centernews360

Позначка: БРІКС

  • Чутки про кадрові перестановки в Кремлі: Лаврову прогнозують посаду віцепрем’єра з питань інтеграції

    Чутки про кадрові перестановки в Кремлі: Лаврову прогнозують посаду віцепрем’єра з питань інтеграції

    У Кремлі (на Старій площі) активно обговорюють конфігурацію кадрових змін у зовнішньополітичному блоці. Головна мета рокіровки — оновити керівництво МЗС РФ, зберігши вплив та апаратний статус Сергія Лаврова.

    Ключові деталі та ймовірний сценарій

    • Новий статус для Лаврова: Оскільки відправку Лаврова на почесну пенсію до Ради Федерації відхилили через його значний досвід, для нього розглядають створення спеціальної посади віцепрем’єр-міністра.
    • Зона відповідальності: На новій посаді він куруватиме інтеграційні процеси зі стратегічними союзниками Росії. Під його прямий контроль перейде робота за напрямками БРІКС, ОДКБ та ШОС.
    • Звільнення від операційки: Така зміна посади дозволить Лаврову зберегти найвищий дипломатичний ранг і прямий доступ до Путіна, вивівши його з-під виснажливого щоденного операційного управління міністерством.
    • Кандидатура нового глави МЗС: На посаду очільника дипломатичного відомства планують призначити молодшого, жорсткішого та системного технократа, здатного перебудувати роботу МЗС під завдання тривалого геополітичного протистояння.
    • Позиція Путіна: Володимиру Путіну запропонований план розстановки кадрів принципово імпонує. Він розглядає цей крок як можливість посилити «східний напрямок» та м’яко оновити МЗС без конфліктів усередині еліт.

    З інформації щодо кадрових обговорень у РФ:

    «Лаврову пророкують спеціально створений пост віцепрем’єра з кураторства інтеграції із стратегічними союзниками (БРІКС, ОДКБ та ШОС). На місце глави МЗС планують призначити молодого та системного технократа, а Путін вважає запропоновану рокіровку сильним ходом».

  • Мєдвєдєв зрадів митам Трампа проти БРІКС

    Мєдвєдєв зрадів митам Трампа проти БРІКС

    Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадженням додаткового мита у 10% для будь-якої країни, яка підтримає “антиамериканську політику” міжнародного об’єднання БРІКС. Його заява вже викликала реакцію у Москві — екс-президент Росії та нинішній заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав це підтвердженням авторитету союзу.

    “Трамп оголосив, що на будь-яку країну, яка підтримає політику БРІКС, буде накладено додаткове 10% мито. Отже, ми все робимо правильно!”, — написав Медведєв у соцмережі X.

    БРІКС, що об’єднує Бразилію, Росію, Індію, Китай та Південну Африку, останніми роками активно розширюється. У 2024 році до нього приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Водночас Аргентина відмовилася від вступу, обравши курс на співпрацю із західними країнами після обрання президентом Хав’єра Мілея.

    Ідеологія БРІКС базується на створенні альтернативи західним інституціям у сферах економіки, політики та розвитку. Ця концепція викликає зростаюче занепокоєння у Вашингтоні, особливо на тлі зусиль Трампа повернути США до жорсткішої зовнішньополітичної риторики.

    Погроза митами — класичний інструмент економічного тиску в стилі Трампа. Подібна риторика вже використовувалась у його попередній каденції щодо Китаю, країн ЄС та Мексики. Тепер у фокусі – країни, які орієнтуються на нову глобальну вісь впливу.

    Поки що незрозуміло, чи буде ця заява реалізована на практиці, але вже зараз вона демонструє зростаюче геополітичне протистояння між БРІКС і колективним Заходом.

  • Болсонару пообіцяв вивести Бразилію з БРІКС і ВООЗ у разі повернення до влади

    Болсонару пообіцяв вивести Бразилію з БРІКС і ВООЗ у разі повернення до влади

    Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару зробив гучну заяву, пообіцявши вивести країну з БРІКС і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у разі свого повернення на пост глави держави. “Якщо я знову стану президентом, я покину БРІКС та ВООЗ”, — заявив він, підтвердивши свою рішучість змінити зовнішню політику Бразилії.

    Ця заява Болсонару подібна до тих, які раніше зробили лідери інших країн, таких як президент США Дональд Трамп і новообраний президент Аргентини Хав’єр Мілей, які також оголосили про вихід своїх держав з ВООЗ та скасування участі в БРІКС.

    Крім того, Болсонару пообіцяв укласти “міцну військову угоду” зі США для боротьби з тероризмом на кордоні Бразилії з Парагваєм та Аргентиною. Він також погодився дозволити розмістити американську військову базу на стику трьох країн, що стало ще однією ознакою його прагнення до зміцнення зв’язків із США.

  • Індонезія офіційно приєдналася до БРІКС

    Індонезія офіційно приєдналася до БРІКС

    Індонезія, четверта за чисельністю населення країна світу, стала повноправним членом міжнародної організації БРІКС. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Бразилії, яка наразі головує в об’єднанні.

    Рішення про прийняття Індонезії було ухвалено лідерами БРІКС на саміті, що відбувся у серпні 2023 року в Йоганнесбурзі. Офіційне підтвердження членства відбулося після формування нового уряду Індонезії, який висловив зацікавленість у приєднанні до організації.

    Індонезія прагне зміцнити співпрацю серед країн, що розвиваються, та підтримати просування інтересів Глобального Півдня. Як країна з великим населенням і динамічною економікою, Індонезія розглядає участь у БРІКС як можливість для посилення впливу у світовій політиці та економіці.

    Індонезія стала однією з найбільших економік у складі БРІКС, посилюючи вплив організації на глобальному рівні. Її вступ також сприяє зміцненню позицій Глобального Півдня у вирішенні ключових міжнародних питань.

  • Війна за воду і вихід до моря: що стоїть за конфліктом в Африці

    Війна за воду і вихід до моря: що стоїть за конфліктом в Африці

    Африканський континент знову опинився на межі великого військового конфлікту: кілька африканських держав сформували новий військовий альянс, що загрожує розпалити вогонь протистояння за ресурси, території та стратегічний вплив. Нещодавно Еритрея, Єгипет і Сомалі об’єдналися у так званий Антиефіопський альянс, спрямований проти Ефіопії. На цьому фоні Ефіопія зосереджує бронетехніку біля кордону з Сомалі, отримавши вихід до моря через угоду з невизнаним Сомалілендом. Тим часом Єгипет направив до Сомалі близько 5-10 тисяч солдатів у рамках угоди з місцевою владою, закріплюючи свою присутність на Африканському Розі.

    Причини конфлікту зосереджені навколо життєво важливих для обох країн ресурсів: води і виходу до моря. Ніл — основне джерело води для Єгипту, що забезпечує понад 100 мільйонів його мешканців. Але Ефіопія будує на Нілі гігантську греблю “Відродження”, яка обіцяє країні не лише енергетичну незалежність, а й вагомий важіль впливу на Єгипет. Тепер же Ефіопія не тільки завершує греблю, а й отримує нові геостратегічні переваги, уклавши угоду з Сомалілендом і забезпечивши собі вихід до Аденської затоки.

    Неофіційний Антиефіопський альянс склався під час зустрічі лідерів Єгипту, Еритреї та Сомалі в столиці Еритреї, Асмарі. Стратегічне розташування цих країн дозволяє створити “защемлену зону” навколо Ефіопії, потенційно ізолюючи її від морських шляхів та обмежуючи доступ до критичних ресурсів. З боку Єгипту особливий інтерес до Африканського Рогу також обумовлений прагненням контролювати рух вод Нілу, оскільки ця ріка є критичним фактором життєзабезпечення країни.

    Єгипет і Ефіопія — нові члени БРІКС, глобальної організації, яка нині переживає внутрішні труднощі через посилення впливу її учасників. Ця суперечка може стати першою війною між членами БРІКС, що загрожує ще більше ускладнити взаємини між учасниками блоку. Це також свідчить про виклики, з якими стикаються країни Глобального Півдня у боротьбі за ресурси.

    Конфлікт на Африканському Розі важливий не тільки для регіональних держав. Цей район є стратегічним транспортним коридором між Європою та Азією. Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина також підтримують інтереси в регіоні, пропонуючи фінансову та військову допомогу відповідним урядам. Зростаючий вплив ОАЕ та Туреччини в Африці посилює роль регіону як геополітичного осередку, що залучає до конфлікту більше міжнародних гравців.

    Ситуація в Африці ілюструє перехід світу до нової епохи регіональних союзів, у яких африканські держави формують альянси для вирішення власних питань. Важливою особливістю є відсутність у цьому конфлікті традиційної ролі США, ООН або Китаю, що свідчить про зростаючу політичну автономію Африки в умовах світових зрушень.

  • Чи зможе БРІКС витіснити долар з міжнародної торгівлі

    Чи зможе БРІКС витіснити долар з міжнародної торгівлі

    Росія прагне використати групу БРІКС для обходу долара у міжнародній торгівлі, однак ці амбіції, як стверджує Bloomberg, мають всі шанси залишитися лише фантазією. На щорічному саміті БРІКС президент Володимир Путін заявив про наміри знизити роль долара у світовій економіці. Проте організатори заходу радили учасникам мати при собі долари або євро, оскільки неросійські картки Visa не працюватимуть.

    Автори статті зазначають, що це є красномовним прикладом труднощів, з якими стикаються країни, що намагаються відмовитися від валюти, яка домінує у світовій фінансовій системі з часів Другої світової війни. Незважаючи на те, що країни БРІКС представляють значну частину світової економіки, наявна глобальна фінансова інфраструктура, орієнтована на долар, продовжить забезпечувати його домінування ще принаймні кілька десятиліть.

    Росія та Китай намагаються просувати ідею дедоларизації, але реальних механізмів для цього наразі не існує. За словами економістів Bloomberg, країни БРІКС мають три варіанти обходу долара у транскордонних платежах: торгувати за місцевими валютами, використовувати нові цифрові валюти або китайські юані. Однак усі три варіанти є сумнівними.

    Розрахунки в місцевій валюті зазвичай дорогі через низьку ліквідність, а цифрові валюти занадто нестабільні. Юань, який Китай прагне інтернаціоналізувати, також стикається з проблемами — Пекін не хоче дозволяти вільне коливання його курсу. Крім того, залишається відкритим питання, чи захоче Китай в умовах економічної кризи викачувати необмежену кількість юанів за межі своєї економіки.

    Автори Bloomberg підкреслюють, що США в кризові моменти допомагають своїм союзникам, забезпечуючи їх доларами для підтримки фінансової системи. Натомість Китай, навіть у випадку Росії, не може забезпечити достатню кількість юанів. Цю тему навіть не піднімали на саміті БРІКС, що свідчить про обмеженість реальних можливостей для дедоларизації на сьогодні.

  • Гутерреш про БРІКС: «Ця група охоплює майже половину населення Землі»

    Гутерреш про БРІКС: «Ця група охоплює майже половину населення Землі»

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час повернення з Казані заявив про значення групи БРІКС, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китаю та Південна Африка. Він підкреслив, що ця група становить майже половину населення планети і має суттєвий вплив на глобальні процеси.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що під час саміту БРІКС у Казані наголосив на необхідності дотримання цінностей Статуту ООН.

    Про це Гутерреш написав у соцмережі Х.

    «Я повертаюся з Казані, де знову взяв участь у виїзній сесії саміту БРІКС, що представляє майже половину населення планети», – зазначив він.

    За словами Гутерреша, на сесії він «закликав до справедливого миру в Україні відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї».

    «Я підкреслив, що ми повинні скрізь підтримувати цінності Статуту ООН, верховенство права та принципи суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності держав», – додав Генсек.

    Він також повідомив, що під час саміту провів зустрічі з кількома лідерами держав та урядів (згідно з даними офісу Генсека, Гутерреш зустрівся з представниками Росії, Білорусі та Туркменістану).

    «На зустрічі з президентом Путіним я наголосив, що російське вторгнення в Україну є порушенням Статуту ООН і міжнародного права, та повторив свої заяви, зроблені під час саміту, – зазначив він. – Також я підкреслив свою тверду підтримку укладення угоди про безпеку судноплавства в Чорному морі, що має велике значення для глобальної продовольчої безпеки».

  • Індонезія оголосила про бажання приєднатися до БРІКС

    Індонезія оголосила про бажання приєднатися до БРІКС

    Міністерство закордонних справ Індонезії заявило про намір країни приєднатися до організації БРІКС, розпочавши відповідний процес. Як повідомляє Reuters, це рішення було озвучене під час саміту БРІКС у російській Казані.

    «Індонезія висловила бажання приєднатися до групи великих економік, що розвиваються, БРІКС, яка охоплює 35% світового економічного виробництва, щоб зміцнити позиції країн, що розвиваються», – йдеться в заяві міністерства.

    Новопризначений міністр закордонних справ Індонезії Сугіоно зазначив, що приєднання до БРІКС є проявом незалежної і активної зовнішньої політики країни. Він підкреслив, що це не означає участі в якомусь військовому блоці, а є активною участю у глобальних форумах.

    За словами міністра, БРІКС відповідає основним урядовим програмам президента Індонезії Прабово Субіанто, особливо в контексті продовольчої та енергетичної безпеки, викорінення бідності та розвитку людських ресурсів. Індонезія розглядає цю організацію як інструмент для просування інтересів глобального Півдня.

    Індонезія, яка є четвертою за чисельністю населення країною світу, дотримується позаблокової зовнішньої політики. Новий президент під час вступу на посаду наголосив на прагненні «дружити з усіма країнами», незалежно від того, чи це Китай, чи США, і запевнив, що Індонезія не долучиться до жодного військового блоку.

    БРІКС — це міжнародний альянс, що об’єднує найбільші країни з економіками, що розвиваються. Назву запропонував голова правління американського банку Goldman Sachs Джим О’Ніл у 2001 році. Ідея втілилася у 2006 році, коли лідери Бразилії, Росії, Індії та Китаю вперше зібралися на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

    Спочатку група називалася БРІК, але у 2011 році до неї приєдналася Південна Африка, після чого її перейменували на БРІКС. Наразі до альянсу входять дев’ять членів, і з 1 січня 2024 року до його складу також увійдуть Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати.

    Аргентина також розглядала можливість вступу до БРІКС, але відкликала свою заявку після приходу до влади нового президента Хав’єра Мілея. Ще понад 40 країн виявили інтерес до членства, а 15 країн вже подали заявки. Серед них Туреччина, Азербайджан, Алжир, Казахстан, Білорусь, Пакистан та Куба. Саудівська Аравія також планувала приєднатися, але цього так і не сталося.

  • Гутерріш підриває довіру до ООН своїм візитом у Росію – The Telegraph

    Гутерріш підриває довіру до ООН своїм візитом у Росію – The Telegraph

    Візит генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша на саміт БРІКС у Росії, організований Володимиром Путіним, викликав обурення та критику з боку британського видання The Telegraph. Редакція стверджує, що це рішення демонструє подвійні стандарти ООН і надає Путіну респектабельність і визнання, які він наразі шукає.

    Автори статті вважають, що Гутерріш намагатиметься довести, що він докладає зусиль для врегулювання конфлікту між Росією та Україною. Проте виникає питання: чому, якщо він дійсно прагне до миру, генеральний секретар відмовився відвідати мирну конференцію у Швейцарії? Це питання підкреслює суперечливість його дій.

    Критики також зазначають, що візит Гутерріша відбувся незадовго після того, як він «однозначно засудив» операції Ізраїлю проти ХАМАСу та Хезболли. Однак, як зауважують автори, він вважає прийнятним відвідати саміт в Росії, де війська обстрілюють цивільне населення в Україні вже більше двох років.

    The Telegraph підкреслює, що дії генерального секретаря підірвали вже й так ослаблений авторитет ООН, засвідчивши наявність подвійних стандартів в організації, коли йдеться про засудження загибелі мирних жителів. Це рішення, на думку авторів, надає Путіну бажану респектабельність.

    Гутерріш займає пост генерального секретаря вже сім років, і видання вважає, що його необхідно замінити, аби відновити бодай частину довіри до ООН.

  • Індія блокує вступ Туреччини до БРІКС

    Індія блокує вступ Туреччини до БРІКС

    Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловив намір приєднатися до альянсу БРІКС, подавши заявку на вступ перед 16-м самітом організації. Однак цій амбіції наразі заважає Індія, яка має серйозні заперечення проти такої перспективи.

    За словами Сінана Ульгена, колишнього дипломата та експерта з турецької зовнішньої політики з «Фонду Карнегі за міжнародний мир», Індія заблокувала вступ Туреччини через її добрі стосунки з Пакистаном, країною, яка вважається ворогом Індії. Ця ситуація створює напруженість і конфлікт інтересів, які ускладнюють можливість інтеграції Туреччини в БРІКС.

    Ульген зазначає, що Ердоган прагне зблизитися з альянсом, очолюваним Володимиром Путіним, для зміцнення «стратегічної автономії» Туреччини. Він також відчуває розчарування в Європейському Союзі і хоче показати, що Туреччина може бути одночасно активною у НАТО і БРІКС. Це намагання підкреслює його роль як посередника на міжнародній арені.

    Проте критики зауважують, що такі політичні маневри можуть призвести до зовнішньополітичної ізоляції Туреччини. Видання Bild нагадує, що нещодавно до БРІКС приєдналися такі країни, як Іран, Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія, що свідчить про активний розширення альянсу без участі Туреччини.

    Окрім Туреччини, заявки на вступ до БРІКС подали також Азербайджан та Малайзія, що може свідчити про зростаючий інтерес до цього альянсу серед країн, що прагнуть зміцнити свої позиції на міжнародній арені.