centernews360

Позначка: Brent

  • Світові ціни на нафту обвалилися після паузи в ударах між США та Іраном

    Світові ціни на нафту обвалилися після паузи в ударах між США та Іраном

    Світові ціни на нафту у понеділок зазнали найсуттєвішого падіння з 8 квітня на тлі призупинення взаємних ударів між США та Іраном. Ф’ючерси на нафту марки Brent упали на 11,3% — до 85,87 долара за барель, а американська нафта здешевшала приблизно на 7% — до 82,61 долара. Президент Дональд Трамп повідомив про припинення атак на прохання іранського режиму, проте застеріг, що США відновлять удари у разі відсутності нової угоди про припинення вогню.

    Попри зниження котирувань, ситуація на ринку залишається напруженою через обмежене судноплавство Ормузькою протокою, де кількість вантажних суден скоротилася вдесятеро порівняно з довоєнним рівнем. Додаткові ризики створює загроза атак єменських хуситів на саудівські танкери в протоці Баб-ель-Мандеб. За оцінками аналітиків Deutsche Bank, це підвищує ймовірність одночасного збою постачань через Перську затоку та Червоне море. На тлі цих подій фондові індекси США показали різноспрямовану динаміку: Dow Jones та S&P 500 незначно зросли, тоді як Nasdaq зазнав легкого спаду.

  • Нафта Brent подешевшала після переговорів США та Ірану у Швейцарії

    Нафта Brent подешевшала після переговорів США та Ірану у Швейцарії

    Світові ціни на нафту Brent знизилися після завершення переговорів між США та Іраном у Швейцарії.

    Про це повідомляє Reuters.

    Ціна Brent упала на 1,19 долара, або на 1,48%, до 79,38 долара за барель. На початку торгів вона зростала до 82,30 долара на тлі напруженого старту переговорів, погроз президента США Дональда Трампа відновити війну проти Ірану та заяв Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки.

    Ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate становили 76,73 долара за барель, що на 13 центів більше, ніж напередодні завершення терміну дії контракту.

    Аналітики пов’язують зниження ціни Brent із поліпшенням перспектив дипломатичного врегулювання між Вашингтоном і Тегераном. На ринку також зросли очікування, що санкції проти Ірану можуть бути частково послаблені.

    Перший раунд переговорів між високопосадовцями США та Ірану завершився у Швейцарії. Вони відбулися в межах домовленостей про продовження режиму припинення вогню щонайменше на 60 днів.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран домігся винятків для експорту нафти та нафтохімічної продукції, розблокування частини заморожених активів, а також запуску плану реконструкції та розвитку країни.

    За оцінками експертів, це може повернути на міжнародні ринки майже 1,5 млн барелів іранської нафти на добу. Такий обсяг здатен посилити глобальну пропозицію в умовах помірного зростання попиту.

    До переговорів ситуація на ринку залишалася напруженою через різке скорочення руху суден через Ормузьку протоку після заяв Ірану про її повторне закриття. Тегеран пояснював це порушенням тимчасових домовленостей з боку Ізраїлю та США.

    Водночас аналітики попереджають, що шлях до тривалої угоди залишається складним, а ризики нового загострення під час 60-денного перемир’я зберігаються.

    Після завершення перемовин ОАЕ, Кувейт та Ірак уже запропонували клієнтам збільшені обсяги постачання нафти. Ірак також планує поступово наростити видобуток сирої нафти до 4,2–4,3 млн барелів на добу.

  • Ціни на нафту зростають після атак у Саудівській Аравії та обмеження руху через Ормузьку протоку

    Ціни на нафту зростають після атак у Саудівській Аравії та обмеження руху через Ормузьку протоку

    Світові ціни на нафту зросли на тлі нових ризиків для постачання з Близького Сходу після ударів по енергетичній інфраструктурі Саудівської Аравії та різкого скорочення судноплавства через Ормузьку протоку.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent підвищилися приблизно на 0,6% — до 96,5 долара за барель, а американська WTI зросла на 0,5% — до 98,3 долара. Водночас, попри поточне зростання, за підсумками тижня обидва бенчмарки демонструють падіння близько 11% — найбільше з середини 2025 року, що свідчить про високу волатильність ринку.

    Ключовим фактором зростання стали атаки на нафтову інфраструктуру Саудівської Аравії, які призвели до скорочення видобутку приблизно на 600 тисяч барелів на добу. Додатково було обмежено пропускну здатність стратегічного трубопроводу Схід–Захід ще на близько 700 тисяч барелів щодня. Сукупно це становить понад 1,3 млн барелів на добу потенційних втрат — понад 1% глобального споживання нафти.

    Саудівська Аравія є одним із найбільших експортерів нафти у світі, забезпечуючи близько 10% глобальних поставок, тому навіть часткові перебої мають негайний вплив на ринок.

    Ситуацію додатково ускладнює різке падіння трафіку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів транспортування енергоносіїв. Через протоку щодня проходить близько 20% світових морських поставок нафти, однак наразі обсяги судноплавства скоротилися більш ніж на 90%. Частина танкерів накопичується у Перській затоці, очікуючи стабілізації безпекової ситуації.

    За оцінками галузевих джерел, у регіоні вже сформувалася черга з кількох сотень суден, а пропускна здатність маршруту у поточних умовах обмежена приблизно 10–15 суднами на добу проти понад 100 у нормальному режимі.

    Попри оголошене двотижневе перемир’я між США та Іраном за посередництва Пакистану, бойові дії повністю не припинилися, що підриває довіру ринку до стабільності регіону. Додаткову напругу створюють сигнали з Ірану про можливість контролю та тарифікації проходу танкерів через протоку.

    Аналітики зазначають, що ринок перебуває між двома протилежними факторами: з одного боку — ризики дефіциту через перебої постачання, з іншого — побоювання щодо уповільнення глобальної економіки та зниження попиту.

    За різними сценаріями, у разі збереження обмежень на транспортування нафти ціни можуть продовжити зростання. Окремі оцінки допускають підвищення вартості Brent до 150–190 доларів за барель у разі тривалої блокади Ормузької протоки та нових атак на інфраструктуру.

  • Ціна на нафту опустилася нижче $100

    Ціна на нафту опустилася нижче $100

    Світові ціни на нафту вранці 25 березня закріпилися нижче $100 за барель після різкого зростання попередньої сесії. Так, травневі ф’ючерси на Brent на лондонській біржі ICE Futures подешевшали на $5,09 (4,87%), до $99,40 за барель, тоді як попереднього дня контракт подорожчав на $4,55 (4,55%), до $104,49.

    Ф’ючерси на WTI на травень на NYMEX знизилися на $3,73 (4,04%), до $88,62 за барель, після підвищення на $4,22 (4,79%) до $92,35 у вівторок.

    Аналітики відзначають, що ринок реагує на повідомлення про пропозицію США з 15 пунктів щодо врегулювання конфлікту з Іраном. Посередником у переданні плану виступив Пакистан, який запропонував прийняти учасників переговорів на своїй території. Також до процесу приєдналися Єгипет і Туреччина, закликаючи Тегеран до конструктивного діалогу.

    Крім того, Американський інститут нафти (API) повідомив про зростання резервів у США за минулий тиждень на 2,3 млн барелів, тоді як експерти очікували їх зниження на 1,3 млн барелів.

    Такі фактори — дипломатичні ініціативи США та несподіване зростання запасів у країні — спричинили падіння цін на нафту після короткочасного стрибка на ринку.

  • Трейдери передбачили падіння нафти, як пост Трампа змінив ситуацію на ринку

    Трейдери передбачили падіння нафти, як пост Трампа змінив ситуацію на ринку

    Незадовго до публікації Дональда Трампа про “продуктивні” перемовини з Іраном трейдери вклали майже 580 мільйонів доларів в нафтові ф’ючерси. Це стало причиною різкого зростання обсягів торгів на нафтових ринках та змін у цінах на нафтопродукти.

    Згідно з повідомленням Financial Times, покупка ф’ючерсів на нафти Brent та West Texas Intermediate (WTI) була здійснена всього за 15 хвилин до посту Трампа, який змінив ринок. Публікація спричинила падіння цін на нафту, а також збільшила вартість ф’ючерсних контрактів, що були придбані на той момент.

    Ринок активно реагував на новину: обсяги торгів на нафту Brent та WTI зросли вже через 27 секунд після публікації посту Трампа. Однак поки що залишається незрозумілим, чи були ці контракти придбані однією компанією, чи кількома. Ринкові стратегії визнають, що встановити зв’язок між публікацією Трампа і торгами може бути складно. Однак один із брокерів пояснив, що це типова ситуація для ринків, де швидка реакція на новини може мати значний вплив на ціни.

    Представник Білого дому Куш Десаї підкреслив, що метою Трампа та його адміністрації є лише дії, спрямовані на благо американського народу. У відповідь на підозри щодо можливого використання інсайдерської інформації він назвав такі заяви безпідставними та бездоказовими. Водночас, за інформацією Вашингтона, 9 квітня було визначено як можливу дату завершення війни, що залишало деякий час для дипломатичних зусиль щодо Ірану. У Тегерані, в свою чергу, заперечили будь-які переговори зі США, заявивши, що для них важливі лише фактично виконані умови, включаючи виведення американських військ з регіону та гарантії відновлення стабільності. Водночас британський політик Джордж Ґалловей в черговий раз висловив свої переконання, що Дональд Трамп переживає нервовий зрив через події на Близькому Сході, і закликав його оточення вжити заходів щодо його усунення.

    Після цього Трамп повідомив про рішення зупинити удари по Ірану на п’ять днів через “успішні” переговори, однак Іран спростував сам факт переговорів, заявивши, що конфлікт триватиме до виконання їх вимог.

  • Ціни на нафту різко зросли після погроз Ірану

    Ціни на нафту різко зросли після погроз Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли після заяв Ірану про можливі атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки. Напруження на ринку посилилося після удару по газовому родовищу Південний Парс.

    За даними Reuters, ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили приблизно на 5,6% уже після завершення торгів і закріпилися на рівні 107,38 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate також продовжила зростання — приблизно на 4% після закриття торгів, піднявшись до 96,32 долара за барель. Раніше під час основної сесії її ціна збільшилася на 11 центів, або 0,1%.

    Різке подорожчання енергоносіїв стало реакцією ринку на попередження Ірану про можливі удари по енергетичних об’єктах сусідніх держав. За словами іранських представників, такі атаки можуть відбутися у найближчі години.

    На тлі цих заяв з’явилися повідомлення про пошкодження інфраструктури у промисловому місті Рас-Лаффан у Катарі, де розташовані великі об’єкти з виробництва скрапленого природного газу. Подібні події посилюють побоювання інвесторів щодо стабільності постачання енергоресурсів з регіону Перської затоки, який відіграє ключову роль у глобальному енергетичному ринку.

    Експерти зазначають, що подальша ескалація конфлікту може призвести до ще більшого зростання цін на нафту та газ, оскільки будь-які загрози для енергетичної інфраструктури регіону швидко впливають на світові ринки.

  • Країни МЕА погодили продаж рекордних 400 млн барелів нафти

    Країни МЕА погодили продаж рекордних 400 млн барелів нафти

    Країни-члени Міжнародного енергетичного агентства одноголосно погодили продаж рекордного обсягу нафти зі стратегічних резервів, щоб стабілізувати ситуацію на світових ринках. Про це повідомляється на сайті організації.

    Йдеться про використання приблизно третини стратегічних запасів, які зберігають країни агентства. Загалом на ринок планують випустити близько 400 млн барелів нафти. Наразі державні резерви членів МЕА становлять близько 1,2 млрд барелів.

    Виконавчий директор агентства Фатіх Біроль заявив, що нинішні труднощі на нафтовому ринку мають безпрецедентний масштаб. За його словами, саме тому країни-члени вирішили вдатися до надзвичайних колективних заходів, які також стали рекордними за обсягами.

    Крім державних резервів, уряди можуть залучити ще до 600 млн барелів із запасів комерційних компаній, з якими укладено відповідні угоди. Це вже шоста подібна операція з моменту створення агентства у 1974 році. Попередній найбільший продаж відбувся у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли на ринок випустили 182 млн барелів.

    Однією з причин рішення стала напружена ситуація в районі Ормузької протоки, через яку у 2025 році проходило близько 20 млн барелів нафти і нафтопродуктів на добу, що становить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою. Наразі постачання через цей маршрут впало до менш ніж 10% довоєнного рівня.

    Тим часом прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі повідомила, що її країна почне використовувати власні нафтові резерви вже з 16 березня. За її словами, із запасів приватного сектору буде взято обсяг, еквівалентний приблизно 15 дням споживання, а з державних резервів — обсяг місячного споживання.

    На тлі подій ціни на нафту продовжують зростати. Вартість Brent піднялася приблизно до 91,9 долара за барель, тоді як WTI торгується на рівні близько 87,3 долара за барель.

  • Нафта Brent подорожчала більш ніж на 25% за кілька днів

    Нафта Brent подорожчала більш ніж на 25% за кілька днів

    Світові ціни на нафту різко зросли за останні кілька днів. Вартість нафти марки Brent піднялася більш ніж на 25 відсотків і коливається в межах від 115 до 116 доларів за барель і вище. Це найвищий рівень з 2022 року.

    Американський еталонний показник West Texas Intermediate також демонструє стрімке зростання. Його ціна перевищила позначку у 115 доларів за барель, збільшившись більш ніж на 26 відсотків із кінця минулого тижня.

    Експерти пов’язують таке різке подорожчання із загостренням ситуації на Близькому Сході. Основним фактором стало продовження війни між Ізраїлем, США та Іраном. Конфлікт створює ризики для глобальних поставок енергоресурсів і викликає занепокоєння на світових ринках. Аналітики попереджають, що ціни можуть продовжити зростати, якщо бойові дії триватимуть. Невизначеність у регіоні та можливі перебої з постачанням енергоносіїв уже впливають на ринки пального в різних країнах. Зокрема, подорожчання бензину відчувається не лише в Європі, а й у США. За оцінками фахівців, середня ціна на бензин у Сполучених Штатах може досягти приблизно 4 доларів за галон уже протягом наступного місяця або навіть раніше. На ситуацію відреагував президент США Дональд Трамп. У своїх публічних заявах він назвав зростання цін на нафту короткостроковою проблемою і зазначив, що це невелика ціна за усунення ядерної загрози з боку Ірану.

    Втім, реакція фінансових ринків свідчить про значно більшу стурбованість інвесторів. Напередодні міністр енергетики США Кріс Райт виступив в ефірі американських телеканалів, намагаючись заспокоїти ринки та пояснити ситуацію з постачанням енергоносіїв. Крім нафти, конфлікт може вплинути і на світовий ринок газу. Через блокування Ормузької протоки, через яку транспортується значна частина енергоресурсів до Європи, виникла загроза дефіциту палива. Додатковим фактором стали удари по об’єктах найбільшого виробника скрапленого природного газу у світі. У результаті деякі країни вже відчувають тиск на енергетичні запаси. Зокрема, у Великій Британії, за оцінками експертів, резервів газу може вистачити лише на кілька днів у разі подальших перебоїв у постачанні.

    Тим часом Росія заявила про підтримку Ірану в конфлікті проти Ізраїлю та США, фактично підтвердивши, що не залишається нейтральною стороною. Раніше також повідомлялося, що Москва може допомагати Тегерану розвідувальною інформацією, після чого Вашингтон закликав Росію утриматися від таких дій.

  • Світові ціни на нафту різко впали на тлі заяв Трампа

    Світові ціни на нафту різко впали на тлі заяв Трампа

    На світових ринках зафіксовано різке зниження цін на нафту. Вранці 2 лютого ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 3,3 долара, або на 4,8 відсотка, до 66,02 долара за барель. Американська нафта WTI втратила в ціні 3,23 долара, майже 5 відсотків, опустившись до рівня 61,98 долара за барель.

    Як повідомляє Reuters, основною причиною падіння цін стали заяви президента США Дональда Трампа про серйозні переговори між Вашингтоном і Тегераном. Учасники ринку сприйняли ці слова як сигнал до деескалації напруженості між країнами, що одразу позначилося на котируваннях.

    Додатковим фактором стало повідомлення про те, що військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції не планують проводити навчання з бойовою стрільбою в Ормузькій протоці. Це також було розцінено як ознака зниження ризиків у регіоні, який має ключове значення для світових поставок нафти. У результаті, за оцінками аналітиків, з ціни було знято частину так званої геополітичної надбавки, що накопичилася протягом попереднього тижня. Крім геополітичних чинників, на зниження вартості нафти вплинуло й зміцнення долара США. Оскільки нафту на світових ринках торгують переважно в доларах, посилення американської валюти робить її дорожчою для іноземних покупців. Це призводить до зниження попиту, що додатково тисне на ціни. Тим часом у Європейському Союзі обговорюють нові механізми обмеження експорту російської нафти. Зокрема, розглядається варіант заміни цінового обмеження забороною на страхування та транспортування російської нафти. Очікується, що такі заходи можуть суттєво посилити санкційний тиск і спростити контроль за їх виконанням. Наразі ж експорт нафти з Росії обмежується дією цінової стелі. За останніми даними, у 2025 році доходи РФ від торгівлі нафтою і газом скоротилися до найнижчого рівня за останні п’ять років.

    Крім того, на тлі можливого загострення торговельних відносин зі США індійські нафтопереробні компанії почали переглядати свою імпортну стратегію. Вони поступово скорочують закупівлі російської нафти, яка раніше була основним джерелом постачання, та збільшують імпорт із країн Близького Сходу.

  • Ціни на нафту злетіли через загострення навколо Ірану

    Ціни на нафту злетіли через загострення навколо Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли на тлі загострення ситуації навколо Ірану та жорстких заяв президента США Дональда Трампа. Ринок відреагував стрибком котирувань після повідомлень про перекидання американських військово-морських сил у регіон і запровадження нових санкцій проти суден, що перевозять іранську нафту.

    За даними Reuters, ф’ючерси на нафту марки Brent підскочили на 2,8% і досягли 65,88 долара за барель, що стало найвищим показником за тиждень. Американська WTI подорожчала на 2,9% — до 61,07 долара за барель. Інвестори та трейдери занепокоєні можливими перебоями в постачанні палива з Близького Сходу, який залишається ключовим регіоном для світового нафтового ринку.

    Основним чинником зростання цін стали слова Дональда Трампа про відправлення до берегів Ірану “армади” військових кораблів, до складу якої входять авіаносці та есмінці. За його словами, ці сили мають прибути в регіон найближчими днями, щоб продемонструвати рішучість Вашингтона та стримати Тегеран.

    Американська адміністрація пояснює такі дії загрозами з боку Ірану, пов’язаними з можливим відновленням ядерної програми, а також внутрішніми репресіями проти протестувальників. У Вашингтоні вважають, що посилення військової присутності та економічного тиску має змусити іранську владу змінити свою політику.

    Паралельно Міністерство фінансів США оголосило про новий пакет санкцій, який стосується дев’яти суден і восьми іноземних компаній, задіяних у транспортуванні іранських нафтопродуктів в обхід обмежень. Мета цих заходів — максимально скоротити експорт іранської нафти та перекрити фінансові потоки, що забезпечують режиму валютні надходження.

    Додаткову напругу на ринку створює ситуація в Казахстані, де затягується відновлення повноцінного видобутку на одному з найбільших родовищ — Тенгіз. Затримки з поверненням до планових обсягів виробництва означають, що пропозиція нафти на світовому ринку залишається обмеженою, тоді як попит поступово зростає.

    У сукупності ці фактори — геополітичне загострення навколо Ірану, загроза нових санкцій і військової ескалації, а також проблеми з видобутком у ключових країнах — формують очікування можливого дефіциту, що й підштовхує ціни вгору.