Колишній президент Польщі Анджей Дуда відреагував на дискусії щодо можливого відкликання у Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — ордена Білого Орла. В інтерв’ю виданню Onet екслідер зазначив, що український президент отримав цю відзнаку навесні 2023 року абсолютно в інший час і за зовсім інших геополітичних умов. За словами Дуди, відтоді обставини суттєво трансформувалися, а разом із ними «змінилася і поведінка Володимира Зеленського». Водночас він наголосив, що остаточне рішення має ухвалювати чинний президент Польщі Кароль Навроцький, який обов’язково вислухає думку капітули ордена та зважить усі факти, частина з яких наразі не є широко відомою в нинішній емоційній атмосфері.
Причиною гучного дипломатичного сплеску та пропозиції Кароля Навроцького забрати нагороду став указ Зеленського від 26 травня, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» ССО ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». Таке рішення викликало хвилю критики серед польських політиків та істориків через трагічні сторінки спільної історії на Волині. На знак протесту колишній польський посол в Україні Бартош Ціхоцький уже повернув свій український орден «За заслуги», а експрезидент Лех Валенса публічно засудив цей крок Києва. Наразі офіційні представники українського дипломатичного корпусу закликають до стриманості, наголошуючи, що від публічних історичних суперечок між стратегічними партнерами наразі виграє лише Москва.
Президент Польщі Анджей Дуда прибув до Києва з прощальним візитом у суботу, 28 червня. Голова МЗС України Андрій Сибіга повідомив про це у соцмережі, зазначивши, що був радий особисто зустріти Дуду на Центральному залізничному вокзалі столиці.
За словами Сибіги, Анджей Дуда завжди стояв на боці України, підтримуючи її у найважчі моменти повномасштабної російської агресії. Українська сторона висловила вдячність не лише президенту Польщі, а й усім полякам за проявлену справжню солідарність з нашою країною.
Під час візиту польський лідер відзначить разом з українцями День Конституції України та проведе зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Цей візит символізує дружбу і тісну співпрацю між двома країнами у складний для України час.
У Польщі сьогодні, 1 червня, проходить другий тур президентських виборів. Громадяни обирають нового главу держави з-поміж двох кандидатів — мера Варшави Рафала Тшасковського та голову Інституту національної пам’яті, представника консервативної партії «Право і справедливість» Кароля Навроцького.
Виборчі дільниці відкрилися о 7:00 ранку і працюватимуть до 21:00. У першому турі, що відбувся 18 травня, жоден із кандидатів не подолав бар’єр у 50% голосів. Найбільшу підтримку тоді здобув Тшасковський — трохи більше 30%, тоді як Навроцький набрав близько 29%. За даними соціологічних опитувань, зокрема дослідження IBRiS, замовленого Польським радіо, фаворитом другого туру є Тшасковський. Рівень участі виборців у першому турі склав 67,31%, що свідчить про високий інтерес громадськості до президентської кампанії. Кампанія другого туру супроводжувалася низкою гучних заяв. Зокрема, слова Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО, викликали різку реакцію прем’єр-міністра Дональда Туска, який назвав це «державною зрадою». У зовнішньополітичному контексті Тшасковський виступає за тіснішу інтеграцію з Європейським Союзом, тоді як Навроцький демонструє більш скептичне ставлення до ініціатив Брюсселя. У внутрішній політиці обидва кандидати зосередилися на актуальних проблемах — зростанні цін на електроенергію та питанні міграції.
Ці вибори стануть перехідним моментом для Польщі: чинний президент Анджей Дуда, який представляє ту ж партію, що і Навроцький, не має права балотуватися втретє згідно з конституцією.
У ніч на 10 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що разом із президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Польщі Анджеєм Дудою вирушає до Києва. Цей візит, за словами Мерца, є спільною демонстрацією солідарності з Україною в умовах триваючого російського вторгнення.
“Ми, лідери Франції, Німеччини, Польщі та Сполученого Королівства, будемо разом у Києві на знак солідарності з Україною перед обличчям триваючого варварського та незаконного вторгнення Росії”, – написав Мерц у соцмережі Х.
Канцлер також наголосив на підтримці заклику президента США Дональда Трампа щодо мирної угоди. Зокрема, йдеться про спільну ініціативу із закликом до Росії погодитися на повне та безумовне 30-денне припинення вогню. Це має створити простір для переговорів про справедливий і тривалий мир.
Мерц додав, що лідери готові сприяти мирним переговорам, які мають привести до технічного впровадження припинення вогню та укладення всеохопної мирної угоди.
“Кровопролиття має закінчитися. Росія повинна припинити свою незаконну агресію. Україна повинна мати змогу розвиватися як суверенна держава в межах міжнародно визнаних кордонів – також для майбутніх поколінь”, – підкреслив канцлер.
Він також підтвердив, що тиск на російську військову машину триватиме доти, доки не буде досягнуто постійного припинення вогню.
Президент Польщі Анджей Дуда висловив свою думку щодо майбутніх мирних переговорів між Україною та Росією, зазначивши, що для досягнення угоди обидві сторони повинні бути готові до компромісів. У своєму інтерв’ю Euronews він підкреслив, що мирна угода, ймовірно, вимагатиме поступок з обох сторін, і кожна з них буде змушена поступитися деякими своїми вимогами.
“Це має бути компроміс. Маю на увазі, що де-факто цей мир, на мою думку, має звестися до того, що жодна зі сторін не зможе сказати, що вона виграла цю війну, тому що кожна сторона в якомусь сенсі повинна буде піти на поступки”, — заявив Дуда, зауваживши, що це стосується і України.
Польський президент також зазначив, що затягування війни приносить серйозні втрати як для України, так і для Росії. За його словами, завершення конфлікту потребує значних зусиль з обох сторін. Дуда підкреслив, що ключову роль у припиненні бойових дій можуть відіграти США, адже, на його думку, лише тиск з боку Вашингтону може допомогти досягти миру.
“Тільки американський тиск може дійсно покласти край цій війні та допомогти встановити мир, який не буде комфортним для жодної зі сторін”, — зазначив президент Польщі.
Дуда також зауважив, що Україна може бути змушена до певних поступок, хоча конкретні деталі цього поки важко прогнозувати. Він підкреслив, що у майбутньому мирний процес може вимагати від Києва ухвалення складних рішень, однак не уточнив, в яких саме аспектах Україна може йти на компроміси.
Президенти та політичні лідери по всьому світу продовжують стежити за розвитком ситуації в Україні, оскільки мирні переговори можуть стати ключем до завершення конфлікту, який вже триває більше року. Роль США в цьому процесі залишається важливою, оскільки Вашингтон має значний вплив на міжнародну політику та може допомогти створити умови для мирного врегулювання.
У контексті загострення напруженості в Європі через агресію Росії, Польща висловила рішучу пропозицію щодо розміщення ядерної зброї США на своїй території. Цю ініціативу озвучив президент Польщі Анджей Дуда, який підкреслив, що розміщення американських ядерних боєголовок в Польщі стане важливим кроком у зміцненні безпеки не лише Польщі, а й усієї Східної Європи в умовах поточної геополітичної ситуації.
Дуда звернув увагу на те, що з моменту розширення НАТО на схід у 1999 році, коли до Альянсу приєдналися нові країни Східної Європи, безпека цього регіону зазнала значних змін. За його словами, інфраструктура НАТО повинна слідувати за переміщенням кордонів Альянсу та адаптуватися до нових реалій. “Для мене це очевидно: якщо ми змістили кордони НАТО на схід, то й інфраструктура Альянсу повинна переміститися сюди, до східної частини Європи, а саме до Польщі”, — зазначив польський президент.
Дуда додав, що розміщення ядерної зброї США в Польщі не лише сприятиме зміцненню безпеки Польщі, а й підвищить рівень стримування агресії з боку Росії. Він підкреслив, що така зброя може стати ефективним засобом для посилення оборонного потенціалу НАТО, адже в разі необхідності вона дозволить оперативно реагувати на будь-які спроби дестабілізації ситуації в Європі.
Президент Польщі також висловив сподівання щодо відродження проекту спільного використання ядерної зброї, який був обговорений в адміністрації колишнього президента США Джо Байдена у 2022 році. Цей проект передбачав створення механізмів для спільного управління ядерними боєголовками між США і союзниками по НАТО, зокрема в країнах Східної Європи.
У разі реалізації цього плану Польща могла б стати важливим елементом цієї стратегії, що дозволило б значно підвищити рівень безпеки в регіоні та зміцнити позиції НАТО на сході Європи. Враховуючи агресивні заяви Росії та її плани щодо переміщення ядерної зброї до Білорусі, ця ініціатива набуває особливої актуальності.
Польща також наголосила на тому, що Росія не вагається переміщати ядерну зброю в країни-сателіти, такі як Білорусь, не запитуючи дозволу від міжнародної спільноти. У 2023 році Володимир Путін оголосив, що Росія перемістить свою тактичну ядерну зброю до Білорусі, що викликало занепокоєння серед західних союзників.
“Росія навіть не вагалася, коли переміщувала свою ядерну зброю до Білорусі. Вони не питали ні в кого дозволу”, — підкреслив Дуда, зазначивши, що Захід не може залишати без уваги цей крок Кремля, який значно змінює стратегічну ситуацію в Європі.
На думку польського президента, США та НАТО мають відповісти на ці дії, змістивши свою ядерну зброю до Польщі, щоб забезпечити належний рівень стримування для Росії та посилити безпеку на сході Європи.
Дуда також зазначив, що питання розміщення ядерної зброї є на розгляді в адміністрації США, і саме президент США, будь то Дональд Трамп або його наступник, повинен приймати рішення про те, де саме розміщувати ядерні боєголовки США. Він підкреслив, що Трамп має право на власне бачення цього питання, але нещодавня ситуація з Росією показує, як важливо для НАТО продовжувати зміцнювати свою обороноздатність на східних кордонах Альянсу.
В Мериленді відбулася зустріч між президентом США Дональдом Трампом та президентом Польщі Анджеєм Дудою під час Конференції консервативної політичної дії (CPAC). Зустріч відбулася за лаштунками конференції і була закритою для представників ЗМІ.
Про це повідомили в Білому домі, опублікувавши фотографії зустрічі в соцмережі Х (Twitter). Відзначено, що Трамп підтвердив важливість тісного союзу між США та Польщею та похвалив польського президента за відданість збільшенню оборонних витрат Польщі. “Президент Трамп зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою та підтвердив наш тісний союз”, — йдеться у повідомленні. Водночас Трамп підкреслив важливість Польщі як партнера у посиленні оборони та розвитку міжнародної безпеки.
Трамп також згадав про зустріч із Дудою на початку своєї промови на CPAC, назвавши польського президента “фантастичною людиною та великим другом”. Ця зустріч відбулася на тлі значних міжнародних подій, зокрема коли Європа намагається подолати розкол між Вашингтоном і Києвом. У п’ятницю президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що мав відверту розмову з президентом України Володимиром Зеленським по гарячих слідах нещодавніх зустрічей з посланцем Трампа. Дуда порадив Зеленському залишатися відданим курсом на конструктивну співпрацю з президентом США Дональдом Трампом.
Зустріч двох лідерів продовжує зміцнювати важливий союз між США та Польщею, а також підтверджує стратегічне партнерство двох країн у сфері оборони та міжнародної політики.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна має право вимагати від НАТО офіційного запрошення для України. Він висловив цю позицію під час пресконференції на Міжнародному економічному форумі в Давосі, наголосивши, що членство України в Альянсі є найкращою гарантією безпеки для її громадян.
Дуда підкреслив, що Польща прийняла значну кількість українських біженців і продовжує стикатися з ризиками, пов’язаними з агресією Росії. Зокрема, він згадав про ракетні удари РФ по Україні, які становлять потенційну загрозу для Польщі, та випадки, коли польська військова авіація активується у відповідь на ці загрози.
“У зв’язку з цими ризиками Польща має моральне та політичне право вимагати від НАТО запросити Україну до Альянсу”, — зазначив польський президент.
Анджей Дуда вважає, що питання членства України в НАТО повинно стати пріоритетним для блоку. На його думку, запрошення України до Альянсу є стратегічно важливим для безпеки всієї Європи.
Водночас, участь України у НАТО залишається складним питанням через поточний військовий конфлікт із Росією та політичні ризики. Незважаючи на це, позиція Польщі свідчить про зростання підтримки України серед європейських союзників.
Президент Польщі Анджей Дуда запевнив президентку Грузії Саломе Зурабішвілі у своїй підтримці, зокрема в її європейських прагненнях. Під час телефонної розмови з лідеркою Грузії, Дуда висловив непохитну підтримку її лідерства і прагнення грузинського народу до об’єднаної Європи. За його словами, Грузини мають невід’ємне право рухатися до ЄС, а виходом із політичної кризи в країні можуть стати нові вибори, що проводитимуться відповідно до рекомендацій ОБСЄ.
Це сталося на фоні зростаючих протестів у Грузії, які тривають з 28 листопада. Вони були спровоковані заявою прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе, який оголосив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. У відповідь на ці заяви грузини вийшли на вулиці, вимагаючи зміни політичного курсу.
22 грудня Саломе Зурабішвілі дала уряду тиждень для призначення повторних парламентських виборів. Цей крок був спрямований на деескалацію ситуації в країні. Проте напруженість зберігається, і прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе вже погрожує Зурабішвілі в’язницею, якщо вона не залишить свою резиденцію після інавгурації її наступника 29 грудня.
Згадка про Волинську трагедію 1943 року знову опинилася в центрі уваги польських та українських медіа. Це питання стало предметом публічних дискусій, зокрема через нещодавні політичні заяви з обох сторін. В умовах передвиборчої кампанії у Польщі, історичні питання стали важливим аргументом у боротьбі за голоси виборців, і ситуація загострюється.
Нова, але далеко не перша за останній час суперечка між Польщею та Україною почалася під час форуму в Ольштині за участю вже колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Тоді в нього запитали, чи скасує Україна заборону на проведення ексгумації жертв Волинської трагедії. У відповідь міністр поцікавився, чи учасниця з Польщі знає про акцію “Вісла”, під час якої у 1947 році з Надсяння, Підляшшя, Холмщини, Лемківщини депортовано, за різними даними, близько 150 тисяч українців південно-східної Польщі.
Ця заява Кулеби спричинила у Польщі неабиякий резонанс. Тема, яку чи не кожен поляк згадує чи не кожному українцю, знову активізувалася — дуже емоційно та дуже негативно. Польські політики мали реагувати відповідно. І спочатку міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який є лідером коаліційної Польської селянської партії, назвав слова українського міністра неприйнятними. Він сказав, без ексгумації і вшанування жертв не може бути й мови про добре майбутнє. Потім польський прем’єр-міністр Дональд Туск уточнив: “Україна не вступить у ЄС доти, доки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії”.
Від початку 2025 року Польща головуватиме у Раді Європейського Союзу, тож може використовувати прагнення України до вступу до ЄС як важіль впливу на Київ у питанні Волинської трагедії.
Раніше Польща вже погрожувала заблокувати вступ України до ЄС, але через зернову кризу.
Нечиста політика: чому вигідно постійно згадувати Волинську трагедію
Історичні або й навіть гуманітарні питання у Польщі, як і в Україні, — частина сучасної політики. І, як правило, такі теми постають напередодні виборів. А в Польщі заплановані президентські вибори на 2025 рік. Як очікується, суперником кандидата від “Громадянської платформи”, можна припустити, що саме Дональда Туска, буде неодмінно кандидат від партії “Право і Справедливість” (ПіС). Саме ПіС позиціонує себе як єдину партію, яка дбає про інтереси Польщі в історичному вимірі. Тож нещодавня промова Туска була спрямована на внутрішнього конкурента, щоби той не монополізував тему. Навіть попри те, що передвиборча кампанія ще не почалася. І це означає — історичне питання з антиукраїнським акцентом, імовірно, буде складовою частиною перегонів у Польщі. Чи може вона бути настільки важливою, як соціальні, економічні й ідеологічні, чи як тема абортів, складно сказати. На минулих виборах вона не зіграла.
“Згадувати Волинську трагедію у цьому контексті й у такій тональності — недоречно. Її намагаються штучно ввести в інформаційне поле деякі політики з Польщі, а також окремі українські чиновники, які погано розбираються у темі. І все це відбувається напередодні виборів у Польщі у травні 2025-го”, — говорить Фокусу дипломат, колишній директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України Вадим Трюхан.
Він зауважує, попри те, що за Конституцією посада президента Польщі — з доволі обмеженими повноваженнями, все-таки боротьба буде серйозною — ПіС робитиме все, щоби здобути реванш, а партія Туска намагатиметься грати на її полі, використовуючи національні та навіть націоналістичні сентименти.
“Загалом “Громадянська платформа” вкотре намагається зайти на поле ПіС, а також окремі політики, — продовжує експерт. — Зокрема й міністр закордонних справ Сікорський, як би дивним це не здавалося. Можливе пояснення у тому, що він — один з імовірних кандидатів на боротьбу за посаду президента від цієї політичної сили. Тож уже зараз намагається набрати балів в очах виборців, зокрема сільської місцевості, які більше орієнтовані на ПіС”.
І ПіС в особі президента Анджея Дуди вдалася до несподіваного кроку. В інтерв’ю Polsat News він заявив: якщо хтось каже, що збирається заблокувати доступ України до Європейського Союзу, він тим самим вписується у політику Володимира Путіна. “Я намагався діяти так, щоб не створювати точок напруги між Варшавою і Києвом, наскільки це можливо. Це було нелегко, адже між нами є складні теми. Але я також обговорював ці питання з президентом Зеленським, і найкращим прикладом цього була його присутність у Луцьку, в річницю Волинської різанини”, — заявив Дуда.
Анджей Дуда покладає квіти під час Національного дня пам”яті у Волинському сквері у Варшаві
Фото: Getty Images
Тобто Дуда, побачивши реакції у суспільстві та медіа, вирішив озвучити діаметрально протилежну позицію, яка суперечить попередній політиці його партії, так і постулатам, які намагаються розігрувати представники “Громадянської платформи”. І тому заявив, що вважає тих, хто узалежнює членство в ЄС та вирішення історичних питань такими, що грають на руку Путіну. “Фактично звинувативши Туска та Сікорського у тому, що вони путіністи. Тобто уявіть, який градус політичної боротьби розгортається за пів року до виборів. А це свідчить про те, що протягом цієї кампанії ми побачимо ще більше несподіванок”, — додає дипломат.
В історичному контексті: на рівні домовленостей між Україною та Польщею
Про польсько-українську суперечку розповісти у двох словах доволі важко.
Але насамперед варто розуміти, що погляд на Волинську трагедію, або, як її називають у Польщі, Волинську різню, відрізняється — в причинах, відповідальності та масштабах. Польща офіційно визнала трагедію геноцидом, переконана, що за злочини на Волині в 1943 році відповідальна виключно українська сторона. Україна наполягає: відповідальність несуть обидві.
Звісно, українські історики визнають, зосередження на подіях 1943 року є виправданим, адже внаслідок польсько-українського конфлікту на Волині, Галичині, Холмщині під час Другої Світової війни постраждало більше поляків, ніж українців. Та водночас пропонують говорити, що проблема у відносинах Польщі набагато глибша, ніж те, що сталося того року. Вона обумовлена складними відносинами між представниками народів у ті часи.
Після незалежності України Київ і Варшава робили кілька спроб примирення. Перша й основна — у 1994 році. Тоді уряди уклали угоду про збереження місць пам’яті й поховання жертв війни та політичних репресій. Як результат, почалося відновлення польських поховань у Львові на Личаківському цвинтарі (Цвинтар Орлят), а у Польщі — на горі Монастир біля села Верхрата поставили таблички з прізвищами воїнів УПА, які не мають стосунку до Волинської трагедії, а загинули від НКВС. Зрештою Цвинтар Орлят відновили, а місце поховання українців знищили вандали 2015 року. Потім, у 2017-му, за рішенням місцевої влади було знесено український пам’ятник воякам УПА у селі Грушовичі.
Зрештою Україна наклала тимчасовий мораторій на проведення пошукових робіт та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн.
Після обрання президентом Володимира Зеленського той пообіцяв скасувати заборону. Проте нагадав про необхідність відновлення таблички з іменами на горі Монастир, відповідно до угоди.
У грудні 2020-го Польща табличку відновила, але без згадки імен вояків УПА.
Однак, попри кроки примирення та поступок, дуже часто складні й непевні, заборона на проведення пошукових робіт досі діє. Україна наразі переконана: Польща не виконує зобов’язання, під якими підписалась у 1994-му. До того ж запевняє, що Варшава навіть не намагається піти далі від публічних заяв про заборону. А за офіційними документом, говорить голова Українського інституту пам’яті Антон Дробович, польська сторона, незважаючи на політичні заяви, жодного разу не зверталася. Ба більше, науковцям, а не політикам, раніше не було запропоновано створити спільну комісію, яка ознайомилася з доступними матеріалами в Україні, на Заході, в США, та тільки згодом розпочала польові дослідження.
Зрештою експерти припускають, вирішити питання Волині — найбільш суперечливої теми в українсько-польських відносинах, не хочуть ані українці, ані поляки. Так може статися, що жертв виявиться менше, ніж про це говорять публічно поляки, або більше, ніж думають українці.
“Пропагандиське паливо Росії”: як Україна може залагодити конфлікт
Різкі слова Дмитра Кулеби поспішив нівелювати новий міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Перший свій дзвінок після призначення на посаду він зробив до Варшави, щоб поговорити з польським колегою Радославом Сікорським про “стратегічне партнерство та добросусідські відносини”. Пізніше Сікорський приїхав до Києва.
Експерти говорять: з одного боку, Україна має цілком легітимні підстави говорити, що польська сторона не виконує домовленості, а з іншого — висловлювання, особливо під час війни, мають бути обачними: Україна схибила, дозволивши собі політичну реакцію. Говорити мають не політики, а історики. І з обох боків є науковці з достатньо поміркованою позицією, які пропонують створювати спільні пошукові групи, спільні комісії.
Пам’ятник жертвам Волинської трагедії у Кракові
Фото: Getty Images
Як приклад — нещодавнє звернення керівниці Товариства польсько-українського примирення Кароліни Романовської. Вона підготувала лист президентові Володимиру Зеленському та керівнику Українського інституту Національної пам’яті Антону Дробовичу з проханням дозволити провести ексгумацію і гідно поховати поляків, які були вбиті у селі Угли Рівненської області. І не лише поляків, а й вбитих українців. Серед 18 загиблих є й родичі Романовської.
“Розв’язання волинського питання — це єдиний спосіб забрати пропагандистське паливо в Росії. Звичайно, РФ використовує тему Волині, та водночас ми вважаємо, що блокувати ексгумації скрізь просто недоцільно. Кожна людина повинна мати право на гідне безумовне поховання. Цього разу ми отримаємо згоду президента Зеленського чи Андрія Єрмака? Побачимо”, — розповіла журналістам Кароліна Романовська.
“Цікаво, як відреагує президент. Гадаю, було б добре дати дозвіл у випадку цього індивідуального звернення, — вважає дипломат Вадим Трюхан. — Стратегічно ані Україні, ані Польщі не вигідно псувати відносини, надто — через історичні питання. Україна життями своїх людей захищає Польщу від розгортання агресії на її території, водночас Польща надає нам допомогу та підтримку. Тому я б волів розглядати цей період, коли польські політики, які традиційно вважалися проукраїнськими, почали робити різкі заяви, а українські невдало реагувати, як епізод. І він має бути переданий історикам. Важливо ж не тільки провести ексгумацію, а й встановити деталі: кількість загиблих та обставини подій. А політично вже давно вирішено, діє формула: “Я вибачаю і перепрошую”.
Загострення з Польщею: у чому причина антиукраїнських кроків офіційної Варшави
Йдеться про те, що цьому етапі завдання України — не підвищувати градус суперечок. По-перше, під час війни, коли Україна розраховує на західних партнерів, це досить необдумано. По-друге, важко забути про фактор проросійських сил, для яких тема Волинської трагедії завжди був зручним приводом для маніпуляцій.
Тому експерти сподіваються, що до головування Польщі у Раді ЄС проблема буде якщо й не цілком знята, то переведена в наукову площину. “Під час головування Польщі Україна може значно просунутися в євроінтеграційних процесах, бо разом дві країни можуть стати таким собі політичним дуетом, який будуть підтримувати один одного у переважній більшості питань, які розкриваються на рівні ЄС. Наразі складно уявити, що Польща розігруватиме таку ж карту, як Угорщина на адресу Швеції та Фінляндії за вступу до НАТО”, — підсумовує колишній директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
До того ж, варто згадати, що між Україною та Польщею ще доведеться залагоджувати низку питань, не історичного масштабу, а економічного, як-от експорту зерна.
