Позначка: Данія

  • Освітній розворот Скандинавії: Північні країни обмежують ґаджети в школах на користь друкованих книг

    Освітній розворот Скандинавії: Північні країни обмежують ґаджети в школах на користь друкованих книг

    Країни Північної Європи — Швеція, Данія, Норвегія та Фінляндія, які традиційно є світовими лідерами за рівнем цифровізації, переглядають свої підходи до використання технологій у навчальному процесі. На тлі зростаючого занепокоєння щодо впливу екранів на концентрацію та засвоєння матеріалу, школи регіону повертаються до паперових підручників, зошитів та письма від руки.

    Найбільш помітною ця тенденція є у Швеції, де уряд почав згортати програми тотальної цифровізації класичної освіти.

    Основні причини та позиція науковців:

    • Зниження показників успішності: Попри високу доступність пристроїв, експерти зафіксували зниження базових навичок читання та текстового сприйняття серед школярів.
    • Оцінка Каролінського інституту: Авторитетний шведський медичний університет висловив застереження, що цифрові інструменти за надмірного використання можуть погіршувати результати навчання замість їх покращення, погіршуючи пам’ять та здатність до тривалої концентрації.
    • Захист когнітивного розвитку: Дослідження підтверджують, що процес письма від руки стимулює мозкову активність і сприяє глибшому засвоєнню інформації порівняно з набором тексту на клавіатурі.

    Шукаючи новий баланс

    Фахівці наголошують, що йдеться не про повне вилучення цифрових технологій зі шкіл, а про знаходження раціонального балансу. Цифрові інструменти залишатимуться для спеціалізованих завдань, тоді як базова грамотність, читання довгих текстів та первинне письмо знову базуватимуться на друкованих носіях.

    Досвід скандинавських країн стає важливим прецедентом для міжнародної спільноти, змушуючи інші держави переглянути власні освітні реформи на користь традиційних методик.

  • Безпека на межі абсурду: пароль «123456» відкрив хакерам доступ до даних 8,8 млн жителів Данії

    Безпека на межі абсурду: пароль «123456» відкрив хакерам доступ до даних 8,8 млн жителів Данії

    У Данії вибухнув масштабний кіберскандал, пов’язаний із компрометацією Центрального реєстру цивільного стану (CPR). Зловмисник здобув доступ до персональних ідентифікаційних номерів, імен та адрес 8,8 мільйона осіб (що перевищує чисельність нинішнього населення країни за рахунок збережених історичних даних) через надзвичайно примітивний захист облікових записів приватного підрядника.

    За словами самого хакера, проникнути в захищену державну систему вдалося завдяки тому, що щонайменше три акаунти IT-компанії Pays ApS використовували пароль «123456».

    Деталі масштабного кіберінциденту:

    • Масштаб витоку та автоматизація: Витік охопив записи 8,8 млн громадян, включаючи нині живих резидентів, померлих та осіб, які виїхали за кордон. Зловмисник перебував у системі понад три тижні та використовував скрипти на базі штучного інтелекту для автоматичного вивантаження персональних даних.
    • Бездіяльність систем моніторингу: Упродовж 12-21 дня хакер виконував близько 1,4 мільйона запитів на день до бази даних. Системи автоматичного виявлення аномалій не спрацювали, а незвичну активність помітили лише після формування гігантського фінансового рахунку за користування API для підрядника.
    • Джерело вразливості: Компанія Pays ApS, яка мала офіційний легітимний доступ до держреєстру для надання фінансових послуг, виявилася підприємством із кількома співробітниками та критично слабкою політикою аутентифікації.
    • Реакція влади та позиція хакера: Сам хакер у коментарях ЗМІ заявив, що не планує продавати чи публікувати викрадену базу, а лише хотів продемонструвати катастрофічний стан кібербезпеки сторонніх підрядників. Міністерство внутрішніх справ та кіберполіція Данії проводять розслідування щодо діяльності прив’язаних до реєстру компаній.
  • Зрив постачання зброї Україні: розвідка Данії викрила підготовку російських диверсій на оборонних заводах

    Зрив постачання зброї Україні: розвідка Данії викрила підготовку російських диверсій на оборонних заводах

    Російські спецслужби ведуть підготовку серії диверсій проти підприємств оборонно-промислового комплексу Данії, залучених до виробництва та логістики військової допомоги для України. Про це повідомив керівник відділу контррозвідки Поліцейської розвідувальної служби Данії (PET) Еміль Ґресгольм. За даними розвідки, головна мета ворожих планів полягає в блокуванні критично важливих постачань озброєння українській армії та залякуванні союзників задля відмови від подальшого нарощування оборонних можливостей.

    Під прицілом російських диверсантів опинилися як виробничі потужності українських компаній, локалізовані на території Данії, так і підприємства данського ВПК у цілому. Для збору розвідувальних даних та підготовки атак Москва намагається вербувати звичайних місцевих жителів. Людям пропонують здійснювати приховану фото- та відеозйомку стратегічних об’єктів під виглядом сторонніх завдань, часто не повідомляючи, що зібрана інформація передається представникам РФ для організації диверсійних актів. Контррозвідка закликала оборонні заводи негайно посилити захисні протоколи, наголосивши, що зазвичай закриті дані публікуються лише через високу реальність загрози.

    Ця активність є складовою скоординованої гібридної кампанії Кремля проти європейських держав, які підтримують Україну. Останніми місяцями в Європі зафіксовано цілу хвилю інцидентів із застосуванням дронів, підпалами та вербуванням кримінальних угруповань. Зокрема, у серпні вибуховий безпілотник виявили поруч з українським бортом в аеропорту Лейпцига, а правоохоронні органи Словаччини запобігли спробі підпалу підприємства з виробництва безпілотників. Протидія подібним підривним діям РФ стає одним із ключових викликів для системи безпеки Європейського Союзу та НАТО.

  • Дипломатичний демарш Мінська: Білорусь оголосила про закриття свого посольства у Фінляндії

    Дипломатичний демарш Мінська: Білорусь оголосила про закриття свого посольства у Фінляндії

    Рада міністрів Республіки Білорусь ухвалила офіційне рішення про закриття посольства країни у Фінляндії. Згідно з постановою від 20 серпня, підписаною білоруським прем’єр-міністром Олександром Турчиним, дипломатична місія припинить свою роботу вже з 1 вересня, а урядовий документ від січня 2011 року про її відкриття визнано таким, що втратив чинність.

    Міністерство закордонних справ Фінляндії підтвердило отримання відповідного повідомлення. Посольство розташоване в Гельсінкі й одночасно акредитоване в Данії, представляючи білоруські інтереси в обох північноєвропейських країнах.

    Рішення відбулося на тлі змін у зовнішньополітичній мережі Мінська в Європі. Зокрема, у вересні 2023 року білоруська сторона без публічних пояснень закрила диппредставництво в Словаччині, однак у вересні 2025 року посол Словаччини Йозеф Мігаш повернувся до Мінська після п’ятирічної паузи, а в листопаді 2025 року білоруський уряд розпорядився відновити роботу посольства в Братиславі.

  • Легенда «Карпат» вважає, що Еріксен може завершити кар’єру після епізоду в матчі з Україною

    Легенда «Карпат» вважає, що Еріксен може завершити кар’єру після епізоду в матчі з Україною

    Колишній футболіст львівських «Карпат» Ігор Худоб’як припустив, що півзахисник збірної Данії Крістіан Еріксен може завершити кар’єру після тривожного епізоду у товариському матчі проти України.

    Гру Данія – Україна зупинили на 65-й хвилині за рахунку 2:1 на користь данців. Еріксену стало зле на полі: він схопився за груди та впав на газон. Гравці обох команд одразу оточили футболіста, а медики оперативно надали йому допомогу.

    Згодом Еріксен прийшов до тями, однак матч вирішили не догравати.

    Худоб’як заявив, що дивитися на такі епізоди дуже важко, а головним зараз є здоров’я футболіста.

    За його словами, рішення не продовжувати гру було правильним, особливо з огляду на товариський статус матчу. Після такого психологічного удару футболістам було б складно повернутися до гри.

    Колишній гравець «Карпат» також висловив думку, що Еріксен, найімовірніше, завершить кар’єру. Водночас він наголосив, що остаточні висновки мають зробити лікарі після обстеження.

    Раніше, у 2021 році, Еріксен уже пережив серйозний інцидент під час матчу Євро-2020 між Данією та Фінляндією. Після цього йому встановили кардіовертер-дефібрилятор, однак футболіст зумів повернутися на поле та продовжити кар’єру.

  • Україна та Данія посилюють співпрацю у виробництві дронів і ракет

    Україна та Данія посилюють співпрацю у виробництві дронів і ракет

    Міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном щодо подальшого розвитку оборонної співпраці.

    Головною темою стала закупівля для Сил оборони України дронів українського виробництва, зокрема дронів-перехоплювачів.

    Сторони обговорили масштабування Данської моделі підтримки української оборонної промисловості. Цей механізм дає змогу партнерам напряму фінансувати виробництво зброї в Україні.

    З 2024 року завдяки такому підходу вдалося залучити близько 3 млрд доларів на виробництво українського озброєння. Йдеться, зокрема, про понад 200 тисяч безпілотників, тисячі засобів РЕБ, українські ракети та інші види зброї.

    Федоров наголосив, що Україна розраховує на подальше збільшення закупівель у межах Данської моделі. Це має допомогти швидше забезпечувати фронт і водночас інвестувати в українську оборонну промисловість.

    Окремо сторони обговорили можливість локалізації нового виробництва в Данії для потреб українських Сил оборони. Такий формат передбачає взаємовигідну співпрацю: Україна отримує більше озброєння для фронту, а Данія – доступ до технологій, перевірених у сучасній війні.

    Також ішлося про перспективи Drone Deal між Україною та Данією. Цей формат має спростити обмін технологіями, оборонною продукцією та прискорити спільні проєкти у сфері безпілотних систем.

    Серед ключових тем була й підтримка Данії у масштабуванні виробництва українських ракет, а також розвиток протиповітряної оборони.

    Україна запропонувала Данії долучитися до створення антибалістичного проєкту, зокрема через надання радарів, які можуть стати важливою частиною майбутньої системи.

  • Данія обмежить тимчасовий захист для частини українських біженців

    Данія обмежить тимчасовий захист для частини українських біженців

    Уряд Данія планує змінити правила проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких регіонів, які в Копенгагені вважають відносно безпечними, більше не зможуть отримати дозвіл на проживання за спеціальним законом про тимчасовий захист. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

    Згідно з новими правилами, тимчасовий захист не поширюватиметься на чоловіків призовного віку, які прибудуть до країни після набуття змін чинності. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до досягнення ними 23-річного віку.

    Також планується відмовляти у захисті громадянам України, які прибуватимуть із регіонів, класифікованих у Данії як відносно безпечні. До цього переліку входять, зокрема, Київська область (без міста Київ), Львівська, Волинська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Рівненська, Житомирська, Вінницька, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська та Чернівецька області.

    Зміни стосуватимуться лише тих українців, які прибуватимуть до Данії після їх запровадження. Особи, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, збережуть свій статус. Наразі в данських муніципалітетах проживають близько 45 тисяч переселенців з України.

    Окрім цього, уряд анонсував можливі корективи в освітньому процесі для українських дітей та заявив про намір запровадити обов’язок працювати для біженців, які отримують фінансову допомогу від держави.

  • Данія проведе позачергові вибори 24 березня

    Данія проведе позачергові вибори 24 березня

    Прем’єр-міністерка Данія Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів 24 березня. Про це повідомляє Politico.

    За словами глави уряду, вона запропонувала королю Фредерік X призначити голосування на кінець березня. Нинішній парламентський термін мав завершитися не пізніше 31 жовтня, однак було ухвалено рішення про його дострокове припинення.

    Ймовірно, такий крок пов’язаний із різким зростанням підтримки правлячої Соціал-демократична партія на тлі напруженості у відносинах зі США. Після рішучої відмови Фредеріксен підтримати претензії президента Дональд Трамп щодо анексії Гренландія рейтинги соціал-демократів помітно зросли.

    У своїй промові прем’єрка наголосила на складній міжнародній ситуації та підкреслила, що уряд, який виконуватиме обов’язки до формування нового складу парламенту, залишатиметься пильним у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

    Попри поразку на грудневих муніципальних виборах, останні опитування демонструють зміцнення позицій соціал-демократів — партія може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі більше, ніж прогнозують її найближчим конкурентам із числа зелених.

    Фредеріксен поки не уточнила, з якими політичними силами планує формувати уряд у разі перемоги. Вона не виключила як повторення партнерства з політичним центром, так і можливість коаліції з лівими силами.

  • Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    Схеми з розкрадання міжнародної допомоги мером Ніжина Олександром Кодолою дійшли до Прем’єра

    За інформацією нашого джерела, наразі “Ніжинський кейс” з розкраданням міжнародної допомоги на відновлення енергетики мером Олександром Кодолою знаходиться на столі Прем’єра Юлії Свириденко.

    Про це повідомляє видання NENKA.info.

    Нагадаємо, Ніжин опинився в центрі безпрецедентного фінансового скандалу, який вже вийшов за межі Чернігівщини: остання ревізія Державної аудиторської служби (ДАСУ) викрила системні зловживання, що можуть коштувати місту майбутнього. На кону не лише репутація мера Олександра Кодоли, а й подальше фінансування всієї громади з державного бюджету.

    Поки Ніжинська мерія активно хизувалась отриманням 459 мільйонів гривень допомоги від Данії, Японії та США, реальність виявилася набагато цинічною. У той час як західні партнери на тлі гуманітарної катастрофи фінансують генератори та ліки, чиновники місцевого УЖКГ, за даними джерел, виписували собі премії у розмірі до 310%. Загальна сума «преміальних» порушень вже склала 2,6 млн грн.

    Проте справжній шок у аудиторів викликала безпекова складова. Будівництво захисної споруди для гімназії №6, на яке виділили 4,7 млн грн, перетворилося на фарс. Замість заглибленого сховища, що відповідає нормам ДБН, на поверхні з’явилася конструкція, яку місцеві називають просто «будкою».

  • Чи заборонять мобільні у школах, що пропонує МОН?

    Чи заборонять мобільні у школах, що пропонує МОН?

    Питання заборони мобільних телефонів у школах потребує широкого громадського обговорення, однак запровадження спеціальних боксів для зберігання смартфонів під час уроків може допомогти учням краще концентруватися на навчанні. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в ефірі програми «Рандеву з Яніною Соколовою» на 5 канал.

    За словами міністра, практика залишати телефони у спеціальних коробках перед початком занять уже застосовується в інших країнах і демонструє позитивні результати. Такий підхід дозволяє школярам менше відволікатися та більше уваги приділяти урокам. Водночас наразі тема повної заборони смартфонів не є пріоритетом для Міністерства освіти і науки.

    Лісовий наголосив, що школи вже сьогодні можуть домовлятися з батьками про внутрішні правила користування гаджетами. Йдеться про своєрідний соціальний договір між адміністрацією закладу та родинами учнів. Питання лише в тому, чи потрібна окрема директива міністерства для впровадження таких правил на загальнонаціональному рівні.

    Раніше освітня омбудсменка Надія Ліщик зазначала, що в Україні відсутня законодавча заборона на використання мобільних телефонів у закладах освіти. Через це школи не мають юридичних підстав повністю обмежувати наявність у дітей мобільних пристроїв. Вона підкреслила, що в умовах воєнного стану та з огляду на безпекові ризики повна заборона телефонів є недоцільною, однак правила їх використання мають бути чітко визначені. У світі вже є приклади більш жорсткого регулювання. Зокрема, Південна Корея запровадила національну заборону на використання мобільних телефонів у шкільних класах, дозволивши їх застосування лише з освітньою метою або для учнів з інвалідністю. Закон набуває чинності з березня цього року. Про можливі обмеження заявляють і в Європі. Прем’єр-міністерка Данія Метте Фредеріксен повідомила про намір заборонити користування соціальними мережами особам до 15 років.

    В Україні ж питання використання смартфонів у школах поки що залишається на рівні рекомендацій та внутрішніх домовленостей, а не загальнообов’язкової норми.