Позначка: демарш

  • «Ми самі ухвалюватимемо рішення»: Рубіо відкинув ультиматуми Кремля щодо евакуації посольства США з Києва

    «Ми самі ухвалюватимемо рішення»: Рубіо відкинув ультиматуми Кремля щодо евакуації посольства США з Києва

    Сполучені Штати Америки самостійно визначатимуть рівень безпеки та формат присутності своєї дипломатичної місії в Києві, ігноруючи залякування та заклики російської сторони до іноземних дипломатів залишити українську столицю. Про це у спілкуванні з журналістами заявив державний секретар США Марко Рубіо, коментуючи чергову хвилю психологічного тиску Москви на міжнародний дипломатичний корпус. Глава зовнішньополітичного відомства дав чітко зрозуміти, що Вашингтон не дозволить Кремлю диктувати умови роботи американського представництва в Україні.

    Очільник Державного департаменту наголосив, що подібна російська риторика вже давно стала системною та звичною практикою тиску, яка триває впродовж багатьох місяців. Той факт, що Київ перебуває під постійною загрозою ударів з боку держави-агресора, не є ні для кого несподіванкою. Восени 2026 року Росія суттєво підвищила інтенсивність комбінованих повітряних атак по столиці, застосовуючи балістичні ракети та групи ударних безпілотників, унаслідок чого фіксувалися пошкодження цивільної забудови та об’єктів критичної інфраструктури, проте подібний терор не призвів до дипломатичної капітуляції західних партнерів.

    «Вони роблять це вже протягом кількох місяців. Послухайте, у нас є посольство в Києві, і ми будемо самі приймати рішення, чи безпечно нашим дипломатам там перебувати», – підкреслив Марко Рубіо.

    Керівник американської дипломатії пояснив, що служба безпеки Держдепу здійснює щоденний моніторинг і оцінку безпекової ситуації довкола кожної місії США у світі. Якщо аналітики виявлять загрози критичного рівня, які вимагатимуть коригування присутності чи евакуації персоналу, відповідні заходи будуть вжиті оперативно. Наразі ж американське посольство продовжує повноцінно функціонувати в столиці України, підтверджуючи непохитність дипломатичної та стратегічної підтримки Києва перед обличчям російської ескалації.

  • Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний ляпас: посла України викликали на килим у Сеулі через солдатів Кіма

    Дипломатичний конфлікт між Києвом та Сеулом стрімко набирає обертів, перетворюючись на відкрите міждержавне протистояння з серйозними наслідками для двостороннього партнерства. Міністерство закордонних справ Південної Кореї двадцять восьмого вересня вдалося до показового демаршу, офіційно викликавши виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна через гучний скандал довкола полонених північнокорейських бійців. Приводом для гострої дипломатичної реакції стало публічне розголошення українським керівництвом факту передачі Сеулу двох полонених військовослужбовців армії КНДР. Жорстку позицію корейської сторони українському дипломату особисто висловив перший заступник міністра закордонних справ Пак Юн Джу. Найбільше обурення південнокорейської влади викликало категоричне заперечення офіційним Києвом самого існування попередніх домовленостей про конфіденційність. Представник міністерства прямо заявив, що подібна поведінка завдає нищівного удару по взаємній довірі та руйнує фундамент дружніх відносин між двома державами, висунувши безапеляційну вимогу надати вичерпні офіційні пояснення та принести публічні вибачення. Український тимчасовий повірений запевнив південнокорейських партнерів, що невідкладно передасть позицію Сеула керівництву держави.

    Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та його адміністрація наполягають, що Київ грубо порушив режим суворої секретності, узгоджений обома столицями напередодні делікатної операції. За версією Сеула, повне інформаційне мовчання було життєво необхідним для захисту самих бранців та їхніх родин, які залишилися в руках тоталітарного північнокорейського режиму і тепер перебувають під прямою смертельною загрозою розправи. Корейські урядовці апелюють до норм міжнародного гуманітарного права, підкреслюючи неприпустимість політичного піару на темі безпеки вразливих військовополонених. Водночас офіційний Київ категорично відкидає наявність будь-яких негласних угод про таємність. Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин висловився з цього приводу максимально прямо та безкомпромісно: «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було б приховувати, куди діваються ті чи інші полонені». Українська сторона переконана, що демонстрація полонених найманців Пхеньяна є законним доказом безпосередньої участі диктатури Кім Чен Ина у війні, який не підлягає замовчуванню.

    Сам факт передачі північнокорейських солдатів набув публічного розголосу після того, як Володимир Зеленський двадцять третього вересня розкрив деталі під час виступу на трибуні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Йшлося про двох військових із Північної Кореї, яких українські бійці захопили в полон під час запеклих боїв на Курщині ще в січні дві тисячі двадцять п’ятого року, причому один із них від розпачу намагався накласти на себе руки, усвідомивши невідворотність полону. Згодом, у грудні того ж року, обидва бранці склали офіційні листи з проханням надати їм можливість переїхати до Південної Кореї. Згідно з південнокорейською конституцією, кожен утікач із півночі півострова автоматично вважається повноправним громадянином Республіки Корея, тому влада зобов’язана прийняти його на своїй території. Проте саме страх за життя їхніх родичів змушував корейських дипломатів тримати прибуття солдатів у таємниці, руйнування якої викликало глибокий розкол між стратегічними союзниками.

  • Індія, Азербайджан та Ботсвана оголосили дипломатичні демарші Росії

    Індія, Азербайджан та Ботсвана оголосили дипломатичні демарші Росії

    Протягом останніх десяти днів одразу три країни — Індія, Азербайджан та Ботсвана — висловили офіційні дипломатичні демарші на адресу Росії. За даними Служби зовнішньої розвідки України, обурення партнерів викликали агресивні дії РФ на українській території та спроби втягнути іноземних громадян у війну. Зокрема, Індія висловила занепокоєння через ракетний удар по суховантажу MV Golden Leo в порту Одеси, внаслідок якого загинули індійські громадяни. Азербайджан направив ноту протесту через обстріл АЗС компанії SOCAR, а Ботсвана заявила про тривожне зростання випадків шахрайського вербування її жителів для участі в бойових діях.

    У СВР України наголошують, що така реакція свідчить про поступову втрату Москвою підтримки навіть серед дружніх держав. Публічний осуд з боку Нью-Делі є суттєвим зрушенням у відносинах, оскільки Індія раніше утримувалася від прямої критики Кремля. Водночас заяви Баку про готовність замінити російські нафту та газ у Європі вкотре демонструють остаточну втрату Росією статусу надійного енергетичного партнера.

  • Після ударів по Новоросійську США направили Україні офіційний демарш

    Після ударів по Новоросійську США направили Україні офіційний демарш

    США оголосили Україні офіційний демарш через удари по російському порту в Новоросійську, які відбулися у листопаді 2025 року. Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина в коментарі CNN.

    За словами дипломатки, Державний департамент США поінформував українську сторону, що удари по Новоросійську вплинули на американські економічні інтереси. Йдеться про інвестиції США, які реалізуються через Казахстан і пов’язані з інфраструктурою Каспійського нафтопроводу.

    Під час однієї з атак була пошкоджена інфраструктура Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), який транспортує нафту з Казахстану через територію Росії до чорноморського узбережжя. Цей маршрут є важливим для експорту казахстанської нафти та має значення для міжнародних інвесторів, зокрема американських компаній.

    «Ми чули від Держдепартаменту, що нам слід утримуватися від нападів на американські інтереси», — зазначила Стефанішина.

    За її словами, посольство України отримало офіційне дипломатичне повідомлення — демарш — від американської сторони. Водночас дипломатка уточнила, що йдеться саме про економічні інтереси США, а не про загальну заборону на удари по російській військовій чи енергетичній інфраструктурі.