centernews360

Позначка: ціни

  • Цінова стабілізація на продовольчому ринку: в Україні фіксують суттєве здешевлення яєць, м’яса та овочів борщового набору

    Цінова стабілізація на продовольчому ринку: в Україні фіксують суттєве здешевлення яєць, м’яса та овочів борщового набору

    На початку листопада 2026 року український продовольчий ринок демонструє позитивну для споживачів цінову динаміку. За результатами регулярного моніторингу споживчих цін, який здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України, у країні зафіксовано помітне зниження вартості низки базових продуктів харчування. Така тенденція, що охопила ключові категорії щоденного продовольчого кошика, стала своєрідним фінансовим полегшенням для громадян напередодні зимового періоду та свідчить про поступову стабілізацію внутрішнього агропромислового виробництва в умовах економічних викликів.

    Абсолютним лідером цінового падіння протягом останнього місяця стали курячі яйця. Згідно з оприлюдненими статистичними даними станом на 3 листопада, середня вартість десятка яєць опустилася до позначки 47,8 гривні, що демонструє стрімке зниження на 21% порівняно з показниками попереднього місяця. Більше того, у річному вимірі ця категорія товарів подешевшала на значні 27%. Експерти галузі пов’язують таку динаміку з відновленням потужностей вітчизняних птахофабрик та загальним насиченням внутрішнього ринку. Разом із цим, приємною новиною для покупців стало здешевлення вершкового масла (жирністю 82,5%), ціна якого за 200-грамову пачку знизилася на 10% за місяць та на 6% за рік, склавши в середньому 86,6 гривні.

    Традиційний осінній сезон збору врожаю також суттєво вплинув на вартість свіжих овочів, які входять до так званого «борщового набору». Найбільш відчутно в цій категорії подешевшала білокачанна капуста — її середня ціна впала одразу на 20% і наразі становить 18,2 гривні за один кілограм. Інші коренеплоди та овочі також демонструють стабільний рух до зниження: вартість столового буряка зменшилася на 8% (до 15,7 грн/кг), ріпчастої цибулі — на 6% (до 18,7 грн/кг), а моркви — на 4% (до 16,8 грн/кг). Достатні обсяги зібраного врожаю та поступове покращення умов його складського зберігання дозволяють аграріям утримувати ціни на цілком прийнятному для споживача рівні.

    Позитивні зміни торкнулися і м’ясного відділу, зокрема свинини, яка за місяць подешевшала на 8%, досягнувши середньої позначки у 206,5 гривні за кілограм (у річному вимірі цінове падіння склало 11%). На тлі цих коливань вартість інших стратегічно важливих продуктів повсякденного вжитку залишається непохитно стабільною, що є критично важливим фактором для забезпечення продовольчої безпеки. Так, середня ціна півкілограмового батона надійно тримається на рівні 32,6 гривні, кілограм житнього хліба обходиться покупцям у 52,4 гривні, літр соняшникової олії коштує 93,7 гривні, а кілограм макаронних виробів — 38,9 гривні.

    Варто також відзначити загальний невпинний розвиток агропромислового комплексу країни. Окрім насичення ринку базовими овочами та продуктами тваринництва, українські виробники продовжують впроваджувати інновації. Як зазначають профільні експерти, сучасні технологічні підходи, які нині активно інтегруються у вітчизняне садівництво, вже найближчим часом дозволять українським фермерам успішно замістити імпортні фрукти, зокрема груші, власною високоякісною продукцією, що додатково зміцнить продовольчу незалежність та економічну стійкість держави.

     

  • Стрімке падіння цін на нафту: світові ринки реагують на дипломатичні зусилля щодо Близького Сходу

    Стрімке падіння цін на нафту: світові ринки реагують на дипломатичні зусилля щодо Близького Сходу

    Після кількох місяців майже безперервного зростання світові ринки енергоносіїв несподівано продемонстрували суттєве зниження котирувань. Настрої глобальних інвесторів та трейдерів кардинально змінилися на тлі активізації міжнародних дипломатичних зусиль, спрямованих на комплексне мирне врегулювання багатостороннього збройного конфлікту на Близькому Сході. Попри те, що фундаментальні ризики для безперебійного постачання стратегічної сировини залишаються надзвичайно актуальними, ринок відреагував на перспективу деескалації миттєвим розпродажем контрактів.

    У понеділок, 2 листопада, вартість «чорного золота» на провідних світових біржах обвалилася в середньому на шість відсотків. Головним рушієм цього цінового піке стала надія на швидке припинення бойових дій між Сполученими Штатами Америки, Ізраїлем та Іраном. Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на постачання еталонної північноморської марки Brent відчутно подешевшали — одразу на 6,78 долара, зупинившись на позначці 106,65 долара за один барель. Схожа динаміка спостерігалася і за океаном: ф’ючерси на американську легку нафту марки WTI впали в ціні на 6,37 долара, досягнувши рівня 97,75 долара за барель.

    Головним інформаційним каталізатором таких кардинальних змін стали повідомлення про інтенсивні кулуарні консультації між офіційними представниками Тегерана та катарськими дипломатами, які виступають головними посередниками. За інформацією джерел, обізнаних із ходом переговорного процесу, ці складні консультації безперервно тривали протягом кількох останніх днів. Наразі сторони вже перейшли до предметного обговорення чорнового проєкту можливої мирної угоди, і не виключається швидке проведення наступного раунду зустрічей. Оптимізму інвесторам додав і президент Ірану Масуд Пезешкіан, який публічно заявив, що верховний лідер країни надав уряду «певні розширені повноваження» для мирного врегулювання поточної кризи. Посадовець підкреслив, що іранський кабінет міністрів намагатиметься розв’язати накопичені проблеми виключно шляхом конструктивного діалогу.

    Фінансові аналітики банківського сектору зазначають, що нафтовий ринок сьогодні перебуває у стані безпрецедентної гіперчутливості, миттєво реагуючи на кожне інформаційне повідомлення з близькосхідного регіону. Експерти пояснюють, що ринок постійно хитається: якщо ще минулого тижня панічні побоювання щодо неминучої військової ескалації стрімко штовхали ціни вгору, то вже на початку цього тижня котирування різко пішли вниз завдяки прогресу на дипломатичному треку.

    Варто нагадати, що ще наприкінці жовтня вартість бареля Brent сягнула свого пікового значення за останні шість місяців. Це зростання було прямо пов’язане з очікуваннями інвесторів щодо можливого неконтрольованого загострення конфлікту одразу після президентських виборів у США, які відбудуться у вівторок, 3 листопада. Доки політична ситуація не стабілізується остаточно, на формування цін продовжуватимуть тиснути серйозні логістичні ризики, зокрема, через часті атаки на комерційні нафтові танкери у стратегічно важливій Ормузькій протоці.

    З огляду на це, провідні інвестиційні банки світу, такі як Goldman Sachs, категорично не виключають нових цінових шоків та чергового стрімкого подорожчання сировини. За їхніми макроекономічними прогнозами, якщо загальний обсяг видобутку в країнах Перської затоки залишатиметься на 3,5 мільйона барелів на добу нижчим за середні показники 2025 року, ціна на нафту може сягнути безпрецедентних 140 доларів за барель вже у 2027 році. Експерти наголошують, що системні пошкодження регіональної нафтової інфраструктури та тривале збереження так званої «премії за ризик» можуть зробити епоху дешевої нафти історією.

  • Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Ілюзія порятунку ринку: чому дизельна угода Трампа та Путіна не здатна зупинити зростання цін на пальне

    Широко розрекламована домовленість між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо відновлення постачань російського дизельного пального на світовий ринок навряд чи вплине на вартість нафтопродуктів. До такого категоричного висновку дійшли опитані агентством Reuters міжнародні енергетичні експерти та ринкові аналітики. Головними перешкодами для стабілізації ринку є мізерні обсяги обіцяного експорту, напружена ситуація з вільним танкерним флотом, а також нездатність нафтопереробної промисловості РФ наростити випуск пального в умовах постійних ударів українських далекобійних дронів.

    Згідно з планом, озвученим Трампом, Росія мала спрямувати на експорт 300 тисяч тонн дизеля у жовтні (близько 2,25 мільйона барелів), 500 тисяч тонн у листопаді з подальшим збільшенням постачань ще на 1 мільйон тонн. Проте, за підрахунками аналітичної компанії Kpler, жовтнева партія еквівалентна лише 73 тисячам барелів на добу, тоді як для реального зниження світових цін ринок потребує додаткових щонайменше 400 тисяч барелів щоденно. Своєю чергою консалтингова агенція Baringa оцінює мінімально необхідний обсяг у 850 тисяч барелів на добу, що робить заявлені транші Москви абсолютно непомітними для світового енергобалансу.

    Окрім того, фізичні можливості російської переробки наразі обмежені. За даними Energy Policy Research Foundation, за внутрішнього споживання на рівні 1,2 мільйона барелів дизеля на добу Росія виробляє лише 1,4 мільйона. Спробам вийти на більші показники суттєво заважають системні операції Сил оборони України проти російських НПЗ: за оцінками суднового брокера Braemar, наразі пошкоджено або виведено з ладу до 45% переробних потужностей країни-агресорки. Поки атаки тривають, Москва позбавлена можливості повноцінно провести капітальні ремонти заводів і сама змушена імпортувати окремі види нафтопродуктів.

    Попри це російські високопосадовці намагаються створити видимість енергетичного прориву. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак повідомив, що 22 жовтня з балтійського порту вирушить перший танкер водотоннажністю 40 тисяч тонн із вантажем для США, запевнивши, що експорт стосуватиметься лише «надлишків». Володимир Путін під час переговорів зі спецпредставником США Стівом Віткоффом і взагалі заявив про нібито негайне падіння світових цін на дизель на 5–6%. Утім, реальна статистика біржі ICE свідчить про зворотне: від моменту оголошення угоди 9 жовтня ціни не лише не впали, а навіть зросли з 1408 до майже 1450 доларів за тонну, перетворюючи дизельний пакт Вашингтона та Москви радше на політичну декларацію, ніж на економічний порятунок.

     

  • Ціновий шок на одеському «Привозі»: томати злетіли до ста гривень, а огірки наближаються до зимових рекордів

    Ціновий шок на одеському «Привозі»: томати злетіли до ста гривень, а огірки наближаються до зимових рекордів

    Осінній сезон на легендарному одеському ринку «Привоз» зустрів покупців не лише традиційним продуктовим різноманіттям, але й різким стрибком цін та відчутним спадом купівельної спроможності. Найбільшого удару по гаманцях городян завдало стрімке подорожчання сезонних овочів, де вартість помідорів за лічені тижні злетіла на двадцять–сорок гривень за кілограм. Продавці дедалі частіше нарікають на зростання логістичних витрат, постійне подорожчання пального та брак покупців, хоча фірмовий одеський колорит базару залишається незмінним – люди торгуються, шукають свіжий крам і сподіваються на щедрі знижки наприкінці дня.

    Попри велику кількість продукції з полів Одеської області та сусідніх регіонів України, потік відвідувачів помітно скоротився через складну фінансову ситуацію та щоденні безпекові загрози. Торговці зазначають, що цінники на овочевих рядах постійно коливаються в межах п’яти гривень, проте загальна тенденція впевнено прямує вгору через завершення сезону збору ґрунтових культур.

    «Зокрема, сильно подорожчали вже помідори, а огірочки вже наближаються до зимових цін. Помідори подорожчали на 20, а то й на 30, деякі навіть на 40 гривень. Польовий помідор уже майже закінчився. Напівпарникові та залишки ґрунтових помідорів уже коштують набагато дорожче», – констатують реалізатори на ринку.

    Наразі кілограм томатів на ринкових прилавках пропонують у діапазоні від 75 до 100 гривень, а свіжі огірки впевнено тримають планку в 60 гривень. Вартість білокачанної капусти та кабачків становить 35 гривень за кілограм, аналогічну ціну просять і за пекінську капусту. Традиційні овочі для українського борщу – ріпчаста цибуля, морква та буряк – відпускаються по 30 гривень за кілограм, тоді як картопля коштує в середньому 25 гривень. Солодкий болгарський перець продають від 35 до 60 гривень, баклажани реалізують по 60 гривень, а вартість цвітної капусти сягнула 65 гривень. Найдорожчим овочем у цій категорії залишається брокколі, за кілограм якого просять 90 гривень.

    Фруктові ряди демонструють не менше багатство вибору: продукція місцевих садівників із Роздільної та Старокозачого сусідствує з цитрусовими з Туреччини, країн Африки та Молдови. Яблука популярного сорту «Гала» коштують 35 гривень, а сорти «Чемпіон» та «Голден» реалізують по 40 гривень за кілограм, стільки ж просять і за стиглі сливи. Груші сорту «Дюшес» оцінюють у 60 гривень, банани – у 85 гривень, апельсини – у 120 гривень, лимони та виноград «Кишмиш» – по 140 гривень, мандарини – у 160 гривень, а гранат досягає 230 гривень за кілограм.

    «Ціни зростають, звичайно, тому що подорожчав бензин, подорожчало дизельне пальне, і, звичайно, це доставка. Люди теж піднімають ціни на опті. Ми поки трохи тримаємося, поки не піднімаємо, а далі – подивимося», – зазначає продавчиня Оксана, коментуючи стрімкий стрибок оптових закупівель.

    Окрему нішу на осінньому ринку займають свіжі печериці, які постачають із власної грибниці в селищі Усатове, що дозволяє забезпечувати прилавки продукцією круглий рік. Ціна свіжих грибів залежить від калібру, проте одеська традиція торгівлі дає змогу суттєво зекономити.

    «Припустимо, зараз вони коштують 130, зараз я їх продам по 120, от 140 – продам по 130. Ціна знижується під кінець дня. Якщо товару багато і він не розходиться – ставимо дешевше. Якщо, припустимо, ось хороший грибочок за 140, то ми уступаємо», – розповідає продавчиня Марина.

     

  • Електрична лихоманка на тлі паливних криз: Дніпропетровщина увірвалася в лідери за скупкою авто на батареях, обираючи доступний американський бестселер

    Електрична лихоманка на тлі паливних криз: Дніпропетровщина увірвалася в лідери за скупкою авто на батареях, обираючи доступний американський бестселер

    Попри щоденні виклики воєнного стану, непередбачуваність енергетичної системи та коливання цін на традиційне пальне, український авторинок продовжує демонструвати стрімку та дивовижну переорієнтацію на екологічний транспорт. Серпень 2026 року став показовим періодом справжнього буму електромобільності: вітчизняний автопарк лише за один місяць поповнився понад чотирма тисячами двохсот одиницями електричного транспорту. У цьому масштабному перегоні Дніпропетровська область закріпила за собою статус одного з найпотужніших логістичних та економічних хабів держави, впевнено увійшовши до п’ятірки абсолютних регіональних лідерів України за кількістю реєстрацій машин на акумуляторній тязі. Попереду опинилися лише Львівська область із показником у 687 транспортних засобів, місто Київ, де зареєстрували 356 машин, та Київська область із результатом у 315 одиниць. Дніпропетровщина посіла почесну четверту позицію, додавши до свого автопарку 266 електромобілів.

    Структура попиту в центральному промисловому регіоні чітко відображає раціональний та ощадливий підхід водіїв до капіталовкладень: переважна більшість зареєстрованих машин — вісімдесят п’ять відсотків — належала до категорії вживаних автомобілів. У сегменті імпортованого з-за кордону секонд-хенду беззаперечним фаворитом серед водіїв стала Tesla Model Y. Американський електричний кросовер завоював симпатії завдяки ідеальному поєднанню місткого просторого салону на п’ятьох пасажирів, величезного багажного відділення, високої кросоверної посадки та пристойного запасу ходу, який для окремих модифікацій сягає понад пів тисячі кілометрів на одній зарядці. Додатковою перевагою стала можливість швидкого поповнення енергії, коли лише за п’ятнадцять хвилин на швидкісній станції батарея додає близько двохсот шістдесяти кілометрів шляху, а також наявність повнопривідних версій із двома двигунами, що забезпечують блискавичну розгінну динаміку без потреби витрачатися на мастила чи класичне сервісне обслуговування двигунів внутрішнього згоряння.

    Не менш вирішальним чинником тріумфу американського кросовера на вторинному ринку став обвал цін до рівня, який напряму конкурує з популярними дизельними та бензиновими кросоверами. Наразі екземпляри перших років випуску можна вільно знайти за ціною близько двадцяти тисяч доларів США, тоді як свіжіші варіанти 2022–2024 років коливаються в межах від двадцяти чотирьох до двадцяти дев’яти тисяч доларів. Лише топові версії з максимальною ємністю батареї перетинають позначку в тридцять тисяч. Водночас у сегменті абсолютно нових електрокарів смаки жителів області розподілилися на користь високотехнологічних китайських розробок, де абсолютним бестселером став кросовер BYD Sea Lion 06 EV.

    Загальнонаціональна картина вподобань також демонструє суттєві географічні розбіжності між регіонами. Якщо на Львівщині та в столиці серед уживаного транспорту першість утримує компактний седан Tesla Model 3, то Київщина та Дніпропетровщина однозначно віддають перевагу практичнішій Tesla Model Y, тоді як на Рівненщині стабільний масовий попит зберігає перевірений часом бюджетний Nissan Leaf. Серед нового транспорту без пробігу китайський BYD виборов лідерство одразу у трьох промислових регіонах — на Львівщині, Дніпропетровщині та Київщині, тоді як столичні поціновувачі розкоші частіше обирали преміальний ZEEKR 7X, а водії західного Полісся голосували гаманцем за кросовер Toyota bZ4X. Дніпропетровський регіон наочно засвідчив, що попри всі труднощі воєнного часу українці активно пересідають на комфортний електротранспорт, роблячи ставку на перевірені закордонні моделі за доступною ціною.

  • Прицільний терор автозаправок та рекордний стрибок цін: влада Києва оцінила загрозу паливного колапсу

    Прицільний терор автозаправок та рекордний стрибок цін: влада Києва оцінила загрозу паливного колапсу

    Російські війська перейшли до тактики прицільних ударів по автозаправних станціях у Києві, намагаючись цілеспрямовано знищити міську логістику та спровокувати транспортну кризу. Офіційні представники міської влади розкрили масштаби пошкоджень інфраструктури, проте поквапилися заспокоїти жителів столиці, запевнивши, що прямої загрози дефіциту моторного пального у місті наразі немає. За словами посадовця Ткачова, попри суттєві руйнування окремих об’єктів і чітко скоординований характер ворожих нальотів, ситуація з постачанням нафтопродуктів залишається під повним контролем екстрених служб і комунальних підприємств, а робота мереж функціонує у штатному режимі.

    Водночас оптимістичні заяви влади лунають на тлі безпрецедентного економічного шоку на внутрішньому енергетичному ринку країни, де зафіксовано стрімке подорожчання практично всіх видів автомобільного палива. Дизельне пальне вперше за всю історію незалежності перетнуло психологічну межу і дісталося рекордної позначки у 100 гривень за один літр на низці автозаправних комплексів. Національна мережа «Укрнафта» також вимушено переписала цінники на більшість позицій, збільшивши вартість бензину приблизно на одну гривню, тоді як ціна на дизель миттєво підскочила відразу на дві гривні.

    Наразі вартість звичайного бензину марки А-95 на автозаправних станціях столиці та регіонів коливається в межах від 83 до 89 гривень за літр, тоді як преміальні сорти пального впевнено закріпилися на рівні від 90 до 99 гривень. Таке стрімке цінове ралі пов’язане не лише з локальними руйнуваннями нафтової інфраструктури внаслідок повітряних обстрілів, а й із загальним погіршенням кон’юнктури на глобальних енергетичних біржах. Нафтотрейдери змушені закладати у роздрібну ціну постійно зростаючі витрати на безпечну логістику, резервні складські потужності та підвищені тарифи на страхування перевезень усередині країни.

    Поєднання регулярних атак безпілотників на міські заправні станції та невпинного здорожчання ресурсів створює колосальне навантаження на гаманці пересічних водіїв, громадський транспорт та бізнес. Підприємства змушені переглядати операційні бюджети через дорожнечу палива, що неминуче потягне за собою подорожчання товарів першої необхідності та продуктів харчування. Попри заяви чиновників про наявність стабільних резервів пального, ринок демонструє надзвичайну нервозність, а власники автозаправних мереж вимушені посилювати заходи фізичного захисту станцій, щоб мінімізувати втрати від можливих повторних влучань ворожих ударних засобів у цивільну інфраструктуру столиці.

  • Трамп звинувачує Україну в дефіциті дизеля: хто насправді спричинив світову паливну кризу

    Трамп звинувачує Україну в дефіциті дизеля: хто насправді спричинив світову паливну кризу

    Колишній президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп виступив із гучними звинуваченнями на адресу України, поклавши на неї пряму відповідальність за безпрецедентний стрибок вартості та гострий дефіцит дизельного пального на світових ринках. За твердженнями американського політика, системні удари далекобійних безпілотників по нафтопереробних підприємствах на території Російської Федерації, внаслідок яких було зупинено майже половину виробничих потужностей агресора, нібито завдали непоправного удару по всьому міжнародному енергетичному сектору. Утім, детальний аналіз балансу ринку, офіційна статистика та позиція економічних експертів доводять, що спроба зробити Київ винним у подорожчанні пального цілковито суперечить фактам, тоді як витоки поточної кризи полягають у зовсім інших військово-політичних подіях.

    Стрімке подорожчання нафтопродуктів створило колосальну напругу всередині Сполучених Штатів Америки в найбільш вразливий період, адже попереду в аграріїв починається посівна кампанія, наближається новий опалювальний сезон, а ключові вибори до Конгресу США загострюють внутрішньополітичне протистояння за симпатії виборців. Дизельне пальне справедливо вважають мотором глобальної економіки, оскільки на нього припадає майже третина всього сукупного світового попиту на нафту та продукти її переробки. Саме воно забезпечує рух вантажних автомобілів, регулярні залізничні перевезення, діяльність торговельного морського флоту, роботу аграрних комбайнів і пересування важкої бронетехніки. До початку широкомасштабного протистояння на Близькому Сході країни Перської затоки разом із Росією покривали до половини глобального торговельного обігу дизеля, проте сьогодні ці налагоджені логістичні ланцюги виявилися практично зруйнованими.

    Справжнім чинником виникнення дефіциту стали глибокі перебої у постачанні сировини, спричинені затяжною війною США та Ізраїлю проти Ірану, а також повною блокадою стратегічної Ормузької протоки. Цей збройний конфлікт миттєво вивів із ринку близько двадцяти відсотків морської торгівлі дизельним пальним та заблокував у затоці від десяти до п’ятнадцяти відсотків світового експорту нафти. Через брак сировини та її надвисоку собівартість потужні нафтопереробні гіганти Китаю та Індії, які контролюють сорок відсотків світових потужностей переробки, були змушені катастрофічно скоротити темпи роботи. Удари українських дронів лише загострили ситуацію локально, тоді як фундаментальний обвал ринку спричинений саме близькосхідним театром бойових дій.

    Навіть негайне припинення вогню у протистоянні з Тегераном не забезпечить швидкого зниження цін, адже значна частина промислових об’єктів зазнала руйнувань від іранських ракет і безпілотників, а відновлення безпечного мореплавства триватиме місяцями. Так само безпідставними є розрахунки на пропоноване Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та РФ, адже пошкоджені російські заводи потребують тривалого ремонту, а внутрішня заборона Кремля на експорт палива не дасть йому повернутися на зовнішні ринки. Гучні заяви на адресу України є виключно політичною маніпуляцією, покликаною прикрити прорахунки Вашингтона на Близькому Сході.

  • Глобальний продовольчий колапс: світ накриває рекордна криза врожаю та зліт цін на зерно

    Глобальний продовольчий колапс: світ накриває рекордна криза врожаю та зліт цін на зерно

    Світовий ринок продовольства опинився під загрозою різкого здорожчання та браку пшениці через одночасний удар війни, нищівної аномальної спеки й транспортного колапсу на основних торговельних артеріях. На тлі масштабних кліматичних катаклізмів провідні держави-виробники фіксують катастрофічне падіння показників збору зернових культур.

    Одним із головних дестабілізуючих факторів залишається війна Росії проти України, адже Чорне море є ключовим маршрутом торгівлі, а обидві країни разом забезпечують майже третину світових постачань пшениці. Водночас у США очікують найгірший урожай за останні пів століття, а у Франції та Німеччині обсяги збору впали через затяжну посуху. За оцінками європейської торгової групи Coceral, урожай пшениці в Європі та Великій Британії у 2026 році скоротиться до 286,6 мільйона тонн порівняно з 310 мільйонами тонн торік.

    Через скорочення пропозиції вартість американської м’якої червоної пшениці лише за перші сім місяців року злетіла майже на 25%. Ситуацію суттєво погіршують торговельні митні суперечки, обміління річки Дунай та регулярні атаки хуситів у Червоному морі, через які торговельні судна змушені йти дорогим і довшим маршрутом навколо Африки, роблячи транспортування продовольства критично дорогим.

  • Проїзд по 30 гривень залишає Київ без медиків: у КМДА відхрестилися від проблеми

    Проїзд по 30 гривень залишає Київ без медиків: у КМДА відхрестилися від проблеми

    Учора ввечері в Києві розгорівся гучний скандал через катастрофічні наслідки підвищення вартості проїзду в громадському транспорті з 8 до 30 гривень. Столичні лікарні зіткнулися з реальною загрозою масового звільнення медичних працівників, яким стало фінансово невигідно добиратися на роботу з передмістя.

    Найбільше від нових тарифів постраждали медичні сестри та санітарки, які змушені витрачати астрономічні суми з власного гаманця лише на дорогу. Активісти та самі медпрацівники повідомляють про перші хвилі звільнень людей, які відмовляються працювати виключно на оплату проїзду. Водночас у Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації відповідальність за ситуацію переклали на керівників лікарень. Там пояснили, що після медичної реформи комунальні заклади отримують оплату за послуги згідно з договорами з Національною службою здоров’я України.

    «У статутних документах комунальних некомерційних підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, визначено, що останні є самостійними юридичними особами, поточне керівництво якими здійснює директор», – зазначили у відомстві.

    На пряме запитання про можливе запровадження пільгових проїзних для медиків або організацію їхнього підвезення хоча б до найближчих станцій метро міська влада чіткої відповіді не надала.

    «При цьому місто Київ, у межах повноважень, наданих законодавством, продовжує підтримувати комунальні заклади охорони здоров’я та регулярно надає їм безповоротну матеріальну допомогу, зокрема для забезпечення належних умов роботи та підтримки медичних працівників», – повідомила представниця адміністрації Тетяна Мостепан.

    Справжній тарифний шок очікує киян та жителів передмістя вже за кілька тижнів. Головний удар відчують люди з невеликим доходом, які щодня користуються транспортом.

    «До середини вересня у багатьох жителів Києва є можливість користуватися оптовими квитками по 6,5 грн, які вони придбали до підвищення цін. Поки у людей є ці квитки, подорожчання не буде так сильно впливати на кількість валідацій та пасажиропотоки в місті. Всі наслідки подорожчання можна буде більш точно проаналізувати після 15 вересня, коли ці поїздки будуть скасовані. І жителі міста будуть змушені купувати поїздки по 30 гривень або ж оптові по 25 гривень», – прогнозують експерти.

  • Цінове божевілля на біржах: войовничі заяви Трампа щодо Ірану знову розгойдали світовий ринок нафти

    Цінове божевілля на біржах: войовничі заяви Трампа щодо Ірану знову розгойдали світовий ринок нафти

    Світові ціни на нафту пішли вгору на тлі заяв із Вашингтона про те, що Сполучені Штати не планують квапитися із завершенням масштабного конфлікту з Тегераном. У вівторок, 18 серпня, котирування ф’ючерсів на американську сировину марки West Texas Intermediate (WTI) піднялися майже до $85 за барель після стрибка на 2,6% за підсумками торгів у понеділок, тоді як ціна північноморської суміші Brent зафіксувалася на рівні трохи нижче $91.

    Потужну реакцію на біржових майданчиках спровокувала безкомпромісна позиція президента США Дональда Трампа, який публічно повідомив, що не має наміру продовжувати дію тимчасової угоди з іранською стороною і взагалі не встановлює жодних дедлайнів для переговорів. Міністр енергетики США Кріс Райт прямо заявив, що Вашингтон розраховує на довгострокове протистояння з Тегераном, а представник Білого дому Джаред Кушнер додав, що американське керівництво готове чекати укладення повноцінних угод стільки, скільки знадобиться. Наразі сторони залишаються максимально далекими від компромісу щодо стратегічної Ормузької протоки — головної транспортної артерії глобального енергоринку.

    З початку року через воєнні дії на Близькому Сході та блокування енергетичних потоків нафта вже здорожчала майже на 50%. На тлі постійних загроз розширення конфлікту країни Перської затоки намагаються екстрено диверсифікувати логістику: Саудівська Аравія вже почала пропонувати клієнтам партії сировини з альтернативних районів в обхід Ормузької протоки, наслідуючи приклад Об’єднаних Арабських Еміратів.