорджію

    Найбільший у світі айсберг насувається на Південну Джорджію

    Айсберг А23а, найбільший у світі, наближається до острова Південна Джорджія, британської території в Південній Атлантиці. Ця гігантська крижана брила висотою майже 40 метрів може серйозно загрожувати місцевим екосистемам, зокрема популяціям пінгвінів і тюленів.

    Очікується, що айсберг досягне острова протягом наступних двох-чотирьох тижнів. Якщо він застрягне на мілководді поблизу острова, це може створити серйозні проблеми для мільйонів пінгвінів, перекриваючи їм доступ до важливих шляхів для добування їжі.

    Океанограф Антарктичної служби Великої Британії Ендрю Меєрс зазначив.

    Думки вчених розходяться. Науковець університету Колорадо Тед Скамбос зауважив, що хоча А23а становить локальну загрозу для екосистеми Південної Джорджії, глобального впливу на популяцію пінгвінів він не матиме.

    Згодом, як припускають експерти, айсберг розпадеться на менші частини та поступово розтане.

  • Температура планети досягла небезпечних значень

    Температура планети досягла небезпечних значень

    У 2024 році середня глобальна температура вперше перевищила критичний поріг у 1,5°C, визначений Паризькою кліматичною угодою. За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) та кліматичної служби ЄС Copernicus, середня температура піднялася до 1,6°C вище доіндустріального рівня, встановивши новий історичний рекорд.

    Рік ознаменувався масштабними кліматичними катастрофами:

    • Мегапожежі охопили Південну Америку, Канаду та Європу, знищуючи природні екосистеми.
    • Повені досягли навіть пустельної Сахари, де раніше не спостерігалися такі явища.
    • Посухи паралізували екосистеми Амазонії та Пантаналу, ставлячи під загрозу біорізноманіття.
    • Руйнівні урагани спустошили узбережжя США, залишаючи тисячі людей без даху над головою.

    Температура поверхні Світового океану залишалася рекордно високою, завдаючи шкоди морським екосистемам. Полярні льодовики продовжують стрімко танути, прискорюючи зростання рівня Світового океану.

    У 2024 році концентрація вуглекислого газу досягла 422 ppm (часток на мільйон), а метану — 1897 ppb (часток на мільярд), встановивши нові історичні рекорди. У порівнянні з 2023 роком, концентрації зросли на 2,9 ppm і 3 ppm відповідно.

    Вчені вказують на два основні фактори:

    1. Антропогенні зміни клімату, спричинені зростанням викидів парникових газів.
    2. Ель-Ніньо, природне погодне явище, яке тимчасово підвищує глобальні температури.

    Однак навіть після завершення Ель-Ніньо у травні температури залишалися рекордно високими до кінця року.

    “Це був рік, коли наслідки зміни клімату стали відчутними на всій планеті. Ми не можемо ігнорувати цей сигнал,” – зазначає Девід Кінг, засновник Консультативної групи з питань кліматичної кризи.

  • Коли домашні улюбленці стають загрозою: історія аргентинських ящірок

    Коли домашні улюбленці стають загрозою: історія аргентинських ящірок

    Аргентинські ящірки тегу стають все популярнішими як домашні тварини, але їхнє невиправдане звільнення на волю стало серйозною екологічною проблемою в США. Останніми роками спостерігається зростання випадків, коли власники ящірок, які виросли до значних розмірів, вирішують випустити їх на вулицю. Це створює загрозу для місцевої фауни та флори, адже ці ящірки можуть досягати розмірів собаки.

    Департамент природних ресурсів Південної Кароліни (SCDNR) нещодавно випустив попередження про інвазивні аргентинські чорні і білі ящірки тегу, які вже кілька років завдають шкоди екосистемі штату. Вперше цей вид було виявлено у 2020 році, і з тих пір зафіксовано 32 підтверджених випадки спостереження у 17 округах, з яких 29 відносяться до чорно-білих тегу, а 3 — до рудих.

    Згідно зі словами державного герпетолога Ендрю Гросса, SCDNR отримав 114 повідомлень про спостереження ящірок, проте підтвердити ці дані можливо лише за наявності фотографій або якщо ящірка була спіймана. Інвазивні ящірки активно впливають на місцеву екосистему, поїдаючи яйця перепелів, індиків, алігаторів і птахів, що гніздяться на землі. Вони також не гребують фруктами, овочами, рослинами, падлом, дрібними живими тваринами, кормом для домашніх тварин і курячими яйцями.

    З метою контролю цього інвазивного виду у 2021 році в штаті було заборонено ввезення та розведення ящірок тегу. Проте, існує певна лазівка для тих, хто вже має їх як домашніх тварин: вони можуть утримувати своїх ящірок, якщо зареєструють їх у SCDNR.

    Незважаючи на заборону, експерти вважають, що ящірки все ще випускаються на волю, оскільки їхні власники не можуть впоратися з їхніми розмірами. Інвазивні ящірки, які можуть виростати до 1,5 метра завдовжки, були зафіксовані не лише у Південній Кароліні, але й у Клівленді, горах Чарльстона, а також у Техасі, Алабамі і Луїзіані. Всього кілька місяців тому їх спостерігали у Флориді.

    Тегу, хоча й безпечні для людей і неотруйні, завдають шкоди місцевим екосистемам. Їхні укуси можуть бути болісними, і з огляду на те, що тегу можуть переносити холод, здатні підвищувати температуру свого тіла на 50 градусів і впадати в сплячку, їхня присутність є викликом для біорізноманіття регіону. Тому важливо, щоб громадськість усвідомлювала небезпеку, яку несуть ці ящірки, і вживала заходів для запобігання їхньому подальшому розповсюдженню.

  • Над білими ведмедями нависла “вічна весна”: вони навряд чи зможуть її пережити

    Над білими ведмедями нависла “вічна весна”: вони навряд чи зможуть її пережити

    Білі ведмеді, символ арктичних просторів, сьогодні опинилися в критичному стані через вплив змін клімату. Нове дослідження підтверджує, що ці величезні хижаки, які мешкають у відносно обмежених арктичних екосистемах, знаходяться на межі виживання через подовження літніх місяців та зменшення покриття морським льодом.

    Результати дослідження, яке проводили вчені на південній частині ареалу білого ведмедя в західній частині Гудзонової затоки в Канаді, шокують: майже всі тварини втратили вагу під впливом тривалого арктичного літа. Причина такого становища полягає у тому, що білі ведмеді проводять більше часу на суші, де їм дуже важко полювати на тюленів, основний джерело їжі для цих ведмедів.

    Через зміни в кліматі, а саме глобальне потепління та зниження рівня морського льоду, білі ведмеді стикаються зі значними викликами. Їхнє традиційне середовище життя розривається, а їхнє природне джерело їжі стає менш доступним.

    Дослідники відзначають, що білі ведмеді намагаються адаптуватися до змін, проте їхні спроби надто обмежені. Вони вже спробували змінити свій раціон і полювати на іншу дичину, а також відпочивати більше, але ці стратегії виявилися недостатніми. Навіть ті, хто зумів знайти джерела їжі на суші, все одно втрачали вагу, що свідчить про серйозні проблеми у забезпеченні себе необхідною енергією.

    До того ж, наслідки цих змін впливають на весь екосистемний комплекс арктичних регіонів. Зменшення популяції білих ведмедів може мати далекосяжні наслідки для інших видів, які залежать від цих хижаків у харчовому ланцюжку.

    Загалом, дослідження наголошує на необхідності негайних заходів для збереження арктичного середовища та його мешканців. Врятувати білих ведмедів від вимирання може бути важливим кроком у збереженні цілої екосистеми арктичних регіонів, яка є важливою для балансу клімату та здоров’я планети.

  • Європа об’єднала зусилля: угода про відновлення 90% екосистем до 2050 року стала реальністю

    Європа об’єднала зусилля: угода про відновлення 90% екосистем до 2050 року стала реальністю

    Європейська Рада та Європарламент об’єднали зусилля, укладаючи історичну угоду про відновлення екосистем, яка передбачає врятування 90% пошкоджених природних систем країн Європейського союзу до 2050 року. За цим планом, держави-члени ЄС взяли на себе зобов’язання відновити щонайменше 30% місць проживання тварин та рослин до 2030 року.

    В рамках плану передбачається створення умов для відновлення різноманітних екосистем, включаючи ті, що знаходяться у сільськогосподарських угіддях, лісах, містах, та річках. Зокрема, важливою частиною угоди є заходи для збереження запилювачів, метеликів, птахів, водоростей та коралів, що існують у цих різноманітних природних середовищах.

    Згідно з розрахунками Єврокомісії, понад 80% екосистем у країнах ЄС знаходяться у поганому стані, що підкреслює необхідність термінових дій. План також передбачає відновлення п’ятої частини поверхні суші та морів у ЄС до 2030 року у їх вихідний природний стан.

    Тепер обидва європейські законодавці — Європарламент і Рада ЄС — мають ухвалити відповідний закон, спрямований на реалізацію цієї амбіційної програми відновлення екосистем. Це крок вперед, який свідчить про зобов’язання Європи до сталого розвитку та збереження природного спадку для майбутніх поколінь.