centernews360

Позначка: БпЛА

  • Понад півтори тисячі окупантів, десятки артсистем та 12 роботів: Генштаб оновив нищівні втрати ворога

    Понад півтори тисячі окупантів, десятки артсистем та 12 роботів: Генштаб оновив нищівні втрати ворога

    Протягом минулої доби Сили оборони України ліквідували ще 1 560 російських загарбників. Загальні бойові втрати особового складу армії РФ із початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 20 жовтня 2026 року досягли приблизно 1 568 720 військових.

    Окупаційні війська зазнали суттєвих втрат у важкому озброєнні та артилерії: українські воїни вивели з ладу 42 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 9 танків та 5 бойових броньованих машин. Крім того, колосального розгрому зазнала логістика противника — захисники спалили 293 одиниці ворожої автомобільної техніки та автоцистерн, а також утилізували 4 одиниці спеціальної техніки.

    В умовах насиченої технологічної війни оборонці нейтралізували 1 578 безпілотників оперативно-тактичного рівня, збили 4 крилаті ракети та знищили 12 ворожих наземних роботизованих комплексів, які загарбники намагалися використати на передовій.

  • Маркетплейс замість місяців бюрократії: кожен п’ятий дрон для ЗСУ надходить напряму через «DOT-Chain Defence»

    Маркетплейс замість місяців бюрократії: кожен п’ятий дрон для ЗСУ надходить напряму через «DOT-Chain Defence»

    Із моменту запуску цифрової платформи «DOT-Chain Defence» у липні 2025 року кожен п’ятий безпілотник, закуплений Агенцією оборонних закупівель Міністерства оборони України, надходить на фронт через цей спеціалізований маркетплейс. Інноваційна система дозволила докорінно спростити процедуру матеріального забезпечення війська — наразі користувачами сервісу є вже понад 500 бойових підрозділів Сил оборони України.

    Платформа працює за моделлю класичного інтернет-магазину, де військові підрозділи за рахунок державних коштів напряму визначають перелік необхідного оснащення без потреби погоджувати кожен крок через багаторівневі списки. Асортимент системи охоплює всі базові типи безпілотних апаратів (FPV-дрони, бомбери та крила літакового типу) разом із боєприпасами, а також наземні роботизовані платформи і системи радіоелектронної боротьби. Якщо обрана продукція вже є на складах виробників, середній строк відвантаження становить лише вісім днів, а в разі передзамовлення — близько півтора місяця.

    Як наголосив тимчасовий виконувач обов’язків директора АОЗ Артем Романюков, швидкість логістики є вирішальним фактором через постійну еволюцію ворожих засобів протидії: «Підрозділ формує замовлення самостійно у «DOT-Chain Defence», а Агенція оборонних закупівель забезпечує закупівельний супровід, зокрема укладання контрактів із виробниками та проведення оплат. Таким чином, замовлення відбувається у декілька кліків». Загалом від початку 2026 року Сили оборони отримали через цей цифровий інструмент уже понад мільйон безпілотників та одиниць іншої високотехнологічної військової техніки.

  • Небезпечні ігри Мінська: розвідка зафіксувала повторну активацію російських дронових ретрансляторів у Білорусі

    Небезпечні ігри Мінська: розвідка зафіксувала повторну активацію російських дронових ретрансляторів у Білорусі

    Режим сусідньої держави продовжує під покровом формального нейтралітету забезпечувати потреби російської армії у війні проти України. Попри раніше дані обіцянки та тимчасове згортання ворожої інфраструктури, ворог знову задіяв спеціальне обладнання на білоруській території. Це створює додаткові загрози для українських міст і змушує військове керівництво вживати рішучих заходів реагування на нові виклики.

    Загроза з півночі: нові викриття української розвідки

    Як стало відомо з офіційних даних Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на території Республіки Білорусь знову запрацювала частина спеціальних ретрансляторів, які російські окупанти використовують для керування своїми ударними безпілотниками. Через відсутність власних захищених систем супутникового зв’язку на кшталт Starlink, загарбники змушені будувати цілу мережу наземних веж та передавачів вздовж кордонів для координації атак.

    «Вони припинили їх розгортання на певний період, але тепер ми бачимо, що деякі ретранслятори знову працюють, і у нас достатньо можливостей, щоб впоратися з цим», – зазначив начальник ГУР Олег Іващенко в коментарі для західних медіа.

    Раніше, після чіткого попередження українського керівництва про неприпустимість підтримки повітряного терору, розгортання подібного обладнання на деякий час зупинилося. Проте тепер ворог відновив їхню роботу, що змушує Київ знову розглядати сценарії ударів по цих об’єктах у разі продовження загрози.

    Реакція України та наслідки для безпеки регіону

    Подібні дії Мінська вкотре доводять його пряму співучасть у ворожих атаках на мирні українські регіони. Наявність таких ретрансляторів дозволяє окупантам збільшувати дальність та точність застосування дронів-камікадзе, ускладнюючи роботу сил протиповітряної оборони.

    Українські військові пильно контролюють ситуацію на північному напрямку та готові завдати превентивних чи у відповідь ударів по інфраструктурі, яка використовується для знищення українців. Керівництво держави наголошує, що жодна територія, яка допомагає агресору вбивати мирних громадян, не залишиться поза увагою сил оборони.

     

  • Палаючий хаб на 200 тисяч «квадратів»: дрони атакували гігантський логістичний склад Ozon в Оренбурзі

    Палаючий хаб на 200 тисяч «квадратів»: дрони атакували гігантський логістичний склад Ozon в Оренбурзі

    У російському Оренбурзі безпілотники атакували найбільший у РФ логістичний комплекс популярного маркетплейсу Ozon. У мережі публікують кадри моменту прильоту та густий стовп диму, що піднявся над територією підприємства.

    Факт атаки підтвердила місцева влада та представники самого маркетплейсу. За словами мера Оренбурга Альберта Юмаділова, кілька БПЛА начебто було збито над промзоною, а уламки впали на логістичний комплекс, розташований на території особливої економічної зони «Оренбуржжя». Із приміщень площею понад 200 тисяч квадратних метрів екстрено евакуювали близько 300 співробітників. Компанія тимчасово призупинила приймання нових товарів і сховала продукцію з віртуальної вітрини.

    Це вже другий логістичний об’єкт мережі, уражений за останні дві доби: у ніч проти 22 серпня спалахнув хаб Ozon у Чапаєвську Самарської області. Водночас масштабна пожежа охопила понад 80 тисяч квадратних метрів складського комплексу на Іжорському промисловому майданчику під Санкт-Петербургом, де зосереджені важливі підприємства важкої промисловості РФ.

  • Масована атака на столицю РФ: у Москві заявили про наліт понад двох десятків дронів

    Масована атака на столицю РФ: у Москві заявили про наліт понад двох десятків дронів

    У ніч на 18 серпня столиця держави-агресорки зазнала атаки безпілотників. Про наліт дронів та роботу протиповітряної оборони після 02:30 за київським часом повідомив мер Москви Сергій Собянін.

    За твердженнями російської влади, менш ніж за одну годину на підльоті до міста нібито нарахували та збили 23 безпілотні літальні апарати. Водночас у місцевих спільнотах публікували численні фото й відео зі звуками прольоту дронів, вибухами та спалахами від роботи систем ППО.

    Реальні наслідки та масштаби можливих руйнувань офіційні структури традиційно не розкривають. У заявах Собяніна зазначено лише те, що «фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків».

  • Загроза для НАТО: Росія розгортає мережу секретних баз безпілотників уздовж західних кордонів

    Загроза для НАТО: Росія розгортає мережу секретних баз безпілотників уздовж західних кордонів

    Росія активно облаштовує нову мережу таємних пускових майданчиків для далекобійних безпілотників поблизу своїх західних кордонів. Аналіз супутникових знімків, проведений фахівцями компанії DroneSec, дозволив виявити щонайменше 10 таких об’єктів та близько 59 нових пускових напрямних. Для розміщення центрів управління та запусків окупанти використовують не лише військові бази, але й цивільні аеродроми та інфраструктуру у звичайних селах. Примітно, що 20 напрямних мають збільшену довжину, що може свідчити про їхнє призначення для запуску новітніх БПЛА з іще більшим радіусом дії. Частину цієї інфраструктури агресор уже залучає для регулярних атак по території України.

    Експерти наголошують, що нові бази становлять серйозну довгострокову загрозу для країн НАТО. Географічне розташування об’єктів потенційно дозволяє російським ударним дронам досягати навіть Варшави. Хоча західні розвідки наразі не бачать прямих доказів підготовки Росії до відкритого нападу на Польщу, вони не виключають серйозних провокацій. Серед імовірних сценаріїв розглядаються диверсії на критично важливій інфраструктурі або операції під чужим прапором зі спробою перекласти відповідальність на Україну.

  • 100% мита на іноземні дрони: Трамп закриває ринок США заради нацбезпеки

    100% мита на іноземні дрони: Трамп закриває ринок США заради нацбезпеки

    Президент США Дональд Трамп підписав прокламацію про запровадження масштабних мит на імпорт безпілотників та комплектуючих до них, пояснивши це необхідністю подолати надмірну залежність від іноземних постачальників і зміцнити власну індустрію. В адміністрації підкреслили, що БПЛА стали ключовою технологією у сучасних збройних конфліктах, тому розширення внутрішнього виробництва є критичним для національної й економічної безпеки Сполучених Штатів.

    Згідно з документом, ставка мита у розмірі 100% запроваджується на безпілотники з максимальною злітною масою понад 25 кг, апарати з тепловізійними можливостями, док-станції та критично важливі компоненти. Для менш чутливих деталей і дронів меншого розміру ставка становитиме 25%. Водночас для низки союзників встановлено пільгові умови за умови американського чи місцевого походження технологій: 15% — для країн ЄС, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Швейцарії та Ліхтенштейну, і 10% — для Великої Британії.

    Нові мита набудуть чинності через 21 день після підписання указу, а для низки некритичних позицій передбачено 180-денний перехідний період. Рішення базується на розслідуванні міністра торгівлі Говарда Латніка, яке виявило значні кібербезпекові та стратегічні вразливості через залежність від закордонних компонентів. Крім того, Міністерство торгівлі запустить спеціальну програму оншорингу для стимулювання повернення та розгортання виробництва дронів безпосередньо на території США.

  • МіГ-29 в обмін на технології БПЛА: Польща готує передачу винищувачів Україні

    МіГ-29 в обмін на технології БПЛА: Польща готує передачу винищувачів Україні

    Україна та Польща виходять на фінальний етап переговорів щодо передачі радянських винищувачів МіГ-29 в обмін на партію українських ударних безпілотників та технології їх виробництва. Літаки можуть надійти до українського війська вже у найближчі тижні.

    Йдеться про авіаційні борти радянського виробництва з майже вичерпаним ресурсом, які польські Повітряні сили виводять з експлуатації та раніше планували списати на брухт. Для Варшави ключовий інтерес становлять українські бойові ноу-хау: протоколи зв’язку, системи управління ударними БПЛА, відеоматеріали ураження цілей, а також самі зразки техніки. За наявними даними, компанія Fire Point готова поставити Польщі 1500 далекобійних дронів із зобов’язанням надати аналогічну партію у разі початку бойових дій.

    Переговорний процес помітно активізувався після призначення Рустема Умєрова очільником Служби зовнішньої розвідки України, якому Президент Володимир Зеленський доручив супровід міжнародних угод у сфері безпілотних технологій. Попри суттєвий прогрес, польська сторона висловлює певну обережність щодо ризиків невиконання контракту за форс-мажорними обставинами в умовах активної війни в Україні.

  • Лише 9% досягають цілей: AP розкрило ефективність українських ракет та БпЛА проти російської ППО

    Лише 9% досягають цілей: AP розкрило ефективність українських ракет та БпЛА проти російської ППО

    Лише від 5% до 9% засобів ураження, випущених Україною, здатні проривати російську систему протиповітряної оборони. Про це йдеться у розлогому матеріалі видання Associated Press (AP) з посиланням на старшого наукового співробітника лондонського аналітичного центру RUSI Джека Вотлінга. Для забезпечення проходу ракет Сил оборони та перевантаження ворожої ППО українським військовим доводиться одночасно запускати сотні безпілотників, оскільки вітчизняні розробки, зокрема ракета «Фламінго», усе ще поступаються західним аналогам у точності та малопомітності.

    Незважаючи на те, що Україна суттєво нарощує обсяги виробництва та максимально скорочує терміни розробки й запуску нових видів озброєння, випускати необхідну кількість ракет усе ще не вдається.

    Водночас український оборонно-промисловий комплекс демонструє нові розробки. Зокрема, у квітні 2026 року на виставці у польському Жешуві вперше презентували макет української балістичної ракети FP-9. За даними Defense Express, ракета має дальність польоту 855 км, вагу бойової частини 800 кг, довжину близько 9,5 метра та діаметр 1,1 метра, що робить її габаритнішою за російську балістичну ракету 9М723 ОТРК «Іскандер».

  • БпЛА війну не виграють: військові експерти пояснили, чому самих авіаударів недостатньо для миру

    БпЛА війну не виграють: військові експерти пояснили, чому самих авіаударів недостатньо для миру

    Самих лише ударів безпілотників замало для того, щоб примусити Росію до миру або звільнити окуповані території. Про це заявив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк, коментуючи вплив повітряної війни на загальний перебіг бойових дій.

    Цю думку підтримав і експерт з озброєння Defense Express, військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд» Іван Киричевський. Він нагадав, що військовий досвід США у попередніх конфліктах також наочно демонструє, що жодна велика кампанія не обходилася без наземної складової.

    «Повітряні удари БпЛА самі по собі не можуть змусити велику державу капітулювати або піти на суттєві поступки», – наголосив Киричевський.

    Водночас Віктор Кевлюк визнав, що систематичні атаки дронів є вкрай ефективним інструментом для виснаження російської економіки, руйнування логістичних ланцюгів та підриву морального стану ворога. Проте для повернення земель цього ресурсу бракує.

    «Для зміни територіального статусу-кво зазвичай потрібна наземна операція або комбінація військового, економічного та дипломатичного тиску», – резюмував експерт Центру оборонних стратегій.