centernews360

Позначка: дата-центри

  • Як штучний інтелект змінює індустрію напівпровідників

    Як штучний інтелект змінює індустрію напівпровідників

    Стартап Cognichip працює над створенням спеціалізованої моделі штучного інтелекту, яка допомагатиме інженерам у розробці нових комп’ютерних чипів. Основна мета цієї технології — значно прискорити процес створення напівпровідників і знизити витрати, що особливо актуально на тлі стрімкого розвитку індустрії штучного інтелекту.

    За словами розробників, нова система може зменшити вартість розробки більш ніж на 75%, а також скоротити час створення чипів більш ніж удвічі. Такий результат може суттєво змінити підхід до виробництва мікросхем, які сьогодні потребують значних ресурсів і часу.

    Особливістю рішення є те, що Cognichip використовує не універсальну мовну модель, а спеціалізований штучний інтелект, навчений на даних про проєктування чипів. Оскільки подібна інформація зазвичай є закритою через захист інтелектуальної власності, компанії довелося створювати власні набори даних. До них входять як синтетичні дані, так і матеріали, отримані від партнерів за ліцензіями.

    Крім того, стартап розробив механізми, які дозволяють виробникам чипів навчати модель на власних даних без ризику їх розкриття. Це може стати важливим фактором для залучення великих компаній до використання нової технології.

    Наразі Cognichip ще не представила чип, створений за допомогою свого штучного інтелекту, однак сама концепція виглядає перспективною. Сьогодні розробка чипів може тривати від трьох до п’яти років, причому лише етап проєктування іноді займає до двох років. Використання ШІ здатне суттєво скоротити ці терміни.

    У разі успіху така технологія може змінити ринок напівпровідників і пришвидшити розвиток інфраструктури для штучного інтелекту, зокрема дата-центрів, які потребують дедалі потужніших і ефективніших рішень.

  • Дефіцит гелію може вдарити по розвитку штучного інтелекту

    Дефіцит гелію може вдарити по розвитку штучного інтелекту

    Поставки гелію з Катару на світовий ринок різко скоротилися, що вже викликає занепокоєння у технологічній індустрії. Цей газ відіграє ключову роль у виробництві високотехнологічної продукції, зокрема у сфері штучного інтелекту.

    Однією з головних причин дефіциту стало загострення ситуації на Близькому Сході. Через обмеження руху в Ормузькій протоці значна частина поставок гелію опинилася під загрозою. Катар, який забезпечує близько третини світового виробництва цього газу, змушений скорочувати експорт.

    Гелій є критично важливим для охолодження обладнання, що використовується у виробництві мікрочипів і дата-центрів. Саме ці технології лежать в основі розвитку штучного інтелекту. У разі дефіциту виробники можуть бути змушені скорочувати обсяги виробництва через обмежені ресурси. Це також може вплинути на інші галузі, включно з виробництвом напівпровідників, безпілотників і космічних технологій. На тлі скорочення поставок ціни на гелій уже зросли більш ніж удвічі. Оскільки ринок працює переважно за довгостроковими контрактами, знайти альтернативних постачальників у короткі строки складно. Це створює додатковий тиск на компанії, які залежать від стабільних поставок газу.

    Навіть у разі швидкого завершення конфлікту відновлення повноцінних поставок може зайняти місяці або навіть роки. Газова інфраструктура Катару зазнала значного впливу, а обсяги експорту наразі залишаються обмеженими.

  • Як дата-центри для штучного інтелекту впливають на клімат

    Як дата-центри для штучного інтелекту впливають на клімат

    Науковці з’ясували, що центри обробки даних, які використовуються для навчання і роботи штучного інтелекту, можуть підвищувати температуру навколишнього середовища на 9 градусів за Цельсієм.

    Для вчених стало несподіванкою те, що дата-центри для ШІ призводять до нагрівання навколишньої поверхні нашої планети. При цьому температура підвищується на відстані до 10 км від центрів обробки даних. Понад 300 мільйонів людей вже відчувають підвищення температури, і це може стати величезною проблемою, кажуть вчені.

    Центри обробки даних, побудовані для навчання і роботи ШІ, виділяють стільки тепла, що підвищують температуру навколишнього ґрунту, як з’ясували вчені з Кембриджського університету (Велика Британія). Ці дата-центри створюють “острови тепла”, і підвищення температури навколишньої місцевості вже зачіпає сотні мільйонів людей.

    За прогнозами експертів, до 2030 року кількість центрів оброблення даних, що будуються в усьому світі, значно зросте, і щонайменше половина з цих дата-центрів використовуватиметься для навчання і роботи ШІ. Вчені відзначають, що дата-центри для ШІ вже зараз споживають дуже багато енергії, і цей показник тільки зростатиме в найближчі роки. Робота дата-центрів негативно впливає на навколишнє середовище — температура ґрунту зростає. Учені провели супутникові вимірювання температури поверхні Землі за останні 20 років і зіставили їх із місцями розташування понад 8400 центрів обробки даних для ШІ по всьому світу. Вони зосередили увагу на дата-центрах, розташованих далеко від густонаселених районів, щоб виключити вплив інших факторів. Дослідження показало, що температура ґрунту підвищувалася в середньому на 2 градуси за Цельсієм протягом кількох місяців після початку роботи дата-центру для ШІ. У найекстремальніших випадках підвищення температури становило 9,1 градуса.

    Поверхня планети нагрівається в радіусі до 10 кілометрів від місця розташування дата-центру для ШІ. Науковці підрахували, що понад 340 мільйонів людей проживають у межах 10 км від центрів обробки даних, тобто у зонах підвищеної температури.

    Науковці зазначають, що отримані результати виявилися доволі несподіваними і можуть стати серйозною проблемою для людства.

  • Штучний інтелект може спричинити дефіцит води у США

    Штучний інтелект може спричинити дефіцит води у США

    Швидке зростання технологій штучного інтелекту може створити нову серйозну проблему — різке збільшення споживання води. За оцінками науковців, до 2030 року центри обробки даних у США можуть використовувати стільки води на добу, скільки сьогодні споживає Нью-Йорк.

    Про це йдеться у новому дослідженні вчених з Каліфорнійського університету в Ріверсайді. Вони проаналізували відкриті дані про роботу дата-центрів та дійшли висновку, що обмежені можливості систем громадського водопостачання можуть стати одним із головних стримувальних факторів для подальшого розвитку індустрії штучного інтелекту.

    Дата-центри, які забезпечують роботу сучасних технологій та навчання моделей штучного інтелекту, працюють цілодобово. Через високу концентрацію серверів та мережевого обладнання вони виділяють велику кількість тепла. Щоб уникнути перегріву систем, необхідно використовувати потужні системи охолодження. Найефективнішим способом охолодження серверного обладнання вважається використання води. Саме тому великі технологічні компанії застосовують складні системи охолодження, які часто працюють у замкнутому циклі. У таких системах значна частина води повторно використовується. Проте навіть із застосуванням сучасних технологій витрати води залишаються дуже великими. Багато дата-центрів використовують так звані випарні градирні, які відводять тепло за допомогою випаровування води. У результаті значні обсяги води все одно втрачаються.

    За оцінками дослідників, великий сучасний дата-центр у період максимального навантаження може споживати понад 3,7 мільйона літрів води на день. Такий рівень споживання стає важливим фактором при плануванні інфраструктури водопостачання у регіонах, де розташовані подібні об’єкти. Системи громадського водопостачання зазвичай розраховані на забезпечення пікового попиту. Саме тому максимальні навантаження з боку дата-центрів можуть створювати серйозний тиск на водні ресурси. У своєму дослідженні науковці підрахували, що до 2030 року пікове споживання води дата-центрами у США може становити від 2,6 до 5,5 мільярда літрів на добу. Це приблизно відповідає середньому обсягу водопостачання великого мегаполіса. Така ситуація може створити нові труднощі для технологічного сектору. Якщо доступ до води буде обмеженим, дата-центри можуть змушені переходити на так зване сухе охолодження, коли використовується повітря замість води. Однак цей метод має свої недоліки. Сухе охолодження споживає більше електроенергії, що призводить до додаткового навантаження на енергетичні мережі, особливо в періоди пікового споживання.

    На думку дослідників, у майбутньому технологічним компаніям доведеться шукати нові способи зниження водоспоживання та підвищення ефективності систем охолодження, щоб забезпечити подальший розвиток індустрії штучного інтелекту.

  • Фінляндія перетворює відпрацьоване тепло серверів на ресурс для опалення

    Фінляндія перетворює відпрацьоване тепло серверів на ресурс для опалення

    У Фінляндії будується найбільший у світі центр обробки даних із системою збору відпрацьованого тепла, який дозволить обігрівати близько 100 000 осіб. Проект реалізує американська корпорація Microsoft у партнерстві з компанією Fortum.

    Новий дата-центр обслуговуватиме міста Еспоо, Кауніайнен і Кіркконуммі. Інженери очікують, що після введення в експлуатацію об’єкт забезпечуватиме теплом 40% регіону та дозволить скоротити викиди вуглекислого газу на 400 000 тонн. Відпрацьоване тепло серверів, які працюють цілодобово, перетворюватиметься на ресурс для опалення будинків, що знизить витрати на енергію.

    Подібні проекти вже працюють у Фінляндії. Центр обробки даних Google у Хаміні з 2009 року передає тепло в місцеву районну систему опалення завдяки партнерству з компанією Haminan Energia. У місті Мянтсаля дата-центр потужністю 75 мегаватів обігріває близько двох третин будинків. Надлишкове тепло підключається до системи централізованого теплопостачання, а теплові насоси передають енергію до будинків. Деякі політики у Фінляндії висловлюють занепокоєння щодо зростання попиту на електроенергію у довгостроковій перспективі. Очікується, що до 2030 року потреби країни подвояться. Незважаючи на це, будівництво дата-центрів продовжується, і вони забезпечуватимуть додаткове тепло для населення.

    Раніше у Фінляндії запустили найбільшу у світі батарею з піску потужністю 1 МВт та ємністю 100 МВтг. Вона розташована в місті Порнайнен і розроблена компанією Polar Night Energy.