centernews360

Позначка: довкілля

  • Світовий океан змінює колір, що це означає для планети?

    Світовий океан змінює колір, що це означає для планети?

    Дослідники зафіксували несподівану зміну у світовому океані: за останні десятиліття великі ділянки води стали темнішими. Це означає, що океан починає пропускати менше світла, що може суттєво вплинути на морські екосистеми.

    Висновки базуються на аналізі багаторічних супутникових спостережень. Дані показали, що потемніння не є випадковим явищем — воно охоплює великі пов’язані між собою регіони.

    За оцінками дослідників, приблизно п’ята частина світового океану вже зазнала таких змін. Однією з головних причин є вплив річок і діяльності людини. Зміни в землекористуванні призводять до того, що у водойми потрапляє більше органічних речовин і частинок, які змінюють прозорість води. Важливу роль також відіграють добрива, що використовуються в сільському господарстві. Вони стимулюють активне зростання фітопланктону, який зменшує проникнення світла в глибші шари океану. Зменшення рівня світла безпосередньо впливає на всі рівні морської екосистеми. Фітопланктон, який є основою харчового ланцюга, змінює свою поведінку, що позначається на зоопланктоні, рибах та інших організмах.

    Також це може вплинути на одну з найбільших природних міграцій на планеті — щоденне переміщення мільярдів морських істот між глибинами та поверхнею. Потемніння океану може впливати і на глобальні процеси, зокрема на кругообіг вуглецю. Якщо морські організми менше занурюються в глибини, знижується ефективність природного поглинання вуглецю з атмосфери. Це може посилити кліматичні зміни та вплинути на баланс екосистем у світовому океані.

    Вчені наголошують, що ці зміни потребують подальших досліджень. Водночас уже зараз зрозуміло, що потемніння океану є ще одним сигналом глобальних екологічних змін, які можуть мати довгострокові наслідки для всієї планети.

  • Невидима загроза, як шум руйнує екосистему Арктики

    Невидима загроза, як шум руйнує екосистему Арктики

    Раніше Арктику вважали одним із найтихіших місць на планеті, однак нові дослідження свідчать про суттєві зміни. Підводний звуковий ландшафт регіону стає дедалі гучнішим і різноманітнішим, що викликає занепокоєння в науковців.

    Зазвичай Арктику уявляють як безмежну крижану пустелю, проте питання шуму довгий час залишалося поза увагою. Нове дослідження, опубліковане у виданні Science Focus, базується на аналізі підводних звуків, зібраних у районі Кембридж-Бей у канадській частині Арктики. Отримані дані свідчать: у міру прискорення танення льоду через зміну клімату звукове середовище під водою істотно трансформується.

    За словами провідного автора дослідження, доктора Філіпа Блонделя з Університету Бата, темпи потепління в Арктиці більш ніж утричі перевищують середньосвітові. Лід тане швидше і раніше, а період його відновлення скорочується. Це відкриває регіон для активнішої людської діяльності, зокрема судноплавства, яке є потужним джерелом шуму. Втім, кораблі — не єдине джерело акустичного навантаження. Додатковий шум створюють снігоходи, літаки та невеликі судна. Частина таких джерел не фіксується супутниковими системами моніторингу, тому їхній вплив часто не враховується у наукових моделях. Проблема ускладнюється тим, що багато арктичних видів, зокрема кити та тюлені, залежать від звуків для спілкування, навігації, пошуку їжі та уникнення небезпеки. Зростання шумового фону може перешкоджати цим процесам. Наприклад, один тип звуку здатен завадити киту підтримувати контакт із дитинчам, тоді як інший — відлякати його від важливих місць годування. Водночас дослідники не закликають до повної тиші в Арктиці. Натомість вони наголошують на необхідності ширшого підходу до екологічної політики, який враховуватиме різні частоти підводного шуму та їхній вплив на екосистему.

    Зміни в акустичному середовищі Арктики стають ще одним свідченням того, як кліматичні процеси та людська активність поступово трансформують один із найвразливіших регіонів планети.

  • Технологія майбутнього: пластик, що сам руйнується після використання

    Технологія майбутнього: пластик, що сам руйнується після використання

    Учені розробили технологію, яка дозволяє запрограмувати пластик на самознищення протягом визначеного часу — від кількох днів до кількох років. Це відкриття може докорінно змінити ставлення людства до пластику та його впливу на довкілля. Про це повідомляє New Scientist.

    Команда дослідників з Ратгерського університету штату Нью-Джерсі з’ясувала, що якщо додати в пластик спеціальні хімічні структури, подібні до природних полімерів — таких як ДНК чи РНК, — матеріал починає розкладатися набагато швидше. У природних полімерів є вбудовані механізми саморуйнування, що запускають нуклеофільні атаки і спричиняють розрив ланцюгів. Саме ці природні процеси вчені відтворили штучним шляхом.

    Це дозволило створити пластики з чітко визначеним терміном служби, які можуть швидко розкладатися в компості та природному середовищі. Після розкладання довгі полімерні ланцюги перетворюються на дрібні фрагменти, які можна використовувати повторно або які здатні безпечно розчинятися в природі. Дослідники зазначають, що така технологія підходить передусім для виробів короткого циклу використання — зокрема пакування харчових продуктів та інших побутових матеріалів, які не потребують десятиліть служби. Утім, для пластиків, що застосовуються в будівництві та інших довговічних конструкціях, метод поки що не підходить. Проблема пластикового забруднення залишається однією з ключових екологічних загроз. У 2022 році у світі було викинуто понад чверть мільярда тонн пластику, з яких лише 14% перероблено. Решта опинилася на звалищах, була спалена або потрапила в океани, де завдає довготривалої шкоди екосистемам.

    Науковці вважають, що нова технологія може стати важливим кроком до зменшення глобального навантаження від пластикових відходів і допоможе створити матеріали, які служитимуть своє призначення без шкоди для планети.

  • Урожайність під загрозою, як спека та наслідки війни вплинули на аграріїв України

    Урожайність під загрозою, як спека та наслідки війни вплинули на аграріїв України

    У 2025 році українські аграрії зберуть на 1,5 мільйона тонн менше зернових та олійних культур, ніж торік. Основними причинами зниження врожайності стали екстремальна спека, нестача зрошення, а також наслідки руйнування Каховського водосховища.

    За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, урожай зернових складе 56 мільйонів тонн — майже на рівні 2024 року. Зокрема, планується зібрати 28,5 мільйона тонн кукурудзи, 21,5 мільйона тонн пшениці та 5 мільйонів тонн ячменю. Для порівняння, у 2024 році українські фермери зібрали 26,9 мільйона тонн кукурудзи, 22,4 мільйона тонн пшениці та 5,3 мільйона тонн ячменю.

    Щодо олійних культур, прогноз такий: 12 мільйонів тонн соняшнику, що на 1 мільйон більше, ніж минулого року, 5 мільйонів тонн сої (мінус 1,65 мільйона тонн) та 3 мільйони тонн ріпаку (мінус 0,6 мільйона тонн). Загальний обсяг зібраного врожаю зернових та олійних культур складе 76 мільйонів тонн, у порівнянні з 77,5 мільйона тонн у 2024 році. За словами Тараса Висоцького, спека і відсутність системи зрошення призвели до повної втрати посівів на площі близько 386 тисяч гектарів. На ще 1,2 мільйона гектарів врожайність знизилася на 30-50 відсотків. Найбільших збитків зазнали степові регіони, для яких система зрошення є критично важливою.

    Головним джерелом води для фермерів слугувало Каховське водосховище, зруйноване російськими військовими 6 червня 2023 року. Наслідки цієї екологічної катастрофи продовжують негативно впливати на аграрний сектор України.

  • Dacia закликає до збереження компактних авто

    Dacia закликає до збереження компактних авто

    Румунський автовиробник Dacia виступає проти тенденції до збільшення розмірів автомобілів у сучасній автопромисловості. Генеральний директор компанії Деніс Ле Вот висловив занепокоєння щодо того, що подорожчання та масивність машин негативно впливають на довкілля та ускладнюють доступ до компактних моделей.

    За словами Ле Вота, використання великих автомобілів для повсякденних завдань, таких як поїздки до школи чи супермаркету, є нераціональним і суперечить екологічним цілям. Він підтримує ідею зменшення розмірів машин, щоб зробити їх більш доступними і дружніми до навколишнього середовища. Однією з причин зростання вартості малих автомобілів він називає суворіші вимоги до систем безпеки. Це змушує споживачів обирати більші та дорожчі моделі, що призводить до поступового зникнення A-сегменту та переходу покупців у B- або навіть C-сегменти.

    Подібні занепокоєння висловлюють і керівники Renault Group та Stellantis, такі як Лука де Мео та Джон Елканн. Вони закликають законодавців змінити підхід до екологічних норм, зосереджуючись на загальному скороченні викидів CO2, а не лише на викидах вихлопних газів. Ле Вот наголосив, що зараз настав час змінити підхід до оцінки впливу автомобілів на довкілля, враховуючи повний життєвий цикл машини — від виробництва до утилізації. Також він підкреслив, що Dacia не планує “ганятися за зірками” у рейтингу безпеки Euro NCAP, оскільки активні системи безпеки значно підвищують ціну авто.

    За його словами, важливо зберегти доступність машин, щоб люди могли купувати нові, більш екологічні моделі, замість того, щоб залишатися зі старими транспортними засобами, які завдають більшої шкоди довкіллю.

  • Японські науковці створили пластик що зникає в морі за кілька годин

    Японські науковці створили пластик що зникає в морі за кілька годин

    Вчені з Японії досягли значного прориву у боротьбі з глобальною проблемою забруднення океанів — вони розробили новий тип пластику, який розчиняється у морській воді всього за кілька годин і при цьому не завдає шкоди навколишньому середовищу.

    Про це повідомляє Reuters, посилаючись на результати досліджень, проведених у Центрі нових речовин RIKEN та Токійському університеті. Цей новий матеріал поєднує міцність традиційного нафтового пластику з унікальною властивістю швидко розкладатися під впливом солі, що міститься у морській воді. За словами керівника проекту Такудзо Аїди, розроблений пластик є не лише біорозкладним, а й безпечним для довкілля.

    “Матеріал настільки ж міцний, як і звичайний пластик на нафтовій основі, але розпадається набагато швидше,” — пояснює Аїда. Пластик розкладається на природні компоненти, які потім переробляють бактерії в навколишньому середовищі. Це важливо, оскільки саме мікропластик, що утворюється при розпаді традиційних пластикових виробів, є однією з найсерйозніших загроз для морської фауни та флори.

    Важливою перевагою нового матеріалу є те, що він розчиняється не лише в морській воді, але і в ґрунті, де також міститься сіль, хоч і значно повільніше — близько 200 годин для шматочка розміром 5 см. Це відкриває нові можливості для використання матеріалу у різних сферах, мінімізуючи негативний вплив на екосистеми суші.

    Крім того, японський пластик є нетоксичним, не горить і не виділяє шкідливих газів під час розпаду. Це робить його безпечним як для навколишнього середовища, так і для людини.

    “Діти не можуть обрати планету, на якій житимуть, тому наш обов’язок як вчених — забезпечити їм найкраще можливе довкілля,” — наголошує Такудзо Аїда.

  • У Китаї стався потужний вибух на хімзаводі

    У Китаї стався потужний вибух на хімзаводі

    У місті Вейфан, що в китайській провінції Шаньдун, стався масштабний вибух на підприємстві Shandong Youdao Chemical. Інцидент трапився 27 травня у цеху заводу, який спеціалізується на виробництві пестицидів та фармацевтичної хімії. Про це повідомляє агенція Reuters.

    На місце події прибули рятувальні служби. Станом на ранок інформації про загиблих чи постраждалих не надходило. Однак місцеві жителі у соцмережах публікують відео з густим сірим димом, який піднімається над заводом, і розбитими вікнами у прилеглих будинках.

    Очевидці також повідомляють про сильну вібрацію, яка супроводжувала вибух. Деякі мешканці евакуювалися або залишалися в укриттях.

    Завод належить Himile Group, яка наразі утримується від коментарів щодо інциденту. Тим часом акції афілійованої компанії Himile Mechanical на тлі новин впали на майже 4%.

    Shandong Youdao Chemical був заснований у 2019 році. На підприємстві працюють близько 300 людей, воно займається виробництвом пестицидів, фармацевтичних препаратів та хімічних проміжних продуктів.

    Влада не виключає початок розслідування щодо причин вибуху та потенційної загрози для довкілля.

  • Вчені створили безпечну альтернативу сріблення

    Вчені створили безпечну альтернативу сріблення

    Науковці з Південної Кореї розробили проривну технологію сріблення, яка може кардинально змінити глобальний ринок гальванопокриття. Замість токсичного ціаніду, який традиційно використовувався у виробництві, нова методика базується на фосфоровмісних сполуках. Це дозволяє наносити срібло на електронні компоненти без шкоди для навколишнього середовища та здоров’я людини.

    Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Electrochimica Acta, нова технологія забезпечує утворення однорідних і стабільних срібних плівок у кислому гальванічному середовищі. Використання лігандів фосфіну для стабілізації іонів срібла дозволило уникнути осадження металу, а оптимізація концентрації фосфорних електролітів гарантує якісне покриття.

    Автори зазначають, що розробка має потенціал для широкого застосування в таких галузях, як електроніка, автомобілебудування, медицина, відновлювана енергетика та виробництво оптичних сенсорів. Вона відповідає сучасним екологічним стандартам і може стати основою сталого промислового виробництва.

    На тлі посилення вимог до безпечності технологій, ця розробка відкриває нові можливості для промисловості, що прагне зменшити свій вплив на довкілля без втрати продуктивності чи якості.

  • На Закарпатті лісники організували незаконну рубку на 12 млн грн

    На Закарпатті лісники організували незаконну рубку на 12 млн грн

    На Закарпатті викрили організовану злочинну групу з числа лісників, яка незаконно вирубала понад тисячу дерев. У результаті діяльності лісників було завдано серйозної шкоди довкіллю на суму понад 12 мільйонів гривень.

    За інформацією Офісу Генерального прокурора, чотирьох колишніх посадовців лісгоспу підозрюють у причетності до незаконної вирубки лісів. Серед підозрюваних — колишній керівник філії, провідний інженер та два майстри лісу. Їх звинувачують у перевищенні службових повноважень, що спричинило значні негативні наслідки для навколишнього середовища. Згідно з повідомленням прокуратури, ці особи організували схему, яка дозволяла вирубку лісу з порушенням встановлених норм.

    Зокрема, майстри лісу несанкціоновано оформили відведення ділянок для вирубки дерев у віці, що значно перевищував максимальні допустимі норми. В результаті цього було вирубано 1 369 дерев породи ялина та бук, що нанесло істотну шкоду екосистемі регіону. Експертиза підтвердила, що завдані збитки складають понад 12 мільйонів гривень.

    Правоохоронці підозрюють, що ця схема функціонувала під керівництвом колишнього керівника філії, який залучив своїх підлеглих до незаконної діяльності. Зазначено, що під час цієї операції було порушено умови, згідно з якими рубки проріджування дозволяються лише на ділянках з деревами, віком не більше 40 років, і тільки раз на 5-10 років.

  • Ліквідація наслідків атаки на ЧАЕС триває

    Ліквідація наслідків атаки на ЧАЕС триває

    Станом на ранок 18 лютого рятувальники продовжують ліквідацію наслідків удару російського дрона по об’єкту “Укриття” на Чорнобильській АЕС. Про це повідомила пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

    Згідно з офіційною інформацією, радіаційний стан на станції знаходиться під постійним моніторингом. Станом на 07:00 коливання рівнів радіації залишаються у межах норми для кожного контрольного пункту.


    Дронова атака спричинила пошкодження зовнішньої обшивки саркофага. В результаті вибуху зафіксовано наскрізні руйнування на площі до 15 кв. метрів. Крім того, виявлено:

    • дефекти обшивки та пошкодження внутрішнього заповнювача;
    • руйнування болтових з’єднань;
    • деформацію несучих конструкцій, зокрема вузлів з’єднань верхньої частини гаража техобслуговування.

    Рятувальні служби та екологічні інспектори продовжують роботу на місці для мінімізації ризиків подальшого руйнування та запобігання викидам радіоактивних речовин.