centernews360

Позначка: дохід

  • Кінець епохи трейдингу: криптобіржі знайшли нову золоту жилу

    Кінець епохи трейдингу: криптобіржі знайшли нову золоту жилу

    На глобальному криптовалютному ринку відбувається докорінна зміна бізнес-моделей ключових гравців. Класична торгівля цифровими активами, яка роками приносила індустрії надприбутки, остаточно втрачає статус головного джерела доходів, поступаючись місцем інфраструктурним рішенням.

    Фінансові звіти свідчать про масштабну переорієнтацію компаній. Зокрема, документація однієї з найбільших світових бірж Coinbase показує, що майже половину чистої виручки платформи наразі формують платні підписки та спеціалізовані сервіси, а не транзакційні комісії. Бізнес масово впроваджує формат «SaaS» – програмне забезпечення як послуга. За фіксовану щомісячну плату користувачам відкривають доступ до торгів без додаткових зборів, розширеного страхового захисту та преміальної аналітики.

    Найважливішим генератором стабільного капіталу стала екосистема стейблкоїнів. Криптовалютні платформи заробляють значні відсотки на фіатних резервах, якими ці цифрові активи забезпечені у традиційних банках. Щоб утримати кошти всередині своїх систем, біржі пропонують клієнтам підвищені ставки за зберігання віртуальної валюти. Паралельно компанії масштабують послуги стейкінгу, утримуючи гарантовану сервісну комісію за делегування активів користувачів для підтримки працездатності блокчейну.

    Окремий акцент ринок робить на залученні інституційного капіталу. Для корпоративних клієнтів та емітентів спотових ETF створюються надійні рішення з безпечного зберігання коштів, а для традиційного ритейлу розробляються платіжні шлюзи та сервіси кредитування. Така комплексна стратегія дозволяє бізнесу повністю нівелювати ризики високої волатильності та гарантувати собі прогнозований фінансовий потік навіть під час обвалу курсу біткоїна чи різкого падіння обсягів торгів.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та продаж через маркетплейси. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та продаж через маркетплейси. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    Про це повідомляє nenka.info

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • Amazon обійшла Walmart за річною виручкою

    Amazon обійшла Walmart за річною виручкою

    Amazon випередила Walmart за обсягом виручки, ставши найбільшою компанією США за цим показником. Про це свідчать оприлюднені фінансові результати обох компаній.

    Згідно зі звітністю, виручка Walmart за фінансовий рік, що завершився 31 січня, склала 713,2 млрд доларів, тоді як річна виручка Amazon за 2025 рік становила 716,9 млрд доларів. Темпи зростання виручки у Amazon були вищими — 12,4% проти 4,7% у Walmart.

    За даними PYMNTS Intelligence, Amazon контролює близько 9% усіх роздрібних продажів у США, а частка Walmart — близько 7,6%. Walmart утримувала лідерство за річною виручкою з 2001 року, коли вона випередила нафтовидобувну компанію Exxon Mobil.

    Заснована у 1994 році Джеффом Безосом, Amazon починалася як інтернет-магазин книг. Нині компанія є найбільшим онлайн-ритейлером, постачальником хмарних сервісів і технологій штучного інтелекту, а також виробником електроніки, одягу, продуктів харчування і медіаконтенту.

    Акції Amazon на останніх торгах додали 0,3%, акції Walmart також зросли на 0,3%. Капіталізація Amazon становить 2,2 трлн доларів, Walmart — 995 млрд доларів.

  • В Україні підвищили мінімальну зарплату і прожитковий мінімум

    В Україні підвищили мінімальну зарплату і прожитковий мінімум

    В Україні з 1 січня 2026 року зросли ключові соціальні показники. Мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 000 до 8 647 гривень. Водночас збільшилася і мінімальна погодинна оплата праці — з 48 до 52 гривень.

    Також із початку року зріс загальний показник прожиткового мінімуму — з 2 920 до 3 209 гривень. Він визначає рівень соціальних гарантій та використовується для розрахунку низки виплат і допомог.

    Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення встановлено на такому рівні: для дітей до шести років — 2 817 грн, для дітей від шести до 18 років — 3 512 грн, для працездатних осіб — 3 328 грн, для осіб, які втратили працездатність — 2 595 грн. Окремо визначено показник у 1 600 грн для осіб, які втратили працездатність, що застосовується для нарахування доплат за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду.

    Водночас у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, прокурорів окружних прокуратур, а також працівників податкових, митних та інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, залишається на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Крім того, документом передбачено, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям становить 60% для працездатних осіб, 100% — для осіб, які втратили працездатність та осіб з інвалідністю, а також 145% відповідного прожиткового мінімуму для дітей.

    Водночас рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти у 2026 році не підвищується.

  • Україна очікує понад 10 млрд грн від приватизації

    Україна очікує понад 10 млрд грн від приватизації

    Україна очікує рекордні за останнє десятиліття надходження від приватизації. За підсумками 2025 року держава планує отримати понад 10 млрд грн, що стане найвищим показником за десять років. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

    За словами міністра, активізація приватизаційних процесів є ключовим елементом корпоративної реформи, яка передбачає максимальне скорочення державної частки в економіці. Держава, наголосив він, повинна зосередитися на стратегічних функціях, а не на управлінні підприємствами, що можуть ефективніше працювати у приватних руках.

    Соболев зазначив, що уряд уже подав до Верховної Ради пакет законопроєктів, які зареєстровані в економічному комітеті та покликані спростити продаж часток державних компаній. Прийняття цих документів дозволить прискорити приватизаційні процеси та залучити додаткові інвестиції.

    Влада очікує, що нарощення приватизації не лише збільшить надходження до бюджету, а й стимулюватиме конкуренцію, модернізацію підприємств і загальне оздоровлення українського бізнес-середовища.

  • Доходи держбюджету України зросли на 40%

    Доходи держбюджету України зросли на 40%

    Доходи державного бюджету України у жовтні суттєво зросли — на 41,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як повідомило Міністерство фінансів, надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду склали 181,8 млрд грн, що на 53,4 млрд грн більше, ніж у жовтні 2024 року.

    Додатковим чинником зростання стали гранти від міжнародних партнерів: у минулому місяці Україна отримала 38 млрд грн безповоротної допомоги, тоді як торік у жовтні така підтримка була відсутня.

    За даними Мінфіну, податкові надходження від Державної податкової служби становили 75,8 млрд грн. Найбільше до бюджету надійшло від податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 31,7 млрд грн, податку на додану вартість — 24,1 млрд грн (зібрано 41,1 млрд, відшкодовано 17 млрд грн), акцизного податку — 10,8 млрд грн, податку на прибуток підприємств — 4,5 млрд грн, а також рентної плати — 3,6 млрд грн.

    Платежі від Державної митної служби забезпечили ще 63 млрд грн. Загалом, за оперативними даними, у жовтні 2025 року до загального та спеціального фондів держбюджету надійшло 251,7 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Для порівняння, у жовтні 2024 року цей показник становив 177 млрд грн, а у вересні 2025-го — 208,4 млрд грн.

    Окремо зазначається, що до фондів пенсійного та соціального страхування у жовтні надійшло 51,8 млрд грн єдиного соціального внеску, що на 8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року (43,8 млрд грн).

  • Нардепу повідомили підозру у відмиванні понад 9 млн гривень

    Нардепу повідомили підозру у відмиванні понад 9 млн гривень

    Чинному народному депутату України повідомлено про підозру у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Про це 16 жовтня повідомляє НАБУ.

    За даними слідства, депутат заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши його представникам сприяння у отриманні дозволу на транскордонне перевезення міндобрив. Після отримання грошей на рахунок близької особи, підозрюваний жодних дій в інтересах компанії не здійснив.

    Щоб приховати незаконне походження коштів, нардеп розробив схему їх легалізації. Спочатку понад 9 мільйонів гривень перерахували на рахунки юридичної компанії, що належить близькому родичу депутата, під виглядом оплати за надання правових послуг. Частину цих коштів перевели на інший рахунок і витратили на придбання двох автомобілів преміум-класу — BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG.

    Згодом підозрюваний почав відкрито користуватися цими автомобілями, створюючи видимість, що вони були придбані за законні доходи від підприємницької діяльності.

    НАБУ не розкривало імені фігуранта, проте за інформацією РБК-Україна йдеться про Євгена Шевченка.

  • Україна залучить понад $240 млн від Японії

    Україна залучить понад $240 млн від Японії

    Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали угоду про позику на суму 246,5 млн доларів у межах програми SURGE – Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління. Про це повідомило Міністерство фінансів у суботу, 13 вересня.

    Фінансування надається із Цільового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії. До кінця поточного року 229,7 млн доларів буде спрямовано до загального фонду державного бюджету України. Ще 16,8 млн доларів використають для капіталізації відсотків, що дозволить знизити витрати на обслуговування боргу у найближчі роки.

    Як пояснили у Мінфіні, проєкт має на меті підтримати післявоєнне відновлення України та посилити ефективність системи управління публічними інвестиціями. Зокрема, йдеться про покращення фіскального управління на місцевому рівні, удосконалення середньострокового бюджетування та адміністрування доходів.

    Програма SURGE реалізується в Україні з 2024 року. За цей час Світовий банк уклав з Україною угоди на загальну суму близько 760 млн доларів, серед яких – 10 млн доларів у вигляді грантів.

  • Британія ввела 100 нових санкцій проти Росії

    Британія ввела 100 нових санкцій проти Росії

    Велика Британія оголосила про нові санкції проти Росії, спрямовані на скорочення джерел доходів та військових постачань країни. Про це повідомив уряд Сполученого Королівства у п’ятницю, 12 вересня.

    Новий пакет включає 100 заходів обмежувального характеру, ухвалених на тлі безрозсудних російських авіаударів, які порушили повітряний простір НАТО у Польщі та пошкодили будівлю Кабінету міністрів у Києві.

    Санкції спрямовані проти так званого “тіньового флоту”, що перевозить російську нафту, та ключових постачальників військових компонентів. Під обмеження потрапили 70 кораблів “тіньового флоту” Росії, а також 30 компаній і фізичних осіб, що забезпечують військову машину Росії електронікою, хімікатами та вибухівкою, які використовуються для виробництва ракет та інших систем озброєння.

    Серед компаній, що потрапили під санкції, – китайська Shenzhen Blue Hat International Trade Co., Ltd. та її два російські співвласники, а також турецька Mastel Makina Ithalat Ihracat Limited Sirketi та її генеральний директор. Вказано, що постачане ними обладнання активно використовується в російських ракетах Іскандер та Х-101, а також у безпілотниках.

    Британський уряд наголосив, що новий пакет ще більше посилює економічний та військовий тиск на Росію, водночас демонструючи рішучість у протидії агресії Путіна та захисті України.

  • Кабмін затвердив песимістичний сценарій розвитку економіки і соцстандартів

    Кабмін затвердив песимістичний сценарій розвитку економіки і соцстандартів

    Кабінет Міністрів України попередив про нові розрахунки мінімальної заробітної плати та соціальних стандартів на найближчі роки. Через затяжну війну бюджет формуватиметься на основі песимістичного прогнозу, повідомляє видання «Обозреватель».

    Міністерство фінансів вже надіслало розпорядникам бюджетних коштів відповідні листи. Очікується, що економіка відновлюватиметься повільніше, ціни зростатимуть швидше, а зарплати підвищуватимуться мінімально. Кабмін не розраховує на швидке завершення війни чи покращення безпекової ситуації у 2026 році.

    За песимістичним сценарієм, темпи зростання ВВП будуть значно нижчими за попередні прогнози: замість очікуваних 4,5% економіка може зрости лише на 2,4%. Соціальні стандарти теж підвищуватимуться повільніше, хоча різких скорочень не передбачається.

    Уряд підготував два варіанти економічного розвитку: оптимістичний, що передбачає значне покращення безпеки наступного року, і песимістичний, за яким бойові дії триватимуть до кінця 2026-го з подальшою стабілізацією у 2027 році. Саме другий сценарій вважають більш реалістичним.

    Бюджет на 2026 рік базуватиметься на припущенні, що війна продовжиться. Це позначиться на макроекономічних показниках, проте уряд готовий коригувати бюджет залежно від змін ситуації.

    Громадян закликають готуватися до складних економічних умов: інфляція залишатиметься високою, а зарплати індексуватимуться меншими темпами. Прогнозується, що інфляція знизиться до 9,7% у 2027 році і до 8,3% у 2028 році. Для порівняння, у Польщі інфляція наступного року прогнозується на рівні 1,7–4,5%.

    Що стосується зарплат і соціальних стандартів, мінімальна зарплата за оптимістичним прогнозом у 2026 році становитиме 8688 гривень, а за песимістичним – 8647 гривень. Фактичний прожитковий мінімум для дорослого у червні 2025 року був 11 464,27 гривень (після сплати податків – 8421,94 гривень), отже більшість працюючих з мінімальною зарплатою перебувають за межею бідності.

    Щодо пенсій, мінімальна пенсія у 2026 році зросте з 2361 до 2595 гривень. Оптимістичний сценарій передбачав 2564 гривні. Фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера становить 7091,8 гривень, що перевищує навіть середній розмір пенсії. Через це більшість пенсіонерів сьогодні живуть за межею бідності.

    Таким чином, офіційні прогнози визнають, що мінімальна зарплата в Україні ще довгі роки залишатиметься нижчою за реальні потреби людей. Зростання цін випереджає доходи, а прожитковий мінімум стає недосяжним орієнтиром для багатьох громадян.