Учені застерігають: чеки, квитки та інші вироби з термопаперу не варто довго зберігати в кишенях або сумках. Експерти радять викидати їх одразу після отримання, оскільки контакт із таким папером може бути небезпечним для здоров’я.
Термопапір широко використовують для друку чеків, транспортних квитків і етикеток для доставки. Його поверхня вкрита спеціальними хімічними речовинами, які реагують на нагрівання та утворюють текст. Як зазначає видання Discover, деякі з цих сполук здатні впливати на гормональний баланс людини.
Проблема полягає в тому, що чеки часто тривалий час залишаються в кишенях або сумках, де постійно контактують зі шкірою. Через це термопапір стає одним із найпоширеніших джерел впливу потенційно шкідливих хімічних речовин, про які більшість людей навіть не замислюється. Для формування зображення під час термодруку зазвичай використовують бісфенол — хімічну сполуку, яку пов’язують із порушенням роботи ендокринної системи. Саме через наявність бісфенолу термопапір викликає занепокоєння у науковців і медиків. Упродовж багатьох років дослідники намагалися знайти безпечну альтернативу цій речовині. Нещодавно одній з наукових команд вдалося створити нове покриття для термопаперу на основі рослинних молекул, отриманих із деревини та цукрів. За словами одного з авторів дослідження Джеремі Лютербахера, нові склади термопаперу мають дуже низький або нульовий вміст токсичних компонентів.
Ключовим матеріалом для розробки став лігнін — природний полімер, який у великій кількості виробляється рослинами та надає деревині міцності. Лігнін має хімічні властивості, необхідні для реакції зміни кольору, що лежить в основі термодруку. Крім того, він є поновлюваним ресурсом і часто вважається відходом, що робить його привабливою альтернативою традиційним хімікатам. Основною складністю було те, що лігнін у стандартному вигляді погано підходив для друку. Він мав темний колір, був хімічно неоднорідним і важко піддавався контролю. Щоб розв’язати цю проблему, науковці застосували вдосконалений метод екстракції, який дозволив отримати світліші та більш однорідні молекули. Це дало змогу рівномірно поєднувати лігнін із термопокриттями без втрати якості зображення. Оскільки термопапір повинен реагувати за чітко визначеної температури, дослідники додали спеціальний сенсибілізатор, який активується під час нагрівання. Ця речовина плавиться у процесі друку та полегшує взаємодію між барвником і проявником. Під час тестів покриття на рослинній основі забезпечували чіткий і контрастний текст, що відповідає вимогам комерційного термодруку. Матеріал також продемонстрував високу стабільність: зразки не темніли під дією світла, а надрукована інформація залишалася читабельною протягом тривалого часу.
Таким чином, хоча нині науковці радять мінімізувати контакт із термопапером, у майбутньому поява безпечних рослинних альтернатив може значно зменшити ризики для здоров’я та довкілля.
