centernews360

Позначка: Держстат

  • Ціни промвиробників в Україні зросли на 22,3% через нові тарифи — Держстат

    Ціни промвиробників в Україні зросли на 22,3% через нові тарифи — Держстат

    Державна служба статистики України повідомила про суттєве зростання цін виробників промислової продукції у лютому 2026 року. За даними відомства, ціни промвиробників підскочили на 22,3% порівняно із січнем, коли зростання становило лише 3,5%, а у грудні 2025 року спостерігалося падіння на 1,1%.

    Основним чинником стрімкого підвищення цін став адміністративний перегляд тарифів у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, що зросли на 53,1%. Це рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, постанова від 16.01.2026 №70).

    У річному вимірі, порівняно з лютим 2025 року, темп зростання цін у промисловості прискорився до 34,5%, тоді як за результатами січня 2026 року він становив 11,2%.

    У Держстаті наголосили, що з огляду на регуляторний характер цього фактора, поточний ціновий сплеск не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції. Відтак, він не є підставою для надмірно песимістичних прогнозів щодо подальшої динаміки цін у промисловому секторі.

  • В Україні досліджують рівень бідності та доходи населення

    В Україні досліджують рівень бідності та доходи населення

    З березня по червень 2026 року в Україні триває масштабне обстеження доходів та умов життя населення. Дослідження проводиться за європейською методологією EU-SILC і спрямоване на аналіз рівня бідності, розподілу доходів, матеріального становища та умов проживання різних соціально-демографічних груп.

    У межах опитування планується охопити понад 18 тисяч домогосподарств у 22 регіонах країни, включно з Києвом. У районах, де тривають бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, дослідження не проводиться. Відібрані домогосподарства не можуть бути замінені, оскільки саме їхні відповіді формують репрезентативність результатів.

    Організатором обстеження є Державна служба статистики України. Опитування проводять її територіальні органи. Інтерв’юери повинні мати службове посвідчення та документи, що підтверджують особу. Формат участі попередньо узгоджується з респондентами. Анкета дослідження охоплює кілька напрямів. Зокрема, збираються соціально-демографічні дані членів домогосподарств, інформація про зайнятість, освіту, стан здоров’я та якість життя осіб віком від 16 років, а також відомості про житлові умови, доходи, матеріальне становище та сільськогосподарську діяльність. Домогосподарства, які потрапили до вибірки, можуть пройти опитування кількома способами: онлайн через офіційний портал статистики, телефоном або під час особистого візиту інтерв’юера. Доступ до онлайн-форми здійснюється через відповідний розділ на порталі респондентів. Уся отримана інформація є конфіденційною. Її використання регулюється законодавством, а порушення правил захисту даних передбачає відповідальність. Дані обробляються виключно в статистичних цілях.

    Результати обстеження EU-SILC використовуються для оцінки рівня бідності, нерівності доходів, житлових умов і якості життя населення. Ця інформація необхідна для формування державної соціальної політики, розробки програм підтримки громадян та проведення міжнародних порівнянь.

  • Держстат повідомив про зростання ВВП України на 2,1%

    Держстат повідомив про зростання ВВП України на 2,1%

    Державна служба статистики оприлюднила оновлені дані щодо економічної динаміки України у третьому кварталі 2025 року. Згідно з офіційною інформацією, реальний ВВП зріс на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей результат перевищує показники двох попередніх кварталів: у першому кварталі зростання становило 0,9%, у другому — 0,8%.

    У поквартальному вимірі, з урахуванням сезонного фактору, українська економіка також продемонструвала позитивну динаміку — зростання на 0,8%. Для порівняння, у другому кварталі цей показник становив лише 0,2%, що свідчить про певне прискорення економічної активності в країні.

    Раніше Національний банк України оцінював зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року на рівні тих самих 2,1%, хоча ще раніше прогнозував вищу цифру — 2,4%. Оцінка НБУ щодо темпів зростання в четвертому кварталі також була незначно скоригована: з очікуваних 3,5% до 3,4%.

    На тлі цих даних Нацбанк оновив прогноз розвитку української економіки на весь 2025 рік, знизивши його з 2,1% до 1,9%. Серед причин погіршення прогнозів називаються енергетичний дефіцит, пошкодження газовидобувної інфраструктури та нестача робочої сили — фактори, що продовжують суттєво впливати на темпи відновлення економіки.

    Окрім того, регулятор переглянув очікування щодо 2026 року: прогнозований ріст ВВП знижено з попередніх 2,3% до 2%. Водночас прогноз щодо інфляції на 2025 рік був покращений — очікувана інфляція становить 9,2% замість попередніх 9,7%. Прогноз на 2026 рік залишився незмінним на рівні 6,6%.

  • Україна нарощує імпорт легкових авто

    Україна нарощує імпорт легкових авто

    Імпорт легкових автомобілів в Україну продовжує зростати: за перші вісім місяців 2025 року він збільшився на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє Укравтопром із посиланням на дані Держстату.

    Загалом із січня по серпень в Україну було ввезено 258,3 тисячі легкових автомобілів — як уживаних, так і нових. Загальна митна вартість імпортованих транспортних засобів склала $3,7 мільярда, що на 25% більше, ніж торік.

    Найбільшим постачальником легковиків для України залишається Німеччина. Звідти за вісім місяців було завезено майже 57 тисяч автомобілів. На другому місці — Сполучені Штати Америки, а трійку лідерів замикає Китай, який активно нарощує поставки нових електромобілів і гібридів.

    До десятки найбільших країн-постачальників легкових авто також увійшли Японія (23,2 тис. автомобілів), Південна Корея (16,7 тис.), Франція (16,4 тис.), Чехія (12,9 тис.), Велика Британія (11,7 тис.), Мексика (10,5 тис.) та Словаччина (6,3 тис.).

    Зростання імпорту експерти пояснюють стабілізацією валютного ринку, зростанням попиту на електромобілі та поступовим оновленням автопарку українців після кількох років спаду. Крім того, спрощення процедур митного оформлення й розвиток онлайн-сервісів для реєстрації авто стимулюють купівлю автомобілів за кордоном.

  • Споживчі ціни у вересні піднялися після двох місяців зниження

    Споживчі ціни у вересні піднялися після двох місяців зниження

    У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні підвищилися на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося незначне зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики. При цьому базова інфляція у вересні порівняно з серпнем зросла до 1,3%, тоді як у річному вимірі сповільнилася до 11,0%.

    За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні подешевшали продукти харчування та безалкогольні напої — загальне зниження склало 0,8%. Найбільше впали ціни на фрукти та овочі — на 11,8% та 10,6% відповідно. Також на 2,9–1,3% подешевшали яйця, цукор і рис.

    Водночас зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб і масло — від 0,7% до 4,0%.

    Основним чинником, що прискорив інфляцію у вересні, стали алкогольні напої та тютюнові вироби, які подорожчали на 1,2%: тютюнові вироби — на 1,4%, алкогольні напої — на 1,0%. Крім того, зросли ціни на одяг і взуття — на 9,1% та 7,3% відповідно, а також на послуги освіти — на 12,4% (вищої освіти — на 16,8%, середньої — на 8,5%).

    Таким чином, попри зниження цін на деякі продукти, загальна інфляція у вересні знову показала зростання, що відображає вплив сезонних факторів та подорожчання окремих товарів і послуг.

  • НБУ підвищив прогноз інфляції в Україні до 11,6%

    НБУ підвищив прогноз інфляції в Україні до 11,6%

    Національний банк України оновив інфляційні очікування на найближчий рік, погіршивши прогноз з 9,8% у квітні до 11,6% у липні. Про це свідчать останні дані НБУ та опитування банкірів.

    Інфляція в Україні дещо сповільнилася після досягнення піку у травні, проте банкіри не вірять у падіння рівня цін нижче 10%. За даними Держстату, у червні 2025 року інфляція знизилася до 14,3% у річному вимірі порівняно з 15,9% у травні. Основним чинником зниження стала відсутність підвищення тарифів на електроенергію цього року після різкого стрибка на 64% у червні 2024-го.

    Інфляційні очікування населення також погіршилися — у червні вони становили 10,8%, тоді як у травні було 10,2%. Водночас фінансові аналітики трохи поліпшили свої прогнози — тепер вони очікують 7,5% інфляції до травня 2026 року проти 7,9% у попередньому прогнозі.

    Керівники підприємств у травні очікували інфляцію на рівні 10,9%, що є покращенням порівняно з 11,5% у лютому.

    За словами НБУ, інфляція досягла свого максимуму у травні і в червні почала знижуватися, що відповідає прогнозам регулятора. Проте загальний рівень цін залишався вищим за квітневі макроекономічні прогнози через несприятливі погодні умови.

    Очікується, що зниження інфляції продовжиться у другій половині 2025 року.

  • Україна втрачає молоде покоління

    Україна втрачає молоде покоління

    Чисельність молоді в Україні суттєво скоротилася за останні два роки. Якщо на початок 2022 року їх було майже 10 мільйонів, то станом на 2024 рік їх кількість знизилась до 7,654 мільйона. Такі дані наведені в проєкті урядової концепції «Молодь України: покоління стійкості-2030».

    Демографічна криза загострилась через повномасштабне вторгнення Росії, яке спричинило різке скорочення молодого населення країни. За інформацією Держстату, станом на 1 січня 2022 року молодь становила 24,3% від загальної чисельності населення України. Втім, експерти Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук прогнозують, що до 2030 року чисельність молоді може впасти до 7,587 мільйона.

    Соціологічне дослідження, проведене у 2024 році на замовлення Програми розвитку ООН, показало, що лише 58% молодих українців бажають залишитися в країні. Частка молодих біженців, які прагнуть повернутися, зменшилась з 66% у 2023 році до 32% у 2024-му. Водночас кількість тих, хто категорично не планує повертатися, зросла з 6% до 19%.

    Особливу увагу привертає ситуація на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, де проживає понад 600 тисяч молодих людей у віці від 18 до 29 років. Їхнє перебування під впливом російської політики створює ризик втрати зв’язку з українським суспільством.

    У документі зазначається, що відсутність інтеграції цих молодих людей може призвести до формування покоління, яке не ідентифікуватиме себе як частину України, що має серйозні соціальні наслідки для майбутнього держави.

  • Ціни на будівельні роботи в Україні зросли через війну та економічні труднощі

    Ціни на будівельні роботи в Україні зросли через війну та економічні труднощі

    Протягом першого кварталу 2025 року ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні показали помітне зростання порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Згідно з даними Державної служби статистики, ціни на будівельні роботи зросли на 6,7%, що відображає загальну тенденцію до подорожчання послуг у різних сегментах будівництва.

    Зокрема, у житловому будівництві ціни збільшилися на 7,2%, у нежитловому — на 7%, а в інженерному будівництві — на 6,3%. Якщо порівнювати з попереднім кварталом, ціни зросли на 1,9% у житловому секторі, 2,1% — у нежитловому та 1,9% — в інженерному. За результатами березня 2025 року, порівняно з березнем 2024 року, зростання цін на будівельні роботи становило 6,8%, причому найбільше зростання спостерігалося у нежитловому секторі — на 7,2%, а також у житловому будівництві — на 7,1%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 1% у житловому секторі, на 0,7% у нежитловому та на 0,6% в інженерному будівництві.

    Ці зміни не є випадковими. Вони є наслідком складних економічних умов, зокрема, війни, яка вплинула на ринок будівництва. Окрім підвищення цін на матеріали, велике значення мають проблеми з постачанням, нестача кваліфікованих кадрів та загальна економічна криза, що ускладнює нормальний хід будівельних робіт. Протягом 2024 року ціни на будівельно-монтажні роботи зросли на 7,9%, а у 2023 році це підвищення становило 15,8% порівняно з попереднім роком. Для багатьох українців будівництво житла стало значно дорожчим. За даними статистики, собівартість будівництва зросла в середньому на 90−115%, залежно від класу житла, і цей тренд продовжує зберігатися.

    Важливо також зазначити, що ці показники не враховують тимчасово окуповані території та зони, де йдуть активні бойові дії, що також впливає на загальний стан будівельної галузі в країні.