centernews360

Позначка: буферна зона

  • В ОП пояснили за яких умов можливе рішення про “буферну зону” на Донбасі

    В ОП пояснили за яких умов можливе рішення про “буферну зону” на Донбасі

    Поширена у ЗМІ інформація про нібито згоду України на створення “буферної зони” на Донбасі не відповідає дійсності. Про це заявив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин, коментуючи матеріали, що з’явилися у низці європейських видань.

    За словами Литвина, Михайло Подоляк не підтверджував жодних домовленостей, а лише окреслив, що в теорії можна обговорювати різні підходи, проте ключовим залишається питання реалізації. Він наголосив, що будь-яке рішення щодо створення “буферної зони” може ухвалюватися виключно на найвищому політичному рівні або народом України. Президент, за словами радника, учора чітко заявив журналістам про незмінність цієї позиції.

    Раніше французьке видання Le Monde опублікувало матеріал із посиланням на Подоляка, у якому стверджувалося, що Україна нібито погодилася на умови США щодо створення “буферної зони”. У Києві ж наголошують: йдеться лише про теоретичні дискусії, а реальні рішення не ухвалювалися. Українська сторона також переконана, що для забезпечення безпечної зони обидві армії мають відступити на визначену відстань.

  • Захід обговорює план моніторингу буферної зони в Україні — джерела

    Захід обговорює план моніторингу буферної зони в Україні — джерела

    США можуть взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони на території України в разі укладення мирної угоди між Києвом та Москвою. Про це повідомляє NBC News із посиланням на джерела, присутні на нещодавній зустрічі союзників України.

    За словами співрозмовників видання, йдеться про можливу домовленість, яка має забезпечити припинення бойових дій, не зачіпаючи безпосередньо інтересів Росії. План включає три ключові елементи: створення буферної зони, укладення безпекових угод та гарантії економічної стабільності для України.

    Першим пунктом може стати створення великої демілітаризованої території всередині України, яка розділятиме зони під контролем українських сил та російських військ. За цим коридором спостерігатимуть міжнародні партнери — у першу чергу, США. Для моніторингу планують використовувати безпілотники, супутники та інші технології. Безпосередньої присутності армії США на території України не планується. У статті йдеться, що зону можуть охороняти військові з країн, які не є членами НАТО — наприклад, із Саудівської Аравії чи Бангладеш. Це зроблено для того, щоб уникнути прямої участі Північноатлантичного альянсу в процесі врегулювання, оскільки Росія виступає проти такого сценарію. Другим компонентом передбачено укладення серії двосторонніх угод між Україною та союзниками, які стануть основою для гарантій безпеки. Формально ці домовленості не включатимуть механізм колективної оборони за прикладом статті 5 НАТО, яка залишається “червоною лінією” для Кремля.

    Третій пункт — економічна безпека. У плані передбачені механізми, які унеможливлюють економічну блокаду України. Зокрема, за словами джерел, Туреччина може взяти на себе роль гаранта безпечного торгового сполучення в Чорному морі. Наразі домовленості мають попередній характер і не є фіналізованими. Їх реалізація залежатиме від політичної волі лідерів України, Росії, а також США, включаючи адміністрацію президента Дональда Трампа.

    Раніше представник американського керівництва Кіт Келлог заявляв, що США допускають компромісні сценарії, в яких територіальне питання буде винесено за межі юридичного визнання, що залишається неприйнятним для України.

  • Зеленський прокоментував пропозиції ЄС та США щодо буферної зони

    Зеленський прокоментував пропозиції ЄС та США щодо буферної зони

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував ідею створення буферної зони між українськими та російськими військами, заявивши, що на сьогодні вона фактично вже існує. За словами президента, як українські сили, так і війська РФ давно відтягнули свою важку техніку від лінії зіткнення на відстань понад 10 кілометрів.

    “Тільки ті, хто не розуміють, у якому технологічному стані сьогодні проходить війна, пропонують буферну зону 40-50-60, я навіть чув пропозицію по 100 кілометрів. Це зовсім інша історія. Сьогодні у нас важка зброя і так перебуває за 10+ км одна від одної, тому що все уражається дронами. Ця буферна зона, я називаю мертва зона, хтось називає сіра зона, вона вже існує”, – сказав Зеленський під час брифінгу у п’ятницю, 29 серпня.

    Президент додав, що росіяни можуть самостійно відходити вглиб тимчасово окупованих територій, якщо хочуть збільшити відстань від українських позицій, але Україні для цього нічого робити не потрібно. “Дрони все випалюють. Подивіться на передній край армії Росії: де там є броньована техніка, танки – нуль. Ніхто вже не висувається, тому що всі втрачають техніку вдень, вночі, в будь-який момент. Тому це просто зайві розмови”, – зазначив президент.

    Зеленський також нагадав, що питання відведення військ обговорювалося під час Мінського процесу, але тоді війна мала зовсім інший характер і розведення сил не призвело до результату.

  • В ЄС обговорюють створення буферної зони в Україні

    В ЄС обговорюють створення буферної зони в Україні

    Європейські лідери розглядають можливість запровадження 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами. Такий варіант обговорюється як один із елементів потенційної мирної угоди або перемир’я. Про це повідомляє Politico з посиланням на п’ятьох європейських дипломатів.

    Згідно з попередніми оцінками, для патрулювання зони може знадобитися від 4 000 до 60 000 миротворців, однак жодна країна поки не взяла на себе зобов’язання щодо формування такого контингенту.

    Дискусії серед країн ЄС точаться навколо глибини буферної зони та політичної доцільності такого кроку. Також немає гарантій, що українська влада погодиться на поступки, пов’язані з передачею частини території під міжнародний контроль.

    При цьому США наразі утримуються від активної участі в цих переговорах. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд скептично оцінив ідею, зазначивши, що Росія не сприймає європейські сили як серйозну загрозу.

    Європейські дипломати не проводять аналогії з корейською демаркаційною лінією, натомість вказують на досвід розділу Німеччини під час холодної війни. Миротворчі сили, за попередніми планами, матимуть подвійне завдання: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.

    Обговорюються й правила використання сили, сценарії можливої ескалації та залучення третіх країн у випадку негативної реакції Москви.

    Ймовірно, основу контингенту можуть сформувати Франція та Велика Британія, тоді як Польща й Німеччина висловлюють застереження через ризик прямого нападу з боку Росії.

    Паралельно НАТО готується до створення корпусу чисельністю до 300 000 військових для захисту східного флангу Альянсу. Європейські союзники також ведуть переговори з Вашингтоном щодо доступу до супутникової розвідки та авіаційної підтримки, адже американські технології можуть стати ключовими для моніторингу виконання домовленостей Москвою.

    Представники Пентагону вже дали зрозуміти, що роль США у безпекових гарантіях для України залишатиметься обмеженою. Європейські уряди очікують на остаточну позицію американського Міноборони, водночас надаючи НАТО більше свободи в ухваленні рішень.

  • Орбан пропонує Україні прийняти роль буферної держави

    Орбан пропонує Україні прийняти роль буферної держави

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що Україні слід змиритися з роллю «буферної держави», яка межує з Росією, та запропонував замість повної інтеграції до Європейського Союзу обрати «стратегічну співпрацю» з Європою на прагматичних засадах. Про це він заявив в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у соціальних мережах.

    Орбан підкреслив, що така співпраця має бути гнучкою і ґрунтуватися на взаємних інтересах, а не на «незворотній інтеграції» до ЄС. За його словами, повноправне членство України в Євросоюзі може призвести до перенесення війни в саме серце Європи, чого не бажають ні Угорщина, ні інші країни регіону.

    «Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком», — заявив Орбан.

    Прем’єр-міністр також відкрито назвав Україну «буферною державою», що межує з Росією, та наголосив, що Угорщина не хоче повертатися до такої ролі, яку вона мала за часів Холодної війни.

    «Ми не були частиною Радянського Союзу, але були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу — були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції. Україна зараз перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно і недобре, але країна не може змінити свою адресу», — сказав Орбан.

    Водночас він не уточнив, яким чином Угорщині вдалося «втекти» з ролі буферної держави без зміни геополітичного положення, залишивши цю думку недоповненою.

  • Росія створює умови для ударів по Сумах але захоплення малоймовірне

    Росія створює умови для ударів по Сумах але захоплення малоймовірне

    Російські війська продовжують активні наступальні дії у Сумській області, намагаючись наблизитися до обласного центру на дистанцію ударів ствольною артилерією. Водночас аналітики вважають, що захоплення міста Суми наразі малоймовірне.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), оприлюдненому 2 червня. Згідно з даними аналітиків, російські сили просуваються в трьох напрямках області — зокрема, зафіксовано переміщення на північ від села Андріївка та на північний схід від Яблунівки.

    Російські воєнні блогери заявляють про захоплення населених пунктів Олексіївка, Новомихайлівка та Кіндратівка, а також просування до північної частини Андріївки та західніше Яблунівки й Костянтинівки.

    У звіті ISW також наголошується, що Москва продовжує інформаційно готувати ґрунт для легітимації можливого нового етапу наступу на Суми. Ще раніше російські посадовці закликали до створення так званої “буферної зони” на півночі Сумщини.

    На думку експертів, сили РФ намагаються просунутися до лінії Хотінь — Храпівщина — приблизно за 12–15 км від Сум. Це дозволило б застосовувати ствольну артилерію для ударів по місту, а також активізувати атаки дронами.

    Однак аналітики підкреслюють, що навіть за таких умов Росії навряд чи вдасться захопити сам обласний центр. Сили оборони України готуються до тривалої оборони регіону, а політична ціна наступу на велике українське місто буде надто високою для Кремля.

  • Мінкультури пояснило звільнення керівника Києво-Печерської лаври

    Мінкультури пояснило звільнення керівника Києво-Печерської лаври

    Генерального директора національного заповідника Києво-Печерська лавра Максима Остапенка звільнили з посади через неналежне виконання умов контракту та виявлені порушення у діяльності установи. Про це 22 травня повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

    У міністерстві зазначили, що рішення ухвалено на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини Володимира Шорнікова. Згідно з документами, на початку травня Остапенку було оголошено догану, з якою він ознайомився особисто.

    Підставою для дисциплінарного стягнення став звіт Робочої групи Мінкульту, яка перевіряла стан обліку, використання і збереження державного майна, що перебуває в оперативному управлінні заповідника. Окрім того, експерти вивчали дотримання меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.

    У самому відомстві наголосили, що всі рішення ухвалювалися відповідно до чинного законодавства.

    Напередодні Остапенко заявив, що про своє звільнення дізнався без попередження. За його словами, останніми тижнями ширилися чутки про “закулісну боротьбу за контроль над лаврою”, але офіційного підтвердження цим твердженням наразі немає.

    Максим Остапенко очолював заповідник із 2023 року після того, як держава ініціювала припинення оренди релігійними структурами окремих приміщень лаври.

  • Київ визначив головні умови для мирних переговорів

    Київ визначив головні умови для мирних переговорів

    З огляду на можливі мирні переговори, які просуває обраний президентом США Дональд Трамп, для України визначальною є не лише територіальна цілісність, а й надійні гарантії безпеки. За даними The New York Times, українські посадовці наголошують, що будь-які перемовини мають базуватися передусім на безпекових домовленостях, здатних гарантувати стабільний мир та надійний захист.

    Роман Костенко, голова Комітету з питань оборони та розвідки Верховної Ради України, зазначив, що для України критично важливими є саме гарантії, адже територіальні питання можуть залежати від позицій на полі бою. Офіційні представники також вказали на необхідність створення буферної зони, яка забезпечить демілітаризацію лінії розмежування та дозволить розвивати економіку в безпечних умовах.

    Анонімний український чиновник висловив занепокоєння щодо економічного відновлення країни, яке потребує безпеки промислових зон для залучення інвестицій. Розмір буферної зони, що убезпечуватиме обидві сторони від випадкових зіткнень, розглядається як ще один ключовий фактор успішного врегулювання конфлікту.

  • Ізраїль прагне створити буферну зону на кордоні з Ліваном

    Ізраїль прагне створити буферну зону на кордоні з Ліваном

    Ізраїль готується до можливого наземного вторгнення в Ліван з метою створення буферної зони на кілька кілометрів від кордону. Як повідомляє видання The Economist з посиланням на військові джерела, це рішення стало відповіддю на зростаючу загрозу з боку угруповання «Хезболла».

    ЦАХАЛ (Армія оборони Ізраїлю) вже оголосив про розгортання другої дивізії, яка активно готується до операції. 21 вересня бойові частини провели навчання на військових базах на півночі країни, але ще не розпочали зосереджуватись безпосередньо біля кордону з Ліваном. Офіцер запасу, який брав участь у підготовці, зазначив: «Плани наземного вторгнення готові. Але ми ще далекі від того, щоб мати достатні сили для їх виконання».

    Проте всередині ізраїльського керівництва існують розбіжності щодо подальших дій. Деякі військові та політичні діячі закликають до швидкої ескалації, аргументуючи це необхідністю скористатися хаосом у лавах «Хезболли» для завдання нищівного удару по її можливостях та захоплення території. Інша частина генералів, зокрема міністр оборони Йоав Галант, пропонує поступову стратегію, яка, на їхню думку, дасть змогу «Хезболлі» переосмислити свою позицію і відступити без масштабних бойових дій.

    Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу запевнив жителів північних регіонів, які зараз евакуйовані через загрозу, що держава зробить усе можливе, аби повернути їх додому у безпеці. Тим часом на міжнародній арені ситуація викликає занепокоєння, оскільки новий виток ескалації може призвести до серйозного військового конфлікту у регіоні.

    Зазначимо, що «Хезболла» — це потужне шиїтське військове угруповання, яке активно підтримує Іран і має вплив у Лівані. Тривала присутність цієї організації на кордоні з Ізраїлем є постійним джерелом напруженості, і будь-яке загострення ситуації може призвести до масштабних бойових дій у регіоні.

    4o
  • Польща продовжить буферну зону на кордоні з Білоруссю

    Польща продовжить буферну зону на кордоні з Білоруссю

    Влада Польщі підтвердила, що планує продовжити дію буферної зони на кордоні з Білоруссю. Польський міністр внутрішніх справ та адміністрації, Томаш Семоняк, повідомив, що нове розпорядження, яке набуде чинності з 11 вересня і буде діяти ще 90 днів, вже на стадії завершення.

    “Міністерство внутрішніх справ та адміністрації завершує підготовку розпорядження, яке продовжить дію буферної зони,” – зазначив Семоняк в інтерв’ю Onet.pl. Він також уточнив, що ні довжина буферної зони, ні правила поведінки на її території не зазнають змін.

    Буферна зона охоплює ділянку кордону довжиною 60,67 км в межах прикордонних постів у Наревці, Біловежі, Дубичі-Церківні та Черемсі. Цей захід було впроваджено 13 червня 2024 року і передбачає тимчасову заборону перебування на цій території.

    Нагадаємо, що в серпні цього року в рамках операції «Безпечне Підляшшя» на польсько-білоруському кордоні було залучено 17 тисяч військових. В операції також брали участь поліцейські, включаючи тих, хто має досвід служби в Косово.

    Згідно з Семоняком, впровадження буферної зони “принесло конкретні добрі результати” і тому не планується змінювати її параметри.