За інформацією наших джерел, наземний електротранспорт столиці не зможе повноцінно запрацювати раніше 10-го березня.
“Трамваї та тролейбуси в Києві не зможуть повноцінно запустити раніше 10-го березня, а в разі нових ударів по енергетиці столиці ці терміни будуть зміщені на невизначений період” – зазначає джерело.
Водночас, за інформацією джерела, “перекрити потреби столиці у громадському транспорті маршрутками та автобусами не вдається навіть на 70%”.
Африканський континент зіткнувся з найгіршим спалахом холери за останні 25 років. За даними Африканського центру контролю та профілактики захворювань (Africa CDC), кількість заражень стрімко зростає через слабкі системи водопостачання, брак доступу до чистої води та збройні конфлікти. Про це повідомляє Reuters.
Станом на середину листопада зареєстровано близько 300 тисяч випадків холери та підозр на неї, а також понад 7 тисяч летальних випадків. Порівняно з минулим роком захворюваність зросла більш ніж на 30%, що викликає серйозне занепокоєння міжнародних організацій.
Особливо критичною є ситуація в Анголі та Бурунді, де за останні тижні зафіксували різкий сплеск заражень. Місцеві органи влади пов’язують це з обмеженим доступом до чистої води, через що населення змушене використовувати небезпечні джерела.
У Демократичній Республіці Конго спостерігається поступове зниження кількості нових випадків. Водночас у регіонах, де тривають бойові дії, ризики залишаються надзвичайно високими: у переповнених таборах для переміщених осіб інфекція поширюється особливо швидко через нестачу санітарних умов.
Позитивна динаміка також відзначена у Південному Судані та Сомалі, де зусилля місцевих і міжнародних медиків почали давати результати.
Одночасно Africa CDC повідомив про кілька нових загроз. В Ефіопії виявлено вісім підозрілих випадків вірусної геморагічної гарячки — аналізи ще обробляються, а в регіон уже направлено мобільні групи для стримування можливого спалаху.
Також у деяких частинах Африки спостерігається зниження захворюваності на віспу мавп, проте хвороба й надалі становить суттєвий ризик для Кенії, Гвінеї, Ліберії та Гани.
Фахівці наголошують, що ситуація залишається критичною, а боротьба зі спалахом потребує термінового посилення систем водопостачання, підтримки медичних служб і стабілізації безпекової ситуації в регіонах, охоплених конфліктами.
Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід для фігурантів резонансної справи про постачання неякісних мінометних снарядів для Збройних сил України. Усі чотири підозрювані перебуватимуть під вартою до 27 червня — без права внесення застави.
Йдеться, зокрема, про генерального директора оборонного заводу на Дніпропетровщині Леоніда Шимана та його першого заступника Олексія Кириченка. Їх підозрюють у постачанні бракованих мінометних пострілів для українських військових.
Крім керівників підприємства, під арешт потрапили й двоє колишніх співробітників Міністерства оборони: екскерівник одного з військових представництв Михайло Шкуренко та очільник групи контролю цього ж підрозділу Юрій Яресько.
Служба безпеки України затримала всіх фігурантів наприкінці квітня. За даними слідства, поставлені боєприпаси не відповідали технічним вимогам і могли загрожувати життю військовослужбовців.
Прокурори наполягали на закритому режимі судового розгляду через наявність у справі інформації з обмеженим доступом — зокрема, про логістику, техніку та інші чутливі дані оборонного характеру.
Розслідування триває. Якщо вину підозрюваних доведуть, їм загрожує багаторічне ув’язнення за розтрату державних коштів в умовах воєнного стану та підрив обороноздатності України.
Служба безпеки України викрила двох засновників приватної компанії, які постачали до підрозділів Національної гвардії 30 тисяч комплектів бракованої військової форми. Загальна вартість цих поставок, здійснених у період з березня по жовтень 2023 року, становила 28,7 мільйона гривень.
Експертиза засвідчила, що форма, придбана за державні кошти, була виготовлена з використанням фурнітури, яка не відповідала технічним умовам. Матеріали мали знижений клас зносостійкості, що робило одяг непридатним для експлуатації в умовах бойових дій. Військовослужбовці не могли надійно зафіксувати на формі захисну амуніцію, зброю та боєприпаси, що створювало загрозу їхньому життю та здоров’ю.
Під час обшуків у помешканнях фігурантів було вилучено комерційну документацію та жорсткий диск із доказами їхньої незаконної діяльності. Наразі триває слідство для притягнення всіх причетних до відповідальності.
За фактом правопорушення зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Компанія Kia оголосила про масштабне відкликання 22 883 електромобілів EV9 2024–25 модельних років у США. Причиною став дефект кріплення сидінь, виявлений на заводі виробника в Південній Кореї.
У деяких автомобілях моделі EV9 відсутні болти, що закріплюють сидіння другого і третього ряду. Це може призвести до ненадійного утримання пасажирів у разі зіткнення, збільшуючи ризик отримання травм.
Компанія зазначила, що дефект виник через людську помилку на складальному заводі. Хоча випадків аварій чи травм, пов’язаних із цією проблемою, не зафіксовано, клієнти можуть чути брязкання або помічати розхитування сидінь.
Kia EV9, що вийшов на ринок у 2023 році, є першим трирядним електричним позашляховиком виробника. Модель отримала високу оцінку за дизайн та функціональність, але ця проблема може кинути тінь на її репутацію.
Kia планує провести безкоштовну перевірку та усунення дефекту для всіх власників EV9. Компанія закликає клієнтів звернутися до дилерських центрів для оперативного вирішення проблеми.
Міністр стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін розкрив деталі дефектів у мінах калібру 120 мм та 82 мм, через які сталися випадки позаштатного спрацювання боєприпасів. Як з’ясувалося, проблема пов’язана зі зміною властивостей імпортного пороху, що використовується для їхнього виробництва.
За словами міністра, сферичний порох, який застосовується країнами НАТО з 1985 року, несподівано втратив стабільність у процесі експлуатації. Це призвело до позаштатного спрацьовування мін.
Проблему виявили під час перевірки виробничого заводу. До складу комісії входили представники Мінстратегпрому, Міноборони, ЗСУ, СБУ та заводу-виробника.
Міністр навів статистику: з виготовлених мільйонів мін, позаштатно спрацювали 417.
Сметанін наголосив, що всі необхідні заходи вже впроваджені, щоб запобігти повторенню таких випадків.
Україна, яка до повномасштабної війни не мала виробництва боєприпасів, цього року планує виготовити 2,5 млн боєприпасів. Однак поки країна змушена використовувати імпортний порох, що може створювати ризики для стабільності якості.