Позначка: держави

  • Європа дискутує хто підтримує місію миротворців в Україні

    Європа дискутує хто підтримує місію миротворців в Україні

    Європейські країни мають різні погляди на можливу відправку миротворчих сил в Україну у разі припинення вогню. Велика Британія, Франція та Північна Європа підтримують цю ініціативу, тоді як Німеччина та низка інших держав виступають проти.

    Видання The Times повідомило, що Балтійські країни та Польща занепокоєні тим, що запропонована місія може відволікти ресурси НАТО, що межують з Росією, залишаючи їх без належного захисту.

    За словами джерела в британському уряді, Європа має можливість самостійно сформувати наземні сили для миротворчої місії. Водночас міністри звернулися до США з проханням забезпечити “повітряне прикриття” для місії, яке могло б включати зенітні ракетні системи Patriot для захисту від балістичних ракет і авіаударів.

    Британська армія теоретично готова відправити контингент чисельністю від 10 000 до 25 000 військовослужбовців. Проте це може ускладнитися через вже розміщені британські сили в Естонії.

    Деякі експерти розглядають альтернативний варіант залучення миротворчих сил ООН, що можуть складатися з військових Індії, Бангладеш та Китаю. Це, на думку аналітиків, може мати більше шансів на схвалення з боку Росії та знизити ризик конфлікту. Відповідно до цієї пропозиції, до 100 000 миротворців можуть бути розміщені як на території України, так і в Росії, що дозволило б уникнути прямого залучення США.

    “Вони (росіяни) не збираються атакувати бангладешців або індійців”, – зазначило джерело, підкреслюючи можливу ефективність такої операції.

    Німеччина висловлює скептицизм щодо відправки миротворців через невизначеність, пов’язану з майбутніми виборами. Європейські дипломати зазначають, що залучення США для посилення стримування Росії є необхідним, оскільки у Вашингтона є військові можливості, яких бракує країнам Європи.

    Очікується, що питання миротворчої місії обговорюватиметься на зустрічі Кіра Стармера з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі.

  • Годинник Судного дня став ближче до катастрофи

    Годинник Судного дня став ближче до катастрофи

    Світ ще ближче до катастрофи: вчені-атомники перевели стрілки Годинника Судного дня на одну секунду вперед. Тепер вони показують 89 секунд до ядерної опівночі. Про це 28 січня повідомив Вісник науковців-атомників (Bulletin of the Atomic Scientists) під час пресконференції у Вашингтоні.

    Науковці зазначили, що 2025 рік став рекордним за рівнем загрози глобальної катастрофи. Основними причинами цього вони назвали ядерну загрозу, кліматичні зміни та неконтрольований розвиток штучного інтелекту.

    Науковці підкреслюють, що ситуація у світі є нестабільною. Зокрема, повномасштабне вторгнення Росії в Україну залишається одним із головних факторів ризику, адже ядерна війна може розпочатися в будь-який момент – через помилку, нещасний випадок або прорахунок.

    Вчені наголошують, що ядерні держави – США, Росія та Китай – активно розширюють свої арсенали, витрачаючи на це сотні мільярдів доларів. Водночас механізми контролю над озброєнням руйнуються, а дипломатичні контакти між ядерними державами залишаються недостатніми.

    Окрім ядерної загрози, науковці вказують на екологічні проблеми. Більшість урядів не вживають необхідних заходів для боротьби зі змінами клімату, а рівень інвестицій у цю сферу залишається критично низьким.

    Штучний інтелект також став окремим пунктом у звіті. Вчені попереджають, що його розвиток збільшує ризик створення біологічної зброї терористами або окремими державами, проти якої людство не матиме ефективних засобів боротьби.

    Годинник Судного дня – це символічний проєкт, запущений у 1947 році в Чиказькому університеті розробниками першої американської ядерної бомби. Він покликаний демонструвати рівень загрози глобального знищення.

    Найбезпечнішим моментом в історії стало 1991 року – після закінчення Холодної війни та підписання договору про скорочення стратегічних озброєнь між США та СРСР. Тоді стрілки були відсунуті на 17 хвилин від опівночі.

    Сьогодні ж вони показують рекордно короткий проміжок часу – лише 89 секунд до можливого апокаліпсису.

    Вчені закликають світових лідерів вжити негайних заходів, щоб змінити траєкторію розвитку людства та уникнути глобальної катастрофи.

  • Британія закликає приватні компанії уникати співпраці з ворожими державами

    Британія закликає приватні компанії уникати співпраці з ворожими державами

    Уряд Великої Британії звернувся до працівників приватних компаній, які спеціалізуються на розвідці та безпеці, із закликом не співпрацювати з урядами Росії, Ірану та Китаю. Ці країни визнані ворожими до Сполученого Королівства відповідно до Закону про національну безпеку 2023 року.

    У роз’ясненнях, опублікованих на сайті британського уряду, наголошується, що будь-яка діяльність, яка може сприяти іноземній державі у здійсненні дій проти Великої Британії, може розцінюватися як правопорушення.

    «Ви можете бути під загрозою вчинення правопорушення, якщо робота, яку ви виконуєте, може допомогти іноземній державі здійснювати діяльність проти Великої Британії», – зазначається у вказівках.

    Максимальне покарання за таку діяльність може досягати 14 років ув’язнення, повідомляє видання Politico.

    Міністр безпеки Великої Британії Ден Джарвіс у статті для журналу City Security закликав працівників галузі бути обережними та пильними. Він наголосив, що фахівці з безпеки є привабливими для ворожих держав через свої навички, доступ до конфіденційної інформації та близькість до осіб, що становлять інтерес.

    «Приватні детективи, співробітники приватної розвідки та офіцери особистої охорони мають спеціальні навички, доступ до інформації та близькість до осіб, що становлять інтерес, якими хочуть скористатися ворожі актори», – заявив Джарвіс.

    Цей заклик підкреслює зростання загрози, пов’язаної з потенційним використанням приватного сектора для підриву національної безпеки Британії.

  • Верховна Рада дозволила відправляти ЗСУ до інших держав

    Верховна Рада дозволила відправляти ЗСУ до інших держав

    Верховна Рада України ухвалила законодавчу ініціативу, яка дозволяє направляти підрозділи Збройних сил України (ЗСУ) до інших країн під час дії воєнного стану. Це рішення було підтримане 317 народними депутатами та стосується змін у законодавстві, які унормовують окремі питання використання ЗСУ за межами держави.

    Законопроєкт №12378 передбачає внесення змін до законів “Про Збройні сили України” та “Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав”. Головна мета документа — створення чіткого правового механізму для направлення військових підрозділів за кордон у період воєнного стану.

    1. Рішення Президента з погодженням парламенту: Рішення про направлення підрозділів ЗСУ до інших країн прийматиме Президент України. Одночасно з цим до Верховної Ради подаватиметься законопроєкт для схвалення такого рішення. Разом із законопроєктом має надаватися детальна інформація про:
      • завдання підрозділів;
      • загальну чисельність військових;
      • тип і склад їхнього озброєння та військової техніки;
      • строки перебування за кордоном та порядок їх продовження;
      • порядок заміни особового складу;
      • умови утримання підрозділів.
    2. Виключення для дій на території держави-агресора: Закон не застосовується до випадків, коли підрозділи ЗСУ перебувають на території держави-агресора з метою відбиття збройної агресії проти України.
    3. Перебування за кордоном у період воєнного стану: У період дії воєнного стану військові частини та підрозділи ЗСУ можуть перебувати за межами України для:
      • забезпечення безпеки та оборони;
      • відсічі агресії відповідно до статті 51 Статуту ООН.
    4. Застосування до вже направлених підрозділів: Положення закону також поширюються на підрозділи ЗСУ, які до набрання чинності цим законом вже були направлені за кордон у встановленому порядку.
  • Декілька країн пропонують провести переговори між Путіним і Трампом

    Декілька країн пропонують провести переговори між Путіним і Трампом

    Декілька країн висловили пропозиції щодо організації зустрічі між президентами Росії та США, Володимиром Путіним і Дональдом Трампом. За словами помічника президента Росії Юрія Ушакова, кілька пропозицій вже надійшло від різних держав. Однак він утримався від розкриття конкретних країн, підкресливши, що називати їх занадто рано може вплинути на подальший розвиток ситуації.

    На питання журналістів щодо можливості участі Угорщини та Словаччини у цих ініціативах, Ушаков відповів, що не буде коментувати ці пропозиції, наголошуючи на дипломатичній делікатності таких переговорів. Він додав, що пропозиції з різних країн продовжують надходити.

    Зустріч між Путіним і Трампом могла б стати важливим кроком на шляху до поліпшення відносин між двома найбільшими ядерними державами світу, особливо на тлі міжнародної напруженості і геополітичних викликів.

  • Лідери G7 виступили на підтримку політичних змін у Сирії

    Лідери G7 виступили на підтримку політичних змін у Сирії

    Лідери держав Групи семи (G7) виступили із заявою щодо ситуації в Сирії, привітавши початок політичних трансформацій у країні та закликавши до збереження її єдності. У спільній заяві зазначено: “Ми, лідери G7, підтверджуємо наші зобов’язання перед народом Сирії і надаємо підтримку інклюзивному очолюваному сирійцями процесу політичного переходу в дусі принципів резолюції Ради Безпеки ООН 2254”.

    Лідери закликали всі сторони конфлікту забезпечити територіальну цілісність і суверенітет Сирії. Вони підкреслили, що Велика сімка підтримуватиме політичний перехід, який гарантуватиме дотримання прав усіх етноконфесійних меншин та жінок у країні.

    Особливу увагу було приділено відповідальності за злочини, скоєні під час конфлікту. Лідери G7 наголосили на необхідності притягнення до відповідальності сирійського режиму, очолюваного президентом Башаром Асадом, за порушення прав людини та інші злочини.

    Таким чином, Група семи підтвердила свою прихильність до мирного врегулювання сирійського конфлікту відповідно до міжнародного права та підтримки стабільності у регіоні.

  • У Дубаї відбулася зустріч представників ядерних держав

    У Дубаї відбулася зустріч представників ядерних держав

    Представники США, Росії, Великої Британії та Франції зустрілися під головуванням Китаю у Дубаї, щоб обговорити ядерні доктрини своїх країн. Ця зустріч стала важливим етапом у межах головування КНР у форматі ядерної “п’ятірки”, яка об’єднує офіційно визнані ядерні держави відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

    Китайські організатори наголосили, що основна мета таких зустрічей — покращення взаємного розуміння ядерних доктрин, щоб уникнути непорозумінь та стратегічних прорахунків між державами.

    “Такі дискусії дозволяють ядерним державам краще розуміти позиції одна одної, що є критично важливим для глобальної стабільності,” — заявили в Пекіні.

    Це перші повноцінні консультації в рамках річного головування Китаю, хоча схожі зустрічі вже проводилися раніше. Зокрема, у червні минулого року США організували аналогічний захід у Каїрі, на якому були присутні військові та дипломатичні експерти ядерних держав, включно з Росією.

    За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), станом на січень 2023 року дев’ять держав, включаючи учасників “ядерної п’ятірки”, володіли загалом 12 512 ядерними боєголовками.

  • ЄС виділяє €170 млн для захисту східних кордонів

    ЄС виділяє €170 млн для захисту східних кордонів

    Європейський Союз оголосив про виділення €170 мільйонів для зміцнення кордонів країн, що межують з Росією та Білоруссю. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, підкресливши важливість підтримки зусиль цих держав.

    Фінансування буде спрямоване на захист кордонів шести держав:

    • Фінляндії,
    • країн Балтії (Латвії, Литви, Естонії),
    • Польщі,
    • Норвегії.

    Президентка Єврокомісії відзначила їхній вклад у безпеку регіону:

    “Вони мужньо захищають наші спільні кордони від усіх форм загроз, що надходять з Росії та Білорусі,” – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

    Виділені кошти будуть спрямовані на:

    • Підвищення технічного забезпечення прикордонників,
    • Зміцнення інфраструктури на кордоні,
    • Покращення координації між країнами для реагування на потенційні загрози.