Позначка: Джонсон

  • Дипломатія на порозі: Спікер Конгресу США підтверджує підготовку тристоронніх переговорів, але застерігає від довіри Путіну

    Дипломатія на порозі: Спікер Конгресу США підтверджує підготовку тристоронніх переговорів, але застерігає від довіри Путіну

    Сполучені Штати Америки впритул наблизилися до організації формального дипломатичного процесу, спрямованого на припинення російської збройної агресії проти України. В інтерв’ю телеканалу Fox News спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон офіційно підтвердив, що підготовка до тристоронніх переговорів за участю Вашингтона, Києва та Москви перебуває на завершальній стадії. За словами впливового політика, протягом останніх вихідних він провів інтенсивні консультації з президентом США Дональдом Трампом та державним секретарем Марко Рубіо. Саме очільник зовнішньополітичного відомства поінформував Джонсона про те, що сторони вже «на порозі» початку предметного переговорного процесу, хоча сама архітектура цих контактів залишається вкрай складною та залежить від багатьох змінних факторів.

    Незважаючи на активну підготовку до дипломатичного треку, ключовим меседжем спікера Конгресу стала жорстка і недвозначна оцінка російського керівництва. Майк Джонсон наголосив, що російському диктатору Володимиру Путіну категорично не можна довіряти, і саме з цього фундаментального розуміння має виходити будь-яка американська чи міжнародна делегація. Ця заява є надзвичайно важливим сигналом, який демонструє, що попри прагнення чинної адміністрації Білого дому якнайшвидше завершити війну, у Вашингтоні не плекають ілюзій щодо природи кремлівського режиму. Позиція «не довіряти Путіну» означає, що будь-які потенційні домовленості вимагатимуть жорстких, багаторівневих механізмів верифікації та залізобетонних гарантій безпеки для України, оскільки спиратися на добру волю чи підписи російських посадовців Захід більше не збирається. Спікер також підкреслив наявність повного політичного консенсусу: і Білий дім, і Конгрес об’єднані єдиною стратегічною метою — покласти край цьому конфлікту.

    Ці заяви з Вашингтона повністю корелюють із нещодавніми анонсами з Києва. Напередодні президент України Володимир Зеленський підтвердив, що зустріч переговорних груп у безпрецедентному тристоронньому форматі запланована вже на листопад поточного року (імовірно, в Абу-Дабі, як повідомлялося раніше). Головним завданням цього робочого формату має стати не остаточне підписання мирного договору, а узгодження базових параметрів та підготовка ґрунту для проведення саміту на найвищому рівні. Тобто, листопадові консультації мають визначити, чи існує взагалі простір для компромісу, який дозволив би організувати пряму зустріч лідерів трьох держав.

    Залучення Марко Рубіо як державного секретаря та особистий контроль процесу з боку Дональда Трампа свідчать про те, що Сполучені Штати беруть на себе роль не просто модератора, а безпосереднього активного учасника і, ймовірно, гаранта майбутніх угод. Водночас процес, як визнає Джонсон, обтяжений безліччю нюансів. Успіх цієї ініціативи залежатиме від того, чи зможе американська дипломатія змусити Росію відмовитися від своїх максималістських геополітичних вимог і запропонувати Києву таку модель безпеки, яка унеможливить нове вторгнення російських військ у майбутньому.

  • «Політичні туристи» під прицілом ракет: у Кремлі цинічно відмовилися гарантувати безпеку західним лідерам в Україні

    «Політичні туристи» під прицілом ракет: у Кремлі цинічно відмовилися гарантувати безпеку західним лідерам в Україні

    Офіційна представниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова виступила із цинічними заявами щодо ракетного удару по залізничній інфраструктурі поблизу кордону України з Польщею. Вона спробувала відкинути звинувачення у навмисному обстрілі дипломатичного потяга, яким 13 вересня з Києва поверталася впливова міжнародна делегація, та водночас прямо відмовилася гарантувати безпеку будь-яким іноземним політикам чи дипломатам під час їхніх візитів в Україну. Російська сторона фактично попередила світ, що не збирається зупиняти удари по залізничних магістралях, якими пересуваються закордонні представники.

    Йдеться про резонансний інцидент із пасажирським ешелоном, у якому зі столиці слідували колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній очільник Центрального розвідувального управління США Девід Петреус, радник канцлера Федеративної Республіки Німеччина Гюнтер Сауттер та низка інших високопосадовців країн Заходу. Відповідаючи на запитання про те, чи був цей напад цілеспрямованим полюванням на іноземних лідерів, Захарова вдалася до маніпулятивної риторики, стверджуючи, що російська армія нібито не воює проти мирного населення, не веде полювання на цивільний транспорт і не відкриває вогонь по беззахисних громадянах. Водночас вона відкрито визнала, що сили агресора 13 вересня цілеспрямовано били по залізничних об’єктах, зокрема й у західних областях України, безпідставно назвавши всю цивільну логістику виключно військовими цілями.

    Російська посадовиця не приховувала відвертої зневаги до представників світової спільноти, охрестивши поважних західних гостей «політичними туристами». Крім того, представниця кремлівського відомства спробувала перекласти відповідальність за повітряні удари на українську сторону, звинувативши Київ у тому, що закордонних політиків буцімто використовують як живий щит для прикриття військових ешелонів. Реагуючи на заклики гарантувати безпеку іноземним делегаціям, вона дала зрозуміти, що Москва вважає такі поїздки невиправданим ризиком самих посадовців.

    «Перед деякими з таких поїздок дипломатичними каналами до нас надходять прохання забезпечити тим чи іншим особам можливість безпечного слідування. Незмінно відповідаємо на подібні звернення, що озвучені нами раніше публічні застереження зберігають актуальність, а західні політики і дипломати повинні тверезо оцінювати наявні ризики. Тим більше в умовах, коли безпеку їхнього турне на догоду Києву ніхто гарантувати не може», – сказала Захарова.

    Подібні публічні демарші свідчать про спробу Кремля створити атмосферу страху та дипломатичної блокади навколо України. Систематичні ракетні обстріли залізничної мережі, яка залишається єдиним надійним наземним шляхом сполучення для візитів міжнародних партнерів, ставлять під загрозу життя провідних світових діячів. Пряма відмова від будь-яких гарантій безпеки є черговим шантажем західних демократій, покликаним зірвати демонстрацію міжнародної солідарності з Києвом та послабити подальшу всебічну підтримку держави.

  • «Безглуздий удар Путіна»: Борис Джонсон опинився під атакою дронів на кордоні з Польщею та закликав конфіскувати активи РФ

    «Безглуздий удар Путіна»: Борис Джонсон опинився під атакою дронів на кордоні з Польщею та закликав конфіскувати активи РФ

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон різко засудив російський удар безпілотником по пасажирському потягу поблизу прикордонного пункту «Ягодин» на Волині, назвавши атаку абсолютно необґрунтованою та безглуздою. Британський політик, який сам перебував у дипломатичному потязі сполученням Київ — Варшава та був вимушений евакуюватися лише за два кілометри від кордону з Польщею, закликав партнерів негайно передати Україні системи ППО та конфіскувати заморожені російські мільярди.

    «Я не знаю, яка збочена логіка спонукала Путіна сьогодні вранці підірвати нерухомий український локомотив на польському кордоні. Але можна сказати напевно: саме таких необґрунтованих і безглуздих атак українці зазнають щодня — навіть на цивільних залізницях», — підкреслив Джонсон, нагадавши, що російський диктатор несе пряму відповідальність за загибель близько 1700 працівників «Укрзалізниці». Він закликав Лондон показати приклад світові та передати Києву російські активи на 10 мільярдів фунтів стерлінгів, що зберігаються в британських банках, аби спонукати Бельгію розблокувати ще 140 мільярдів євро активів агресора.

    Інцидент стався вранці 13 вересня: через загрозу ударів рух завчасно зупинили, завдяки чому обійшлося без жертв. За даними видання , окрім Джонсона, терміново евакуюватися довелося радникам з безпеки європейських урядів, депутатам Бундестагу, дипломатам і науковцям. В «Укрзалізниці» уточнили, що дипломатичний спецпотяг перебував на станції «Ягодин» незадовго до ураження локомотива, тоді як в іншому потязі, що стояв на коліях безпосередньо в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

  • США витратили понад $37 млрд на війну з Іраном на тлі масових атак на комерційні судна

    США витратили понад $37 млрд на війну з Іраном на тлі масових атак на комерційні судна

    За останні три місяці Іран здійснив напади на понад 30 комерційних суден, які проходили через життєво важливу для світової торгівлі міжнародну водну артерію. У США наголосили, що ці безпідставні атаки поставили під загрозу життя сотень невинних моряків та підірвали свободу судноплавства.

    Попри іранську агресію, Ормузька протока залишається відкритою для торгових суден. У Центральному командуванні ЗС США (CENTCOM) зазначили, що з початку травня американські сили сприяли безпечному проходженню близько 900 комерційних кораблів та транспортуванню 450 мільйонів барелів сирої нафти.

    Разом з тим, як повідомив міністр оборони США Піт Хегсет, військова кампанія проти Ірану вже обійшлася Вашингтону приблизно у 37,5 мільярда доларів, що майже на 8 мільярдів перевищує травневі оцінки. Водночас спікер Палати представників Майк Джонсон напередодні заявив, що не бачить необхідності у голосуванні Конгресу за офіційне санкціонування війни в Ірані.

  • «Путін не знає, чого від нього хочуть»: Джонсон розкрив єдиний спосіб зупинити диктатора

    «Путін не знає, чого від нього хочуть»: Джонсон розкрив єдиний спосіб зупинити диктатора

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон назвав чітку позицію Заходу та вступ України до НАТО єдиними дієвими інструментами для швидкого завершення війни. На його переконання, російський диктатор Володимир Путін продовжує військову агресію виключно через відсутність упевненості в тому, чого саме прагнуть союзники Києва.

    За словами британського політика, Кремль розраховує скористатися невизначеністю західних партнерів щодо подальшої долі регіону. Джонсон підкреслив, що урядам у Вашингтоні, Лондоні та Парижі необхідно негайно повернутися до своєї попередньої офіційної позиції та гарантувати українській державі повноцінне членство в Північноатлантичному альянсі.

    «Нам потрібно покончити з цим ділом. Одна з причин, з якої воно досі не закінчилося, полягає в тому, що Путін насправді не знає, чого ми, Захід, хочемо. Поки Путін вважатиме, що у нього є шанс зберегти невизначеність щодо України, він продовжуватиме нападати», – заявив Борис Джонсон.

    Водночас колишній очільник британського уряду висловив переконання, що саме президент США Дональд Трамп має достатній важіль впливу для здійснення жорсткого тиску на російського лідера. На думку політика, американський глава здатен довести переговори до логічного завершення, адже у своїй зовнішній політиці він уже демонстрував готовність до рішучих кроків, зокрема застосувавши силу проти Ірану.

  • Китай десятиліттями шпигував у британському уряді

    Китай десятиліттями шпигував у британському уряді

    Китай протягом багатьох років здійснював масштабну шпигунську діяльність проти уряду Великої Британії, отримуючи доступ до конфіденційних державних систем. Як Китай десятиліттями шпигував у британському уряді, серед отриманих матеріалів були документи, що стосувалися формування урядової політики, приватні повідомлення високопосадовців і дипломатичні телеграми.

    Попри численні злами, найвищий рівень секретної інформації залишився недоторканим, зазначають у британському уряді. За словами представників, критично важливі дані з найвищим ступенем захисту вдалося вберегти, хоча масштаб вторгнень свідчить про серйозну загрозу для національної безпеки.

    Джерела повідомляють, що один із ключових епізодів шпигунства стався через центр обробки даних у Лондоні, який у минулому був проданий організації, пов’язаній із Китаєм. Продаж відбувся під час правління консерваторів, і після виявлення ризиків уряд навіть розглядав можливість знищення цього об’єкта, однак зрештою обмежився іншими заходами безпеки.

    Скандал набув політичного забарвлення, оскільки стався на тлі критики прем’єр-міністра Кіра Стармера. Опозиція звинувачує його в м’якому ставленні до Пекіна, особливо після провалу судових процесів проти двох чоловіків, яких підозрювали у шпигунстві на користь Китаю. Королівська прокуратура тоді пояснила, що попередні уряди не визнавали Китай офіційною загрозою національній безпеці, що ускладнило переслідування підозрюваних.

    Аналітики Bloomberg зазначають, що спроби злому британських урядових мереж тривають системно і вказують на довготривалу кампанію. За британською класифікацією державних даних, існують три рівні захисту: офіційні — незначна інформація з мінімальним ризиком витоку, секретні — дані, витік яких може вплинути на оборону чи дипломатію, та цілком секретні — інформація, розголошення якої загрожує національній безпеці та економіці країни.

    Колишній керівник апарату Бориса Джонсона Домінік Каммінгс заявив, що обсяг скомпрометованих даних є надзвичайно великим, а екс-міністр безпеки Том Тугендхат підтвердив факт порушень, але відмовився наводити подробиці.

    Поки посольство Китаю в Лондоні утримується від будь-яких коментарів щодо цієї ситуації.

  • Джонсон про розгортання британських військ в Україні у разі скорочення підтримки США

    Джонсон про розгортання британських військ в Україні у разі скорочення підтримки США

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що у випадку скорочення військової допомоги Україні з боку Сполучених Штатів, Лондон може розглянути можливість направлення британських військ для підтримки Києва. На думку Джонсона, поразка України стане серйозною загрозою для Європи, особливо для країн, які межують з Росією, таких як Балтійські держави та Грузія.

    Джонсон підкреслив, що допомога Україні є вигідним фінансовим вкладенням для Великої Британії, адже значно дешевше зараз підтримати українські зусилля, ніж витрачати набагато більше на захист власних кордонів у разі розширення російської агресії. Він зазначив, що можливий програш України може змусити Британію та інші країни НАТО до прямого військового протистояння з Росією, щоб захистити своїх союзників.

    Джонсон також звернув увагу на політичну ситуацію у США після обрання Дональда Трампа, зазначивши, що позиції всередині Республіканської партії щодо України різняться. Він розкритикував деяких республіканців за надмірну симпатію до російського президента Володимира Путіна, але при цьому нагадав, що саме республіканець санкціонував постачання Україні протитанкових комплексів Javelin, які відіграли важливу роль в обороні Києва.

  • Байден заявив, що “рішуче підтримує” запропоновані Джонсоном законопроєкти

    Байден заявив, що “рішуче підтримує” запропоновані Джонсоном законопроєкти

    Байден висловив готовність підписати в разі схвалення Конгресом законопроєкти про додаткове фінансування України, Ізраїлю і Тайваню, які вніс спікер Палати представників Майк Джонсон.

    Відповідна заява з’явилася на сайті Білого дому.

    Байден заявив, що “рішуче підтримує” запропоновані Джонсоном законопроєкти щодо підтримки Ізраїлю та України, а також зміцнення безпеки та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    “Ізраїль стоїть перед безпрецедентними атаками з боку Ірану, а Україна – перед постійними бомбардуваннями з боку Росії, які різко посилилися за останній місяць. Палата представників має ухвалити цей пакет цього тижня, а Сенат має швидко за ним послідувати”, – додав він.

    Президент США пообіцяв “негайно підписати” законопроєкти, щоб “послати сигнал світу: ми підтримуємо наших друзів і не дозволимо Ірану або Росії досягти успіху”

    Якщо Конгрес виділить допомогу Україні, це не буде “відкритий чек”, заявив Байден у статті для Wall Street Journal.

    “Якщо Конгрес ухвалить рішення про військову допомогу Україні та Ізраїлю, ми не будемо виписувати чисті чеки. Ми відправимо військове обладнання з наших власних запасів, а потім використаємо гроші, дозволені Конгресом, для поповнення цих запасів, купуючи їх у американських постачальників. Сюди входять ракети Patriot, зроблені в Аризоні, ракети Javelin, зроблені в Алабамі, і артилерійські снаряди, зроблені в Пенсільванії, Огайо і Техасі”, – заявив президент США.

    За його словами, “ми інвестуємо в промислову базу Америки, купуємо американські товари”.

  • Джонсон провів першу офіційну зустріч із Трампом

    Джонсон провів першу офіційну зустріч із Трампом

    Спікер Палати представників Джонсон провів першу офіційну зустріч із Трампом, де обговорив допомогу Україні та вибори в США.

    Раніше повідомлялося, що він провів консультації з Білим домом щодо України, але згоди досягнуто не було.

    Після зустрічі з Джонсоном Трамп заявив, що республіканці “розглядають” питання про допомогу Україні.

    “Що стосується законопроекту про допомогу Україні, ми розглядаємо його просто зараз. Ми думаємо про те, щоб зробити його у формі кредиту, а не просто подарунка. Ми продовжуємо роздавати подарунки в мільярди і мільярди доларів. Ми думаємо про це. Але для мене важливіші кроки Європи. Вони повинні давати гроші. Їм потрібно зрівнятися з нами. Якщо вони цього не зроблять, я буду дуже розчарований”, – заявив колишній президент.

    Детальніше про те, які умови республіканці хочуть вписати у свій законопроєкт щодо України, ми повідомляли тут. (https://t.me/stranaua/150518)

    Водночас спікер і експрезидент обговорювали ще одне питання, яке зачіпає майбутні вибори, що відбудуться в листопаді.

    Джонсон за підсумками зустрічі заявив, що наполягатиме на ухваленні закону, який вимагатиме від виборців доводити, що вони є громадянами США. І вимагатиме від штатів виключати негромадян зі списків виборців.

    Спікер заявив, що демократи “хочуть перетворити цих людей на виборців”, і припустив, що іммігрантів змушували реєструватися для голосування місцеві відділення соціальних допомог.

    “Ми збираємося ухвалити закон, який вимагає, щоб кожен, хто реєструється для голосування на виборах, повинен довести, що він є громадянином США. Ми не можемо чекати, поки відбудеться широкомасштабне шахрайство”, – сказав Джонсон.

    Негромадянам заборонено голосувати на федеральних виборах у США. Однак, як нещодавно писав Ілон Маск, який співчуває республіканцям, (https://t.me/stranaua/146363) у США під час перепису населення для голосування не враховують, чи мають люди, які проживають на тій чи іншій території, американське громадянство.

    Що дозволяє, на його думку, дати право голосу мільйонам іммігрантів. “Це основна причина, чому адміністрація Байдена пускає рекордну кількість нелегалів і робить так мало депортацій”, – писав Маск і додавав, що це може додати Байдену зайві 5% голосів.

    Судячи з усього, саме цей момент і збираються змінити республіканці. І для України ключове питання в тому – чи включать вони таку ініціативу в законопроєкт про допомогу Україні, чи ухвалюватимуть окремим законопроєктом. Якщо включать, то, цілком імовірно, Байден цей законопроєкт ветує, навіть якщо він якимось чином пройде через Сенат.

  • “Дисфункція” конгресу: спікер Джонсон ризикує втратити посаду через Україну

    “Дисфункція” конгресу: спікер Джонсон ризикує втратити посаду через Україну

    За останній рік республіканці в палаті представників не змогли провести жодних значущих законів, і в цьому винен Дональд Трамп – противник угоди щодо кордону і допомоги Києву, заявляє MSNBC.

    “Це просто свідчить про дисфункцію палати представників. Майк Джонсон явно загруз у всьому цьому по вуха”, – коментує політичний аналітик телеканалу Тім Міллер.

    Конгресвумен Марджорі Тейлор Грін попередила спікера Джонсона, що його можуть відсторонити від керівництва, якщо він винесе на голосування законопроєкт про фінансування України.

    “У таких людей, як Грін і Джонсон, два різні порядки денні. Грін говорила своїм виборцям, що не буде підтримувати Україну тощо і не буде підтримувати лідера, який підтримав Україну.

    А для Джонсона головне – домогтися ухвалення чогось, працювати з людьми у своїй партії і з протилежною партією, але ж це і є робота спікера палати представників!” – міркує старший політичний репортер Axios Юджин Скотт.