centernews360

Позначка: Брюсель

  • ЄС очікує від України прискорення реформ і зміцнення верховенства права

    ЄС очікує від України прискорення реформ і зміцнення верховенства права

    Reuters ознайомився з проєктом документа Єврокомісії, у якому окреслено вимоги до України на шляху вступу до Європейського Союзу.

    У документі зазначається, що Україна демонструє “чудову відданість” процесу євроінтеграції, однак має посилити боротьбу з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Єврокомісія відзначила значний прогрес у реалізації реформ, проте звернула увагу на окремі негативні тенденції, які можуть уповільнити процес приєднання.

    Зокрема, у звіті йдеться, що попри війну з Росією, Україна продовжує впроваджувати зміни, необхідні для членства в ЄС. Водночас Брюссель очікує більшого прогресу у зміцненні незалежності судової системи, боротьбі з організованою злочинністю та захисті прав громадянського суспільства. У документі наголошується, що “негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадські організації, мають бути рішуче змінені”. Європейські посадовці також нагадали про ситуацію влітку, коли українська влада спробувала посилити контроль Офісу генпрокурора над НАБУ та САП, що спричинило протести й викликало занепокоєння серед партнерів. Єврокомісія підтримує амбітну мету України завершити переговори про вступ до кінця 2028 року, проте зазначає, що для цього Київ має активізувати темпи реформ, особливо у сфері верховенства права. У проєкті звіту також пропонується запровадити сильніші механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів у нових країнах-членах, щоб уникнути відступу від зобов’язань, узятих під час переговорів. Водночас Комісія підтвердила готовність покривати фінансові потреби України та підтримувати її “стільки, скільки буде потрібно”. Декілька держав ЄС, зокрема країни Півночі, виступили за використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Києву.

    Попри політичну підтримку з боку більшості країн ЄС, офіційних планів щодо швидкого приєднання України поки немає. Дипломати визнають, що процес вступу може зіткнутися зі значними перешкодами та вимагатиме єдності всіх членів блоку.

  • Українці в Брюсселі підтримали протести в Україні

    Українці в Брюсселі підтримали протести в Україні

    23 липня у Брюсселі кілька десятків українців зібралися біля Представництва України при Європейському Союзі, щоб висловити протест проти прийнятого в Україні закону №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомляє Радіо Свобода.

    Ця акція стала першим випадком із початку повномасштабної війни, коли українська діаспора за кордоном вийшла на мітинг із вимогами, адресованими не західним партнерам, а безпосередньо українському уряду.

    Учасники протесту підкреслили свою солідарність із громадянами в Україні, які активно виступають проти реформ, що послаблюють незалежність ключових антикорупційних органів країни. Вони наголосили, що бійці Збройних сил України ведуть боротьбу не лише за територіальну цілісність, а й за збереження демократичних інституцій і принципів.

    Активісти закликали владу прислухатися до громадянського суспільства та міжнародних партнерів і відмовитися від законодавчих змін, що можуть негативно вплинути на ефективність боротьби з корупцією в Україні.

  • Мерц прогнозує припинення вогню в Україні найближчими днями

    Мерц прогнозує припинення вогню в Україні найближчими днями

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про реальну можливість досягнення угоди про припинення вогню в Україні вже протягом найближчих днів. За його словами, є підстави вважати, що тимчасове припинення бойових дій, оголошене Росією, може стати основою для тривалішого перемир’я, що відкриє шлях до серйозних переговорів про мир.

    Про це Мерц повідомив журналістам у Брюсселі, де відбуваються зустрічі лідерів Європейського Союзу, на тлі дедалі активніших дипломатичних зусиль, спрямованих на врегулювання збройного конфлікту, який триває з лютого 2022 року.

    «Я маю великі сподівання, що угода про припинення вогню в Україні буде досягнута вже на цих вихідних», — заявив глава німецького уряду. Він уточнив, що наразі йдеться про триденне припинення вогню з боку Росії, яке, однак, може бути продовжене до 30 днів. Якщо це станеться, то, за його словами, «це стане важливим проривом, який дозволить розпочати предметні переговори про мирну угоду».

    Мерц також розповів про підготовку спільного міжнародного документа, який, за його словами, «практично ідентичний» до мирної ініціативи, запропонованої Сполученими Штатами. Комюніке підписали президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, а також глава уряду Великої Британії Кір Стармер.

    «Ми дуже сподіваємося, що цей документ буде прийнятий і російською стороною. М’яч зараз повністю на полі Москви», — зазначив Мерц, підкреслюючи, що відповідальність за подальші дії покладається на Кремль.

    На тлі цих заяв у низці європейських столиць активізувалися консультації щодо можливих сценаріїв припинення бойових дій. Одночасно в ООН обговорюється створення умов для миротворчої місії або посередництва в межах потенційного перемир’я.

    Оголошення Росією короткострокового припинення вогню викликало неоднозначну реакцію. Частина експертів розглядає це як політичний маневр, інші ж — як ознаку того, що сторони готові до діалогу після двох років виснажливих боїв.

    Наразі в Україні не підтвердили офіційно факт триденного перемир’я, однак, за даними з передової, у кількох напрямках інтенсивність бойових дій дійсно знизилась.

    Заява Мерца стала однією з найоптимістичніших за останні місяці у питанні можливого завершення війни. Водночас остаточне рішення про тривале припинення вогню і початок мирного процесу, як визнають і в Києві, і на Заході, залежить від багатьох факторів — зокрема, готовності Москви до конструктивного діалогу та реальних кроків з деескалації.

  • Польський кандидат у президенти зірвав прапор ЄС і витер ним взуття

    Польський кандидат у президенти зірвав прапор ЄС і витер ним взуття

    У Катовіце кандидат у президенти Польщі, депутат Сейму Гжегож Браун влаштував скандал, зірвавши прапор Європейського Союзу та витерши ним взуття. Відео інциденту він сам опублікував у соцмережі X у вівторок, 6 травня.

    Подія сталася у будівлі Міністерства промисловості, куди політик прибув у межах депутатського втручання у справі, як він зазначив, «ліквідації польської гірничодобувної промисловості». У відео Браун супроводжує свої дії словами: «Тут Польща, а не Брюссель!»

    На записі видно, як політик знімає прапор ЄС, намагається вийти з ним із будівлі, а після зауважень з боку працівників кидає прапор на підлогу. Згодом він наступає на нього та демонстративно витирає взуття.

    «Немає такої держави. Слава Богу, ще немає такої держави», — сказав Браун. Він також додав, що в Польщі не повинні виставлятися символи «ворожих організацій», які, за його словами, не мають державного статусу.

    Інцидент викликав хвилю обурення в соцмережах. Напередодні під час мітингу Брауна також було зірвано прапор України — невідомі зняли його з флагштоку й скинули на землю.

    Гжегож Браун є відомим своїми радикальними та антиєвропейськими поглядами. Участь у президентських виборах 2025 року він оголосив раніше як представник націоналістичної політичної сили «Конфедерація».

  • У Брюсселі стартувало 27-ме засідання Рамштайну

    У Брюсселі стартувало 27-ме засідання Рамштайну

    У п’ятницю, 11 квітня, в Брюсселі розпочалося 27-ме засідання контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Захід відбувається під співголовуванням міністрів оборони Великої Британії Джона Гілі та Німеччини Бориса Пісторіуса. Участь у засіданні беруть представники майже 40 країн-партнерів, включаючи Сполучені Штати Америки, а також міністр оборони України Рустем Умєров.

    Під час вступного слова Борис Пісторіус наголосив на історичній відповідальності європейських країн у боротьбі за мир і безпеку на континенті. Він підкреслив, що сьогоднішній конфлікт є набагато ширшим, ніж просто війна між двома державами.

    “Україна стала епіцентром ширшого конфлікту. Це зіткнення між свободою і гнобленням, між визнанням міжнародних стандартів і агресивним імперіалізмом. Між демократією і авторитаризмом. Настав час усвідомити, наскільки важливі ці питання”, — заявив він.

    Контактна група у форматі Рамштайн, створена за ініціативою США у 2022 році, є ключовим майданчиком для координації військової підтримки України в умовах повномасштабного вторгнення Росії. Регулярні зустрічі цієї групи дозволяють партнерам оперативно узгоджувати поставки озброєння, техніки та інших ресурсів, необхідних Збройним силам України.

    Очікується, що під час нинішнього засідання обговорюватимуться нові пакети військової допомоги, забезпечення українських військових засобами ППО, боєприпасами, а також тривалість та сталість підтримки на тлі затягнутого конфлікту.

    Міністр оборони України Рустем Умєров подякував партнерам за стійку допомогу й наголосив на необхідності посилення тиску на Росію та зміцнення обороноздатності України.

  • ЄС готується до жорсткого але конструктивного діалогу з США

    ЄС готується до жорсткого але конструктивного діалогу з США

    Європейський Союз готується до конструктивного, але в разі потреби й жорсткого діалогу зі Сполученими Штатами. Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, підкреслила, що ЄС налаштований на співпрацю, однак буде відстоювати свої цінності та інтереси, особливо в разі несправедливих чи свавільних дій з боку американських партнерів. Цю заяву вона зробила під час прес-конференції у Брюсселі, де обговорювали зміцнення європейської оборони.

    Важливим питанням на зустрічі лідерів ЄС було трансатлантичне партнерство, яке є основою для просування миру і безпеки. Фон дер Ляєн зазначила, що Європейський Союз визнає потенційні виклики у відносинах зі США і готовий реагувати на будь-які несправедливі дії. Вона також зазначила приклад високих мит, введених США проти Канади та Мексики, підкреслюючи, що ЄС буде стояти твердо у своїх багатосторонніх зобов’язаннях.

    Євросоюз також наголошує на важливості виконання внутрішніх завдань для забезпечення конкурентоспроможності європейської економіки, чим керуватиметься в своїй стратегії розвитку.

  • ЄС запроваджує мита на російські та білоруські товари

    ЄС запроваджує мита на російські та білоруські товари

    Європейська комісія ухвалила рішення запровадити додаткові мита на низку сільськогосподарських товарів та азотних добрив із Росії та Білорусі. Про це 28 січня повідомила пресслужба ЄК.

    Нові обмеження торкнуться продукції, яка раніше не потрапляла під підвищені тарифи, і складала 15% від загального сільськогосподарського імпорту з Росії у 2023 році.

    Єврокомісія пояснила, що введення нових тарифів спрямоване на підтримку внутрішнього ринку ЄС. Зокрема, очікується, що ці заходи сприятимуть зростанню європейського виробництва добрив, яке зазнало втрат під час енергетичної кризи. Крім того, мита мають стимулювати диверсифікацію постачань із третіх країн.

    Водночас у Брюсселі наголосили, що обмеження не зачеплять транзит російської продукції через територію Євросоюзу до інших держав.

    Запровадження мит потребує схвалення з боку Європейського парламенту та Ради ЄС. Вони голосуватимуть за цю пропозицію кваліфікованою більшістю у межах Спільної торговельної політики ЄС.

  • Брюссель не буде підтримувати Угорщину в боротьбі за російську нафту

    Брюссель не буде підтримувати Угорщину в боротьбі за російську нафту

    Європейський Союз вирішив не підтримувати позицію Угорщини у питанні імплементації санкцій проти російської нафти. Про це повідомляє Financial Times, підкреслюючи, що жодна країна-член ЄС не підтримала Будапешт та Братиславу в їхній боротьбі з санкціями. Брюссель заявив, що йому потрібен час для оцінки правової ситуації.

    Спроби Будапешта і Братислави залучити ЄС до своєї суперечки з Україною провалилися. Європейська комісія загальмувала їхнє прохання закликати Київ зняти санкції з компанії “Лукойл”, яка з Росії трубопроводом “Дружба” транспортує нафту в Угорщину і Словаччину, пише Financial Times.

    Угорщина і Словаччина, які отримали звільнення від загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після повномасштабного вторгнення Москви до України, звернулися до Європейської комісії, що опікується торговельною політикою ЄС, із проханням розпочати консультації щодо торговельної угоди з Україною.

    Однак комісар ЄС з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив виданню, що Брюсселю знадобиться більше часу для збору доказів і оцінки правової ситуації.

    На зустрічі торгових представників держав-членів 11 країн виступили на підтримку його точки зору, і жодна з них не стала на бік Будапешта і Братислави, повідомили FT три дипломати.

    Один із них заявив, що торговельна угода з Україною містить у собі положення про безпеку, яке може допустити зрив поставок.

    Вибір часу для цього заклику особливо іронічний, зазначає FT, з огляду на те, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан останніми тижнями викликав глибоке роздратування більшості своїх партнерів по ЄС, в односторонньому порядку лобіюючи план мирного врегулювання в Україні під час візитів до Росії та Китаю без схвалення Брюсселя.

    Водночас, як зазначається, Київ наполягає, що трубопроводом іде той самий обсяг нафти, що й раніше, завдяки іншим російським компаніям.

    Російська нафта становить 35-40 відсотків сировини на єдиному словацькому НПЗ. Продукція, вироблена з цієї нафти, також експортується в саму Україну і Чехію. Поставки “Лукойлу”, що проходять через Україну, становлять близько 25-30 відсотків імпорту нафти в країну.

    Нагадаємо, що глави МЗС країн Євросоюзу під час зустрічі в Брюсселі не змогли дійти згоди щодо розблокування коштів “Європейського фонду миру”, звідки фінансують постачання зброї в Україну. Вето на рішення наклала Угорщина.