centernews360

Позначка: дизель

  • Секретна угода під загрозою: два з трьох танкерів із російським дизелем змінили курс, зриваючи план Трампа

    Секретна угода під загрозою: два з трьох танкерів із російським дизелем змінили курс, зриваючи план Трампа

    Скандальна енергетична домовленість між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путиним щодо імпорту російського дизельного палива опинилася на межі повної поразки. Як повідомляє впливове британське видання Financial Times у середу, 4 листопада, два з трьох великих нафтових танкерів, які перевозили російське паливо та масово прямували до американських берегів у межах цієї кулуарної угоди, раптово змінили свій маршрут і попрямували в інші регіони. Цей несподіваний поворот подій завдав серйозного удару по надіях Білого дому швидко врегулювати внутрішню паливно-енергетичну кризу за рахунок російських ресурсів.

    За даними моніторингових систем, які наводить FT, російський судновий танкер «Talisman» та судно «Leruo», що належить гонконгській компанії та ходить під прапором Сьерра-Леоне, більше не вказують атлантичне узбережжя Сполучених Штатів як кінцевий пункт свого призначення. Ситуація розвивалася стрімко: починаючи з 2 листопада, танкер «Leruo» кардинально змінив курс і тепер тримає шлях до берегів Бразилії. Водночас танкер «Talisman» вийшов у води Середземного моря і наразі перебуває неподалік алжирського узбережжя, передаючи в ефір супутниковий сигнал «for orders» («очікує розпоряджень»). У морській логістиці це означає, що вуглеводневий вантаж на борту наразі не має ні підтвердженого покупця, ні фінального порту розвантаження. Важливо зазначити, що обидва ці судна перебувають під дією жорстких санкційних обмежень Європейського Союзу, що додатково ускладнює будь-які комерційні операції з ними.

    Водночас рештки колишнього енергетичного пулу продовжують маневрувати. Третій танкер — «Agioi Fanendes», власником якого є грецька судноплавна компанія Eastern Mediterranean Maritime, поки що продовжує рух у бік США. Проте експерти звертають увагу на тривожну для Білого дому деталь: це судно також транслює статус «for orders». Аналітик відомої нафтогазової аналітичної компанії Kpler Метт Сміт зазначає, що цей танкер має прибути до Нью-Йорка вже цими вихідними, проте через очевидну та виправдану обережність американських покупців, які побоюються жорстких регуляторних, законодавчих та санкційних ризиків, ніхто не здивується, якщо і це судно в останній момент змінить курс, остаточно відмовившись від заходу в американські порти. До цієї групи ризику додається ще один підсанкційний танкер — «Beast», який належить структурам із Сейшельських островів. Він завантажився російським паливом у порту Приморск 27 жовтня і станом на початок листопада все ще намагається тримати курс на атлантичне узбережжя США.

    Гострота ситуації з нафтопродуктами у Сполучених Штатах пояснюється масштабною економічною кризою, спричиненою війною на Близькому Сході. Через зрив постачань та військові дії ф’ючерси на дизельне паливо злетіли більш ніж на 60%. На початок листопада 2026 року середня вартість дизеля на автомобільних заправках США сягнула рекордної позначки — близько 6,30 долара за галлон (що еквівалентно приблизно 1,66 долара за літр), боляче вдаривши по кишенях пересічних американців та бізнесу.

    Саме на тлі цього паливно-інфляційного шоку, за кілька тижнів до ключових проміжних виборів до Конгресу США, Дональд Трамп пішов на політично ризикований кроки, уклавши кулуарну угоду з Володимиром Путіним про закупівлю та імпорт російського дизеля. Розрахунок Білого дому був простим і цинічним: різко збільшити пропозицію на внутрішньому ринку, збити роздрібні ціни на пальне перед самим голосуванням і таким чином утримати політичну підтримку виборців. Проте цей план повністю провалився і не приніс очікуваних дивідендів Республіканській партії. Навпаки, виборці продемонстрували вкрай негативне ставлення до подібних домовленостей з країною-агресором. Нагадаємо, що за підсумками проміжних виборів 3 листопада Демократична партія здобула нищівну перемогу, отримавши контроль не лише над Палатою представників, але й відвоювавши більшість у Сенаті США, що тепер створює величезні проблеми для реалізації будь-яких ініціатив чинної адміністрації.

  • Енергетична логістика та обхід санкцій: Шість танкерів із російським дизелем прямують до США

    Морські аналітики та моніторингові ресурси відстежують рух шести танкерів із російськими нафтопродуктами загальним обсягом близько 217 тисяч тонн дизельного пального.

    Частина цих суден належить до так званого «тіньового флоту» РФ та перебуває під прямими західними санкціями.

    Деталізація маршрутів та розподіл вантажів:

    • Задекларовані поставки (109,5 тис. тонн):
      • LERUO, TALISMAN та HANNA: Судна офіційно вказали американські порти як кінцевий пункт призначення. Вони перевозять сукупно близько 109,5 тис. тонн пального.
    • Непідтверджені маршрути (107,5 тис. тонн):
      • AGIOI FANENDES, ATHINA M та PRIMORYE: На борту цих трьох суден перебуває орієнтовно 107,5 тис. тонн дизеля. Попри відсутність прямого декларування портів США у документах, їхні поточні траєкторії руху свідчать про високу ймовірність курсування до американського узбережжя.

    Юридичні та організаційні особливості танкерного флоту:

    • Підсанкційні судна: Танкери TALISMAN, LERUO та PRIMORYE перебувають у санкційних списках США, Великої Британії та ЄС через причетність до нелегального експорту російських вуглеводнів.
    • Грецький оператор: Судна ATHINA M та AGIOI FANENDES перебувають під управлінням однієї судноплавної компанії — грецької Eastern Mediterranean Maritime Ltd.

    Політичний та економічний контекст

    Поставка пального розгортається на тлі нещодавно оголошених рішень щодо тимчасових пом’якшень або невизначеностей у застосуванні енергетичних обмежень США для стабілізації внутрішніх цін на пальне. Водночас залучення підсанкційних танкерів до трансатлантичних рейсів викликає гостру критику з боку американських законодавців та міжнародних спостерігачів через ризики фінансування військово-промислового комплексу РФ.

  • Дизельна угода Трампа і Путіна провалилася: ціни в США зростають всупереч домовленостям

    Дизельна угода Трампа і Путіна провалилася: ціни в США зростають всупереч домовленостям

    Гучна «дизельна угода» між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Владіміром Путіним не призвела до очікуваного зниження цін на пальне в Сполучених Штатах. Навпаки, вартість пального навіть дещо підскочила. За даними Американської автомобільної асоціації, станом на 28 жовтня середня ціна галона дизеля досягла 6,35 долара, тоді як на момент анонсування угоди 9 жовтня вона становила 6,28 долара.

    Експерти та аналітики висловлюють глибокий скептицизм щодо здатності цієї домовленості суттєво вплинути на високі ціни в США. Фахівці зазначають, що Росія навряд чи зможе експортувати обіцяні обсяги через зношеність власних нафтопереробних заводів та експортні обмеження. Крім того, заявлені поставки (трохи більше 100 тисяч барелів на день у жовтні та 125 тисяч у листопаді) є краплею в морі порівняно з глобальним дефіцитом. Для порівняння, ще у 2025 році РФ відвантажувала близько 800 тисяч барелів на добу. Проблеми виникають і з логістикою: минулого тижня танкер із 300 тисячами барелів російського дизеля вийшов із Приморська до Нью-Йорка, проте згодом раптово змінив статус на «для замовлень», що свідчить про відсутність підтвердженого порту розвантаження.

    Нагадаємо, Дональд Трамп оптимістично обіцяв, що завдяки згоді Путіна на американські та світові ринки надійде понад 300 тисяч тонн дизеля у жовтні, 500 тисяч у листопаді та ще 1 мільйон «одразу після цього». Міністр енергетики США Кріс Райт пояснював такий крок спробою продемонструвати Москві економічні вигоди від завершення війни проти України. Натомість такі ініціативи викликали жорсткий спротив усередині США — сенатор-демократ Річард Блюменталь публічно закликав судноплавні компанії блокувати й розвертати кораблі з російським вантажем, назвавши ці поставки незаконними.

  • Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Широко розрекламована домовленість між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо відновлення постачань російського дизельного пального на світовий ринок навряд чи вплине на вартість нафтопродуктів. До такого категоричного висновку дійшли опитані агентством Reuters міжнародні енергетичні експерти та ринкові аналітики. Головними перешкодами для стабілізації ринку є мізерні обсяги обіцяного експорту, напружена ситуація з вільним танкерним флотом, а також нездатність нафтопереробної промисловості РФ наростити випуск пального в умовах постійних ударів українських далекобійних дронів.

    Згідно з планом, озвученим Трампом, Росія мала спрямувати на експорт 300 тисяч тонн дизеля у жовтні (близько 2,25 мільйона барелів), 500 тисяч тонн у листопаді з подальшим збільшенням постачань ще на 1 мільйон тонн. Проте, за підрахунками аналітичної компанії Kpler, жовтнева партія еквівалентна лише 73 тисячам барелів на добу, тоді як для реального зниження світових цін ринок потребує додаткових щонайменше 400 тисяч барелів щоденно. Своєю чергою консалтингова агенція Baringa оцінює мінімально необхідний обсяг у 850 тисяч барелів на добу, що робить заявлені транші Москви абсолютно непомітними для світового енергобалансу.

    Окрім того, фізичні можливості російської переробки наразі обмежені. За даними Energy Policy Research Foundation, за внутрішнього споживання на рівні 1,2 мільйона барелів дизеля на добу Росія виробляє лише 1,4 мільйона. Спробам вийти на більші показники суттєво заважають системні операції Сил оборони України проти російських НПЗ: за оцінками суднового брокера Braemar, наразі пошкоджено або виведено з ладу до 45% переробних потужностей країни-агресорки. Поки атаки тривають, Москва позбавлена можливості повноцінно провести капітальні ремонти заводів і сама змушена імпортувати окремі види нафтопродуктів.

    Попри це російські високопосадовці намагаються створити видимість енергетичного прориву. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак повідомив, що 22 жовтня з балтійського порту вирушить перший танкер водотоннажністю 40 тисяч тонн із вантажем для США, запевнивши, що експорт стосуватиметься лише «надлишків». Володимир Путін під час переговорів зі спецпредставником США Стівом Віткоффом і взагалі заявив про нібито негайне падіння світових цін на дизель на 5–6%. Утім, реальна статистика біржі ICE свідчить про зворотне: від моменту оголошення угоди 9 жовтня ціни не лише не впали, а навіть зросли з 1408 до майже 1450 доларів за тонну, перетворюючи дизельний пакт Вашингтона та Москви радше на політичну декларацію, ніж на економічний порятунок.

     

  • «Це лише пряник»: у Трампа цинічно виправдали зняття санкцій з Росії надією зупинити війну

    «Це лише пряник»: у Трампа цинічно виправдали зняття санкцій з Росії надією зупинити війну

    В адміністрації президента США Дональда Трампа публічно стали на захист скасування нових санкцій та митних тарифів проти Російської Федерації, назвавши цей крок спробою підштовхнути Москву до завершення бойових дій в Україні, а не рятівним колом для економіки агресора. Міністр енергетики США Кріс Райт запевнив, що пом’якшення тиску є тактичним компромісом і не свідчить про повну відмову Вашингтона від стримування Кремля.

    Роз’яснюючи позицію Білого дому, голова енергетичного відомства відкинув звинувачення у фінансуванні воєнної машини противника. «Це лише пряник, покликаний допомогти припинити війну. Це не економічна підтримка Росії», — запевнив посадовець. Райт наголосив, що Москві буде непросто скористатися послабленням, адже зиск вона зможе отримати лише від додаткового експорту дизельного пального, що вимагатиме скорочення внутрішніх потреб, урізання видатків на війну або ремонту зруйнованих НПЗ: «Цього вона може досягти тільки через мирну угоду з Україною, припинення вогню в енергетичній сфері або інший крок до миру».

    Указ про скасування санкційного пакета Трамп підписав 16 жовтня — рівно за дві доби до запланованого набуття обмеженнями чинності. Сам американський лідер самовпевнено назвав цей крок «корисним не лише для США, але й для всього світу», тоді як спецпредставник Кремля Кирил Дмитрієв захоплено проголосив подію «історичним моментом». Натомість у Києві та американському політикумі таке рішення зустріли різким обуренням: Президент України Володимир Зеленський відкрито засудив зняття обмежень, наголосивши, що подібний крок є хибним та безумовно вигідним виключно російському агресору.

  • «Подарунок ворогу і зрада союзників»: Сенат США повстав проти дизельної угоди Трампа з Путіним

    «Подарунок ворогу і зрада союзників»: Сенат США повстав проти дизельної угоди Трампа з Путіним

    У вівторок, 13 жовтня, впливова двопартійна група з дванадцяти сенаторів США надіслала офіційного листа президентові Дональду Трампу з категоричною вимогою розірвати сепаратну домовленість із Володимиром Путіним щодо імпорту російського дизельного пального. Американські законодавці на чолі з представником Демократичної партії Річардом Блюменталем виступили єдиним фронтом, заявивши, що кулуарні переговори Білого дому з Кремлем прямо підривають міжнародну безпеку та перекреслюють зусилля з досягнення справедливого миру в Україні.

    Парламентарі наголосили, що повернення російських енергоресурсів на світові ринки не принесе реального полегшення американським родинам, які страждають від високої вартості палива, натомість дасть Москві колосальні фінансові ресурси для продовження війни. До звернення Блюменталя приєдналися демократи Джинн Шейхін, Річард Дурбін, Шелдон Вайтгаус, Джек Рід та Крістофер Кунс, а також шестеро провідних республіканців: Мітч Макконнелл, Том Тілліс, Сьюзан Коллінз, Алан Стюарт Армстронг, Ліза Мурковскі та Джон Корнін. Копії вимоги парламентарі направили державному секретарю Марко Рубіо та очільнику Міністерства фінансів Скотту Бессенту.

    «Ця угода – подарунок для нашого противника і зрада по відношенню до наших союзників; вона повинна бути скасована», – підкреслили сенатори.

    Замість поступок агресору законодавці закликали президента Сполучених Штатів задіяти механізми закону Ліндсі Грема та максимально посилити економічний тиск на «Росію і тих, хто відіграє головну роль у тому, щоб її війна могла йти, зокрема Китай». Конфлікт між Конгресом і Білим домом загострився після рішення американської адміністрації призупинити санкції проти російського палива до квітня 2027 року та дозволити відвантаження мільйонів тонн нафтопродуктів із РФ.

  • «Неприйнятно для Німеччини та Європи»: канцлер Фрідріх Мерц засудив угоду Трампа з Путіним щодо імпорту російського дизеля

    «Неприйнятно для Німеччини та Європи»: канцлер Фрідріх Мерц засудив угоду Трампа з Путіним щодо імпорту російського дизеля

    Канцлер Федеративної Республіки Німеччина Фрідріх Мерц виступив із різкою критикою домовленостей президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з главою кремлівського режиму Володимиром Путіним стосовно постачання російського дизельного пального на ринок США. Як повідомляє інформаційне агентство dpa, очільник німецького уряду наголосив, що Берлін взяв до відома сепаратну угоду між Вашингтоном і Москвою, проте категорично відкидає можливість слідувати подібному курсу, підтвердивши непохитність європейської санкційної політики щодо держави-агресора.

    Мерц підкреслив, що будь-які односторонні кроки назустріч Кремлю є абсолютно неприйнятними як для Німеччини, так і для Європейського Союзу загалом. На переконання німецького лідера, реальна готовність Москви до серйозних дипломатичних перемовин виникає виключно під системним економічним і військовим тиском. З огляду на це Європа не лише зберігатиме чинний санкційний режим, але й повинна послідовно посилювати обмеження у відповідь на систематичні удари російських військ по цивільній та критичній енергетичній інфраструктурі України напередодні зимового періоду.

    Глава німецького кабінету міністрів окремо запевнив, що Президент України Володимир Зеленський та український народ можуть і надалі повною мірою розраховувати на непохитну політичну, фінансову та оборонну підтримку з боку Німеччини та європейських партнерів. Ця заява пролунала на тлі хвилі обурення в європейських столицях та Києві, викликаної оголошенням Трампа від 9 жовтня про зняття американських санкцій з російського дизеля заради насичення світового ринку палива. Раніше український лідер також назвав це рішення Вашингтона «несправедливим і нечесним», оскільки приплив нафтодоларів прямо фінансує подальшу російську агресію.

  • Енергетичні доходи Кремля та суперечлива «дизельна угода»: РФ заявила про експорт нафти й газу до ЄС на 286 млрд євро з початку вторгнення

    Енергетичні доходи Кремля та суперечлива «дизельна угода»: РФ заявила про експорт нафти й газу до ЄС на 286 млрд євро з початку вторгнення

    Попри запроваджені санкційні обмеження, спричинені повномасштабним вторгненням в Україну, Російська Федерація з 2022 року реалізувала країнам Європейського Союзу енергоресурсів на загальну суму 320,7 мільярда доларів США (близько 286 мільярдів євро). Про це у виступі на російському державному телебаченні заявив віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак, який курує паливно-енергетичний комплекс країни. За даними профільного російського міністерства, лише за перші дев’ять місяців 2026 року експорт енергоносіїв до Європи склав 21,3 мільярда доларів (19,1 мільярда євро). Водночас Новак наголосив, що основний вектор постачань наразі переорієнтовано на країни Азійсько-Тихоокеанського регіону, а виробничі можливості дозволяють Росії наростити експорт дизельного пального до 3,5 мільйона тонн щомісяця.

    Хоча Євросоюз офіційно задекларував курс на повне викорінення залежності від російського викопного палива, низка держав-членів продовжує імпортувати ресурси агресора. Франція залишається великим покупцем російського скрапленого природного газу (СПГ), тоді як Угорщина та Словаччина користуються винятками із санкцій для отримання нафти через південну гілку нафтопроводу «Дружба». До того ж офіційна статистика прямих постачань не враховує значних обсягів сировини, яка після первинної переробки на НПЗ в Індії або Туреччині потрапляє на європейський ринок як паливо третього походження.

    Тема продовження торгівлі з Москвою викликала гостру публічну дискусію між Вашингтоном і європейськими союзниками. Міністр фінансів США Скотт Бессент відкрито розкритикував європейських партнерів за «лицемірство», зазначивши, що європейські платежі за СПГ і нафту продовжують прямо підживлювати російський бюджет, тоді як європейські політики намагаються оскаржувати зусилля Білого дому щодо стабілізації паливних цін.

    Ситуація додатково загострилася на тлі окремої домовленості між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним. Президент США заявив про успішні перемовини щодо масштабних постачань російського дизеля на американський і світовий ринки: 300 тисяч тонн негайно, 500 тисяч тонн у листопаді, 1 мільйон тонн у грудні та надалі ще до 3 мільйонів тонн залежно від стану російських НПЗ. Для забезпечення транзакцій Мінфін США видав генеральну ліцензію, що зупиняє санкції проти російського дизпалива до квітня 2027 року, а перша партія нафтопродуктів із Санкт-Петербурга вже прямує до східного узбережжя США.

  • Шантаж дизелем: Трамп приписав Зеленському капітуляцію перед російськими НПЗ

    Шантаж дизелем: Трамп приписав Зеленському капітуляцію перед російськими НПЗ

    Міжнародний інформаційний простір знову сколихнула хвиля суперечливих заяв із-за океану, де енергетичні ризики та коливання світових цін на пальне дедалі частіше намагаються перекласти на плечі воюючої України. Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп під час спілкування з журналістами вкотре виступив із гучними звинуваченнями на адресу Києва, безапеляційно поклавши на українську сторону відповідальність за дефіцит дизельного пального на світових ринках. За версією очільника Білого дому, саме регулярні, методичні та результативні атаки українських далекобійних безпілотників на нафтопереробні заводи держави-агресора стали головним каталізатором паливної кризи, створюючи додатковий тиск на глобальну економіку. Американський лідер публічно заявив, нібито президент України Володимир Зеленський під час особистої розмови погодився призупинити нищівні удари по ворожій нафтовій інфраструктурі, що викликало бурхливу реакцію експертів і дипломатів.

    Описуючи ситуацію навколо палаючих резервуарів агресора, глава Білого дому висловився максимально категорично та прямолінійно, змістивши акценти з дій окупантів на дії української армії. «Велика проблема полягає в тому, що нафтопереробні заводи в Росії вибухають. Це не стільки близькосхідна проблема, скільки проблема Росії — через те, що Україна і Росія воюють одна з одною, і Україна підриває дизельні НПЗ у Росії, тому що вони переробляють багато нафти. Так що ця ситуація дійсно цікава. І я говорив із президентом Зеленським, я сказав: «Вам потрібно пригальмувати з НПЗ»», — заявив американський лідер. На уточнююче запитання представників медіа щодо безпосередньої відповіді українського лідера, американський президент стверджував, що той нібито сказав: «Ну, ми, ймовірно, так і зробимо». Свою наполегливу вимогу американський політик пояснив тим, що удари по російській паливній інфраструктурі нібито здатні породити глобальну проблему світового масштабу, цинічно додавши, що українське керівництво начебто могло б займатися й іншими справами замість вибивання палива для ворожих танків.

    Утім, ця сумнівна згода українського президента відома виключно зі слів самого американського лідера, тоді як реальна позиція офіційного Києва завжди була діаметрально протилежною. Раніше очільник Білого дому вже намагався звинуватити Україну у виникненні дефіциту дизельного пального, безапеляційно заявляючи, що українці мають негайно припинити знищувати стратегічні запаси нафтопродуктів на території Російської Федерації. Тоді Володимир Зеленський дав гранично жорстку та однозначну публічну відповідь, підкресливши, що часи, коли страждала лише країна, яка зазнала неспровокованого нападу, безповоротно минули, а тому агресор неминуче нестиме співмірні болючі втрати. До того ж українська сторона неодноразово пропонувала Москві запровадити двостороннє енергетичне перемир’я для захисту критичної інфраструктури, проте кремлівський режим щоразу відкидав будь-які подібні ініціативи, продовжуючи цілеспрямований терор українських підстанцій і електростанцій.

    Остаточну крапку в спекуляціях навколо ультиматумів щодо припинення атак на російські заводи поставив безпосередньо сам український президент після зустрічі з американським візаві на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Глава української держави офіційно повідомив, що під час цих переговорів жодних закликів до України щодо одностороннього припинення ударів по російських нафтопереробних підприємствах взагалі не лунало. Знищення нафтобаз та заводів залишається ключовим фактором знекровлення російського наступу, оскільки позбавляє окупаційну бронетехніку пального, а кремлівський бюджет — мільярдних надприбутків для фінансування геноцидної війни. Намагання представити законну самооборону та високоточні контрудари по логістиці ворога як глобальну загрозу виглядають виключно як внутрішньополітична риторика, яка розбивається об залізну необхідність Сил оборони України захищати життя своїх громадян будь-якими законними військовими засобами.

  • Прицільний терор автозаправок та рекордний стрибок цін: влада Києва оцінила загрозу паливного колапсу

    Прицільний терор автозаправок та рекордний стрибок цін: влада Києва оцінила загрозу паливного колапсу

    Російські війська перейшли до тактики прицільних ударів по автозаправних станціях у Києві, намагаючись цілеспрямовано знищити міську логістику та спровокувати транспортну кризу. Офіційні представники міської влади розкрили масштаби пошкоджень інфраструктури, проте поквапилися заспокоїти жителів столиці, запевнивши, що прямої загрози дефіциту моторного пального у місті наразі немає. За словами посадовця Ткачова, попри суттєві руйнування окремих об’єктів і чітко скоординований характер ворожих нальотів, ситуація з постачанням нафтопродуктів залишається під повним контролем екстрених служб і комунальних підприємств, а робота мереж функціонує у штатному режимі.

    Водночас оптимістичні заяви влади лунають на тлі безпрецедентного економічного шоку на внутрішньому енергетичному ринку країни, де зафіксовано стрімке подорожчання практично всіх видів автомобільного палива. Дизельне пальне вперше за всю історію незалежності перетнуло психологічну межу і дісталося рекордної позначки у 100 гривень за один літр на низці автозаправних комплексів. Національна мережа «Укрнафта» також вимушено переписала цінники на більшість позицій, збільшивши вартість бензину приблизно на одну гривню, тоді як ціна на дизель миттєво підскочила відразу на дві гривні.

    Наразі вартість звичайного бензину марки А-95 на автозаправних станціях столиці та регіонів коливається в межах від 83 до 89 гривень за літр, тоді як преміальні сорти пального впевнено закріпилися на рівні від 90 до 99 гривень. Таке стрімке цінове ралі пов’язане не лише з локальними руйнуваннями нафтової інфраструктури внаслідок повітряних обстрілів, а й із загальним погіршенням кон’юнктури на глобальних енергетичних біржах. Нафтотрейдери змушені закладати у роздрібну ціну постійно зростаючі витрати на безпечну логістику, резервні складські потужності та підвищені тарифи на страхування перевезень усередині країни.

    Поєднання регулярних атак безпілотників на міські заправні станції та невпинного здорожчання ресурсів створює колосальне навантаження на гаманці пересічних водіїв, громадський транспорт та бізнес. Підприємства змушені переглядати операційні бюджети через дорожнечу палива, що неминуче потягне за собою подорожчання товарів першої необхідності та продуктів харчування. Попри заяви чиновників про наявність стабільних резервів пального, ринок демонструє надзвичайну нервозність, а власники автозаправних мереж вимушені посилювати заходи фізичного захисту станцій, щоб мінімізувати втрати від можливих повторних влучань ворожих ударних засобів у цивільну інфраструктуру столиці.